УДК 811.161.2: 811.112.2                               М.Р.Ткачівська, Д.В.Ткачівський

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, м.Івано-Франківськ

У статті здійснюється аналіз відтворення ергонімів доби української незалежності в німецькомовній пресі. Подається огляд теоретичних праць науковців, які досліджували ергоніми, розглядаються терміни «ергонім», «ергоніміка». На матеріалі  газет та журналів Німеччини, Австрії, Швейцарії, Люксембургу наводяться приклади ергонімів доби української незалежності.  Аналізується відтворення в німецькій мові українських назв партій, силових структур та інших ергонімів.

Ключові слова: ергонім, ергоніміка, доба української незалежності, німецькомовна преса, відтворення.

В статьеосуществляетсяанализвоспроизведенияэргонимов периодаукраинскойнезависимости в немецкоязычнойпрессе. Даетсяобзортеоретическихработученых, исследовавшихэргонимы, рассматриваютсятермины «эргоним», «эргонимика». На материале газет и ​​журналовГермании, Австрии, Швейцарии, Люксембургаприводятсяпримерыэргонимов периодаукраинскойнезависимости. Анализируетсявоспроизведениеукраинских названий партий, силовых структур и других эргонимов нанемецкийязык.

Ключевые слова: эргоним, эргонимика, периодукраинскойнезависимости, немецкоязычнаяпресса, воспроизведение.

1. Tkachivska, D.Tkachivskyi “Ukrainian ergonyms in German press”. The article conducts the analysis of reproduction of ergonyms of the Ukrainian independence period in German press. It conveys the observation of theoretical works dedicated to ergonyms as well as studies the terms “ergonym” and “ergonymics”. The article provides examples of ergonyms of the Ukrainian independence period, which have appeared in newspapers and magazines in Germany, Austria, Switzerland, and Luxemburg. It also includes the analyses of the Ukrainian names of parties, power structures and other ergonyms and their reproduction into German. Ergonyms make up a serious representative layer of proper names in Ukrainian and foreign press, which highlights all kinds of situations in Ukraine in the period of its independence. Their translation into German is conveyed by means of transcribing, transliteration, descriptive paraphrase, combined renomination, descriptive translation etc. The transference of ergonyms written in the Cyrillic alphabet into the Roman alphabet is usually done with the usage either of Ukrainian or Russian transcription, this double approach, as well the absence of the unified one, result in appearance of orthographic doublets. Commentary writing is a justified means of ergonyms translation in cases it complements transcribing and helps readers to understand them better. The usage of additional graphical means (such as inverted commas and brackets) does no influence the meaning of ergonyms or their presenting in press. At the same time brackets help readers to comprehend the material with some unfamiliar information in it, and inverted commas give prominence to ergonyms. Assimilation is a less popular and less justified method of translation of ergonyms, and its usage leads to the loss of national flavour.

Key words: ergonym, ergonymics, the period of Ukrainian independence, German press, reproduction.

Швидкий економічний, політичний та культурний розвиток будь-якого суспільства супроводжується появою нових понять та їх фіксацією в мові.З часу встановлення української незалежності такі зміни спостерігаються ледь не у всіх ланках функціонування нашої держави. З’являються імена нових освітніх закладів, промислових підприємств, торгових закладів, банків, різного роду мистецьких закладів, кафе,фірм тощо. На політичній арені держави постають новіімена, партії, блоки.

Особливі політичні зміниспостерігалисяпід час Помаранчевої революції, Революції гідності і продовжуються в час проведення АТО.Нові назви, які виникаютьупродовж усіх цих процесів,  інкрустують не тільки українські, але й зарубіжні засоби масової інформації. Як зазначає О.Карпенко, «коли пломеніла Помаранчева революція і гримів Майдан, на Сході деякі політики почали розмови, скеровані на відмежування, аж до утворення автономної республіки. Серед пропонованих її гіпотетичних назв – „Південно-східна українська автономна республіка”. Майдан одразу відповів саркастичною абревіатурою ПІСУАР». [7, c.4]. Пізніше виникають назви ДНР та ЛНР.Всі ці процеси аж ніяк не можуть обійти засоби масової інформації, які є дзеркалом (іноді викривленим) усіх демократичних процесів у державі. Іноземні ЗМІ, у тому числі преса,фіксують їх, намагаючись у зрозумілий спосіб донести до іншомовного реципієнта українські реалії.Для цьоговикористовуються можливі тлумачення в тексті, розгортання абревіатур тощо. Наприклад, «ДНР»– «DonezkerVolksrepublik»:«MitallerMachtinRichtungAbspaltungOstukraine: MillionenWählerstimmenineinemReferendumüberdieGründungeiner „DonezkerVolksrepublik“ ab» (MannheimerMorgen, 12.05.2014, S. 3).

З розгортанням подій, пов’язаних із революційними процесами та виникненням конфлікту в Криму та на сході України, погіршення стосунків України з Росією у багатьох країн зростає зацікавлення нашою державою та її політичною системою. Телебачення, інтернет, преса частіше підхоплюють нову інформацією про Україну, яка стосується перш за всеїї політичних процесів. У ЗМІ з’являються досі не існуючі поняття, наприклад, «тітушки» (Tituschki).

Поява нових лексичних одиниць в українськомуономастиконі, а також значної кількості власних назвспонукає науковців до нових лінгвістичних досліджень. До них належить також малодосліджена ланка в українському мовознавстві – ергоніміка. «Якщо в цілому слов’янська ономастична термінологія є досить уніфікованою, то саме про ергоніми цього сказати не можна» [7, c.13]. На думку Н.Лєсовець, саме цей клас власних назв тривалий час не потрапляв у полезору лінгвістів [10, c.2].Зацікавлення ергонімікоюпов’язане з тим, що «сьогодні в ергонімії спостерігаємо “номінаційний вибух”, своєрідний “ергонімний бум” (Т.П.Романова, С.О.Шестакова)» [9, c.2]. Як зазначає Юрій Горожанов, «ергонімія – це найменш досліджена група лексики, вивчення якої розпочалося ще наприкінці 60-х – на початку 70-х рр. ХХ ст., але дотепер відсутнє єдине термінопозначення таких найменувань» [3].

Дослідженню ергонімів у цілому присвятили свої праці такі вчені: О.Карпенко («Структура індивідуального ергонімічного фрейму» та ін.),О.Белей («Сучасна українська ергонімія (на матеріалі власних назв підприємств Закарпатської області»), Ю.Горожанов(«Ергонімивідонімного походження в комунікативному просторі міста Луцька: структурно-семантичні особливості»), І. Ільченко («Відонімніергоніми м. Запоріжжя») та інші.Цю проблематику також висвітлює в свої дисертаціїМ.Цілина («Ергоніми м. Києва: структура, семантика, функціонування».Вонадосліджує власні назви ділових об’єднань людей столиці України).Н.Кутуза здійснює розвідку, скеровану на виявлення комплексу структурно-семантичних, функціональних та психолінгвістичних характеристик ергоніміві досліджує їх структурно-семантичні моделі. Існує низка досліджень ергонімів, здійснених російськими науковцями, наприклад,Г.Старигіною, І.Кунгушевою, М.Бобровою та ін. Дослідженняергонімів доби української незалежності досі залишається актуальною і малодослідженою темою у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці.

Метою нашої статті є  аналіз відтворення ергонімів доби української незалежності у німецькомовній пресі. До основних завдань статті належитьогляд теоретичних праць науковців, які досліджували ергоніми,наведенняприкладівергонімів доби української незалежності із німецькомовної преси (газет та журналів Німеччини, Австрії, Швейцарії, Люксембургу) та аналіз способів їх відтворення.

У сучасних лінгвістичних дослідженнях існує низка визначень ергоніміки. Так, на думку С.Мартос, ергоніміка – це «наука про назви різноманітних об’єднань людей у політичній, науковій, культурній, виробничій, торговельній, банківсько-фінансовій та інших сферах, зокрема й найменування установ, організацій, закладів, підприємств тощо» [12]. Ряд вчених розглядають ергоніміку як науку, яка займається вивченням перш за все ділових об’єднань, а також інших організацій. Наприклад, заО.Сидоренко,  «ергоніміка від ергонім (грец. έργο≪діло, праця, діяльність≫ і όνομα ≪ім’я≫) – розділ ономастики, який вивчає назви різних ділових об’єднань людей в політичній, науковій, культурній, виробничій, торговій, банківсько-фінансовій, юридичній, спортивній та інших сферах, а також назви підприємств, організацій, установ, об’єктів обслуговування і торгівлі» [14].Термін ергонім використовується й іншими вченими для позначення ділових об’єднань людей. Як зазначаютьА.Лозовой та І.Незванова,«ергонім – термін, закріплений Н.В. Подольською для позначення назв ділового об’єднання людей, а ергонімія – для позначення всієї сукупності назв ділових об’єднань людей» [11].О.Карпенковбачаєергонімияк«власні назви розмаїтих об’єднань людей, як вони шикуються в мозку індивіда» [7].О.Белейвиділяє такі ергонімні класи: «власні назви виробничо-комерційних підприємств, власні назви політико-ідеологічних інституцій, державно-адміністративних установ, власні назви релігійних, мистецько-інтелектуальних клубів, товариств, об’єднань і т.п.» [1, c.2].Як зазначає Ю.Дідур, «крім терміну ергонім різні дослідники для позначення об’єднань людей пропонували такі терміни, як ергонізм, урбонім, урбанонім, ктематонім, фірмонім, ойкодомонім, мікротопонім» [4]. У нашому дослідженні послуговуємося терміном ергонім і використовуємо його у цьому дослідженні для позначення об’єднань людей та організацій, які стосуються політичного життя країни, хоча розуміємо його  як значно ширший термін, який позначає чимале коло власних назв, які не заторкуються у нашій статті (маємо на увазі назви різних організацій людей: економічних, культурних тощо). На сьогоднішній день існує низка класифікацій ергонімів, зафіксованих в опублікованих наукових дослідженнях.О.Карпенко таЮ.Дідур здійснюють аналіз класифікацій ергонімівівласних назв у цілому. Опираючись на дослідження  стосовно «структурних класифікацій власне ергонімноїпропріальної лексики», які існують на теперішній час, як зазначають вчені, «було виокремлено прості слова, складні слова, абревіатури різноманітних типів та словосполучення, (…)однокомпонентні та двокомпонентні структурні моделі, а також описові конструкції» та ін.  [8, c.157]. О.Карпенко таЮ.Дідурподіляють ергоніми на «однокомпонентні, двокомпонентні та багатокомпонентні структури» [8, c.158].

Відтворення ергонімів, як і власних назв у цілому,є однією з важливих проблем сучасної трансляторики. Ця проблема є особливо актуальною в міжкультурній комунікації народів, які послуговуються різними абетками.Закордонні журналісти та перекладачі не завжди можуть правильновідтворити іноземною мовою нові маловідоміергоніми, які виникають у різних державах. Проте, як зазначає О.Карпенко, «незнання більшості існуючих ергонімів не є ознакою невігластва» [7, c.12].

Аналізуючи шпальти німецькомовних газет та журналів, доходимо висновку, що ергоніми– широко представлений пласт серед власних назв в українській та іншомовній пресі, яка висвітлює ситуацію в Україні в час її незалежності. Мова йде про назви політичних партій, силових структур тощо.  Для їх відтворення використовуються транскрипція, транслітерація, коментар, дескриптивна перифраза, переклад, комбінована реномінація, описовий переклад. До основних підгруп ергонімів, пов’язаних із політичними і перш за все революційними процесами в Україні належать:

1. Назви силових структур та угрупувань.Під час подій на майдані у 2013-2014 роках на шпальтах газет дедалі частіше з’являється назва підрозділу міліції особливого призначення «Беркут», відповідального за дотримання громадської безпеки (на емблемі спецпідрозділу зображений беркут). Тодішній правлячий режим використовував цю силову структуру для протистояння демонстрантам.

У німецькомовній пресі назва підрозділу подається однокомпонентнимергонімомBerkut та похідними від ньогодвокомпонентнимиергонімамиBerkut-Einheiten  та Berkut-Spezialeinheit, Berkut-Kämpfer, які в більшості випадків слугують його тлумаченням. Для збереження назви із мови-джерела («беркут») та кращого розуміння реципієнтами ергоніма, автори статей часто використовують комбіновану реномінацію, дескриптивну перифразу тощо («Spezialeinheit Berkut (“Steinadler”)», «Berkut-Spezialeinheit»): «GesterngriffendiegefürchtetenEinheitenderSpezialeinheit Berkut (“Steinadler”) dieDemonstrantenan» (HamburgerMorgenpost, 11.12.2013).

Слід зауважити, що ергонім  «Беркут» в деяких випадках береться в лапки, а в інших – ні. Це стосується також перекладу, який зазвичай подається у дужках (Spezialeinheit Berkut (“Steinadler“); Spezialeinheit Berkut (Steinadler)).Наприклад: «Die Opposition rüstet sich in Kiew mit Barrikaden aus Mülltonnen und Fahrzeugen — als Bollwerk gegen die starken Uniformierten der Sondereinheit Berkut (Steinadler)» (Nürnberger Nachrichten, 10.12.2013, S. 3). У деяких випадках ергонім подається без перекладу:«AmfrühenSamstagmorgenrücktejedochdieSpezialeinheit Berkut an» (DieSüdostschweiz, 02.12.2013).  Використання додаткових графічних засобів (у нашому випадку лапок та дужок)  не впливає на зміст ергоніма. Зазвичай лапки допомагають читачеві зорієнтуватися у тому, що йдеться про щось «чуже».

Нерідко в пресі зустрічаємо уподібнення українських власних назв до німецьких. Так, для позначення силової структури «Беркут» газета DieSüdostschweiz у статті «Lageeskaliert: KiewerPolizeirücktaufdenMaidanvor» використовує «уподібнення»: «міліція», «міліціонери» подаютьсяяк «поліція» та «поліцейські»: «VereinzeltmarschiertenzudemSpezialpolizistenderBerkut-EinheitenaufdiebrennendenBarrikadenzu» (DieSüdostschweiz, 19.02.2014). В українській мові позначення «поліція» стосується тільки іноземних силових структур. Хоча новоутворені останнім часом підрозділи української поліції успішно замінюють у багатьох містах міліцію.

У газеті «NeueZürcherZeitung» знаходим поряд ізергонімом«Беркут» лексему «тітушки». Наприклад: «DerTerrorder «Berkut», der «Tituschki» undderSniperbringtzunächstAngst» (NeueZürcherZeitung, 21.02.2014). Ергонім«тітушки» відтворюється у німецькомовній пресі за допомогою транскрипції у двох графічних варіантах – Tituschki та Titushki  (різниця у кореневих  приголосних «sch» та «sh») – обидва варіанти походять від російської мови: замість характерного для української мови суфікса «ky» вживається притаманний російській мові суфікс«ki»), також подається коментар. Наприклад,  «muskelbepacktebezahlteProvokateureundSchläger» (SüddeutscheZeitung, 15.03.2014). ЕргонімTituschki може вживатися в дужках як приклад до коментаря і навпаки, перед коментарем. Наприклад: «Schlägertrupps, dieinoffiziell, aberoffensichtlichimAuftragderPolizeiarbeiten (sogenanntenTituschki)»  (NeueZürcherZeitung, 31.01.2014); «diesogenanntenTituschki, vomRegimeangeheuertejungeLeute, dieäußerstgewaltbereitsind» (DieTageszeitung, 22.02.2014).

Для позначення «зелених чоловічків» німецькомовна преса використовує як описовий переклад (dieMännerinCamouflage-Uniform), так і кальку „GrüneMännchen“.

2. Позначення назв партій. Для відтворення німецькою мовою назв українських партій використовується транскрипція, транслітерація, комбінована реномінація, дескриптивна перифраза,переклад: PräsidentenparteiNaschaUkraina (UnsereUkraine),Swoboda (AllukrainischeVereinigung “Freiheit” (WseukrajinskeObjednannja “Swoboda“) Partei, WahlblockBjut, dieParteiderRegionen (PRU), der RechteSektor, Batkiwschtschyna/Batkiwschtschyna  („Vaterland“).

Дорозповсюджених коментарів належить «ukrainischePartei» або причетність тієї чи іншої партії до певного політика. Наприклад, «dievonWitaliKlitschkogeleiteteukrainischePartei UDAR» (GallerTagblatt, 14.07.2011). Акронім  UDAR зазвичай залишається незмінним, в окремих випадках піддається розшифруванню та перекладу. Наприклад: ParteiUdar (Schlag) (BraunschweigerZeitung, 15.02.2013),dievonWitaliKlitschkogeleiteteukrainischePartei UDAR (St. GallerTagblatt, 14.07.2011), … derParteiUkrainischeDemokratischeAllianzfürReformen (Udar) (BraunschweigerZeitung, 17.02.2012).

3. Іншіергоніми. Для позначення героїв, які загинули на Майдані, в українській мові використовується ергонім «Небесна сотня». У німецькомовній пресі зафіксовано два способи його відтворення: 1) за допомогою комбінованої реномінації  «NebesnaSotnja», «himmlischeHundertschaft» (NeueZürcherZeitung; 22.04.2014); 2) за допомогою кальки: HimmlischeHundertschaft (SüddeutscheZeitung, 11.03.2014).

Отже, розглянувши шляхи відтворенняергонімів доби української незалежності в німецькомовній пресі (газети та журнали Німеччини, Австрії, Швейцарії та Люксембургу) доходимо висновку, що для передачі українських ергонімів доби незалежності у німецькомовній пресі використовуються такі способи як транскрипція, транслітерація, дескриптивна перифраза, комбінована реномінація, описовий переклад та ін.Відсутність одностайного підходу до перенесення ергонімівіз кирилиці на латиницю, а також різний підхід до перекодування ергонімів, що базується в одних випадках на українській, в інших випадках – на російській транскрипції, призводить до створення орфографічних дуплетів.Використання коментаря є виправданим засобом доповнення до транскрипції, що допомагає читачу краще зорієнтуватися у розумінні ергонімів.Використання додаткових графічних засобів – лапок чи дужок  – не впливає на зміст ергонімів і їх подання у пресі, хоча лапки зазвичай допомагають читачеві зорієнтуватися в тому, що йдеться про щось чуже.Уподібнення – менш поширений і не завжди виправданий спосіб відтворення ергонімів, що призводить до втрати національної маркованості.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Белей О.О. Сучасна українська ергонімія (на матеріалі власних назв підприємств Закарпатської області). Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / О.О. Белей; Львів. нац. ун-т ім.І.Франка. –Л., 2000. –17 с.
2. Беспалова А.В. Структурно-семантическиемоделиэргонимов и ихупотребление в совр.англ. языке (на материале названий компаний)/А.В. Беспалова//Дис. канд. фил. н.:10.02.04.– Одесса,1989.–183с.
3. Горожанов Юрій. Ергонімивідонімного походження в комунікативному просторі міста Луцька: структурно-семантичні особливості /Юрій Горожанов. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/ 123456789/2791/1/vol-fililog2014_17.pdf.
4. Дідур Ю.І. Еволюція та семантика терміну «ергонім». Одеський національний економічний університет /Ю.І.Дідур. – [Електронний ресурс]. –Режим доступу:http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/.
5. Ільченко І. І. Відонімніергоніми м. Запоріжжя / І. І. Ільченко // Лексико- граматичні інновації у сучасних слов’янських мовах : матеріали ІV Міжнар. наук. конф. / Дніпропетровськ, 9–10 квітня 2009 р. ; упоряд. Т.С.Пристайко. – Дніпропетровськ : Пороги, 2009. – С. 197–199.
6. Карпенко О.Ю. Когнітивний погляд на менш досліджені фрейми власних назв/О.Ю.Карпенко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  in.ua/wp-content/uploads/2012/12/54.pdf.
7. Карпенко О.Ю. Структура індивідуального ергонімічного фрейму/О.Ю.Карпенко.– [Електронний ресурс]. – Режим доступу:in.ua/wp-content/uploads/2012/12/50.doc.
8. Карпенко О. Ю., Дідур Ю. І. Структурні типи ергонімів/О.Ю.Карпенко, Ю.І.Дідур // Реквиемфилологический. Памяти Е. С. Отина. Кн. 1. Сборникнаучныхтрудов/ Гуманитарный центр “Азбука”. – К.: ИздательскийдомДмитрияБураго, 2015. – 416 с.
9. Кутуза Н.В. Структурно-семантичні моделі ергонімів (на матеріалі ергоніміконум.Одеси). /Н.В.Кутуза. Автореф.дис. канд.філол.наук. – Одеса, 2003.– 20 с.
10. Лєсовець Н. М.Ергонімія м.Луганська: структурно-семантичний і соціально-функціональний аспекти: автореф. дис.канд. філол. наук: 17.02.01 /Неля Миколаївна Лєсовець . – Луганськ : Б.в., 2007 . – 19 с.
11. Лозовой А.,Названова И.К проблеменоминации. Особенностисовременнойэргонимии/А.Лозовой, И.Названова//Известия ЮФУ. Технические науки,–2013.–№10.
12. Мартос С. Структурно-семантична характеристика емпоронімів м. Херсона /С.Мартос. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://linguistics.kspu. edu/system/files/098-102.pdf.
13. Мікіна О.Г. Номінаційні процеси у сучасній європейській ергонімії / О.Г. Мікіна // Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.19. – Донецьк, 1993.– 21 с.
14. Сидоренко Е.Н. Экономическая, правовая и идеологическаяобусловленностьноминационныхпроцессов/Е.Н.Сидоренко//ВісникПриазовського державного технічного університету. 2011 р. – Серія: Економічні науки № 2. – С.64-70.
15. Торчинський М. М. Власні назви як складники активного і пасивного словника / М. М. Торчинський // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. – 2012.– Вип. 5. – С. 190-200.
16. Цілина М. М. Ергоніми м. Києва: структура, семантика, функціонування : дис.канд. філол. наук: 10.02.01 /М.М.Цілина// Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. –К., 2006. –243с.