СПОСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ У ЗМІСТІ ПІДРУЧНИКА ДЛЯ НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ

І.В. Іванова
Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ

У статті розглядаються способи реалізації культурологічного підходу у змісті підручника з іноземної мови для вищих немовних навчальних закладів.
Ключові слова: підручник, культурологічний підхід, текст, вправи і завдання.
В статье рассматриваются способы реализации культурологического похода в содержании учебника по иностранному языку для высших неязыковых учебных заведений.
Ключевые слова: учебник, культурологический подход, текст, упражнения и задания.
The article deals with the ways of culturological approach application in the contents of a foreign language coursebook for non-linguistic universities.
Key words: coursebook, culturological approach, text, exercises and tasks.


Постановка проблеми. Соціальні, політичні та економічні зміни, що відбуваються в європейському просторі не могли не торкнутися системи вищої освіти України. Процеси глобалізації та євроінтеграції зумовили необхідність культурологічного спрямування навчання професійного іншомовного спілкування у вищих немовних навчальних закладах. Оскільки актуальність питання успішного формування професійної іншомовної культурологічної компетентності майбутніх фахівців обумовлюється наявністю якісно нових підручників, то увага педагогів-науковців звернена на пошуки способів реалізації культурологічного підходу у підручниках з іноземної мови для студентів вищих немовних навчальних закладів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі відображення взаємозв’язку мови і культури у змісті підручника з іноземної мови присвячені дослідження, В.Г. Костомарова, Є.М. Верещагіна, О.М. Лебедєва, О.А. Лукіної, Р.П. Мільруд, Є.В. Носонович, Ю.І. Пасова, В.Г. Редька, Н.А. Саланович та ін. Соціокультурний та лінгвокраїнознавчий аспекти підручника займають особливе місце у працях зарубіжних та вітчизняних науковців М.О. Богатирьової, К.В. Кричевської, П.Ю. Мельника, Л.М. Полушиної, Н.О. Селіванової, Н.К. Скляренко та ін. У той же час питання конструювання змісту підручника з іноземної мови для студентів вищих немовних навчальних закладів на засадах культурологічного підходу залишається поза увагою науковців.
Метою статті є обґрунтування способів реалізації культурологічного підходу у підручниках для навчання студентів професійного іншомовного спілкування.
Виклад основного матеріалу. Ймовірно, що ефективність формування професійної іншомовної культурологічної компетентності студентів підвищується, коли навчальні засоби залучені до процесу навчання в комплексі: друковані матеріали (тексти), аудитивні, аудіовізуальні, ілюстративні. Добір навчального матеріалу необхідно здійснювати на основі ідеї одночасного навчання іншомовного спілкування та культури. Він повинен охоплювати культурологічні категорії, характерні для професійних ситуацій.
Під час конструювання змісту підручника необхідно пам’ятати про те, що культурологічний підхід до навчання студентів професійного іншомовного спілкування повинен бути реалізований як у текстовому, так і позатекстовому компонентах підручника: а) пріоритети у використанні автентичних текстів як основних професійно спрямованих інформаційних навчальних матеріалів підручника; б) широке використання культурологічних коментарів як додаткових пояснювальних текстів; в) спрямування завдань підручника на формування культурологічної компетентності студентів; г) використання автентичних прагматичних матеріалів як наочності.
Роботу над текстом слід, на нашу думку, організовувати в такий спосіб, щоб зосередити увагу студентів на сприйнятті їх з позицій культурологічного підходу, тобто розуміти текст з установкою на пізнання країни, мова якої вивчається, її культури. Навіть, якщо в основу аудиторного заняття покладена діяльність, спрямована на засвоєння лексичного чи граматичного матеріалу, то тексти культурологічного характеру можуть виконувати функцію ілюстрації цих мовних одиниць у спілкуванні. Тому під час добору навчальних матеріалів підручника необхідно враховувати їх культурологічну спрямованість.
Усі автентичні матеріали, які можуть бути використані в підручниках з іноземної мови для студентів вищих немовних навчальних закладів, ми пропонуємо диференціювати на:
• автентичні, тобто ті, що залучені з оригінальних джерел, не призначених для навчальних цілей, характеризуються природністю лексичного наповнення і граматичних форм, ситуативною адекватністю мовних засобів і ілюстрацією автентичного вживання;
• навчально-автентичні, тобто ті, що спеціально розроблені методистами, укладачами підручників та навчальних посібників з урахуванням всіх параметрів автентичного навчального процесу, критеріїв автентичності та призначені для конкретних навчальних цілей.
Своєрідність культурологічно-маркірованого мовного матеріалу, а саме позначення понять, відсутніх в інших культурах (безеквівалентна лексика), або відображення особливостей національної культури (фонова лексика) вимагає і відповідних прийомів його презентації та семантизації. Важливого значення під час роботи з автентичними матеріалами набувають коментарі культурологічних реалій. Вони повинні бути стислими, викладати найнеобхіднішу інформацію і можуть подаватися рідною або іноземною мовою. Ми вважаємо, що спочатку слід звертати увагу студентів на подібні культурні елементи, а вже потім розглядати розбіжності. З урахуванням іншомовного досвіду студентів коментарі можуть бути і більш розгорнутими.
Аналіз лексичних одиниць, необхідних для розкриття будь-якої теми культурологічного характеру, свідчить, що багато з них відображають ключові поняття, які можна розкрити через супроводжуючі їх поняття-супутники, що формують їх тло. Такі особливості лексики вимагають пошуку відповідних прийомів її подачі, які б у доступній та наочній формі допомогли студентам усвідомити ці структурно-смислові зв’язки. Огляд методичної літератури засвідчив, що таким прийомом є асоціограма, яке передбачає поступове нарощування тла будь-якого ключового поняття, що засвоюється.
Проаналізувавши зміст чинних підручників з англійської мови для студентів вищих немовних навчальних закладів, ми констатували той факт, що вони містять недостатньо вправ і завдань, у яких реалізовується культурологічний підхід до навчання професійного іншомовного спілкування. У зв’язку з цим до авторів висувається вимога адекватної побудови системи вправ і завдань, спрямованих на формування професійної іншомовної культурологічної компетентності студентів.Як свідчать результати проведеного нами експериментального навчання, оволодіння культурологічними знаннями може і повинно здійснюватись одночасно з формуванням навичок і розвитком умінь у різних видах мовленнєвої діяльності.
У зв’язку з необхідністю здійснювати опору на рідну мову і культуру в післятекстових завданнях доцільно передбачити можливість зіставлення культурологічних реалій. Завдання на порівняння культурологічних явищ повинні пронизувати всі уроки / модулі підручника. Слід зауважити, що існують два способи презентації культурологічного матеріалу в підручнику, які дають змогу зіставляти свою та іншомовну культури: з позицій представника країни, мова якої вивчається; з позицій гостя країни, мова якої вивчається. У першому випадку відтворюється контекст діяльності носія іншої лінгвокультури, а студент спостерігає за його пересуваннями по країні. У другому випадку фахівець рідної країни відправляється у відрядження в англомовну країну, а студент знайомиться з культурологічними реаліями країни, мова якої вивчається, крізь призму сприйняття цього фахівця: проходить культурну адаптацію, спостерігає за загальноприйнятими нормами поведінки тощо [1, с. 162]. На нашу думку, ефективнішим для навчання професійного іншомовного спілкування з урахуванням культурологічного підходу є другий принцип, хоча на просунутому етапі навчання можливе використання і першого, але зіставлення культур повинно бути передбачене у дотекстових і післятекстових вправах.
Авторам підручників необхідно акцентувати увагу на можливих шляхах використання вправ, які можуть сприяти активізації мовленнєвої діяльності студентів як інструменту самостійного творчого пізнання дійсності, враховуючи культурне розмаїття. У зв’язку з цим, ми вважаємо, що у завданнях підручника з іноземної мови для професійного спілкування не повинен домінувати репродуктивний вид діяльності, а його потрібно використовувати в поєднанні з продуктивним, який сприяє розвитку креативності студентів, їхній самостійності у виборі засобів для здійснення спілкування.
Проаналізувавши дослідження Н.І. Гез, Ю.І. Пассова, Н.К. Скляренко [2, 3, 4], ми дійшли висновку, що систему вправ і завдань для навчання майбутніх фахівців бізнес-сфери культурологічної інформації необхідно розробляти з урахуванням певних принципів. А відтак, вправи і завдання повинні: відповідати професійному змісту навчання у сферах діяльності, властивих фахівцям бізнес-сфери; враховувати три етапи засвоєння матеріалу: осмислення матеріалу, формування мовних навичок, розвиток мовленнєвих умінь; бути посильними, послідовними і раціонально організованими; враховувати особливості культурологічного матеріалу; використовувати повторюваність і циклічність навчального матеріалу; своїм змістом передбачати діяльність з використанням рольового компоненту.
Висновки. Враховуючи соціальне замовлення суспільства на підготовку компетентних фахівців, підручник з іноземної мови для вищих немовних навчальних закладів повинен бути ефективним засобом формування професійної іншомовної культурологічної компетентності студентів. Зміст підручника покликаний забезпечувати підготовку фахівців до багатокультурного професійного та особистісного спілкування з представниками країн іншої культури для того, щоб вони могли належним чином взаємодіяти, у тому числі на вербальному рівні, у культурному розмаїтті реальних професійних ситуацій.
Запропоновані рекомендації можуть бути використані під час конструювання змісту підручників для навчання професійного іншомовного спілкування студентів вищих немовних навчальних закладів різного профілю.

Література
1. Богатырева М.А. Социокультурный компонент содержания профессионально – ориентированного учебника (Англ. яз. неяз. вуз): дис. …канд. пед. наук: 13.00.02 / Богатырева Марина Александровна. – М., 1998. – 280 с.
2. Гез Н.И. Формирование коммуникативной компетенции как объект зарубежных методических исследований / Н.И. Гез // Иностранные языки в школе. – №2. – 1985. – С. 17–24.
3. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование. Концепция развития индивидуальности в диалоге культур / Е.И. Пассов. – Липецк, 2000. – С. 44–47.
4. Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь / Н.К. Скляренко // Іноземні мови. – 1999. – С. 3–7.

Залишити відповідь