УТВОРЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА СПОСОБИ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Боровиков Олексій Вадимович
студент 4го курсу, Філологія. Германські
мови та література (переклад включно)
Науковий керівник:
Заблоцький Юрій Валерійович
Викладач

Анотація. Стаття присвячена дослідженню формування сучасних англійських неологізмів та причин їхнього стрімкого й активного використання носіями мови. У цій роботі також представлено доцільні способи перекладу новоутворених лексичних одиниць українською мовою та наведено відповідні приклади.

Ключові слова: неологізм, скорочення, афіксація, словоскладання, транскодування, калькування, описовий переклад.

Summary. The article is devoted to the study of the formation of modern English neologisms and the reasons for their rapid and active usage by native speakers. This paper also presents appropriate means of translating newly formed lexical items into Ukrainian and provides relevant examples.

Key words: neologism, shortening, affixation, word formation, transcoding, loan translation, descriptive translation.

Постановка проблеми. Лексичний склад англійської мови постійно зазнає змін. Такі процеси відображають невпинний прогрес суспільства в науково-технічній сфері, результатом якого є виникнення нових понять, що потребують найменування. Задля цього утворюються неологізми, які надалі використовуються для позначення нових предметів та явищ. Відтак, актуальність дослідження обумовлена постійним зростанням кількості нових термінів у лексичному складі англійської мови та необхідністю створення адекватних прийомів для передачі неологізмів українською мовою.

Аналіз досліджень та публікацій. Особливості появи та відтворення неологізмів українською мовою досліджувались такими лінгвістами як Ю. Зацний, В. Комісаров, В. Карабан, О. Тараненко та О. Сеньків.

Метою дослідження є з’ясування закономірностей словотворення та особливостей перекладу лексичних одиниць, що використовуються для позначення нових понять. Поставлена мета передбачає виконання завдань:

  • дати визначення поняттю «неологізм» та вияснити основні причини появи неологізмів;
  • проаналізувати словотворчі моделі неологізмів;
  • дослідити головні прийоми передачі відповідної лексики та обґрунтувати доцільність їхнього застосування.

Виклад основного матеріалу. Існує декілька визначень поняття «неологізму» в українській мовознавчій літературі. Одне із них запропоновано О. О. Тараненком в енциклопедії «Українська мова», де мовознавець стверджує, що неологізм – це «слово, а також його окреме значення, вислів, які з’явилися в мові на даному етапі її розвитку, і новизна яких усвідомлюється мовцями» [8]. Окрім таких загальномовних найменувань, Тараненко також виділяє стилістичні або авторські неологізми, які «були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора» [8]. На відміну від інших лексичних одиниць, неологізми проходять відносно швидкий шлях від появи в активному слововжитку до становлення фіксованим визначенням у словниках і пізніше до перетворення в історизми. Це безпосередньо пов’язано з постійним та інтенсивним розвитком суспільства, яке відображається в появі нових слів у мові.

Причини словотворення неологізмів у мові зумовлені різними факторами, серед яких дослідниця О. М. Сеньків виділяє екстралінгвістичні та внутрішньолінгвістичні [7,  380]. До першого виду відносять стан суспільства, його досягнення в науково-технічній сфері та історично зумовлені зв’язки з іншими культурами. Останнє явище є основною причиною появи неологізмів шляхом запозичення з інших мов. Щодо внутрішньолінгвістичних факторів, то вони загалом формуються завдяки наявності значного потенціалу оновлення і створення мовних засобів. Відтак, будь-яка мова, зокрема і англійська, здатна задіяти власні правила і сприяти появі неологізмів на основі своїх словотвірних моделей.

Ю. А. Зацний у своїх працях присвятив багато часу дослідженню особливостей творення неологізмів в англійській мові. В одному зі своїх довідкових видань він виокремив декілька способів словотвору нових лексичних одиниць, до яких відносяться: скорочення, афіксація та словоскладання [3,  56]. У свою чергу, скорочення також поділяються на:

  • усічення – опускання одного або кількох складів слова (наприклад, Internet – net, robot – bot, telephone – phone);
  • абревіацію – утворення слова з перших його літер (приміром, Internet Protocol – IP, Liquid Crystal Display – LCD, SONAR – Sound Navigation and Ranging);
  • телескопію – злиття основи одного слова зі скороченою основою іншого слова (наприклад, illegal + immigrant – illegrant, video + blog – vlog, web + education – webucation).

На думку Зацного, до способу телескопії вдаються найчастіше, оскільки завдяки поєднанню частин кількох лексичних одиниць може утворитись багатокомпонентний неологізм, який охопить не одне значення. Приклади таких неологізмів зустрічаються в багатьох галузях науки, наприклад, у медицині (stroll + aerobics strollerobics), архітектурі (biological + architecture – biotechture), моді (caisode + bikini – camikini), а також у повсякденному житті (moving + box – mox, romantic + comedy – romcom) [6,  140].

Не менш важливим способом словотвору є афіксація, суть якої полягає в тому, що на морфологічному рівні відбувається додавання афікса до основи слова, щоб надати йому додаткового або абсолютно нового значення. Під час утворення неологізму часто використовуються такі префікс, як cyber- (cybercash), mega- (megabyte), hyper- (hyperloop) та re- (recycle). Серед суфіксів найуживанішими є -ing (pyjamming), -acholic/-aholic (workaholic), -ism (nativism), -er (binner) і -able (accelerable) [2,  59 – 62].

Поширеним способом утворення неологізмів є словоскладання, серед якого науковці традиційно класифікують три типи [7]. Перший із них – нейтральний, який утворюється шляхом безпосереднього комбінування основ слів (checklist, framework). Наступним є морфологічний, який передбачає будову нового слова разом з додатковою приголосною чи голосною між основами (наприклад, spokesman, tachometer). Останній, синтаксичний тип словоскладення передбачає появу в структурі слова інших частини мови таких як артиклі чи прийменники (above-the-line, work-to-rule).

Оскільки неологізми можуть суттєво відрізнятись за способом словотворення, то, відповідно, єдиної універсальної моделі перекладу таких одиниць не існує. Однак, В. І. Карабан у своєму посібнику «Переклад англійської наукової і технічної літератури», зазначає, що під час перекладу новоутвореної лексичної одиниці, яка ще не має відповідника у цільовій мові, варто вдаватись до таких способів:

  • транскодування – передача звукової та/чи графічної форми слова відповідною системою мови перекладу (наприклад, perforator – перфоратор, peak – пік);
  • калькування – заміна складових частин та морфем слів їхніми відповідниками у цільовій мові (self-cooling – самоохолодження, Big Bang – Великий вибух);
  • описовий переклад – опис певного поняття вибором словосполучення, наближеного до тлумачення слова (carsharing – спільне користування автомобілем, outernet – традиційні засоби масової інформації);
  • пряме включення – написання оригінального англійського неологізму в перекладеному тексті (iPod, on-line-доступ, web-сторінка);
  • приблизний переклад – передача неологізмів шляхом вибору слова в мові перекладу, яке відрізняється лексичним фоном (buddy – друг або товариш) [4,  279].

Застосування будь-якого з вищезазначених прийомів залежить від неологізму і його значення. До транскодування вдаються в тих випадках, коли в цільовій мові відсутнє відповідне поняття і перекладач не здатен підібрати те слово в мові перекладу, яке б найкраще відображало зміст неологізма [4,  283]. В результаті відбувається створення однозначного терміна, який надалі ввійде в щоденний ужиток серед носіїв мови. Спосіб калькування застосовують з тією ж метою, однак важливою умовою є те, що слово повинне бути складним [4,  286]. Описовий переклад застосовується в тому випадку, коли потрібно точно відтворити основний зміст поняття. Попри те, що він порушує таку вимогу до неологізмів як стислість, такий прийом досягає прозорості розкриття ознак поняття для читача [4,  297]. Відносно новий спосіб прямого включення дозволяє перекладачам передати специфічне звучання чи написання неологізму не змінюючи його форми. Основним недоліком прийому приблизного перекладу є те, що він не здатен зберегти конотативного відтінка неологізму, однак це може бути єдиним варіантом перекладу слова, якщо не вдається застосувати інший спосіб [5,  249]. Незалежно від обраного способу, перекладач повинен передати значення слова таким чином, щоб реципієнт міг його зрозуміти.

Висновки.  Отже, неологізми з’являються для позначення нових понять і явищ, які виникають переважно в результаті активної діяльності людей у науково-технічних галузях. Вибір певного способу словотворення неологізмів залежить від особливостей мови та впливає на тенденції утворення нових слів. Найчастіше неологізми утворюються для назв нових реалій за допомогою стандартних моделей словоутворення з морфем, які існують в англійській мові. Неологізми, будучи частиною лексичного складу природньої мови, можуть перекладатися всіма можливими способами. Основним пріоритетом під час застосування будь-якого прийому перекладу неологізмів є однозначність і лаконічність, навіть якщо складний термін перекладається багатокомпонентним словосполученням.

Список використаних джерел

  1. Гаєва Д. О., Прокопович Н. Ю. Афіксація як найпродуктивніший спосіб творення неологізмів у сучасному англомовному медіадискурсі. Теоретична і дидактична філологія. 2017. № 25. С. 58 – 65
  2. Зацний Ю. А., Янков А. В. Інновації у словниковому складі англійської мови початку ХХІ століття: англо-український словник. Вінниця: Нова Книга, 2008. 360 с.
  3. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми: посібник. Вінниця: Нова книга, 2004. 574 с.
  4. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). Москва: Высшая школа, 1990. 253 с.
  5. Малярчук О. В. Особливості творення неологізмів-телескопізмів у сучасній англійській мові (на матеріалі лексикографічних джерел). Філологічні науки (мовознавство). 2015. № 3. С. 137 – 140.
  6. Мелконян Д. А. Новітні тенденції в системі словоскладання сучасної англійської мови (на матеріалі публіцистичних текстів). Житомир, 2015. URL: http://eprints.zu.edu.ua/18809/1/statia9.pdf
  7. Сеньків О. М., Летнянка О. І. Неологізми-скорочення в англомовних версіях міжнародних соцмереж. Молодий вчений. 2016. № 6(33). С. 379 – 386.
  8. Українська мова : енциклопедія / В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. Київ: Просвіта, 2000. URL: http://litopys.org.ua/ukrmova/um54.htm


Залишити відповідь