Кость Артем Костянтинович
економічна кібернетика

Науковий керівник: ст. викл. к.психол.н. Коцюк Юрій Анатолійович
Національний університет “Острозька академія”

У статті розглянуто питання про роль та місце інвестиційної стратегії для підприємства. Проаналізовано та обґрунтовано основні проблеми та складові формування процесу інвестиційної стратегії підприємства для реалізації інноваційних проектів.

Ключові слова: інвестування, інвестиційна стратегія, стратегічне планування, інвестиційна діяльність, інвестиційні проекти.

The article deals with the role and place of the investment strategy for the enterprise. The main problems and components of forming the process of the investment strategy of the enterprise for the implementation of innovative projects are analyzed and substantiated.

Key words: investment, investment strategy, strategic planning, investment activity, investment projects.

Постановка проблеми. За нинішніх обставин, функціонування національних компаній одними з основних завдань є завоювання або вдосконалення і підтримання своєї довгострокової позиції на ринку з урахуванням постійних змін зовнішнього середовища. Щоб досягти більшої конкурентоспроможності, компаніям необхідно покращити свій бізнес, тобто застосовувати інновації. Джерелом інновацій є інвестування в матеріальні та нематеріальні активи, які дозволяють компаніям отримувати конкурентні переваги у досить мінливому світі. Це особливо важливо, оскільки компанії переходять на світові ринки, де посилюється боротьба за споживача. У цьому контексті набуває все більшого значення розвиток інвестиційної діяльності компанії, основною метою якої є реалізація інвестиційної стратегії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У економічній літературі є невизначеність у тлумаченні терміну “інвестиційна стратегія”. Наприклад, Т.В. Майорова, вважає “інвестиційна стратегія – це процес формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення” [4]. Це також підтверджується аналізом роботи видатних українських та російських вчених, серед яких робота В.Г. Федоренко, Л.М. Борщ, В. Козаченко, І.О. Бланк, А.А. Пересадок та ін., які інтерпретували “інвестиційну стратегію” в якості “системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення”. У той же час існує також процесний підхід до визначення сутності поняття. Подібне визначення знайдено у монографії Н.А. Хрущ, в якій інвестиційна стратегія ототожнюється з процесом його розвитку. З позиції Б.М. Щукіна інвестиційної стратегії являє собою довгостроковий узагальнений план управління капіталом. Він обраний відповідно до стану макроекономічного середовища, самого інвестора, інвестиційного ринку, його економічних та комерційних інтересів [5]. В свою чергу, А. Череп вважає, що інвестиційна стратегія являє собою систему довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства, обумовлених загальними завданнями його розвитку й інвестиційною ідеологією.

У той же час окремі вчені порівнюють поняття “стратегічне планування інвестиційної діяльності” та “інвестиційна стратегія”. Стратегічне планування інвестицій є одним з найважливіших елементів стратегічного управління і розробляє заходи взаємоузгоджені часом, ресурсами та виконавцями, щоб отримати прибуток, інвестуючи в найбільш перспективних з точки зору ринкових умов, діяльність підприємства.

Незважаючи на велику кількість робіт з цього питання, проблеми впровадження ефективної інвестиційної стратегії залишаються невирішеними та проблематичними. Ось чому ця тема та структура дослідження є актуальною, містить теоретичну та практичну цінність і заслуговує на увагу.

Метою даної статті є узагальнення теоретичних положень про інвестиційну діяльність. Аналіз, дослідження та оцінка основних методів та підходів, які мають істотне значення у формуванні стратегії інвестиційної діяльності на підприємствах в умовах інноваційного розвитку.

Виклад основного матеріалу. У сучасних економічних умовах інноваційна політика підприємств тісно пов’язана з інвестиційною політикою, яка спрямована на стимулювання інвестицій у промислові інновації. Інвестиційна діяльність компанії займає багато часу та здійснюється через конкретизацію інноваційних напрямків з урахуванням перспективи, а саме формування інвестиційної стратегії. Інвестиційна стратегія представляє собою сукупність довгострокових цілей для інвестиційної діяльності підприємства, які зумовлені загальними положеннями його розвитку та інвестиційною ідеологією, а також вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Вибір інвестиційної стратегії та оцінка альтернативних інвестиційних рішень, які найкраще відповідають цілям компанії та перспективам розвитку, допоможуть визначити ряд факторів, що впливають на вибір інвестиційної стратегії підприємства з метою забезпечення економічної безпеки, життєвого циклу компанії; загальної стратегії розвитку бізнесу; стану зовнішніх та внутрішніх ринків інвестиційних ресурсів; привабливості інвестицій компанії як інвестиційного об’єкта тощо.

Процес розробки інвестиційної стратегії в системі економічної безпеки включає такі етапи, як: 1. Визначення цілей і задач інвестиційної діяльності. 2. Аналіз стану внутрішнього і зовнішнього середовища з позиції інвестиційної діяльності. 3. Формування інвестиційної програми та визначення методів досягнення інвестиційних цілей. 4. Визначення джерел фінансування. 5. Формування сценаріїв реалізації та альтернативних проектів. 6. Визначення ризиків діяльності та шляхів їх мінімізації. 7. Розрахунок ефективності найбільш пріоритетного проекту. 8. Оцінка ефективності розробленої інвестиційної стратегії. 9. Розробка шляхів реалізації інвестиційної стратегії [4]. Порядок та зміст основних етапів розвитку інвестиційної стратегії ще не гарантують успіху на бізнес-ринку, якщо відсутня узгодженість дій у сфері інвестування.

У формулюванні інвестиційної стратегії, також доцільно враховувати такі  можливі проблеми як:

– неефективність управління інвестиційними ризиками. Це пов’язано з тим, що капіталовкладення в інноваційну діяльність фірми характеризуються підвищеним ризиком, пов’язаним із невизначеністю отримання прибутку від впровадження;

– недооцінка важливості та пріоритету інноваційної та інвестиційної стратегії у вітчизняних компаніях. Це тому, що стратегія інновацій не є пріоритетом у корпоративному плані.

Слід також зазначити, що при формуванні інвестиційної стратегії для забезпечення економічної безпеки потрібно звернути увагу на:

– приналежність країни інвестора до комісії FATE (Financial Action Task Force on Money Laundering – Міжнародна комісія боротьби з легалізацією кримінальних доходів), яка контролює країни, які не відповідають міжнародним стандартам боротьби з незаконними фінансовими операціями;

– готовність допомогти власнику інвестора, а значить і стратегічному партнеру, вести свій бізнес та адаптуватися до певних змін у діяльності, пов’язаних із залученням інвестора.

Ефективність інноваційної діяльності в значній мірі залежить від наявності фінансових ресурсів, які створюють умови для формування інвестиційних проектів. Проте також потрібно визначити джерела надходження цих ресурсів.

Інвестиційні проекти, що проводяться компаніями, відрізняються за характером, обсягом, тривалістю, рівнем головної організації, що координує або фінансує інвестиційну програму. Іншими словами, кожен інвестиційний проект залежить від параметрів, що підлягають аналізу та оцінці.

Якщо пропонуються різні інвестиційні проекти то порівняння необхідно проводити за різними критеріями: капіталовкладення, інвестиційний період, тривалість життя та процентні ставки. Порівнюють вартість декількох інвестиційних проектів із використанням порівняльного розрахунку витрат. Найбільш вигідним є інвестиційний проект за найнижчими витратами.

В рамках інвестиційного проекту особливо важливим кроком є аналіз ризику проекту та визначення основних методів його зменшення. У сучасній діловій літературі та передових методах найбільш часто використовуваних методів аналізу ризиків, аналізу чутливості, методу сценарію та методу Монте-Карло, який визначає основні змінні проекту, визначає їх потенційні відхилення та прогнозування поведінки цих змінних у невизначеному середовищі. Найважливішими методами управління ризиками проекту є страхування, хеджування та диверсифікація [6, стор. 115].

Висновки.  Щоб узагальнити все це, можна стверджувати, що розробка та реалізація інвестиційної стратегії в практичній діяльності компанії, дозволить забезпечити досягнення цілей, орієнтованих на розвиток підприємства в економічний сектор соціальної сфери. Інвестиційна стратегія дозволяє визначити інвестиційні можливості компанії та забезпечити їхню реалізацію вчасно. Також було проаналізовано основні етапи процесу розробки інвестиційної стратегії, основні критерії, що впливають на інвестиційні проекти, та можливі проблеми які можуть виникнути при розробці інвестиційної стратегії.

Література

1. Фіщенко О.М. Формування інвестиційної стратегії на промислових підприємствах. Активізація та підвищення ефективності інвестиційних процесів в Україні. Донецьк, 2010. С.74–79.
2. Вівчар О. І. Прагматизм формування інвестиційної стратегії як інструмент забезпечення економічної безпеки бізнесу. Львів, 2015. С. 64–66
3. Відоменко І.О., Кривша Є.В. Сучасні підходи до розробки інвестиційної стратегії підприємств. Економіка харчової промисловості. 2010. С.8-13.
4. Майорова, Т. В. Інвестиційна діяльність. Навч. посібн. К., 2009. С. 376.
5. Щукін Б.М. Інвестування. Навч. посібн. К., 2009. С.228.
6. Москвін С.О. Проектний аналіз. К.,1998. 368 с.