Менделюк О.В.

Студентка економічного факультету

Національного університету «Острозька академія»

Харчук Ю.Ю.

кандидат економічних наук,

старший викладач кафедри обліку і аудиту

Національного університету «Острозька академія»

НОВОВВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ

Стаття присвячена порівняльному аналізу законодавства у сфері обліку заробітної плати у 2015-2016 роках на основі вивчення діючих нормативно-правових актів, що регулюють процес оплати праці. На сучасному етапі розвитку економічних відносин в України питання заробітку громадян є актуальним. Заробітна плата має подвійну суть: з однієї сторони – це стаття витрат роботодавця, з іншої – джерело доходу працівника, а держава займає опосередковане місце, оскільки відраховує в державну казну частину заробітку громадян у вигляді податків.

Ключові слова: заробітна плата, оплата праці, оподаткування, податок, дохід, працівник, роботодавець.

THE ANALYSIS OF TAX LEGISTATION IN ACCOUNT SPHERE OF WAGES DURING THE 2015-2016 YEARS

This article stydies the comparative analysis of legislation on payroll in the years 2015-2016 by studying the existing regulatory legal acts regulating the payment process work. The public question of income is very important at the present stage of development of economic relations in Ukraine. The salary has a dual nature: on the one hand – a cost item of the employer, on the second – the source of income of the employee. The state takes indirectly place, because it counts taxes which are a part of earnings in the state.

Keywords: wages, salaries, taxation, tax revenue, employee, employer.

Постановка проблеми. Динамічні зміни законодавства України в сфері регулювання оплати праці працівників з однієї сторони спричиняють великий вплив на рівень доходів працюючих, зацікавленість їх у результатах своєї роботи, а з іншої сторони ускладнюють роботу фахівців, що займаються нарахуванням та утриманням податків та зборів із заробітної плати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у питання дослідження питань оподаткування доходів фізичних осіб зробили такі вчені-економісти, як В.О. Вишневський, Ю.І. Волкова, В.Г. Мельник, Л.Г. Ловінська, М.О. Кучерявенко, В.М. Опарін, А.М.  Соколовська та інші.

Дослідження вказаних авторів охоплюють широкий спектр питань оплати праці, обґрунтовують різні варіанти їх розв’язання, мають значний ступінь методологічної вичерпності. Проте, динамічний розвиток економіки вимагає нових заходів щодо поліпшення систем оплати праці, удосконалення оцінки, обліку праці та її оплати, нарахування оплати праці.

Виділення невирішених частин загальної проблеми. На сучасному етапі економічного розвитку, в час, коли часто змінюється податкове законодавство, необхідно оперативно та ефективно реагувати на ці зміни. Для фахівців, що займаються обліком розрахунків з оплати праці працівників та службовці, необхідно постійно оновлювати напрацьований механізм нарахування заробітної плати та проведення розрахунку утримань з неї. Невирішеною проблемою залишається  оперативне оновлення програмного забезпечення, що використовують при обрахунку заробітної плати та його адаптації до чинного законодавства.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є оцінка нововведень податкового законодавства у сфері обліку оплати праці працівників на основі розгляду теоретичних та практичних аспектів обраної тематики.

Виклад основного матеріалу. Оплaтa прaці є вaжливою чaстиною ринкових відносин, ознaкою ефективності економіки крaїни і її соціaльної політики. Зaробітнa плaтa мaє подвійне значення, оскільки є  джерелом доходу для прaцівників і стaттею у структурі витрaт суб’єкта господарювання.

Відповідно до статті 43 Конституції України у кожного громадянина є право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя діяльністю, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується. Заробітна плата – це грошовий вираз вартості робочої сили, яка є товаром, її ціна. В сучасних умовах ціна робочої сили визначається попитом і пропозицією, але в основі міститься її вартість.

Зaкон Укрaїни «Про оплaту прaці» від 24.03.95 р. № 108/9 трактує зaробітну плaту як винaгороду, обчислену у грошовому вирaзі, яку влaсник aбо уповновaжений ним оргaн виплaчує прaцівникові зa виконaну ним роботу [4].

Оплата праці є важливим елементом ринкових відносин, ознакою ефективності економіки країни і її соціальної політики, інтегральним показником якості функціонування окремого суб’єкта господарювання.

Відповідно до чинного законодавства для того, щоб здійснити оплату праці працівника суб’єкта господарювання бухгалтер зобов’язаний зробити необхідні  нарахування і утримання податків та зборів із нарахованої заробітної плати.

Нарахування на заробітну плату — це податок, який сплачує сам роботодавець з фонду оплати праці.

В свою чергу утримання із заробітної плати — це податки та збори, які утримуються з суми доходу, що виплачується працівнику. Відповідальність за їх перерахування до відповідних бюджетів лежить на плечах роботодавця [2].

Податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) відноситься до категорії утримань із заробітної плати працівників. У зв’язку зі зміною податкового законодавства розміри ставок ПДФО у 2016 році змінились у порівнянні з попередніми роками. Так, у 2016 році застосовується ставка 18 %  до усієї бази оподаткування, незалежно від її розміру [5].

Серед нововведень, які можна вважати позитивними, слід виокремити звільнення від обкладення ПДФО доходів, що отримані фізичними особами у зв’язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності й енергозбереження.

Військовий збір  залишається без змін, тобто його розмір становить 1,5 %  і сплачується він за таким же порядком, що і у попередні роки.

Нововведення податкового законодавства у сфері оподаткування заробітних плат у 2016 році подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Нововведення податкового законодавства в  2016 році щодо обліку заробітних плат працівників*

*Джерело: сформовано автором на основі [3]

Відмінено обов’язок подавати річну декларацію фізичними особами, якщо впродовж податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Для фізичних осіб-підприємців скасовано обов’язок сплати авансового внеску з ПДФО у відсотках до минулого року, а кінцеві терміни сплати податку суттєво перенесено – на 20 квітня, 20 липня і 20 жовтня. Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Не сплачується такий авансовий платіж, якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення

Однією з головних новацій в процесі адміністрування ПДФО та військового збору було об’єднання їх в одну звітність – Декларацію про майновий стан і доходи за новою формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 [6]. Саме за цією формою платники податку на доходи фізичних осіб звітують в 2016 році вперше.

Крім того, скасовано норму, що зобов’язує здійснювати перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів.

У 2016 році було прийнято єдину ставку ЄСВ 22 %. Вона застосовуватиметься до усіх видів доходів, на які раніше нараховувався ЄСВ. Винятком будуть спеціальні ставки нарахування ЄСВ для інвалідів (8,41 %, 5,3% і 5,5 %), які залишатимуться без змін [1].

ЄСВ тепер будуть платити виключно роботодавець, а відрахування для працівника в розмірі 3,6 % скасували.

До того ж, у 2016 році скасували  визначення класу професійного ризику для роботодавців та відповідні перевірки з боку Фонду соціального страхування щодо правильності такого визначення.

Максимальна величина місячного доходу, на який нараховується ЄСВ, становитиме не 17, а 25 прожиткових мінімумів. Тобто: з 1 січня – 34450 грн., з 1 травня – 36250 грн., з 1 грудня – 38750 грн..

Якщо працівникові нараховується зарплата або інші виплати в сумі менше мінімальної заробітної плати, тo в більшості випадків доведеться донарахувати страховий внесок до мінімально припустимого рівня.

Незалежно від системи оподаткування для всіх суб’єктів господарювання база нарахування ЄСВ залишилась без змін.

Нарахування та утримання із зарплатних плат працівників потрібно сплатити в день отримання авансу або зарплати. Якщо вони все ще не виплачені, то внесок сплачується не пізніше 20 числа наступного місяця. Необхідно перевіряти, щоб 20 число не співпало з вихідним або святковим днем. Також, згідно трудового законодаства, якщо строк виплати авансу чи зарплати випадає на вихідний чи святковий день, то зарплату треба виплатити в попередній робочий день.

Підприємці на загальній системі тепер сплачують єдиний внесок за попередній рік до 10 лютого 2016 року, за 2016 рік – дo 10 лютого 2017 pоку.

Підприємці на єдиному податку вплачують внесок за кожний квартал до 20 числа наступного місяця, тобто до 20 січня за четвертий квартал 2015 року та поквартально за 2016 рік : дo 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня 2017 року відповідно (тoбто останній день – 19 число).

Особи, що забезпечують себе самостiйно працею, сплачують внесок до 1 трaвня 2016 року за 2015 рік.

Всі зміни щодо особливостей оподаткування ЄСВ подані у таблиці 2.

Таблиця 2

Зміни податкового законодавства у сфері оподаткування ЄСВ у 2016 році*

*Джерело: сформовано автором на основі [1]

Позитивним є той факт, що штрафні санкції щодо осіб, мобілізованих на військову службу не застосовуються. Підставою є копія військового квитка або копія документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Підтверджуючі документи потрібно подати до органів доходів і зборів протягом 10 днів після мобілізації.

Висновки. Відповідно до нововведень податкового законодавства відбулись такі основні зміни у сфері оподаткування заробітних плат працівників:

• встановлено єдину ставку ПДФО 18 % для заробітних плат;
• визначено податкову соціальну пільгу в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року в розмірі 869 грн.;
• відмінено утримання ЄСВ із заробітних плат працівників в розмірі 3,6 %;
• скасовано групи ризику роботи та встановлено єдину ставку 22 % нарахування ЄСВ для заробітних плат, що не перевищую 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (34 450 грн.) та інші.

Таким чином, загальні змін в оподаткуванні заробітних плат працівників різних суб’єктів оподаткування мають на меті спрощення процесу адміністрування податків та зборів.

ЛІТЕРАТУРА

Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI // Верховна Рада України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17

Фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — 2-ге вид., перероб. і доп. / О. Р. Романенко, С. Я. Огородник, М. С. Зязюн, А. А. Славкова. — К.: КНЕУ, 2003. — 387 с.

Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році: Закон України від 24.12.2015 №909-VIII // Верховна Рада України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/909-19

Кодекс законів про працю України: Закон України від 10.12.1971 №322-VIII // Верховна Рада УРСР – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08

Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Верховна Рада України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи: Наказ Мінфіну України від 02.10.2015 № 859 // Мінфін України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15