ВИКОРИСТАННЯ КРАЇНОЗНАВЧИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

І.П. Матвійчук
С.Г. Познахівська
О.В. Веремійчук
Славутський обласний спеціалізований ліцей-інтернат поглиблено підготовки учнів в галузі науки

Описано теоретичні аспекти формування та розвитку іншомовної та соціокультурної компетенцій, використовуючи лінгвокраїнознавчі матеріали та соціокультурні моделі поведінки в англомовних країнах.
Ключові слова: іншомовна компетенція, соціокультурна компетенція, лінгвокраїнознавство.
The article touches upon the theoretical aspects of forming communicative skills in a foreign language and a socio-culture competence based on country-studies and socio-culture patterns of behavior in English speaking countries.
Key words: communicative skills, a socio-culture competence, country-studies.


Рассмотрено теоретические аспекты формирования и развития иноязычной и социокультурной компетенции, используя лингвострановедческие материалы и социокультурные модели поведения в англоязычных странах.
Ключевые слова: иноязычная компетенция, социокультурная компетенция, лингвострановедение.
З переходом до комунікативно-орієнтованого навчання іноземної мови ми не можемо не визнати, що культура стає центром, а не периферією уваги, як це було за часів, коли мова розглядалася як система з формальними ознаками [6, с.31]. Доречне використання мови в соціальному контексті потребує від учня не тільки знання «що» сказати, а й уміння «як» і «коли» сказати. І тут, як це не парадоксально звучить, ми знову звертаємося до давнього значення слова «культура» — за таких умов ми можемо казати про культивацію душі учня.
Науковці переконують, що володіння двома або кількома мовами збагачує людину не тільки додатковими знаннями інших культур, а й можливістю розуміти і толерантно ставитись до представників інших країн. Європа і весь світ після падіння берлінської стіни стали абсолютно іншими не тільки з погляду міжнародної політики, а й щодо культурного розмаїття. «Глокалізація» — такий влучний термін має економічна і політична експансія супердержав і наддержави — ЄС, і водночас зростають регіональні, локальні суверенні формування як протидія глобалізації [1, с.56-57].
За таких умов культура стає дуже невизначеним поняттям. Існує безліч визначень поняття «культура». Слово «cultura» — латинського походження і значення його спочатку було пов’язане з обробкою, або культивацією
землі [6, с.32]. У соціологічному плані культуру, і в першу чергу її ядро (цінності) можна порівняти із скріпами, що об’єднують людей в єдине ціле, суспільство. Згідно з теорією лінгвістичної відносності ми оточені своєю мовою неначе призмою, через яку ми дивимося і пізнаємо світ. Цей погляд буде неоднаковим у представників різних національностей (про що свідчать міфологія, фольклор, мова символів, прислів’я тощо).
Зрозуміло, що основна функція мови — комунікативна. Мотивацією для вивчення другої нерідної мови є потреба в спілкуванні в іншомовному оточенні. Важливим фактором привабливості мови, що вивчається, є її статус як мови міжнаціонального і міжнародного спілкування. Мовна ситуація в дванадцяти кранах, що належать до Європейського Союзу засвідчує багатомовність європейців. Так, англійською володіють близько 42% населення країн Європи, німецькою — 31%, французькою — 29%, італійською — 18%, а іспанською — 14% [4, с.50].
У програмах для загальноосвітніх навчальних закладів наголошується на ролі кількох компетенцій, необхідних для формування іншомовної комунікативної компетенції. Метою нашої статті є опис та визначення ролі культури на різних етапах формування іншомовної комунікативної компетенції. На нашу думку, перелічені в програмі уміння необхідно доповнити такими, як інтерпретація продукту іншої культури, пояснення його значення і співвіднесення його з подібним явищем своєї культури, уміння здогадуватись, аналізувати і здобувати знання у процесі реального спілкування, а також уміння критично оцінювати здобуту інформацію і явища іншої культури на основі розумних критеріїв. Такі уміння, підтримані лінгвістичними засобами, дають змогу не тільки розуміти іншу культуру, а й успішно представляти свою у контексті полілогу сучасних мов і культур.
Мета навчання іноземної мови – “використову¬вати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу” — загострює особливу увагу до соціокультурного складника іншомовної комунікатив¬ної компетенції. Оволодіння соціокультурною компетенцією, як відомо, передбачає засвоєння необхідного мінімуму соціокультурних знань, а також системи навичок узгоджувати свою поведінку у відповідності до цих знань та вмінь [4, с.51]. З досвіду роботи, ми вважаємо, що особливу увагу слід приділити вивченню правил етикету крани, мова якої вивчається. Адже етикет виявляється у найбільш частотних побутових ситуаціях, починаючи з ранніх стадій спіл¬кування. Саме із засвоєння мовленнєвого етикету почи¬нає вивчення іноземної мови кожний, кого очікує спіл¬кування з носієм відповідної іншомовної культури.
Нормативними документами (програмою, державним стандартом) передбачено оволодіння учнями певним мінімумом етикетно-узуальних формул спілкування як необхідної передумови дотримування елементарних норм мовленнє¬вого етикету, прийнятих у країні, мова якої вивчається. Добір цих одиниць має бути зумовлений реальними мов¬леннєвими можливостями школярів. Водночас він має враховувати і дидактичні факто¬ри, зокрема потенційні можливості соціокультурного мовленнєвого матеріалу для здійснення виховання дити¬ни його засобами: вчити її бути ввічливою, чемною, толе¬рантною, стриманою в оцінках, дати їй можливість користуватися необхідним мінімумом мовленнєвих формул етикету для висловлювання деяких соціолінгвістичних нюансів мовлення в ситуаціях, що моделюються на уроках, навчити її адекватно реалізовувати мовленнєві інтенції. Наприклад:
Привітання: Good morning. Good afternoon. Good evening. Hello. Hi. How do you do? How are you?
Прощання: Good-bye. See you tomorrow. Bye-bye. So long. Bye for now. See you soon.
Знайомство: My name is… What’s your name? This is… (знайомство через посередника). Meet… Nice to meet you. I’m so glad to meet you.
Вдячність: Thank you. Thank you very much. Thanks. You
are welcome. Not at all. Don’t mention it.
Вибачення: Sorry. Are you OK? I’m sorry. I’m really sorry.
That’s all right. Never mind.
Схвалення: Well done. Good. Great. Wonderful. Fine. Nice. Lovely.
Etc. [4, с.52].
До невербальних аспектів етикету, як відомо, відносять також елементи кінесики (зокрема національно обумовлені жести), проксеміки (відстань між комунікантами), фонації (акустичні характеристики мовлення, вигу¬ки, звуконаслідування). Увагу до них, як вважає Ш.Баллі, слід привертати з перших кроків навчання іноземної мови. Проте засвоювати їх, на думку Р.Ладо, доцільно рецептивно. Практика, однак, доводить можливість і репродуктивного оперування учнями під час ситуативної взаємодії найбільш уживаними національно обумовлени¬ми жестами (кінемами) англомовних ровесників, а саме:
• жестом, який супроводжує привітання Ні! Hello! Рука при цьому піднята на рівні голови долонею від себе;
• жестом, що супроводжує слова прощання: розмаху¬вання зі сторони в сторону піднятою на рівні голови рукою долонею від себе;
• жестом, що означає “все гаразд”, який супроводжує кліше OK, I’m fine.
де характерною для американців та британців лічбою на пальцях тощо.
Завдяки телебаченню та кіно діти знають значення вигуків: Wow! (подив),Oops (досада, прикрість), Auch (біль). Вони люблять їх вживати під час драматизації деяких сценок, що моделюють реальне спілкування.
Компонентом змісту соціокультурної компетенції є елементи англійського фольклору у вигляді його малих форм: римування, лічилок, віршиків, пісень тощо. Їх методичні можливості практично невичерпні. Передусім малі форми фольклору є значним джерелом фонових знань, цікавих і для дітей різного віку. Показовою в цьому плані є популярна дитяча пісня “Hot Cross Buns”, яку колись співали вуличні рознощики напередодні Великодня, продаючи булочки з хрестом із крему (cross buns).
Пізнавально-культурологічним змістом відзначається текст віршика
“One I love, two I love,
Three I love, I say.
Four I love with all my heart,
Five I cast away” [4, с.52].
Вторинною, але не менш важливою, є ситуація з рідною мовою. Вивчити будь-яку іноземну мову неможливо без порівняння з нею. Вивчення культурних реалій інших країн також неможливе без подібних порівнянь із своєю культурою, і часто цей процес супроводжується формуванням своєї національної ідентифікації. З досвіду нашої роботи з країнознавчими матеріалами на заняттях ми дійшли висновку, що їх використання за¬лучає учнів до діалогу культур (англійської і рідної), збагачує їх відомостями країнознавчого харак¬теру, дає змогу дізнатися про культуру країни, мова якої вивчається, формує вміння розуміти основний зміст автен¬тичних аудіотекстів, активізує навчальну діяльність, сприяє розвитку інтересу до вивчення англійської мови, розширює словник учня, знімає втому, напруженість, створює доброзичливу психологічну атмосферу. Як приклад завдання, що полягає у використанні досвіду з рідної мови та культури, вивчаючи англійську:
Activities
I. Ukrainian Holidays
Complete the sentences choosing the correct words.
1. The most important holiday of Ukraine is Independence Day, which … on the 24th of August.

a) celebrates
b) celebrated
c) is celebrated

2. On this day in 1991 the “Act of Independence of Ukraine”… .
a) proclaimed
b) was proclaimed
c) proclaim

3. The most memorable date is Victory Day which … on the 9th of May.
a) is kept
b) keeps
c) kept

4. The Women’s Day, which is celebrated on the 8th of March is like … in Great Britain.
a) Father’s Day
b) St. Patrick’s Day
c) Mother’s Day

5. Easter Day comes … the lunar calendar.
a) according with
b) according
c) according to

6. Children like this holiday for traditional brightly eggs and special Easter cakes.
a) paint
b) painted
c) painting
7. The Ukrainians in Canada … erected a huge sculpture of a coloured Easter egg!
a) never
b) even
c) just
II. Festivals in Britain
Read the articles and find the answers to these questions.
1. When might you receive something from an unknown person?
2. What is the connection between George and a rose?
3. Who stays in bed late a few weeks before Easter?
4. When did spaghetti grow on trees?
St. Valentine’s Day St. Valentine is the patron saint of lovers, and on 14 Feb¬ruary young men and women declare their feelings for each other. But the tradition is to do so anonymously. Valentine’s Day cards and romantic flowers such as red roses are sent which, although they carry messages of undying love, are always left unsigned. Many people hope for cards on St. Valentine’s Day and failure to receive any can cause great disappointment.
National Saints’ Day The patron saints of Wales, Ireland and England are, in order, St. David, St. Patrick and St. George, Their days are celebrated on 1 March, 17 March and 23 April respectively. National symbols depicting the Welsh dragon or leek, the Irish shamrock and the English rose are worn on the appro¬priate days, and you will see small gatherings of various nationalities having a drink together or celebrating in the streets particularly when they are living away from their native country. St. Andrew, the patron saint of Scotland, has his day later in the year on 30 November. Scotland’s, national sym¬bol is the thistle.
Mothering Sunday. Mothering Sunday, or Mothers’ Day. as it is usually called, falls three weeks before Easter Sunday. On this day, mother is rewarded for all her work looking after the house and family during the rest of the year. Her husband and children usually buy her a card and a small gift, and tradi¬tionally bring her breakfast in bed. Sometimes she will also be taken out for lunch. Fathers’ Day, as the name implies, is when Dad gets his treats. Fathers’ Day is on the third Sunday in June but is less widely celebrated than Mothers’ Day. Perhaps this is be¬cause fathers are seen to be less deserving than mothers.
All Fools’ Day Normally called “April Fools’ Day”, this day falls on 1 April. It is a day when you can light-heartedly make fools of your family, friends and colleagues by playing tricks on them.
The joke, however, must be received or believed by mid¬day otherwise it is a joker and not the victim who becomes the fool.
Even newspapers, television and radio programmes join in the fun publishing and broadcasting amusing tales but the most famous April Fools’ joke was perpetrated by the BBC’s programme, “Panorama”. The programme presented seri¬ous report about spaghetti growing on trees in Italy. It ex¬amined the problems of cultivating and harvesting spaghetti and included interviews with spaghetti farmers [5, с.45-46].
Широке и постійне використання у навчальній роботі країнознавчих матеріалів, що мають освітній, виховний та розвиваючий потенціал, формує інтерес учнів до вивчення іноземної мови (М.А.Аріан, О.Г.Крупко, О.Г.Оберемко), з яким по¬в’язані значні резерви підвищення ефективності навчан¬ня іноземної мови. Тому виникає проблема забезпечення учнів країнознавчими знаннями та застосування цих знань у процесі навчання спілкування іноземною мовою [2, с.28]. За відсутності мовного середовища, яке, безперечно, є головним джерелом і одночасно стимулом при навчанні, зокрема, монологічного мовлення, може бути друкований іншомовний текст, що несе країнознавчу інформацію. Навчальні тексти, незалежно від того, адаптовані вони чи запозичені з оригінальних джерел, мають зберігати всі релевантні риси тексту як окремої комунікативної одиниці вищого порядку, що являє собою конкретну мов¬ну та структурну реалізацію певного комунікативного наміру або задачі. Тексти постають перед учнями у формі: розповіді, пояснення, опису та роздуму.
Завдяки розповіді ряд дій з’єднуються у свідомості читача таким чином, що вони сприймаються ним як зв’язне висловлювання. Характерною рисою розповіді є хронологічна послідовність викладу подій.
За допомогою пояснення читач усвідомлює, як даний об’єкт функціонує, з яких частин складається, як ці частини співвідносяться одна з одною та ін.
Опис дає можливість читачу уявити зображуваний об’єкт, його якості та ознаки. Для опису характерна статичність зображення, що надає йому схожість з фотографією.
Метою роздуму є створення у читача нового поняття або часткова зміна усталеного поняття. Виділені форми викладення думок у природному тексті, як правило, не відмежовані одна від одної. Межа їх зіткнення розмита, одна структура постійно проникає в іншу. При підході з позицій навчання важливо оціню¬вати порівняльну трудність роботи з кожним типом. У підборі текстів необхідно поєднувати та розрізняти інформацію загальнолюдського і національного характеру, а також подавати факти іноземної мови й культури у поєднанні з аналогічними фактами рідної мови та культури учнів [7, с.8].
Відбір країнознавчого матеріалу має бути зумовлений сферами та формами реального іншомовного спілкування шко¬лярів, реальним запасом мовних засобів, можливостями ви¬користання одержаної країнознавчої інформації, знаннями, якими учні оволоділи на уроках з основ наук, розмаїттям культур та сучасної дійсності країн, мова яких вивчається. При відборі інформації про країну важливим є фактор вікових особ¬ливостей та інтересів учнів. Автентичні тексти мають містити фактичний матеріал, який є цікавим для учнів і задовольняє їх країнознавчі інтереси, орієнтовані в основному на таку тематику:
• Молодіжна культура підлітків на Заході.
• Повсякденне життя школярів за кордоном.
• Освіта у Великій Британії та США та інших країнах.
• Видатні люди країн, мова яких вивчається.
• Королівська сім’я.
• Міста країн, мова яких вивчається.
• Наукові досягнення.
• Національні герої країн, мова яких вивчається [7, с.9-10].
Стратегічна мета сучасного навчання іноземної мови полягає у формуванні здатності школярів бути ефективними учасниками міжкультурної комунікації, що вимагає забезпечення їх необхідним мінімумом соціокультурної інформації, конче потрібної для адекватного спілкування і взаєморозуміння на міжкультурному рівні, а також для виховання в учнів засобами цієї інформації таких особистісних рис, які дозволяють здійснювати безпосереднє та опосередковане спілкування з представ¬никами інших культур.
Здатність взаємодіяти в ситуаціях міжкультурного спілкування передбачає знання мовленнєвого етикету народу-носія відповідної мови і володіння культурою спілкування, прийнятою в сучасному цивілізованому світі [3, с.52]. Такі знання школярі одержують на уроках рідної, другої та іноземної мов, що забезпечує реалізацію одного із провідних виховних завдань школи – соціалізації дітей, їх соціального виховання.

Список використаних джерел
1. Lado R. How to compare two cultures //Culture Bound. Ed. By J. M. Valdes. – Cambridge: Cambridge University Press, 1996. – C. 52-64.
2. Балли Ш. Французкая стилистика / Балли Ш. – М.: Иностранная литература, 1961. – 331с.
3. Виховний потенціал предмета “Англійська мова” у початковій школі / С.В. Роман, О.О. Коломінова // Іноземні мови. – 2002. – №4. – С. 52-56.
4. Коломінова О.О. Зміст соціокультурного аспекту навчання англійської мови у початковій школі / О.О. Коломінова // Іноземні мови. – 2004. – С. 50-53.
5. Країнознавчі аспекти формування комунікативної компетенції студентів 1 курсу немовних вищих закладів освіти та учнів старших класів ліцеїв і гімназій / Н.В. Бевз, Т.В. Гордевська // Іноземні мови. – 2001. – №2. – С. 45 -46.
6. Малигіна М. Культура і мова … співіснування чи взаємопроникнення? / М. Малигіна // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2003. – №1. – С. 31-32.
7. Навчання монологічного мовлення учнів старшої загальноосвітньої школи на основі автентичних текстів країнознавчого характеру / Е.Г. Хоменко, К.В. Дембновецька // іноземні мови. – 2002. – №2. – С. 8-17.

Залишити відповідь