Психографологічний аналіз письмового мовлення студентів з високим та середнім рівнем інтернет-залежності


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

В статті описано поняття психографологічного аналізу, його суть, генезу та практичне застосування. Визначено рівень інтернет-залежності студентів згідно цієї методики.

In the article describes the concept of psychographologycal analysis, its essence, genesis and practical application. Detected the level of Internet addiction of students by this method.

В останні роки проблема інтернет-залежності набула ще більшої актуальності. Причиною цього стали постійні стресові ситуації, нестабільна політична, економічна та соціальна ситуації в країні, криза в духовному житті, втрата життєвих орієнтирів. Особливо це характерно молоді, адже в час інтенсивної комп’ютеризації, вона представляє собою групу ризику для розвитку такого виду адиктивної поведінки як інтернет-залежність.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемою інтернет-залежності займалися такі зарубіжні вчені, як Войскунський А. Є., Голдберг А.,  Д. Грінфілд, Єгорова А. Ю. та інші. Серед українських фахівців, що в різних аспектах досліджують феномен інтернет-залежної поведінки: Бугайова Н. М, Пілягина Г. Я, Чабан О. С., Юр’єва Л. М. та ін.

Метою статті є дослідження впливу інтернет-залежності на мовлення студентів на основі психографологічного аналізу.

Виклад основного матеріалу. Психографія – це порівняно нова наука, що характеризує людей з точки зору їх психологічного складу – їх ролі в суспільному житті, роду діяльності, життєвих позицій та інше [6, c. 179].

Психографіка –  це метод, який вивчає психологічні змінні, об’єднуючі в певну форму внутрішнє «Я» людини: діяльність, потреби, бажання, інтереси, цінності, установки, особистісні риси, особливості процесу прийняття рішення і поведінку як покупця [5, c. 104].

Вперше психографологічні дослідження почали застосовувати маркетологи для дослідження цільової аудиторії. За допомогою мовлення можна було дослідити внутрішній світ людини і, таким чином, дізнатися про її приховані мотиви.

Такого роду дослідження дозволяють ефективно «візуалізувати» свою аудиторію, окреслити приховані бажання аудиторії прихильників або опонентів, таким чином, дозволяючи рекламодавцям більш ефективно відбирати відповідні технології створення та розміщення реклами.

Таким чином, в результаті розвитку психографії саме в маркетингових цілях, сформувалося нове, більш глибоке розуміння її сутності в інших сферах. Такий вчений як Є. Дембі розробив і запропонував трирівневе визначення психографії. Перший і основний рівень можна розглядати як практичне застосування різних наук в галузях маркетингових досліджень. Другий, більш специфічний рівень, розглядає психографіку, як кількісну дослідницьку процедуру, застосування якої виправдане в тих випадках, коли демографічний та інші види аналізу недостатні для пояснення і передбачення поведінки споживача. Третій, ще більш специфічний рівень, описує психографію як науку орієнтовану на опис характерних особливостей споживачів, що можуть впливати на їх реакції з приводу різних товарів, упаковок, реклами та PR – акцій. Ці змінні мають досить широкий спектр. Вони розглядають науку від Я – концепції і стилю життя до відносин, інтересів і думок, а також сприйняття характерних властивостей товару [4, c. 117].

В результаті розвитку психографіки був розроблений психографологічний аналіз, що дозволяє виявити попередньо перераховані особливості. Психографологічний аналіз дозволяє виявити особливості поведінки саме залежних осіб, визначити залежність їх мовлення від внутрішнього стану. Метод психографологічного аналізу спрямований на дослідження вербальних характеристик текстів. Так, під час проведення психографологічного аналізу до уваги беруться такі показники:

  1. Обсяг тексту;
  2. Кількість речень;
  3. Їх середній розмір;
  4. Коефіцієнт лексичної різноманітності;
  5. Коефіцієнт агресивності (дієслівності);
  6. Коефіцієнт логічної зв’язності;
  7. Коефіцієнт емболії [1, c. 59].

Показник середнього розміру речень є показником особливостей вербального інтелекту чи різкої зміни емоційного стану. Існує певний варіативний зв’язок між збільшенням ступеня емоційності мовлення та обсягом висловлювання. Він є негативним: що емоційнішим є мовець, то коротшими висловлюваннями він або вона висловлюватиметься.

Коефіцієнт словникової різноманітності є одним із найпотужніших у психолінгвістичній діагностиці тексту і говорить про інтелектуальний потенціал мовця [1, с. 60].

Показник обсягу мовленнєвої продукції в словах свідчить про особистісні особливості автора, ступінь його комунікативності, екстравертованості чи інтровертованості, позитивну або негативну мотивації. Крім того, збільшення обсягу мовленнєвої продукції може бути підставою для напруженості психофізіологічного стану, діагностики емоційної збудливості. Зазвичай, цей показник несе відомості суб’єктивного характеру: чи позитивно він відноситься до того, що пише, чи подобається йому співрозмовник і т.п. Як зазначає Г. Г. Почепцов, завдяки встановленню цього коефіцієнта в мовленні людини можна виявити психопатологію, наприклад шизофренію, а також схильність до неї [3, с. 124].

На основі психографологічного аналізу було проведено дослідження особливостей письмового мовлення людей, що мають інтернет-залежність. Для проведення дослідження було вибрано 20 осіб з високим та 20 осіб з середнім рівнем інтернет-залежності на основі тесту К. Янг. Саме вони і стали об’єктом психографологічного аналізу письмового мовлення.

Під час дослідження вдалося з’ясувати, що в людей з такими формами залежності середній розмір речень досить малий. Під час аналізу результатів людей з високим рівнем інтернет-залежності, середня довжина речення складала 8,4 слова в реченні, а при аналізі студентів з середнім рівнем залежності, розмір в середньому склав 9,2 (див. Таблицю 1). Тобто можна з впевненістю стверджувати, що зі збільшенням рівня залежності від Інтернету, середній розмір речень зменшується.

Таблиця 1

Середній розмір речення у людей з високим та середнім рівнем інтернет-залежності

Середній розмір речення у людей з високим рівнем інтернет-залежності (слів)

Середній розмір речення у людей з середнім рівнем інтернет-залежності (слів)

8,4

9,2

Словникова різноманітність також свідчить про особливості вербального інтелекту. Коефіцієнт вираховується за такою формулою:

Коефіцієнт словникової різноманітності = N різних слів / N всіх слів*100%, де N – кількість.

Отже, розрахувавши коефіцієнт словникової різноманітності, можна стверджувати, що серед досліджуваних студентів, коефіцієнт становить 63,4%.

Коефіцієнт дієслівності інакше називається коефіцієнтом агресивності. Це співвідношення кількості дієслів і дієслівних форм (дієприкметників та дієприслівників) до загальної кількості всіх слів. Коефіцієнт вираховується за такою формулою:

Коефіцієнт дієслівності = N дієслів / N всіх слів*100%, де N – кількість.

Високий коефіцієнт дієслівності (агресивності) говорить про високу емоційну напруженість тексту, динаміку подій, нестабільний емоційний стан автора під час написання тексту.

При підрахунку коефіцієнту дієслівності серед студентів з високим та середнім рівнем інтернет-залежності, отримано такі результати. За результатами дослідження цей коефіцієнт складає 12,56%. Порівнюючи цей коефіцієнт з іншими аналогічними показниками та дослідженнями, можна стверджувати, що цей відсоток не є критичним. Тобто агресивність серед інтернет-залежних не є великою.

Коефіцієнт логічної зв’язності вираховується за формулою співвідношення загальної кількості службових слів (сполучників і прийменників) до загальної кількості речень. Величини в межах одиниці забезпечують досить гармонійне співвідношення службових слів та синтаксичних конструкцій у тексті:

Коефіцієнт логічної зв’язності = N служб. слів / N речень, де N – кількість.

Під час аналізу отриманих результатів, ми змогли вирахувати і коефіцієнт логічної зв’язності. Серед студентів, досліджених нами, цей коефіцієнт склав 0,76%. Такий показник можна вважати нормальним, порівнюючи середньостатистичні показники цього коефіцієнту [1, с. 60].

Коефіцієнт емболії або як його ще називають коефіцієнт «засміченості» мовлення, що становить собою співвідношення загальної кількості ембол, тобто слів, які не несуть жодного семантичного навантаження, до загальної кількості слів у реченні. До складу таких слів належать прагматичні маркери, вигуки («ну – ну», «еге», «ой», «ха – ха» і т. ін.), нерелевантні повтори, вульгаризми (ненормативна лексика), проте не належать дискурсивні маркери (проте, відтак, тому, отже, адже, оскільки, але, до речі, однак та ін.), оскільки вони є прагматичними сигналами зв’язності (когезії) й цілісності (когерентності) тексту [1, с. 62].

Коефіцієнт емболії негативно взаємовпливає на показники вербального інтелекту, а також свідчить про ступінь емоційного збудження мовця чи автора тексту, а також дає уявлення про його загальну культуру мовлення:

Коефіцієнт емболії = N <ub> ембол / N усіх слів*100%, N – кількість

Проаналізувавши за допомогою психографологічного аналізу письмового мовлення студентів з високим та середнім рівнем інтернет-залежності, отримано наступні результати коефіцієнту емболії. Він склав 36,2%. Це досить високий показник і саме він є досить показовим для демонстрації рівня засмічення мовлення інтернет-залежних.

Висновки. Отже, можна стверджувати, що серед досліджуваних студентів з високим та середнім рівнем інтернет-залежності спостерігаються тенденції короткого викладу думок у їх письмовому мовленні, адже речення здебільшого прості та невеликого розміру. Це, здебільшого, пояснюється тим, що студенти послуговуються короткими реченнями для того, щоб пояснити свою думку. Це дозволяє їм зменшити час набору речень та пришвидшити процес інтернте–комунікації. Аналіз текстів показує також, що присутня мала лексична різноманітність та великий коефіцієнт емболії, на основі цього можна стверджувати, що інтернет-залежні мають тенденцію до зниження рівня письмового мовлення.

Список використаних джерел та літератури

  1. Засєкіна, Л. В. Психолінгвістична діагностика [Текст]: навч. посіб. / Л. В. Засєкіна, С. В. Засєкін ; М – во освіти і науки України, Волин. нац. ун – т ім. Лесі Українки. – Луцьк : РВВ «Вежа» ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. – 188 с.
  2. Пасічник, І.Д. Інформатизація та психічний розвиток [Текст] / І. Пасічник // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». – Острог, 2004. – Вип. 5. – С. 8–16.
  3. Педагогическая психология [Текст]: учебное пособие / Под. ред. И.Ю. Кулагиной. – М.: ТЦ Сфера, 2008. – 290 с.
  4. Пружинин, Б.И. Новые информационные технологии и судьбы рациональности в современной культуре (материалы «круглого стола») [Текст] / Б. Пружинин // Вопросы философии: Научно – теоретический журнал. – 2003. – Вып.12. – С. 3–8.
  5. Янг, К.С. Диагноз – Интернет – зависимость [Текст] / К. Янг // Мир Интернет. – 2000. – № 2. – С. 25–43.
  6. Социальные сети от А до Я / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.social – networking.ru/papers/36. – Заголовок з екрану.

Залишити відповідь