Мазуренко Д. В.,
студент, Національний Університет «Острозька Академія»
економічна кібернетика
Науковий керівник: Коцюк Ю. А.,
к.психол.н., старший викладач
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Анотація. Висвітлено критерії та сутність, яким відповідають глобальні проблеми світової економіки. Проаналізовано та розглянуто основні глобальні проблеми та виявлено їх вплив на розвиток світової економіки. Запропоновано шляхи вирішення даних проблем та визначена роль міжнародних організацій в їх оцінці та подоланні.
Ключові слова: глобальні проблеми, демографічна проблема, продовольча проблема, сировинна проблема, екологічна проблема, гонка озброєнь.
Annotation. The criteria and essence, which correspond to the global problems of the world economy, are highlighted. The main global problems are analyzed and considered, and their influence on the development of the world economy is revealed. The ways of solving these problems are proposed and the role of international organizations in their assessment and overcoming is determined.
Keywords: global problems, demographic problem, food problem, raw material problem, ecological problem, arms race
Постановка проблеми. Глобальні економічні проблеми в тій чи іншій мірі зачіпають усі країни світу, стосуються усіх сфер життя. Наслідки кризових явищ можуть бути катастрофічними. Незалежно від того в якій сфері життєдіяльності вони відбуваються (економічна, політична, демографічна чи будь-яка інша нестабільність), вони тісно між собою взаємопов’язані і так чи інакше впливають на економіку. В наші дні гостро повстали питання, без відповідей на які людству буде надзвичайно важко продовжувати економічний прогрес. Навіть не зважаючи на те, що економіка є лише невеликою часткою людської діяльності в цілому, від її розвитку залежать філософські, релігійні та моральні цінності, а також проблеми збереження миру, безпеки, природнього середовища та конкретно середовища проживання людини [1].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. На виникнення подібних проблем вперше звернули увагу західні вчені в 60-х роках XX ст. Наприклад, Р. Фолк, О. Тоффлер, Д. Медоуз, Дж. Форрестер, Р. Хейлбронер до глобальних проблем відносять досить вузьке коло питань – перенаселення планети, порушення екологічної рівноваги, виснаження ресурсів. Такі вчені, як В. Леонтьєв, Е. Пестель, Я. Тінберген, визнаючи наявність багатьох глобальних проблем, найголовнішою вважають економічну відсталість країн, що розвиваються. Г. Кан, Дж. Фелпс вважають, що перед людством стоїть близько 20 глобальних проблем, 9 з яких – найголовніші. Близько до теоретичного обґрунтування глобальних проблем підійшли вчені колишнього СРСР В. Загладін, Д. Гвішиані, М. Максимова, І. Фролов та ін. Хоч їхні точки зору не завжди збігаються і вони не завершили розробку цілісної концепції, у їхніх обґрунтуваннях наведено визначення причин, що породжують глобальні проблеми, критерії, які дають змогу виділити їх серед безлічі проблем, що стоять перед людством; розкрито конкретно-специфічні форми їхнього прояву; означено внутрішні зв’язки і взаємозалежності між окремими проблемами та намічено шляхи їх розв’язання [4].
Метою дослідження є виділення основних глобальних проблем, доведення їх пагубного та нестійкого впливу на економіку країн світу, та обґрунтування можливих заходів, щодо їх вирішення.
Виклад основного матеріалу. Науковці дають наступне визначення: глобальні проблеми – невідповідність між найбільш значущими планетарними потребами та можливістю їх задоволення спільними зусиллями людства в певний період часу. В сучасному світовому господарстві з року в рік все швидше зростає взаємозалежність і взаємозв’язок загальних, локальних, глобальних і національних інтересів. Гострота і важкість економічних проблем породжені самим типом сучасної цивілізації, характером і рівнем розвитку виробничих сил.
На перший план перед людством висуваються такі загальні проблеми, як зупинення гонки озброєнь, розширення конверсії, запобігання локальних і глобальних озброєних конфліктів, збереження миру та запобігання утворенню війн. Для людства являє небезпеку стан навколишнього середовища, настала необхідність освоєння запасів Світового океану та сумісного мирного освоєння космосу. Загальною турботою є сировинне і паливно-енергетичне забезпечення країн. Важливою для багатьох країн є проблема продовольства. Також в цьому ряду стоять: боротьба з епідеміями, голодом, небезпечними хворобами. Ринок праці теж не позбавлений недоліків: проблема зайнятості та прогресивний ріст безробіття однаково хвилюють як і розвинені країни, так і ті які розвиваються. Особливе місце займає питання стосовно охорони прав людини, про звільнення його від надмірного державного контролю [1].
Сукупність перерахованих проблем стосується сфер діяльності людства та вимагає детального вивчення. Необхідно перебудувати та оновити систему відношень – як політичних, так і економічних. Оскільки світове суспільство здатне вирішити ці проблеми лише об’єднавши ресурси і зусилля. Силами окремої держави неможливо вирішити глобальні проблеми, тому необхідно створити єдиний механізм регулювання на глобальному, міждержавному рівні який би відповідав потребам усього людства, при цьому необхідно розробити обов’язки і права всіх народів і країн. Необхідно створити світовий порядок, заснований не на благодійності, націоналізмі, конфронтації та протекціонізмі, а на багатосторонній зацікавленості держав, співробітництві, інтернаціоналізмі та справедливому доступі до ринкових можливостей інших держав.
Глобальні проблеми людства не відокремленні одна від іншої, а тісно переплетенні та взаємопов’язані, тому і для їх вирішенні необхідно створити кардинально нові підходи. Рішення стосовно розв’язання цих проблем стикаються з перепонами у вигляді економічної і політичної гонки озброєнь, політичними, регіональними і воєнними конфліктами. В деяких випадках просування рішень та методик гальмується нехваткою ресурсів для їх втілення. Глобальні проблеми повинні вирішуватися паралельно з поширенням співпраці між всіма державами, які утворюють систему світового господарства. Наприклад, у Франції, США та деяких інших країнах уряд зобов’язаний надавати організаціям та підприємствам фінансову та технічну допомогу в переробці відходів, добуванні з них цінних компонентів, проведення науково-дослідних робіт у цій сфері. З цією ціллю використовуються податкові пільги, знижуються тарифи на перевезення сировини, надаються субсидії і тд.
Основними способами рішення паливно-енергетичної, сировинної та екологічної проблеми є:
- швидкий розвиток і використання сонячної та вітрової енергії;
- створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка б працювала без викидання шкідливих речовин в атмосферу;
- зупинення вирубки лісів, особливо тропічних, забезпечення їх раціонального використання;
- формування у людей екологічного світогляду;
- нарощення випусків готової продукції. Це дало б можливість навіть при теперішній ринковій кон’юнктурі, збільшити дохід від експорту;
- активізація діяльності різноманітних політичних партій та громадських організацій, спрямованих на вирішення глобальних проблем. Створення нових організацій, метою діяльності яких було б збереження життя на планеті [2].
Що ж стосовно демографічної та продовольчої проблеми, то у зв’язку з тим, що темпи природнього приросту населення складаються із взаємодії двох основних показників – народжуваності та смертності, відсталість країн що розвиваються слугує однією із причин високих темпів природнього приросту населення цієї зони (2.3-3% в порівнянні з 0.7% в промислово розвинених країнах). Існує досить стійка тенденція щодо зниження народжуваності по мірі досягнення державою більш високого рівня розвитку.
На сучасному етапі в суспільній свідомості слаборозвинених країн в розуміння демографічної проблеми включається не тільки те, що відноситься конкретно до демографічних процесів, а й збільшення якості і тривалості життя населення. Таким чином, по суті демографічна проблема тісно пов’язана з проблемою подолання господарської та іншої відсталості. Тому можна лише надіятись, що міжнародна спільнота усвідомлює серйозність і масштабність демографічних проблем, а також їх тісний взаємозв’язок з економічним і соціальним розвитком всіх країн і регіонів [3].
Для подолання нехватки ресурсів та зменшення бідних зон необхідно перш за все створити новий світовий порядок, який перш за все гарантував би реальну допомогу бідним країнам у вирішенні їх проблем. Необхідно запровадити проекти з пошуку ефективних методик щодо керування процесом народжуваності з ціллю його стабілізації на рівні 10 млрд. чоловік на початок ХХІІ століття.
Першочерговою проблемою людства є загроза термоядерної війни. В світі існує понад 50 тисяч боєголовок, загальна потужність яких в мільйон разів перевищує силу атомного вибуху в Хіросімі в 1945 році. Цього цілком достатньо для того щоб знищити все людство. Навіть ті території які не будуть слугувати цілями для направлених ударів будуть приречені, оскільки ті люди які переживуть термоядерну війну, не зможуть вижити в умовах високого радіаційного фону, який в декілька раз перевищуватиме дозу, отриману жителями Хіросіми.
Гонка озброєнь являє собою велику небезпеку для людства не лише через термоядерну війну, а й через те, що на виготовлення нових видів озброєнь витрачається шалені суми грошей (приблизно 700 млрд. дол. щорічно). В регулярних військах зайнято близько чеверті мільярда осіб, а військові бази займають великі території. Виготовлення зброї несе шкоду для навколишнього середовища, адже при виготовленні хімічного та бактеріологічного озброєння неминучими є відходи, які повністю утилізувати людство поки що не здатне.
Необхідно зупинити гонку озброєнь та демілітаризувати економіку. Адже, основна ціль людства полягає в виживанні, а гонка озброєнь – той компонент, що цьому запобігає.
Висновки. В економіці глобальні проблеми існували завжди, так само як і загальнолюдські проблеми на протязі всього розвитку людства. І вони нікуди не дінуться, будуть існувати завжди. Вони є наслідком нерівноважного стану не тільки економіки, а й усіх інших сфер людської діяльності. Проте їх існування підштовхує людство до еволюції та вдосконалення того що є.
Глобальні проблеми неможливо вирішити за рік чи навіть за десять. Адже, вони накопичувалися віками. Цьому сприяв науково-технічний прогрес, який в свою чергу спричинив додаткові навантаження на екологію нашої планети.
Глобальними питаннями не може займатися якась конкретна країна, адже вони носять загально планетний характер, і стосуються усіх країн та народів. Причому деякі з цих проблем знаходяться в критичній стадії, і будь-яке зволікання з приводу їх вирішення може мати фатальний наслідок. Варто враховувати, що глобальні проблеми вимагають величезних зусиль усіх держав, об’єднання прогресивних сил і народів, тісної взаємодії науково-технічних, економічних та політичних можливостей.
Література:
- Замараев, Б. Экономические итоги 2015 года – № 11
- Сіденко С. Соціально-економічний вимір сучасної глобалізації. 2010. №13 – URL: http://www.kneu.kiev.ua/journal/ukr/article/2004_1_Sidenko_UKR.pdf.
- Философия глобальных проблем. 2007. – URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/…/33.html.
- Характеристика глобальних проблем світової економіки. 2015. URL: http://referat-ok.com.ua/ekonomichna-teoriya/harakteristika-globalnih-problem-svitovoji-ekonomiki