Анотація. У дослідженні розглянуто лексико-стилістичні особливості роману Д. Кіза “Flowers for Algernon”. У статті також досліджено основні аспекти творчості автора роману.
Ключові слова: література, граматика, лексика, аналіз.
Annotation. The study examines the stylistic features of the novel D. Keyes “Flowers for Algernon”. The article also explores the main aspects of the author’s work.
Keywords: literature, grammar, vocabulary, analysis.
Актуальність дослідження та постановка проблеми. Дане дослідження визначається потребою у вивченні лексико- стилістичних особливостей роману Деніела Кіза Flowers for Algernon.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дане дослідження визначається потребою у вивченні лінгвостилістичних особливостей сучасної англомовної літератури на прикладі роману Деніела Кіза Flowers for Algernon, що користується великою популярністю у читачів не тільки англомовних країн, але й всього світу. Наприклад, у своєму дослідженні Н. С. Валгіна наголошує на тому, що у мовленнєвій діяльності героя часто спостерігаються відхилення від норми – у вимові, у розміщенні наголосу в слові, у використанні граматичних форм, у використанні слів.
Метою нашої статті є розглянути лексико-стилістичні особливості роману Flowers for Algernon;
Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання даного дослідження:
- дослідити основні аспекти творчості Деніела Кіза;
- розглянути лінгво-стилістичні особливості роману Flowers for Algernon.
Виклад основного матеріалу. Д. Кіз описує Чарлі Гордона через думки та слова самого героя, використовуючи характерні для цього лексико-синтаксичні засоби. Після змін, що відбулися з героєм, автор замінює опис в текстах на роздуми, що відповідають формі абстрактного мислення. Слід відзначити, що автор зумів побудувати образ героя таким чином, що кожен читач може асоціювати себе з певним героєм роману. Використані автором лінгвістичні прилади використовуються для опису способу мислення людини з розумовими відхиленнями.
Cприйняття літературного твору відбувається переважно через читання, тому графічне оформлення тексту є дуже важливим. Має значення не лише формат книги чи розбірливість шрифту, а взаємовідношення шрифтів, поділ на абзаци і розташування рядків, великих літер, розділових знаків, і взагалі, правильне написання слів. Всі ці засоби стилістично необхідні, для того щоб повідомити читачу те, що в усній мові передається елементами просодії, наголосом, тоном голосу, паузами, подовженням чи подвоєнням деяких звуків та ін. Вони допомагають уявному „виконанню” [1, с.226].
Критик Марк Р. Хіллегас визначив роман Flowers for Algernon як тип наукової фантастики, що має справу з “проблемами, які появляються внаслідок винаходів, відкриттів або наукових гіпотез” – у цьому випадку це хірургічна процедура, що може перетворити розумово відсталу людину на інтелектуального генія. Незважаючи на те, що роман не має спеціальної анти-технологічної позиції, він чітко визначає обмеження технології як “швидкого виправлення” людських проблем – операція Чарлі є невдалою. Невдача полягає на тому факті, що головний герой так і не залишається генієм. На противагу класичному поняттю трагедії, “недолік”, який є викликаним падінням Чарлі, не в ньому самому, а в технології, яка прагнула змінити його.[9]
Основні події, що дали поштовх до написання твору відбулися в 1957 році, коли Кіз працював викладачем англійської мови в школі для дітей з обмеженими інтелектуальними здібностями. Один із його учнів запитав у нього, чи зможе він перевестися в звичайну школу, якщо буде старанно займатися і стане розумним. Цей учень став прототипом головного героя оповідання та роману – Чарлі Гордона.
Інші персонажі книги теж були змальовані з реальних людей, що зустрічались Кізу на його професійному шляху. Образ Елджернона був створений на основі піддослідних занять в університеті. Саме ж ім’я було взято від поета Алджернона Чарльза Суинберна. Образи Неймура і Штрауса – вчених, які розробили хірургію підвищення інтелекту, змальовані із реальних професорів, яких Кіз зустрів, вивчаючи психоаналіз [8, с. 97].
Примітний той факт, що саме початок 60-х рр. XX століття ознаменований зміною ролі та функції літературознавства та, як наслідок, зміною специфіки самої літератури. Світоглядні установки Деніела Кіза є протестом проти традиційних критеріїв оцінки дійсності.
На перше місце ставиться необхідність багатоваріантних форм людського існування, кінцівку і безвихідь людського буття і необхідність долати і приймати дане знання. Розробка питання і проблема адаптації людини з розумовими відхиленнями породила численний інтерес не тільки читачів, але й літературних критиків, людей науки та діячів мистецтва.
У 60-і роки XX століття в розвитку художньої прози вимальовується тенденція до вдосконалення прийомів та методів психологічного аналізу. Інтерес творців художньої прози до особистого життя людини сприяв посиленій розробці ними психологічних аналізів внутрішнього світу героїв. У ці роки інтерес до людської особистості посилюється, людина стає головним об’єктом авторської уваги. Також цей період відзначений складними суперечливими процесами переосмислення можливостей і меж людської індивідуальності. Навчання про істину минулих десятиліть перетворюються в закриту самодостатню структуру, нездатну до критичного осмислення своєї обмеженості та відносності.
У романі Flowers for Algernon Деніел Кіз використав дві різні форми розповіді для різних цілей. Розповідь від першої особи є більш інтимна та емоційна. Читачеві легше зрозуміти характер і відчути симпатію до героя. Розповідь від третьої особи також дуже правильно використовується в романі. У цій формі описані найжорстокіші сцени стигматизації. Цей метод робить описані ситуації більш реалістичними, тому що зазвичай саме в такий спосіб, яким середньостатистична людина бачить жорстокість у реальному світі.
Написаний під час розпалу руху за громадянські права в Сполучених Штатах, Flowers for Algernon демонструє глибоку стурбованість правами людей, які будуть розглядатися як особи, незалежно від їхнього стану в житті. Перші сторінки роману зображують похмуру картину того, як ставляться до розумових інвалідів, оскільки Чарлі постійно зловживають його колеги в пекарні. І коли він стає генієм, він піддається іншому типу дегуманізації, оскільки вчені, які керують експериментом, вважають його “as if I were some kind of newly created thing.… No one … considered me an individual— a human being.” Це найяскравіше виражається коли хлопчик з розумовою відсталістю був висміяний за розбитий посуду в ресторані, Чарлі захищає його перед клієнтам:
“Leave him alone! He can’t understand. He can’t help what he is … but for God’s sake, have some respect! He’s a human being!” [8, с.19]
Читач здатний легко зрозуміти процес мислення Чарлі через прямий синтаксис автора. Автор пише в основному з точки зору Чарлі короткими реченнями, легко показуючи процес мислення Чарлі, як він розвивається і швидко проходить через свою юність та дорослість після операції.
З метою показати низький рівень володіння мовою героя автор відтворює в його мовленні явні фонетичні, а також граматичні відхилення від загальноприйнятих правил. Саме ці помилки наближають стиль та манеру мовлення героя до просторічної, а орфографічні помилки тільки підкреслюють характерні риси його вимови.
Через зміну мовленнєвої характеристики героя можливо показати зміни в характері й способі його життя, розкрити його емоційний стан. Мовленнєва характеристика стає важливим засобом індивідуалізації героя. Лексична особливість мовлення героя дає можливість визначення адекватності персонажа.
Д. Кіз навмисне робить стилістичні, граматичні та пунктуаційні помилки в тексті щоденника Чарлі Гордона, щоб показати нерозвиненість свого героя. Автор описує емоції якомога простіше, що виражається за допомогою спеціального добору мовних засобів.
e.g. “Gimpy hollered at me because I droppd a tray full of rolles I was carrying over to the oven. They got derty and he had to wipe them off before he put them in to bake. Gimpy hollers at me all the time when I do something rong, but he reely likes me because hes my frend. Boy if I get smart wont he be surprised” [8, с. 8]
Однак, після операції, стилістика тексту Чарлі ускладнюється, його мовлення стає правильним, а судження його є глибокими.
Чарлі також ретельно фіксує в щоденнику свою подальшу регресію.
e.g. “I’m forgetting things I learned recently. It seems to be following the classic pattern, the last things learned are first things forgotten. Reread my paper on the Algernon-Gordon Effect and even though I know I wrote it, I keep feeling it was written by someone else. Most of it I don’t even understand.” [8, с. 206]
Висновки. У ході даного дослідження було досліджено лексико-стилічні особливості роману Деніела Кіза Flowers for Algernon. Дане дослідження показало, що автор доволі вдало підкреслив інфантильність персонажа через його лексичні та стилічні помилки. Отже, у тексті роману Д. Кіз спочатку обирає для розповіді в щоденнику Чарлі Гордона опис і характерні для нього лексико-синтаксичні засоби. Після змін, що відбулися з героєм, автор замінює опис в текстах на роздуми, що відповідають формі абстрактного мислення.
Список використаних джерел та літератури:
- Арнольд И.В. Экспрессивные средства англ. языка: [учеб. пособие] / И.В. Арнольд. – Л., 1975. – 252 с.
- Барахов В. С. Литературный портрет / В. С. Барахов. — Л. : Наука, 1985.
—312 с.
- Емельянова Л. Л. Нарушение орфографической нормы как средство
создания стилистического эффекта / Л. Л. Емельянова // Филологические
науки. — 1976. — № 1. — С. 18.
- Певзнер М.С. Дети-олигофрены. – М.: Просвещение, 1959. – 356 с.
- Стернин И. А. Введение в речевое воздействие. Воронеж, 2001. 252
- Холодная М.А. Психология интеллекта. – СПб.: Питер, 2002. – 272 с.
- Щур Г. С. Теории поля в лингвистике. М.: Наука, 1974.
- Keyes D. Flowers for Algernon / D. Keyes. Mariner Books, 2004. — 311 с.
- Освітній журнал, [електронний ресурс] – режим доступу: https://www.encyclopedia.com/arts/educational-magazines/flowers-algernon, (дата доступу 01.03.2019)