У статті висвітлено та проаналізовано лексичні засоби, вжитті у фільмі «Код да Вінчі». Наведено класифікацію усіх виявлених тропів відносно їхньої поширеності у тексті, підкласифікацію окремих класів лексичних одиниць  та аналіз їхніх функції та мету використання у мовленні персонажів. Розглядається вплив вживання окремих засобів на сприйняття та інтерпретації реципієнтами основного повідомлення тексту дискурсу

Ключові слова: дискурс, кінодискурс, лексичний засіб, термін, колоквіалізм, фразеологізм, запозичення, сленгізм, жаргонізм, професіоналізм, архаїзм.

This article elucidates and analyses lexical devices which are used in the film “The Da Vinci Code”. It contains the classification of all revealed tropes concerning their prevalence in the text, the subclassification of particular classes of lexical units and also the analysis of their functions and aims of using in the characters’ speech. The article scrutinizes the impact of using particular devices on the understanding and interpretation of the main message of the discourse text by recipients.

Key words: discourse, film discourse, lexical device, term, colloquialism, idiom, borrowing, slang, jargon, professionalism, archaism.

Постановка проблеми. Безсумнівно, кіно стало невід’ємною частиною життя сучасної людини та універсальним способом проведення дозвілля й отримання естетичного задоволення. Особливістю кіно є те, що цей культурний феномен через поєднання звукових, візуальних, емоційних та технічних чинників має здатність впливати на свідомість населення, що широко застосовувалось владою деяких країн для пропаганди, маніпуляцій, утвердження нового світогляду, норм та цінностей. Аналізований нами фільм здобув всесвітню популярність і симпатію глядачів та став також важливим явищем культурного значення, що стало основною передумовою до його детального вивчення.

Аналіз публікацій. Явище дискурсу та власне кінодискурсу стало головним об’єктом досліджень лінгвістів XX-XXI ст. Нами було опрацьовано низку праць визначних вчених, серед яких Ф. Баwцевич, М. Горбунова, Л. Єфімов, А. Зарецька, О. Каменська, Л. Козуб, Е. Кубрякова, К. Серажим, В. Чернявська,  Л. Філліпс, Г. Чміль, М. Стаббс. Однак відносно короткий термін дослідження феномену дискурсу зумовило відсутність детального аналізу питання та можливість проведення його подальшого вивчення.

Мету нашого дослідження становить поглиблений аналіз лексичних засобів, вжитих у фільмі «Код да Вінчі». Досягнення мети полягає у виконанні таких завдань: 1) описати наукові підходи до поняття дискурсу; 2) дослідити та проаналізувати основні лексичні характеристики кінодискурсу; 3) виявити основні лексичні засоби, використані у фільмі; 4) здійснити семантичний аналіз знайдених лексичних засобів.

Наразі кінодискурс зайняв стійку позицію у сучасному глобалізованому суспільстві. Він є джерелом соціальних знань, засобом мислення поміж героями та обміну інформації (бесіди) між ними. Кінодискурс – це аудіовізуальний вид дискурсу, котрий визначає взаємодію сукупності кінотестів та об’єктивізовує сприйняття реальності у вигляді тривалого діалогу. Загальнотеоретичні питання кінодискурсу вивчались такими науковцями, як Р. Бартом, У. Еко, С. Ейзенштейном. А. Віларейо, Р. Картер, С. Козлоф, І. Бондеб’єрг займалися визначення особливостей мови кіно. Серед вітчизняних дослідників питанням кінематографу цікавились М. Яновський, М. Жинкін та В. Шевченко [3, 321].

Вивчення будь-якого фільму базується на урахуванні соціальних, прагматичних, культурних та функціональних особливостей кінодискурсу. М. Єфремов, Г. Слишкін, О. Іванова, Ю. Цив’ян та Ю. Лотман розглядають кінофільм як певний вид тексту [7, 31]. А. Зарецька, в свою чергу, зауважує, що у зв’язку з потребою врахування сукупності усіх компонентів фільму – візуальних, звукових, паратекстових елементів (титрів, назви), застосування даних про наявні допоміжні тексти (субтитрів і монтажних листів), прецедентних текстів (літературної основи та сценаріїв), учасників комунікації, а також їхніх цілей та настанов, – доцільно вивчати фільм як окремий вид дискурсу [2, 17]. Проте різноманітність вербальних і невербальних складових окремо взятого кінофільму не є достатнім приводом для визначення його як кінодискурсу. В. Чернявська зазначає, що головними параметрами для визначення кінодискурсу є прецедентні тексти і невербальна складова, так як будь-який фільм залишається відносно завершеною та обмеженою сутністю [6, 89].

Досліджений нами фільм «Код да Вінчі» є екранізацією відомого однойменного роману Дена Брауна, котрий став бестселером та завоював симпатію читачів усього світу. Кожен окремий герой вирізняється харизматичністю, особливими рисами характеру, манерами поведінки, що відображається на задіяній лексиці у різноманітних мовленнєвих ситуаціях.

Виконуючи мовний аналіз фільму «Код да Вінчі», лексичні засоби було поділено на такі групи: запозичення, терміни, колоквіалізми, фразеологізми, сленг, професіоналізми, архаїзми, абревіатури, американізми, неологізми (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Основні групи лексичних засобів

Найчисельнішою групою є запозичення – слова, що є запозиченими з інших мов у мову оригіналу тексту [1, 30]. У фільмі вони становлять 33,6% від загальної кількості лексичних засобів у фільмі (див. таблиця 1). Більшість запозичень у фільмі є загальновживаними, тобто протягом довгого періоду формування мови ці слова вже стали власне англійськими, незважаючи на те, що мають різне походження. Використання таких слів не потребує специфічних умов та вживаються носіями мови у повсякденному реальному житті.

Аналізуюючи текст фільму, усі запозичення після детального вивчення можна класифікувати відносно мови, із якої вони походять: французькі, латинські, іспанські, італійські та грецькі.

До першої групи ми відносимо одиниці, запозичені із французької мови: parquet, meridian, boulevard, essence [4].

Другу групу запозичень становлять лексеми, що походять із латинської мови, а саме: ratio, scholar, status, mystery [4].

Третя, четверта та п’ята групи характеризуються запозиченнями із іспанської, італійської та грецької мови, відповідно: cigar, fresco, myth [4].

Розглянемо приклад вживання запозичення у реченні:

In paganism, women were worshiped as a route to heaven… [4]. Персонаж вживає запозичене із французької мови слово «route», котре, подібно у запозичень із інших груп, не несе специфічного смислового навантаження, оскільки є загальноприйнятним у повсякденному житті носіїв англійської мови.

І ще однією численною групою лексичних засобів терміни – слова, що однозначно та чітко пояснюють певне поняття в межах спеціальної сфери і при цьому не мають особливого емоційного забарвлення [1, 27]. Їхня частка у фільмі становить 30,7%  (див. таблицю 1). Сюжет фільму охоплює різноманітні сфери життя, саме тому текст містить низку застосованих термінів із таких галузей, як релігія, криміналістика, астрономія, мистецтво, медицина.

Численною групою є терміни, сферою вживання яких є релігія: Lord, cherub, Venus, gospel [4].

Як приклад вживання релігійних термінів можна навести речення:

Jewish…Christian, Egyptian… Masonic, pagan… Templar crosses, pyramids [4]. Головний герой використовує відразу три терміни на позначення релігій, чиї символи він зумів роздивитись у інтер’єрі Росслінської каплиці.

Група термінів зі сфери криміналістики охоплює такі одиниці: criminal, killer, crime scene, suspect [4]. Наприклад:

The suspects Neveu and Langdon are likely at that location [4]. У реченні персонаж уживає термін «suspects», оскільки за відсутності прямих доказів та без доведення вини головні герої у ході розслідування злочину є лише підозрюваними.

І ще однією численною групою за кількістю термінологічних одиниць, що до неї належать, є астрономічні терміни: solar system, planet, constellation, moon [4]. Наприклад:

Solar system. The planets. Constellations. Signs of the zodiac. See, our moon is missing. The moons of Saturn and Jupiter. They’re not here [4]. Вживання термінів у цьому уривку вказує на те, що герой є добре обізнаним у сфері астрономії, оскільки він без труднощів розпізнає відмінність між зображеними небесними тілами.

До групи термінів, що вживаються у галузі мистецтва, ми віднесли такі одиниці: museum, gallery, painting, effigy [4]. Наприклад:

I trust you recognize “The Last Supper” the great fresco by Leonardo da Vinci [4]. У реченні герой вживає термін, щоб визначити, до якого виду прикладного мистецтва належить твір видатного художника.

Останньою групою є медичні терміни, а саме: catatonic, tracheotomy, allergy [4].

Розглянемо таке речення:

When they found him, he was nearly catatonic [4]. У реченні вжито термін з метою найточнішого відображення фізіологічного стану персонажа.

Чисельною за кількістю вжитих лексем є група колоквіалізмів – загальновживані слова, що використовуються в неофіційному, повсякденному мовленні та є неприйнятними у ввічливій розмові [5, 48]. У аналізованому фільмі вони складають 16,8% від загальної кількості лексичний одиниць у вибірці (див. таблицю 1).

Усі наявні у тексті колоквіалізми можна поділити на групи за такими ознаками:

• неформальні назви осіб;
• ствердження або заперечення , а також вигуки;
• спрощення та скорочення граматичних форм.

До першої групи колоквіалізмів ми відносимо такі лексеми: my dear, fellow, man, mate [4], вживання яких можна розглянути на прикладі такого речення:

There‘s your problem, mate. It‘s your basic linguistic coincidence [4], де персонаж як приклад розмовної лексики вживає слово «mate», щоб передати неформальність ситуації та манеру спілкування, притаманну певній віковій категорії – молоді.

Другою численною групою є колоквіалізми, що позначають вираження ствердження, заперечення та вигуки: My God, yeah, excellent [4]. Наприклад:

My God, I don‘t believe this [4]. У поданому реченні вигук надає мові персонажа експресивність та відображає його щире здивування під час моменту мовлення.

До третьої групи ми відносимо такі колоквіалізми: it’s, you’ve, wouldn’t, would’ve [4].

Як приклад розглянемо таке речення:

So Sauniиre requested tonight’s meeting [4]. Персонаж використовує у розмові лексему «tonight’s», що передає неформальність спілкування із підозрюваним та створює невимушену атмосферу, що є методом поліції для отримання необхідної інформації.

І ще однією не менш важливою групою лексичних засобів є фразеологізми – стійкі та неподільні вирази чи словосполучення, котрі можна замінити певним синонімічним словом [1, 29].  У досліджуваному тексті вони складають 5,1% (див. таблицю 1). До цієї групи лексичних засобів відносяться такі фігури: to have somebody on a little leash, to keep somebody’s chest close to somebody’s cards, to play to somebody’s vanity [4].

Як приклад вживання фразеологізмів можна навести таке речення:

So, you want to keep our chest close to our cards, yes? [4]. У поданому реченні головна героїня вживає таку лексичну одиницю, що вказує на високий рівень знання англійської мови та освіченість, незважаючи на те, що вона є уродженкою Франції, а також експресивність та емоційність її мовлення.

Чисельною є група сленгізми – слова, що характеризуються специфічним вживанням між особами певного соціального прошарку або професійної діяльності [5, 52]. Особливістю цих лексем є те, що вони відзначаються експресивністю, емотивністю та неофіційністю. Відсоткове відношення сленгу в аналізованому тексті складає 4% (див. таблицю 1). До групи сленгізмів належать наступні лексичні одиниці: wanna, leap, cop, comfy [4].

Як приклад вживання цих лексем можна навести таке речення:

Everyone comfy? I just wanna splash some water on my face [4]. Автор вживає у тексті сленгізми, щоб передати неформальність та невимушеність мовленнєвої ситуації між персонажами, що перебувають у дружніх або ж у близьких стосунках. Важливо зауважити, що сленгізми широко використовуються усіма представниками англомовного населення, незалежно від класової диференціації та економічного чинника – різниться лише сфера їхнього вживання.

Професіоналізми складають не менш важливу групу лексичних одиниць – слова, котрі, подібно до термінів, використовуються представниками певної професії або певного роду занять [1, 28]. Їхня частка у досліджуваному фільмі становить 2,9% (див. таблицю 1). Наприклад: panel, confession, case, guardian [4].

Розглянемо таке речення:

He can arrest you and detain you for months while he builds a case [4]. У цьому прикладі слово «case» вжито у більш специфічному значенні «справа», що вказує на основну функцію професіоналізмів – логічно обґрунтувати мову спеціалістів певної галузі та зробити її економнішою.

Чисельною групою є абревіатури – це об’єднання скорочених основ, скорочених і повних основ з утворенням нового похідного слова [5, 169]. Ця група лексичних засобів у досліджуваному фільмі становить 2,9% (див. таблицю 1). До цієї групи належать такі одиниці: PHI, GPS, UFO, ID, DNA. Наприклад:

Once the sarcophagus is destroyed, DNA testing will be impossible [4]. Наведена у поданому реченні абревіатура не має специфічного емоційного забарвлення, оскільки є загальновживаною.

Окрім вищезгаданих стилістичних засобів ми виявили ще одну групу тропів – застарілі слова – це лексеми, що вийшли із загальному вжитку та перейшли до пасивного запасу певної мови [1, 25]. Їхня частка у аналізованому тексті становить 2,9% (див. таблицю 1). Наприклад: underneath, hitherto, shalt, thou [4].

Як приклад наведемо таке речення:

Hitherto shalt thou come…but no further [4]. Персонаж вживає у своїй мові застарілі слова, цитуючи Книгу Іова – книгу Старого Завіту.

Американізми складають не менш важливу групу лексичних одиниць – це діалектизми американської англійської мови, слова або значення слів, котрі є загальноприйнятим у американському діалекті, але не вживаються за межами Сполучених Штатів Америки у інших діалектах англійської мови [9]. Відсоткове відношення американізмів у досліджуваному тексті становить 1,1% (див. таблицю 1). Наприклад: restroom, artifact, trunk [7].

Розглянемо такий приклад:

Is there a restroom I could use? [4]. У цьому реченні, як і у інших випадках, американізм не несе ніякого експресивного забарвлення, а лише вказує на те, що головний герой є громадянином Сполучених Штатів Америки і тому розмовляє американським варіантом англійської мови.

Отже, у тексті аналізованого фільму вжито низку лексичних засобів, серед яких терміни, колоквіалізми, запозичення, сленгізми, фразеологізми, професіоналізми, абревіатури, архаїзми та неологізми. Вони використовуються автором для збагачення мови персонажів та надання їй особливої виразності, емоційності та експресивності. Такі лексичні одиниці сприяють кращому розумінню мовленнєвої ситуації між героями, їхніх переживань та почуттів.

Загалом, кінодискурс – це аудіовізуальний вид дискурсу, особливість котрого полягає у тому, що шлях інтерпретатора пролягає у ньому від тексту до мови, в той час як у природному живому спілкуванні – від мови до тексту. З метою полегшення розуміння та сприйняття тексту певного фільму глядачами у кінодискурсі широко використовується низка різноманітних лексичних засобів, серед яких колоквіалізми, професіоналізми, терміни, сленг, жаргонізми, діалектизми, оказіоналізми, варваризми, поетизми, архаїзми, неологізми та інші. Вживання таких засобів увиразнює мову персонажів та робить її більш цікавою, живою, зрозумілою та емоційно забарвленою, що допомагає глядачам краще усвідомлювати почуття та внутрішній стан персонажів, а також надати певні додаткові деталі щодо його освіченості чи приналежності до певного соціального класу.

Список використаної літератури

1. Єфімов Л. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз: учбово-методичний посібник / Л. Єфімов, О. Ясінецька. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 240 с.
2. Карасик В. Языковые ключи / В. И. Карасик. – Волгоград: Парадигма, 2007. – 520 с.
3. Козуб Л. Національно-культурні особливості сучасного британського кінематографу / Л. Козуб // “Наукові записки” Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. – Вип. 96 (1). – 2011. – С. 320 – 323.
4. Константинов Н., Минутов М. The Da Vinci Code. [Електронний ресурс] / [Н. Константинов, М. Минутов] // Ororo.tv – сериалы на английском. – [2011]. – Режим доступу: http://ororo.tv/films/the-da-vinci-code
5. Лотоцька К. Стилістика англійської мови: навчальний посібник / К. Лотоцька. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 254 с.
6. Чернявская В. Дискурс как фантомный объект: от текста к дискурсу и обратно? / В. Чернявская // Когниция, коммуникация, дискурс. – 2011. – № 3.– С. 86 – 95.
7. Чміль Г. П. Антропологічні засади екранної культури : дис. докт. філос. наук : 09.00.04 / Чміль Г. П. – Київ, 2005. – 506 с.
8. 8. Combley R., Fox C. Longman Dictionary of Contemporary English, 5th Edition / R. Combley, C. Fox – Oxford: Pearson Longman, 2009. – 2082 p.
9. Merriam Ch. Merriam-Webster: Dictionary and Thesaurus [Electronic resource] / Ch. Merriam, N. Webster / Encyclopædia Britannica, Inc. – 2015. – Access to the resource: http://www.merriam-webster.com/dictionary