УДК 81’371’366:[81’42:070=134.2]

Х. С. Лесько

Львівський національний університет імені Івана Франка

У статті описано демінутивні та аугментативні лексикалізовані одиниці та проаналізовано аспекти їх дериваційного моделювання в іспанському масмедійному дискурсі. Регулярним виявом лексикалізації демінутивів та аугментативів є втрата зменшено- / збільшено-оцінного значення. Похідним словам характерна тематична поліаспектність.

Ключові слова: демінутив, аугментатив, лексикалізація, дериват, масмедійний дискурс, синкретична природа.

The  article suggests a complex pragmatic and cognitive approach to the analysis of suffixal derivatives of diminutivity and augmentativity aiming at distinguishing their semantic functionality in modern Spanish mass media discourse. Regular expression of lexicalization of diminutive and augmentative forms is the loss of reduced and increased value. Derivatives, which are subject of lexicalization, have a diverse semantic content.

Variant forms can get new denotative value at two, three, four or five component chains. A grammatical category of gender and number increases the possibility of semantic distinction of derivatives of diminutivity and augmentativity. Derivatives of first and second degrees, which follow the lexicalization, have been depicted. Diminutives of the first degree, which structure is related to one series of words, allow productive lexicalization. Augmentatives of first and second degrees allow semantic lexicalization. Augmentatives of the second degree express more the functions of specification of denotative signs as well as the implementation of action.

From a pragmatic point of view what might be of interest is the metaphorical use of diminutive and augmentative forms in constant terms. Suffixal derivatives get social and expressive meaning in mass media discourse. Extralinguistic factors through the media cause the expansion of their value.

Key words: diminutive, augmentative, lexicalization, derivative, mass media discourse, sуncretic nature.

В статье описаны деминутивные и аугментативные лексикализованные единицы и проанализированы деривационные  основания их моделирования. Регулярным проявлением лексикализации деминутивов и аугментативов является потеря уменьшенно- / увеличено-оценочного значения. Производным словам характерна тематическая полиаспектность.

Ключевые слова: деминутив, аугментатив, лексикализация, дериват, массмедийный  дискурс, синкретическая природа.

Актуальність теми зумовлено потребою дослідити принципи дериваційного моделювання та десемантизації варіантних демінутивних / аугментативних ланцюжків в іспанському масмедійному дискурсі. Об’єктом дослідження є лексикалізовані похідні з демінутивними та аугментативними суфіксами.

Демінутивні та аугментативні суфікси можуть модифікувати значення вихідного слова шляхом вторинної номінації. Похідне значення втрачає прямий зв’язок з мотивувальним значенням, а дериват переходить до іншого                лексико-семантичного поля [1, c. 8; 3, c. 7]. У похідних стирається демінутивне / аугментативне забарвлення, і, як результат, змінюється денотативне співвідношення (la bomba (бомба, граната) → la bombilla (електрична лампочка); el paso (прохід) → el pasillo (коридор); el carro (віз) → el carrete (карета); la lenteja (сочевиця) → la lentejuela (блискітка); la escala (драбина) → el escalón (сходинка).

У випадках лексикалізації мають місце декілька факторів: 1) висока частотність вживання найпродуктивніших похідних; 2) потреба слова для найменування нової реалії; 3) метафоризація або метонімізація: la cintura (талія) → el cinturón (пояс); la cepa (корінь) → el cepillo (щітка) тощо; la cabeza (голова) → el cabezón / cabezota (людина з великою головою; вперта людина); la cara (обличчя) → el carota (людина із безсоромним виразом обличчя); la mano (рука) → la manaza (велика рука) → el manazas → (незграба) / el manitas (майстер-золоті руки); la boca → la bocaza (великий рот) → el bocazas (базікало); la braga, el calzón (спідня білизна) → el bragazas, el calzonazos (підкаблучник, розмазня). У похідних un manazas, un manitas, un bocazas, un bragazas, un calzonazos граматична категорія числа підсилює можливість семантичних диференціацій, проте одночасно спостерігаємо нейтралізацію множини. Ці форми втрачають первинне значення, а семантичне відокремлення супроводжується граматичним. Таким чином, процес лексикалізації проявляється через формальну і змістовну сторони та розглядається з позиції мовних та когнітивних механізмів [6, c. 12]. Основним когнітивним механізмом виступає метафоричне зрушення у результаті взаємодії первинної форми однини та вторинного значення множини; 4) лексикалізація ономатопеїстичних засобів: la cosquilla (лоскіт) > kosc (у розмовному мовленні – це звук, який виникає з метою розсмішити немовля).

Здебільшого дедемінутиви утворюються на основі демінутивних моделей із суфіксами -illo, -ito, -ete. Найбільша кількість лексикалізованих похідних характерна для суфікса чоловічого роду -illo. Переосмислення зменшувальної семантики відбувається на основі подібності, суміжності, втрати демінутивного значення у зв’язку з продуктивним вживанням слова. Похідним з -illo властивий менший конотативний потенціал порівняно з -ito. Цим пояснюється наявність великої кількості десемантизованих демінутивів словотвірного типу -illo на позначення предметів та явищ: la pesada (зважування) → pesadilla (страшний сон), la máquina (механізм, машина) → la maquinilla (станок для гоління), la cuadra (зала) → la cuadrilla (гурт, команда), el bolso (сумка) → el bolsillo (кишеня), la alcántara (міст) → la alcantarilla (каналізаційна труба). У назвах осіб зберігаються пейоративні семи, зокрема «іронія та насмішка»: el abogado (адвокат) → el abogadillo (горе-адвокат), el médico (лікар) → el mediquillo (поганий лікар). Напр.: Qué patético nivel de este mediocre mediquillo, no sabe ni abordar el tema que va a exponer [11].

Аугментативи рідше втрачають основне значення збільшеності. Зафіксовано лексикалізовані похідні на -azo та -ón, що з’явилися через синтез суфіксів до дієслівних твірних: el bajón > bajar (різкий спад), el tirón > tirar (кидання), el frenazo > frenar (різке гальмування), el patinazo > patinar (ковзанярство), el nevazo > nevar (снігопад). Встановлено нечисленні деаугментативи з суфіксом -ota (la palabrota – нецензурне слово, un carota – безсоромна людина) та -udo (suertudo – щасливчик, barbudo – бородань, peludo – кудлатий).

Варіантні форми можуть піддаватися дедемінутивації / деаугментації на рівні бінарних: la calle (вулиця) → la callejuela (вузька вулиця) / el callejón (провулок); la cama (ліжко) → la camilla (ноші) / la camita (дитяче ліжечко); la madre (матір) → la madrina (хресна) / la madraza (мачуха); la muleta (костур) → la muletilla (ціпок) / el muletazo (удар, завданий костурем); la boca (рот) → el bocata (бутерброд) / el bocazas (базіка); la casa (дім) → la casilla (театральна каса) / el casón (старовинний родовий будинок); тернарних: la manta (ковдра) → la mantica (віщування майбутнього) / la mantilla (накидка на голову) / el mantón (шарф); el ojo (око) → el ojete (петля) / el ojillo (дзеркальце) / la ojota (сандалі); la pelota (м’яч) → la pelotilla (м’ячик; деспект. підлабузник) / el pelotón (великий м’яч) / el pelotazo (удар м’ячем; швидке збагачення за допомогою впливових друзів та спекуляцій); квартернарних: la almohada (подушка) → la almohadilla (подушечка) / el almohadazo (удар, завданий подушкою) / el almohadillazo (удар, завданий подушечкою) / el almohadón (подушка, яка кладеться на стілець); la cabezа (голова) → el cabecilla (ватажок) / la cabezuela (суцвіття) / el cabezazo (удар головою) / el cabezón (впертий); la caja (коробка) → la cajetilla (пачка сигарет) / la cajuela (багажник) / el cajete (каструля) / el cajón (шухляда); та п’ятикомпонентних ланцюжків: la mano (рука) → la manecilla (годинникова стрілка) / la manilla (годинникова стрілка) / el manitas (майстер-золоті руки) / el manazas (незграба) / el manotazo (удар рокою).

Комбінації з іншими суфіксами підсилюють процеси синтезу до твірної: демінутив + демінутив: ete + illa: la cajetilla (пачка сигарет) > la cajeta (коробочка) > la caja (коробка); демінутив + аугментатив: ete + ón: el hombretón (огрядний та дужий чоловік) > el hombrete (чоловічок) > el hombre (чоловік); illa + azo: el almohadillazo (удар, завданий маленькою подушкою) > la almohadilla (маленька подушка) > la almohada (подушка); el sombrillazo (удар парасолею) > la sombrilla (парасоля від сонця) > la sombra (тінь); ete/eta + azo: el cucharetazo (удар чайною ложкою) > la cuchareta (чайна ложка) > la cuchara (ложка); el puňetazo (удар кулаком) > el puňetе (кулачок) > el puňo (кулак); el tijeretazo (надріз) > las tijeretas (маленькі ножиці) > las tijeras (ножиці); аугментатив + аугментатив: ote+ azo: el manotazo (удар рукою) > la monota (велика рука) > la mano (рука); el picotazo (укус) > el picote (великий дзьоб) > el pico (дзьоб); ón + azo: el calzonazo (підкаблучник) > el calzón (панталони) > la calza (колготи).

Різні форми можуть інтенсивно лексикалізуватися на основі бінарних компонентів, представлених жіночим або чоловічим родом. Pодові опозиції генетично характеризують іспанську лексику та відкривають можливості для формування похідних парадигм. Демінутивний суфікс є виразником додаткових семантичних ознак, що сприяють функціонуванню слова як самостійної одиниці, напр.: el horno – піч, el hornillo – ящик, наповнений порохом, la hornilla – отвір для голубів; la pera – груша, la perilla – клинцювата борідка, el perillo – солодкий пиріжок; el barco – корабель, el barquillo – вафлі, la barquilla – форма для тіста. Напр.: Los más creativos fueron los de Costa de Marfil, quienes lucían siete estilos diferentes en el equipo, incluyendo la perilla, el bigote con perilla [9].

Oсобливим аспектом іспанських демінутивів / аугментативів є дериваційні ланцюжки. Це засвідчує наявність певної ізоморфності похідних лексем. Мобільність слів створює можливості для різносторонніх структурних модифікацій та сприяє появі варіантних форм системного та оказіонального характеру.

Розрізняють демінутивні деривати 1-го та 2-го ступенів. Продуктивної лексикалізації зазнають демінутиви 1-го ступеня, структура яких співвідноситься з одним рядом слів. Утворюються демінутивні похідні від твірних, які цього значення не мають: la mano (рука) > la manecilla (годинникова стрілка); la cabeza (голова) > el cabecilla (ватажок); la toalla (рушник) > la toallita (серветка); за допомогою других – від дериватів з вираженою демінутивністю. У похідних 2-го ступеня більшою мірою виражена пестливість, що, очевидно, перешкоджає лексикалізації. Значення ж об’єктивної зменшеності сприяє їй.

Зафіксовано лише одну лексикалізовану форму 2-го ступеня – la cajetilla (пачка сигарет), що утворилась при синтезації демінутивних суфіксів ete + illa. Напр.: La British American Tobacco (BAT) ha anunciado que subirá a partir de este jueves los precios de las cajetillas que comercializa en España que puede ser una fórmula muy efectiva [10].

До аугментативів також належать похідні 1-го та 2-го ступенів. Перший відзначається найбільшою регулярністю. Відбувається деривація завдяки приєднанню одного суфікса: la caja (коробка) > el cajón (шухляда), la puerta (двері) > el portazo (закриття дверей), la calle (вулиця) > el callejón (провулок). Другий тип передбачає випадки інкорпорації двох аугментативних суфіксів: la mano > la manota > el manotazo; el pico > el picote > el picotazo; el calzo > el calzón > el calzonazo. На відміну від демінутивів, деаугментації зазнають похідні 1-го та 2-го ступенів. Напр.: La del Málaga ha sido una ascensión silenciosa, construida picotazo a picotazo, muy bonita [9].

Кількісну перевагу деаугментативних дериватів 2-го ступеня над дедемінутивними пояснюємо неоднорідною природою останніх, можливістю передавати гаму експресивно-емотивних конотацій, які у випадку гіперсемантизації унеможливлюють процес лексикалізації [7, c. 201]. Аугментативи ж 2-типу є виразниками більшою мірою функцій конкретизації денотативних ознак, реалізації дії.

Отже, демінутивні / аугментативні похідні, що віддалилися від твірних, перестають членуватися. Це сприяє виникненню нових самостійних лексем. Попри тенденцію до активного використання демінутивів та аугментативів як носіїв емоційно-оцінної інформації у масмедійному дискурсі, зафіксовано чималу кількість лексикалізованих похідних. Їх вживають у рівномірній кількості у статтях різнобічного спрямування, тому вважаємо недоцільним говорити про більш чи менш пріоритетні рубрики. З прагматичної точки зору, цікавим є метафоричне використання дедемінутивів та деаугментативів у сталих виразах. Процес асоціацій сприяє реалізації суб’єктивної оцінки, напр.: el guante (рукавиця) → el guantazo (удар рукавицею): pegar guantazos (отримувати удари долі); la corona (вінок) → la coronilla (маківка): andar de coronilla (прикладати зусиль). Суфіксальні деривати у масмедійному дискурсі мають соціально-експресивне навантаження. Позамовні чинники через посередництво ЗМІ обумовлюють розширення їхнього значення.

Список використаних джерел

1. ДементьевA. Имена существительные с утраченной уменьшительностью / A. A. Дементьев // Русский язык в школе. – 1948. – № 11. – С. 8–11.
2. Марчук Л. М. Суфікс-градатор в українській літературній мові / Л. М. Марчук // Наук. зап. Вінницького держ. пед.
   ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Філологія. – – Вип. 11. – 23 с.
3. Михалева Е. В. Явление лексикализации внутренней формы слова : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” / Е. В. Михалева. – Томск, 1989. – 17 с.
4. Родніна Л. О. Суфіксальний словотвір іменників / Л. О. Родніна // Словотвір сучасної української літературної мови. – К. : Наук. думка, 1979. – С. 57–
5. Ситенко О. O. Десемантизація демінутивних одиниць / О. O. Ситенко // Лінгвістичні студії. – Вип. 20. – – С. 191–194.
6. Статеева В. И. Дедеминутивация в украинском языке [Текст] : автореф. дис. канд. філол. наук. / В. И. Статеева. – Ужгород, 1982. – 19 с.
7. Alonso A. Noción, emoción, accion y fantasía en los diminutivos / AmadoAlonso // Estudios lingüísticos. Temas españoles. – Madrid, 1961. –  195–229.
8. Bajo Pérez E. La derivación nominal en español / Elena Bajo Pérez // Cuadernos de lengua española. – Madrid : Arco/Libros, 1997. – 81–123.

Джерела ілюстративного матеріалу

9. ABC [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.abc.es.
10. El Mundo [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.elmundo.es.
11. El País [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.elpais.com.