Лашта Юлія Ігорівна

студентка економічного факультету

Національного університету «Острозька академія»

Науковий керівник: Шулик Юлія Віталіївна,

кандидат економічних наук,

доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту

Вплив факторів на зміну державного боргу України

У статті досліджено державний борг та фактори, які впливають на його зміну. А також відображено взаємозв’язок державного боргу та факторів впливу. Крім того було здійснено аналіз стану державного боргу та основних чинників, які на нього впливають.

Ключові слова: державний борг, валовий внутрішній продукт, дефіцит, податкове навантаження, валютний курс, експорт, імпорт.

Influence of factors on the change of the state debt of Ukraine

The article investigates the state debt and factors influencing its change. It also reflects the relationship between public debt and influence factors. In addition, an analysis was made of the state of the state debt and the main factors influencing it.

Key words: state debt, gross domestic product, deficit, tax burden, exchange rate, export, import.

Постановка проблеми. Одним із найважливіших важелів впливу на економіку країни є державний борг. Це явище досить різнобічне, оскільки його можна розглядати як додаткові фінансові ресурси, що вкрай необхідні при скороченні їх надходжень, як наслідок економіка відчуватиме економічне піднесення та стабільність, а з іншого боку державний борг здійснює найбільше навантаження на державний бюджет, щодо його погашення і обслуговування. Відповідно стабільність розвитку держави значно залежить від розміру заборгованості, постійного контролю та дослідження факторів, які здійснюють на неї безпосередній вплив, в цьому й полягає актуальність даної теми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обрана проблематика досить глибоко досліджувалася як у зарубіжній економічній думці, так і у вітчизняній. Зокрема, дослідженню питань державного боргу присвячені праці таких вчених, як Андрущенко В. Л., Захарченко О.Г., Василик О. Д, Гейць В. М, Лондар Л.П., Зражевська Н.В та інші. Дані науковці займались дослідженням питання державного боргу країни, а також факторів, які на нього впливають.

Метою дослідження є визначення впливу факторів на зміну державного боргу України.

Виклад основного матеріалу. Важливим показним критерієм економічно розвинутої держави на сьогодні є державний борг та дотримання його граничного розміру. Також головними показниками загального рівня розвитку економіки держави та її платоспроможності є різні макроекономічні фактори, а саме: валовий внутрішній продукт, встановлений курс національної грошової одиниці до іноземних валют, дефіцит державного бюджету та податкове навантаження. Отож, з’ясуємо основні взаємозалежності між цими показниками та державним боргом.

Спочатку розглянемо взаємозв’язок темпів приросту обсягів ВВП та державного боргу. Валовий внутрішній продукт є основним показником добробуту суспільства та результативності економічної діяльності на макрорівні (рис.1).

Зміна державного боргу та ВВП протягом 2013-2017 рр., млн.грн.

Таблиця 1

Джерело: складено автором на основі даних Міністерства Фінансів України [3].

За досліджений період, ми спостерігаємо, що обсяги валового внутрішнього продукту майже завжди перевищують обсяги державного боргу, проте якщо порівнювати темпи проросту (рис.1), то спостерігається протилежна ситуація – темпи приросту державного боргу перевищують темпи приросту валового внутрішнього продукту. Це є негативним явищем, тому що свідчить про швидке нагромадження непогашених запозичень та недостатність розвитку економіки країни. Як наслідок, вплив валового внутрішнього продукту буде проявлятися у тому, що при збільшенні загальної суми заборгованості, держава намагатиметься збільшувати виробництво товарів та послуг для досягнення максимальної кількості джерел погашення боргів, що є позитивним явищем в цій ситуації, а недостатність цих ресурсів буде лише загострювати боргову кризу та посилювати боргове навантаження.

Рис. 1. Динаміка темпів приросту ВВП до державного боргу України у 2013-2017 рр.

Джерело: складено та відображено автором на основі даних Міністерства фінансів України [3].

 Лише у 2017 році спостерігається перевищення темпів приросту ВВП над боргом майже вдвічі, що оцінюється позитивно, оскільки свідчить про стабілізацію ситуації в державі та зменшення боргового навантаження. У 2018 році обсяг державного боргу збільшився на 26953 млн.грн. (1,26%), що оцінюється негативно.

Платоспроможність держави за зовнішніми позиками залежить насамперед від валютних надходжень. Можливості у погашенні зовнішнього боргу визначаються сальдом торговельного балансу. Його позитивне сальдо характеризує ті ресурси, які забезпечують платоспроможність держави і дають змогу тим самим урегулювати платіжний баланс.

Рис.2. Зміна торгівельного балансу України протягом 2013-2017 рр. , млн.грн.

Джерело: складено та відображено автором на основі даних Міністерства фінансів України [3].

З огляду на рисунок 2, можна сказати, що сальдо торгівельного балансу є від’ємним, тобто протягом аналізованого періоду імпорт хронічно перевищує показники експорту. Їхнє сальдо у 2013 р. перевищує 8% ВВП, що оцінюється негативно, оскільки свідчить про збільшення залежності від зовнішніх чинників та зростання витрат на закупівлю іноземних товарів, а також зниження конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Для покращення торгівельного балансу та нарощування ВВП Україні потрібно збільшувати обсяги експорту та посилювати свої позиції на зовнішніх ринках.

Найбільше підвищення державного боргу до 88,46 % відносно ВВП спостерігається в 2014 році, причиною цьому слугувало зростання валютного курсу та значна девальвація гривні, тому логічно буде перейти до аналізу взаємозв’язку  динаміки середнього валютного курсу гривні та державного боргу.

Рис. 3. Взаємозв’язок динаміки середнього валютного курсу гривні та державного боргу України за 2014-2018 рр.

Джерело: побудовано та проілюстровано автором на основі даних Міністерства фінансів України та Національного банку України.[1, 5]

Взаємозв’язок цих двох показників, валютного курсу і державного боргу, дуже тісний, оскільки  значна частина  запозичень Україна в іноземній валюті. А іноземна валюта як і валютний курс національної валюти має змінний характер, то за визначений термін протягом якого кредит має бути повернено загальна сума заборгованості може змінитись.

Аналізуючи рисунок 3, можна спостерігати, що протягом 6 років відбувається стрімке зростання державного боргу у національній валюті у зв’язку зі зростанням валютного курсу, адже у 2018 р. при середньому курсі 27,22 грн. за 1 дол. США сума боргу становить 2168627 млн.грн.. Проте для детальнішого аналізу слід розглянути дані таблиці 2.

Динаміка державного боргу та валютного курсу пари UAH I USD за період 01.01.2016 – 01.12.2018 рр

Таблиця  2

Державний борг	Роки			Абсолютний приріст, млн. $		Темп приросту, %
	2016	2017	2018	2017-2016	2018-2017	2017-2016	2018-2017
UAH, млрд.	1929,76	2141,67	2168,63	211,91	26,96	10,98	1,26
USD, млрд.	70,97	76,31	78,32	5,34	2,01	7,52	2,63

Джерело: розраховано автором на основі даних Міністерства фінансів України [3].

З огляду на вище наведені дані, можемо зробити висновок, що загальна сума державного боргу в іноземній валюті мала стабільну тенденцію до зростання. Заборгованість   у 2017 р. збільшилась на 5,34 млн. дол., а у 2017 р. на 2,01 млн. дол., що оцінюється негативно. У національній валюті, як вже було вказано вище, загальний обсяг боргів також зріс на 10,98% у 2017 році та 2018 році на 11,26%, що свідчить про обтяження економіки щодо погашення цих запозичень. 

         Отже, підсумовуючи вище сказане можна стверджувати, що зниження курсу національної валюти провокує збільшення обсягу державних боргів, які  взяті в іноземній валюті. Як наслідок, саме збільшення державного боргу провокує інфляцію та вимагає значних коштів для погашення заборгованості, що підвищує попит на іноземну валюту. В таких умовах не уникнути подальшої девальвації національної валюти, що, в свою чергу, лише посилить навантаження зовнішніх боргових виплат на національну економіку.

Наявність державного боргу потребує виплату щорічних відсоткових платежів, які здійснюються за допомогою податкових надходжень до бюджету. Оскільки джерелом погашення державного боргу є доходи бюджету, зокрема як вже було зазначено – податкові надходження, то можна стверджувати, що зростання державного боргу порушує збалансованість бюджету і спричиняє бюджетний дефіцит.

Рис. 4. Динаміка дефіциту бюджету України протягом 2014-2018 рр., млн. грн. та дефіцит у відсотках до ВВП, %

Джерело: розраховано і проілюстровано автором на основі даних [1,3].

Згідно Маастрихтською угодою, припустимим рівнем дефіциту бюджету  країни — члена ЄС  є  3 % від ВВП [2]. Розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 3 відсотки ВВП, призводить до зниження інвестиційної активності, збільшення інфляції.

Аналіз стану бюджетного дефіциту  показав,  що  він перевищує 3% від ВВП у 2014 р.(4,60%) та 2018 році (4%), а у 2015 р. спостерігається зменшення бюджетного дефіциту до 1,56 % до ВВП. Найменше значення у % до ВВП у 2017 році – 1,41%, однак відбулось збільшення загального обсягу ВВП, що оцінюється позитивно та свідчить про економічне зростання. Також одною з причин зростання ВВП може бути збільшення податкових надходжень до бюджету.

 Відповідно зі збільшенням обсягу заборгованості має зростати і податкове навантаження, щоб запобігти утворенню дефіцитної діри. Дослідимо динаміку податкового навантаження.

Рис. 5. Динаміка податкового навантаження в Україні за 2013-2017 рр., % 

Джерело: розраховано і проілюстровано автором на основі даних Міністерства фінансів України [3].

Отже, аналізуючи дані відображені на рисунку 5, можна спостерігати стабільне зростання податкового навантаження, це підвищення спричинене збільшенням  обсягу заборгованості та приближенням терміну погашення боргів. У 2017 р. в Україні податкове навантаження досягло свого піку та становило 27,76% це можна оцінювати позитивно, якщо мова йде про підвищення податкових ставок з метою збільшення податкових надходжень, для погашення заборгованості, але зростання податкового навантаження негативно впливає на розвиток бізнесу та купівельну спроможність населення. Спираючись на економічну теорію, можемо сказати, що зменшення податкового навантаження на заробітну плату, середнє та мале підприємництво посприяє активізації бізнесу та споживчого попиту, за якими послідкує швидке нарощування ВВП [4].

Таким чином, ми проаналізували вплив основних факторів на зміну державного боргу. До таких найбільш впливових чинників ми віднесли ВВП, валютний курс, дефіцит та податкове навантаження. Довели, що ці фактори взаємопов’язані між собою і безпосередньо впливають на зміну державного боргу. ВВП та податкове навантаження виступають як основні джерела погашення заборгованості держави та свідчить про платоспроможність держави. Тому при розробці стратегії ефективного управління боргом варто враховувати не лише співвідношення параметрів державних запозичень з іншими макроекономічними показниками, а й здійснювати прогнозування їхнього стану, що дасть змогу усунути можливі ризики впливу та створити ефективну боргову політику України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бюджет України в цифрах// Ціна держави// – URL: http://cost.ua/budget/debt
2. Договір про Європейський союз (Маастрихтський договір). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_029?find=1&text=%EF%F0%E5%E2%FB%F8%E0%F2%FC
3. Офіційний веб-сайт  Міністерства фінансів України. URL: https://minfin.com.ua/ua/.
4. Пасічник Ю. В. Стратегія боргової політики держави: сучасні тенденції та перспективи / Ю. В. Пасічник // Науковий вісник Ужгородського університету. Економіка. – 2014. – URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/4_2015ua/24.pdf.
5. Статистика зовнішнього сектору // Офіційний сайт Національного Банку України. – URL: http://bank.gov.ua/control/uk/publish/caegory?cat_id=44464