Стаття присвячена проблемі самовизначення підлітків. Висвітлюється  погляд  на  залежність  самовизначення підлітка від рівня соціального інтелекту.

Ключові слова: самовизначення, підліток, соціальний інтелект, підлітковий вік.

Статья посвящена проблеме самоопределения подростков. Излагается взгляд на зависимость самоопределения подростка от уровня социального интеллекта.

Ключевые слова: самоопределения, подросток, социальный интеллект, подростковый возраст.

The article is given sacred to the problem of self-determination of the teenagers. Еhe point of view on the dependence of the self-identification of a teenager from the level of the social intellect is highlighte.

Key words: self-identification, teenager, social intellect, teens.

Обґрунтування проблеми. У сучасному глобалізованому світі, за умов панування  високотехнологічної та інтелектуальної моделей світової економіки, особистість є однією з рушійних сил розвитку суспільства. Останнім часом помітно зростає  інтерес до вивчення підліткового віку як одного з визначальних етапів життя. Відповідно дослідженням                      О. А. Бочарової в підлітків відбуваються глибокі психологічні зміни особистості. До таких змін можна віднести утворення самопізнання з підвищеним відчуттям власної гідності, особистих можливостей та здібностей [2].

Наближення  моменту  закінчення  школи  вимагає від  підлітка особистісного  і професійного самовизначення. Саме тому підлітковий вік пов’язаний із ситуацією вибору: яким  бути  у  житті, у  чому  сенс  життя, ким бути [7]. Складність зумовлена перш за все тим, що для успішного самовизначення підлітка важливою є успішна взаємодія з оточуючими людьми, яку допомагає встановити соціальний інтелект [13].

У підлітковий період відбувається власне життєве, особистісне та професійне самовизначення [9]. Даний віковий період передбачає появу у підлітків надлишок емоцій, які можуть мати деструктивний характер та блокувати самовизначення [10]. Розвиток соціального інтелекту є важливим фактором адаптації в  соціальному оточенні. О. П. Лящ у ході наукових досліджень встановила, що за результатами емпіричного дослідження        О.І. Власової «емоційно обдаровані» підлітки легко вживаються в колективі, часто набувають статусу лідера, добре адаптуються до нових умов [10]. Тому зазначена проблема містить  актуальність.

Отже, мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні залежності самовизначення підлітка від його рівня соціального інтелекту.

Аналіз попередніх досліджень та публікацій. Проблема самовизначення особистості висвітлена у працях багатьох вчених: філософів, педагогів, психологів (М. Бердяєв, А. Лосев, В. Загвязінський, А. Мудрик,   В. Кан-Калік, М. Нікандров, В. Сластьонін, Л. Божович, В. Братусь,  І. Кон, А. Петровський та ін.). Відомий науковець А. Гринечко з’ясував, що питанню самовизначення особистості приділив увагу С.Л. Рубінштейн, який зводив поняття самовизначення до само детермінації [5]; М. Вебер розробляв теорію соціальних статусів у контексті взаємодії психології та соціології [5]; Т.Парсонс досліджував теорію соціальної дії [5]. А. Гринечко у роботах А.Маслоу знаходить тлумачення феномена самовизначення на основі ієрархічної теорії людських  потреб. Сучасний науковець Г. Гандзілевська досліджує проблему самореалізації. У ході вивчення проблеми самореалізації нею було встановлено, що проблемі особистісного вибору приділила увагу Т.Титаренко, на думку якої свобода вибору означає самовизначення [4].

У вітчизняну психологію поняття соціального інтелекту було введено   А. Мельник, Г. П. Геранюшкіна, А. І. Савенков, С. Л. Риков, С. В. Ситнік та ін. С. Л. Риков визначає соціальний інтелект як сферу суб’єкт-суб’єктного пізнання, заснованого на специфіці розумових процесів та соціального досвіду, здатність розуміти себе та інших, прогнозувати  хід міжособистісних подій, сфера можливостей пізнання індивідом інших людей [12]. В концепції  Н. Кентор соціальний інтелект розглядається як когнітивна компетентність, який дозволяє людям сприймати події, об’єкти і предмети навколишнього світу з великим ступенем несподіванки і максимальною користю для себе. За словами вченої, когнітивна підструктура психіки визначається як сукупність декларативних і процедурних знань. Останні індивід застосовує в процесі інтерпретації текстів, подій, під час складання планів на майбутнє і в ситуаціях повсякденного життя [6]. Означена проблематика досить активно досліджується такими зарубіжними вченими, як Дж. Гілфорд, Е.Торндайк,      Ч. Спірмен, Д. Векслер та ін.

Виклад основного матеріалу.  Проблема розвитку підлітка в останні роки набуває все більшого значення. На думку М. Мельник, процес самовизначення підлітків  проходить складно через те, що  у них  виникають психологічні проблеми,  серед  яких можна  виділити „ворожість” до школи, не сформовані професійні інтереси, занурення у філософські  проблеми,  невідповідність  між  фізичним,  інтелектуальним  і  соціальним розвитком, нецілковите розуміння їхньої обдарованості оточуючими [11]. До того ж, у підлітків не вистачає знань про себе, професії, світ. Соціальна ситуація підлітка містить  суперечність між необхідністю професійного самовизначення  та недостатнім  розвитком  особистісних  якостей,  відсутністю  сформованих мотивів для цього [11]. Таким чином, ми можемо припустити, що даний віковий період є емоційно насиченим для особистості.

У підлітковому віці незалежно від власного бажання людина постає перед обов’язковим вибором – вибором професії, від вирішення якого буде залежати її майбутнє [9]. Е. Еріксон  розглядає проблему підліткового віку як кризовий розвиток. Така криза, за Е.Еріксоном, є одночасно і джерелом розвитку особистості підлітка, і стимулом для формування нових ціннісних орієнтацій.  Е.Еріксон зазначає, що процес особистісного самовизначення індивідів пов’язаний з розвитком цінностей [6].

Досліджуючи проблему самореалізації, Г. Б. Гандзілевська спирається на думки З. Карпенко,Т.Титаренко та визначає самовизначення як другий етап самореалізації особистості [4]. Також Г. Б. Гандзілевська солідаризує поглядам сучасного психолога Т.Титаренко, яка, досліджуючи особистісний вибір, зазначає, що  свобода вибору означає самовизначення [4].

Як зазначає О. Баришева, потреба у самовизначенні та самореалізації особистості обумовлюється специфічними внутрішніми умовами розвитку: формуванням світогляду як узагальненої форми самосвідомості, що виявляється у прагненні підійти до себе з позицій, декларованих у суспільстві і фактично пануючих у ньому цінностей, та „відкриттям Я”, що переживається у формі почуття власної індивідуальної цілісності і неповторності. Обґрунтована, рефлексивна самооцінка сприяє становленню особистості як активного суб’єкта самовизначення та самореалізації [1].

Самовизначення особистості передбачає не стільки вибір соціальної ролі, а й реалізацію даної ролі, тобто певний спосіб особистісної самореалізації через вибрану роль [1]. А тому важливим моментом в особистісному самовизначенні є стимулювання власної активності, яка спиралася б на визначену систему мотивів і ціннісних орієнтацій.

М. Н. Корнєв зазначає, що самореалізація — це процес оптимального розвитку усіх внутрішніх можливостей та здібностей людини, розкриття внутрішньої активності особистості. Механізмом формування особистості виступає механізм вчинку, який є універсальним механізмом створювання усього сущого. “Суб’єктне”існує у своїй найрозвинутішій формі як внутрішній вчинок, виявляє себе у формі зовнішнього вчинку і творить, формує і розвиває себе найбільш продуктивно саме через вчинки [8].

Вчинок є “осередком” суб’єктного в людині, а суб’єктивне — “осередком психічного”.  Самореалізація будь-якої особистості як суб’єкта діяльності в реальному суспільстві не може бути безмежною. Особистість повинна визначити межі власної самореалізації, які будуть розв’язкою суперечностей внутрішніх та зовнішніх детермінантів цього процесу становлення та самоздійснення. На основі цього М. Н. Корнєва необхідною умовою самореалізації визначає самовизначення особистості як суб’єкта діяльності [8].

Нами було з’ясовано, що підлітковий період розглядається як такий, під час якого суперечності розвитку набирають особливої гостроти. Саме у цей період відбувається усвідомлення дитиною своєї індивідуальності, змінюється її ставлення до навколишнього світу, до себе, до інших людей, відбувається перебудова потреб та мотивів, поведінки [9].

Водночас змінюються вимоги суспільства до підлітка. У зв’язку з цим підлітку необхідно погоджувати свої потреби з очікуваннями оточуючих та вимогами соціальних норм. Необхідність такого погоджування часто пов’язана із значними труднощами, котрі й стають причиною виникнення суперечностей у розвитку підлітка. Ці суперечності можуть протікати в гострій формі, зумовлюючи сильні емоційні переживання, порушення у поведінці підлітків, у їх взаєминах з дорослими та ровесниками [10].

Перехід у доросле життя, проблема професійного та особистого самовизначення передбачає появу у підлітків надлишку емоцій, які можуть мати деструктивний характер та блокувати становлення особистості [3]. Тому формування самоконтролю саме в цій віковій групі є необхідним та своєчасним засобом підтримки психічного здоров’я. Самоконтроль входить у структуру соціального інтелекту.

Як стверджує О. Лящ,  емоційний інтелект може стати засобом стабілізації емоційного життя особистості. Це допомагає людині адаптуватися до складних життєвих ситуацій і несприятливих умов діяльності [10]. Проблема самовизначення передбачає появу у підлітків надлишок емоційних реакцій, які можуть стати на заваді становленню особистості підлітка. Тому соціальний інтелект є необхідним для становлення самосвідомості підлітків.

Висновки. Самовизначення підлітка ми розглядаємо у ситуації вибору. Перед підлітком виникає проблема вибору: яку стабільну позицію зайняти у всіх сферах життєдіяльності, яку професію обрати, до яких ідеалів прагнути. Ці питання стосуються самовизначення підлітка.

Дослідивши дану проблему нами було встановлено, що самовизначення особистості виділяється як другий етап самореалізації особистості. Також було виявлено, що самореалізація людини залежить не стільки від логічного інтелекту, скільки від здібностей управляти своєю поведінкою, тобто від соціального інтелекту

Соціальний інтелект може стати засобом стабілізації емоційного життя особистості. Поява у підлітків надлишку емоцій, які можуть мати деструктивний характер та блокувати становлення особистості впливає на становлення самовизначення, складову самореалізації. Тому соціальний інтелект для підлітків є необхідним для становлення самосвідомості.

Перспективи подальшої нашої науково-дослідницької роботи вбачаємо у поглибленому вивченні психологічних особливостей самовизначення підлітків та детaльнo рoзглянемo залежність caмoвизначення ocoбиcтocті в цілoму.

Список використаних джерел та літератури:

1. Баришева О. Теоретичні аспекти проблеми особистісного самовизначення старшокласників [Текст] / О. Баришева // Психологія: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. – К., 2000 – Вип. 1(8). – С. 102-113.
2. Бочарова, О. А. Обдарованість та проблема виявлення здібностей / О. А. Бочарова  // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах [Текст] : зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т ; [голов. ред. : Сущенко Т. І.]. – Запоріжжя : КПУ, 199 –  С .85-94
3. Бояківська І. О. Особливості формування уявлень про себе в обдарованих дітей підліткового віку  [Текст] / І. О. Бояківська  // Міжнародна Інтернет конференція «Сучасні дослідження когнітивної психології»: Матеріали конференції. – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2012. – Випуск 1 – 344 с.
4. Гандзілевська Г. Б.    Психологічна самореалізація молодшого школяра засобами мистецтва [Текст] : дис. на здобуння наук. ступеня канд. психол. наук : 19.00.07 / Г. Б. Гандзілевська ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. – Івано-Франківськ, 2008. – 232 с.
5. Гринечко А. Я. Емпіричний аналіз чинників особистісного самовизначення в старшому підлітковому віці [Текст]  / А. Гринечко // Проблеми гуманітарних наук: Наук. записки Дрогобицького держ. педагогічного унів. імені Івана Франка / Ред. колегія – Т.Біленко (гол. редактор), Н.Скотна, М.Боришевський та ін. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2010. – Випуск 25. Психологія. – С.105-115.
6. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризи [Текст]  / Э.Эриксон. – М.,1996. – С.12-16.
7. Кон И. С. Психология старшеклассника  [Текст] / Кон И. С. – М., 1980. – 192 с.
8. Корнєв М.Н. Суб’єктне самовизначення особистості як необхідна умова самореалізації майбутнього правоохоронця [Текст] / М. Н. Корнєв  // Науковий вісник Національної академії  внутрішніх справ. – 1998. – № 2. – С. 187-194.
9. Лисенко І. М. Особливості самовизначення підлітків з делінквентною поведінкою [Текст]  / І. М. Лисенко // Формування цінностей сучасної особистості : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20–21 верес. 2007 р. – Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка, 2007.– С. 106–109.
10. Лящ О. П. Психологічні особливості емоційного інтелекту сучасних підлітків [Текст] // О. П. Лящ
11. Мельник М. Психологічні особливості професійного самовизначення обдарованих старшокласників [Текст] / М. Мельник // Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика. Збірник наукових праць. Випуск 5 // І. С. Волощук (головний редактор) та інші. – К.: Інформаційні системи, 2011. – 352 с.
12. Рыков С.Л. Гендерные исследования в педагогике. // Педагогика. – № 7. – 2001. – С.17-22.
13. Романова В. С. Психологічні особливості емоційного інтелекту членів групи з різним соціометричним статусом [Текст] / В. С. Романова // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. – Вип. 15. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012. – 812 с.