Оцінено інвестиційний клімат України на основі аналізу основних макроекономічних показників та міжнародних рейтингових оцінок. Визначено тенденції погіршення інвестиційного клімату та надано пропозиції щодо шляхів його покращення.

Ключові слова: інвестиційний клімат, інвестиції, інвестиційна привабливість.

 Оценен инвестиционный климат Украины на основе анализа основных макроэкономических показателей и международных рейтинговых оценок. Определены тенденции ухудшения инвестиционного климата и предоставлены предложения относительно путей его улучшения .

Ключевые слова: инвестиционный климат, инвестиции, инвестиционная привлекательность.

 The article deals with the investment climate in Ukraine by analyzing basic macroeconomic indicators and international rating. The athor estimates the trends deterioration of the investment climate and proposes ways for its improvement.

Keywords: investment climate, investment, investment attractiveness.

 Постановка проблеми. Інвестиційний клімат України є одним із чинників, які впливають на обсяги залучення в національну економіку іноземних інвестицій. Актуальність дослідження визначається тим, що Україні для подальшого розвитку економіки в цілому, та кожної окремої галузі, необхідні значні фінансові ресурси, яких в середині країни не вистачає. Тому актуальною залишається проблема створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні для активізації як іноземних інвесторів, так і внутрішніх інвесторів. Саме іноземні інвестиції є тим джерелом ресурсів, яке може стимулювати розвиток національної економіки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розглядали інвестиційний клімат України та здійснювали його оцінку такі українські науковці О.В. Гаврилюк, О.К. Малютін, Н.А. Марченко, А.А. Пересада, С.В. Покропивний, але все таки на нашу думку питання інвестиційного клімату України досліджено недостатньо. Так, варто досліджувати конкретні фактори розвитку України та те, як вони впливають на інвестиційний клімат.

Мета дослідження. Мета цього дослідження полягає у визначенні шляхів покращення інвестиційного клімату України.

Виклад основного матеріалу. Інвестиційний клімат – це узагальнена характеристика сукупності соціальних, економічних, організаційних, правових, політичних, соціокультурних передумов, що зумовлює привабливість і доцільність інвестування в ту або іншу господарську систему (економіку країни, регіону, корпорації) [1]. Практика свідчить, інвестиційний клімат безпосередньо впливає на основні показники соціально-економічного розвитку країни.

Позитивний інвестиційний клімат сприяє вирішенню соціальних проблем, забезпечує високий рівень зайнятості населення, дозволяє оновлювати виробництво, проводити модернізацію й нарощування основних фондів підприємств, впроваджувати новітні технології. До основних чинників, які впливають на інвестиційний клімат держави належать: організаційно-правові, політичні, фінансові, соціально-культурні, стан міжнародних відносин, розвиток ринкової економіки, потенціал країни та загальні умови господарювання [7].

Інвестор маючи намір інвестувати в країну здійснює аналіз та оцінку її макроекономічних показників. Тому для оцінки інвестиційного клімату України проаналізуємо основні макроекономічні показники за останні роки:

Таблиця 1

Динаміка основних макроекономічних показників України за 2011-2013 роки*

* Джерело: [4]

Номінальний ВВП України упродовж досліджуваного періоду зростав. В 2011 році цей показник складав 1302,1 млрд. грн., а в 2014 році прогнозують його обсяг в розмірі 1525,9 млрд. грн. Проте, набагато важливішою для інвесторів є динаміка реального ВВП. Так, в 2011 році реальний ВВП України зріс на 5,2%, але вже в наступні роки відбулося уповільнення зростання національної економіки.  Натомість в 2014 році прогнозується скорочення реального ВВП України на 8%. Таке скорочення пояснюється військовими діями на території промислового Донбасу та анексії АРК. Валове нагромадження основного капіталу зросло в 2011 році на 7,1% порівняно із 2010 роком, проте в наступні періоди відбулося спочатку уповільнення, а  за 2014 прогнозується скорочення валового нагромадження основного капіталу на 25,6% порівняно із попереднім роком. Така динаміка показника валового нагромадження основного капіталу характеризує недовіру до української економіки з боку її учасників та негативно впливає на інвестиційний клімат країни. Експорт України, як і імпорт упродовж досліджуваного періоду мав тенденцію до скорочення, щоправда імпорт скорочується більшими темпами ніж експорт. Така ситуація пов’язана із значним скороченням торгівлі України із Російською Федерацією та спробою уряду створити позитивний торговий баланс. В 2012 році за офіційними даними в Україні відбулася дефляція, але в 2014 році ІСЦ в Україні за прогнозами становитиме 19%. Упродовж досліджуваного періоду зростав також і дефіцит державного бюджету України, який в 2011 році становив 4,4% від ВВП, а в 2014 році  – 10,1% від ВВП. Зростання дефіциту бюджету пов’язано із зростанням соціальних зобов’язань уряду перед населенням та неспроможність їх виконати за рахунок власних коштів, а також звичайно із зростанням дефіциту НАК «НАФТОГАЗ». Такий розмір дефіциту бюджету України негативно впливає на інвестиційний клімат країни, адже згідно нормативів України та в особливості Європейського союзу, граничний розмір дефіциту бюджету становить 3% від ВВП. Зовнішній борг України упродовж 2011-2013 років майже не змінювався та на кінець 2013 року становив 78,6% від ВВП, проте в 2014 році цей показник значно зріс та становив 105,6% від ВВП. Значне зростання зовнішнього боргу країни негативно впливає на привабливість економіки для інвесторів, адже в такому випадку скорочується платоспроможність країни та зростає можливість дефолту. В загальному, макроекономічні показники значно погіршилися упродовж досліджуваного періоду та не сприяють привабливості економіки для інвесторів.

Інвестиційний клімат країни найкраще можна проаналізувати, використовуючи міжнародні рейтинги, які складаються різними установами, організаціями та об’єднаннями. Для початку розглянемо рейтинг України за індексом економічної свободи Heritage Foundation, який оцінює рівень лібералізації взаємодії держави. Індекс економічної свободи порівнює обмеження і перешкоди на шляху економічної діяльності, до яких вдаються уряди різних країн.

Таблиця 2

Динаміка показників України за індексом економічної свободи за 2011-2014 роки*

*Джерело: [12]

Індекс економічної свободи України за досліджуваний період повільно зростав. Так, в 2011 році він складав 45,8 білів, а в 2014 році 49,3 балів. Максимальна оцінка за цим рейтингом складає 100 балів. Таким чином Україна не набрала за рейтингом економічної свободи навіть половини можливих балів. Тому, серед країн-учасниць рейтингу Україна в 2011 році займала 162 місце, в 2012 та 2013 роках – 161 місце, а за результатами 2014 року піднялася на 6 позицій та займає 155 місце в рейтингу. За цим рейтингом Україна належить до економічно невільних деспотичних держав, де економічна свобода обмежується та є репресивною. Розглянемо детальніше складові індексу економічної свободи. Так, в Україні високими є тільки три складові індексу – індекс свободи торгівлі, індекс регулювання цін та індекс податкового навантаження. Натомість інші складові індексу є значно нижчими. В Україні низький рівень захисту прав власності та поширена корупція, яка не спонукає відкривати бізнес. Фінансовий сектор є слабким та нерозвиненим, з активним втручанням держави в діяльність фінансових установ. В основному розвиваються банківські установи, натомість небанківська частина фінансового сектору тільки в останні роки почала повільно розвиватися. В результаті чого фінансовий сектор з великими зусиллями надає кредити для розвитку економіки.  Також, дуже низький рівень інвестиційної свободи, основною причиною якої є складність та неоднозначність українського законодавства, слабкий правовий захист інвесторів та непрозорий приватизаційний процес. Стабільно низькі показники індексів є негативним чинником для інвестиційного клімату України, адже це свідчить про небажання або неможливість з боку держави впливати на ситуацію в країні та неефективність функціонування уряду в сфері інвестиційної політики. Позитивними зрушеннями характеризувався 2014 рік щодо індексу бюджетних витрат та підприємницької діяльності, які значно зросли в порівнянні з попередніми періодами. В загальному, за індексом економічної свободи Україна не є привабливою для інвесторів державою, адже економічна свободи є на дуже низькому рівні, що значно погіршує інвестиційний клімат країни.

Далі, проаналізуємо звіт «Ведення бізнесу», який розробляється експертами Світового банку та дозволяє визначити якість правил регулювання підприємницької діяльності, що підвищують чи обмежують ділову активність в країні (Табл.3). Таким чином, Україна в звіті світового Банку «Ведення бізнесу» піднялася з 145 місця в 2011 році на 112 місце в 2014 році. Так, в сфері започаткування справи в  Україні позитивно вплинуло скорочення кількості процедур, часу та вартості відкриття бізнесу. В сфері отримання дозволів на будівництво відбулося скорочення майже в тричі числа процедур та кількості днів необхідних для отримання дозволу, значно зменшилась його вартість. Україна також увійшла у першу сотню країн щодо простоти реєстрації власності та зайняла в 2014 році 88 місце. Це було зумовлено скороченням вартості процедури більше ніж удвічі, та скороченням кількості процедур. Найвище серед усіх показників рейтингу «Ведення бізнесу» Україна посідає в одержанні кредитів бізнесом, проте обсяги ресурсів які можна залучити є досить низькими. Україна покращила свої позиції в рейтингах захисту інвесторів, сплати податків та відшкодування через процедуру банкрутства, проте це покращення було несуттєвим.

Таблиця 3

Динаміка показників України в рейтингу «Ведення бізнесу» за 2011-2014 роки*

*Джерело:[9, 10, 11]

Значно погіршились умови доступу до електрики, що спричинено великою кількістю процедур та часом необхідним для доступу до електроенергії. Умови ведення зовнішньої торгівлі в України значно погіршилися, що пов’язано із збільшенням необхідних документів для експорту та імпорту товарів, а також збільшилась вартість цих операцій. З огляду назьку позицію України в рейтингу «Ведення бізнесу», українська економіка є складною для ведення бізнесу та отримання прибутків. Хоча, більшість показників мають позитивну динаміку, проте така ситуація в країні не заохочує як іноземних, так і внутрішніх інвесторів вкладати кошти в український бізнес.

Далі проаналізуємо інвестиційний клімат України, який визначається Європейською Бізнес Асоціацією. Оцінювання відбувається за п’ятибальною шкалою за результатами оцінок 82 керівників компаній-учасниць ЄБА.

Отже, найкращі показники інвестиційного клімату в Україні були в 2011 році, де в першому кварталі оцінка ЄБА становила 3,7 бала (Рис. 1). Це пов’язано із проведенням в Україні Євро-2012, що стимулювало збільшення інвестицій в економіку країни. В подальшому інвестиційний клімат України був значно нижчим, і протягом 2012-2014 років не зміг піднятися позначки вище двох балів. При цьому характерним є те, що очікування керівників компаній-учасниць ЄБА щодо динаміки інвестиційного клімату у наступні 3 місяці з 3-го кварталу 2011 року значно переважає показники інвестиційного клімату України, сягнувши в першому кварталі 2014 року позначки 3,6 бала. Тобто, на думку опитаних, Україна має хороші перспективи щодо розвитку та покращення свого інвестиційного клімату. Урядом пропонуються нові законопроекти та реформи, які мають покращити ситуацію в країні, проте вони насправді не мають того ефекту, який чекали від цих заходів.

Рис. 1. Оцінки інвестиційного клімату України Європейською Бізнес Асоціацією за 2011-2014 рік*

*Джерело: [6]

Показники загального індексу ЄБА лежать між показниками інвестиційного клімату та очікуваної динаміки його змін. Стрибок індексу ЄБА відбувся в першому кварталі 2014 року внаслідок позитивних змін в політичному становищі України, саме тому і були такі високі очікування щодо позитивної динаміки інвестиційного клімату. Проте в кінці 2014 року загальний індекс ЄБА знову знизився, що пов’язано із веденням на території України воєнних дій, в такій ситуації навіть підписання «Угоди про асоціацію» з Європейським Союзом не могло позитивно вплинути на інвестиційний клімат та й загальний індекс ЄБА України в цілому.

Таким чином, проаналізувавши макроекономічні показники, індекс економічних свобод, легкість ведення бізнесу в Україні за 2011-2014 роки ми дійшли висновку про непривабливість національної економіки для іноземних інвесторів. Низько оцінюється інвестиційний клімат України також за даними Європейської Бізнес Асоціації.

Для покращення інвестиційного клімату України, на нашу думку, необхідно поліпшити податковий клімат шляхом реформування системи податкових стимулів та спрощення процедури сплати податків.

Податкові стимули потенційно є одним із найбільш дієвих інструментів стимулювання підприємницької діяльності, який здатен частково знизити деструктивний вплив комплексу інституційних проблем. Податкові стимули інвестиційної діяльності мають бути спрямовані виключно на [3]:

1) стимулювання модернізації виробничих фондів та впровадження новітніх технологій, тимчасово використовуючи метод прискореної амортизації. Завдяки цьому вітчизняні підприємства проведуть технологічну модернізацію та підвищать свою конкурентоспроможність;

2) збільшення інвестицій в інноваційні проекти, шляхом запровадження для підприємств інноваційного податкового кредиту зі ставкою 25 % для малих підприємств, та 20 % для всіх інших, тобто можливість виключити з нарахованого податку на прибуток певний відсоток вартості витрат на інноваційні проекти. Давати право на пільги в такому випадку мають не державні установи, а швидше Асоціації підприємців, які оцінюватимуть можливості впровадження кожного проекту в комерційних цілях.

3) підтримки інвестиційної активності малого бізнесу, шляхом створення спеціальних інвестиційних резервів. У таких резервах необхідно дозволити акумулювати частину прибутку без оподаткування, який можна використати виключно на інвестиційні цілі.

Важливим напрямком роботи в контексті покращення сприятливості податкового клімату для підприємницької діяльності є продовження спрощення податкової звітності та обліку. На наш погляд, істотний ресурс в цьому напрямі міститься у:

• впровадженні єдиної звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Об’єднання звітності скоротить документообіг, а також зменшить витрати часу на виконання процедур щодо сплати податків [8];
• запровадженні механізму розрахунку податку на прибуток, який базуватиметься на інформації з бухгалтерського обліку. Так, зближення податкового та бухгалтерського обліків має стати одним із пріоритетних заходів у питанні покращення сприятливості податкового клімату [5].

Необхідно також знизити податковий тиск на підприємницький сектор. Реалізація зазначеного напряму політики полягає в поверненні підприємцям коштів, що вилучені понад суму, яку вони повинні сплатити згідно з податковим законодавством України. Адже, держава не повинна вилучати обігові кошти з підприємницького сектора для безоплатного використання в своїх цілях, тому що це погіршує становище приватного сектору та ставить його в складне становище. А також необхідно повернутися до механізму розрахунку податку на прибуток, що ґрунтувався на фактичних показниках прибутку, а не на базі фінансових показників попереднього року[2].

Висновки: Інвестиційний клімат України є несприятливим для заохочення іноземних інвесторів вкладати свої фінансові ресурси в національну економіки. Тому, для покращення інвестиційної привабливості України ми пропонуємо здійснити заходи щодо покращення податкового клімату та реформування системи податкових стимулів. Так, необхідно забезпечити стимулювання модернізації виробничих фондів та впровадження новітніх технологій, збільшення інвестицій в інноваційні проекти та підтримати інвестиційну активність малого бізнесу. Важливим напрямком роботи в контексті покращення сприятливості податкового клімату для підприємницької діяльності є продовження спрощення податкової звітності та обліку, а також знизити податковий тиск на підприємницький сектор.

Література

1. Коваленко С. О. Інвестиційний клімат в Україні та напрями його покращення / С.О. Ко­валенко // Вісник економіки транспорту і про­мисловості. – – №38. – С. 366–368

2. Молдаван О. Податкова реформа: Європейський підхід для України [Електронний ресурс]/ О. Молдаван// Forbs. Україна. – Режим доступу: http://forbes.ua/ua/nation/1385444-podatkova-reforma-evropejskij-pidhid-dlya-ukrayini

3. Молдаван О. Порядок денний для нового уряду: п’ять фіскальних кроків для поліпшення бізнес-клімату[Електронний ресурс]/ О. Молдаван// Дзеркало тижня. Україна. – 2014. – Режим доступу – http://gazeta.dt.ua/macrolevel/povestka-dnya-dlya-novogo-pravitelstva-pyat-fiskalnyh-shagov-dlya-uluchsheniya-biznes-klimata-_.html

4. Мурті Лаліта Україна. Економічний огляд. World Bank. [Електронний ресурс]/ Л. Мутрі // – 2014. Режим доступу: worldbank.org /content/dam/Worldbank/document/eca/ukraine/World%20Bank%20Macro%20Update_October%202014_UKR_FIN.pdf

5. Огороднікова І. І. Гармонізація податкового та бухгалтерського обліку в контексті оподаткування прибутку підприємств в Україні: монографія / [Огороднікова І. І., Серебрянський Д. М., Смірнова О. М., Стадник М. В. Турянський Ю. І.]; за заг. ред. Д. М. Серебрянського. – К.: Алерта. – 2013. – 366 с.

6. Оцінка інвестиційної привабливості України Європейської Бізнес Асоціації 2014 рік [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.eba.com.ua/static/indices/iai/index26_results_ukr.pdf

7.Третяк Н.М. Фактори формування інвестиційного клімату в Україні / Н.М. Третяк// Фінансовий простір. – №3 (11). – 2013.- С. 165-170

8. Укрінформ. Міндоходів винесло на обговорення механізм об єднання звітності з ПДФО та ЄСВ [Електронний ресурс]: Режим доступу -http://www.ukrinform.ua/ukr/news/print/mindohodiv_vineslo_na_obgovorennya_mehanizm_ 1904196

9. Doing business 201 Smarter Regulations for Small and Medium-Size Enterprises. The world bank [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.doingbusiness.org/~/…/Doing%20Business./DB13-FullReport.pdf

10. Doing business 201 Understanding Regulations for Small and Medium-Size Enterprises. The world bank [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.doingbusiness.org/~/…/Doing%20Business./DB14-FullReport.pdf

11. Doing business in a more transparent world 2012. The world bank [Електронний ресурс] – Режим доступу: doingbusiness.org/~/…/Doing%20Business./DB12-FullReport.pdf

12. Index of economic freedom 2014. Heritage Foundation [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.heritage.org/index/explore.aspx?view=byregion-country-year