Макарчук Б.Р.

Науковий керівник: Матвійчук Н.В.,

кандидат історичних наук, старший викладач

Роль програмних обмінів США як засобів публічної дипломатії на міжнародній арені

У статті проаналізовано інструменти обмінних програм у Сполучених Штатах Америки у 21 столітті. Охарактеризовано основні програми які проводяться США на міжнародному рівні та їх вплив на інші сфери політики. Доведено, що реалізовувати програмні обміни в Америці та поза нею є дієвим способом для утвердження позиції в глобальній політиці. Простежено основні напрями застосування обмінних програм. У роботі доведено, що програми навчального та професійного обмінів мають вплив на майбутній істеблішмент Америки, а також посилюють можливість утвердження американських цінностей серед іноземців.

Ключові слова: програмні обміни, публічна дипломатія, США, ДЖ.Байден.

Makarchuk. B.R.

The role of the US exchange programs as an instrument of public diplomacy in the international arena

The article analyzes the tools of exchange programs in the United States in the 21st century. The main programs conducted by the United States at the international level and their impact on other policy areas are described. It has been proven that conducting program exchanges in America and abroad is an effective way to establish a position in global politics. The main directions of the application of exchange programs are traced. The paper proves that educational and professional exchange programs have an impact on the future establishment of America, as well as enhance the possibility of establishing American values ​​among foreigners.

Keywords: exchange program, public diplomacy, USA, J.Biden.

Постановка проблеми. Обмінні програми займають значну складову у політиці публічної дипломатії країни. Істеблішмент США посилює роботу над покращенням механізму і рівня проведення програм у міжнародному плані. Прослідковуючи ситуацію з глобальної пандемією, адміністрація Джо Байдена акцентує увагу на онлайн-програмах по обміну на різних рівнях, а також на вдосконаленні вже існуючих.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Метте Лендінг стверджує, що культурний обмін стає частиною нового типу міжнародного спілкування та спонукає тісному зв’язку соціальних, економічних та політичних реалій[8].

Шон Ріордан бере до уваги те, що важливо використовувати публічну дипломатію, включаючи обмінні програми, для сприяння стабільному та безпечному розвитку, надання людям «власності» як над економікою, так і політичними інституціями[7].

В звіті Консультативної комісії США з питань публічної дипломатії у розділі про Офіс академічних і культурних обмінів Відділу преси, освіти та культури, вказано, що  культурні, професійні та академічні обмінні програми надають глибшого розуміння іноземних культур та покращення міжнародних відносин[10].

Попри велику кількість наукових матеріалів присвячених тематиці публічної дипломатії Сполучених Штатів Америки на сучасному етапі, тема обмінних програм, як засобів такої політики, не була досліджена повністю, тому, враховуючи підвищення ролі публічної дипломатії, її актуальність зростає.

Мета дослідження. Метою роботи є дослідження впливу програмних обмінів США на їх місце на міжнародній арені як засобів публічної дипломатії країни.

Виклад основного матеріалу. Уряд та інші актори міжнародної арени комунікують з цільовою аудиторією за допомогою публічної дипломатії протягом десятиліть. Вона охоплює виміри зовнішніх відносин за межами традиційної дипломатії. Багато країн інвестують значні ресурси для спілкування з іноземними громадянами. Сполучені Штати Америки, використовуючи дипломатію і її інструменти, залучають все більше людей з інших країн до знайомства та розуміння своєї країни, культури, політики.

Одним з найбільш ефективних інструментів публічної дипломатії США є програмні обміни для студентів, професорів, науковців та інших. Різноманітні програми дозволяють іноземним громадянам приїжджати до США для навчання, проведення досліджень, набуття та представлення спеціальних навичок або отримання досвіду за професійним спрямуванням протягом певного періоду. Загальною метою таких програм є сприяння міжнародному освітньому та культурному обміну для розвитку взаєморозуміння між громадянами Сполучених Штатів та громадянами інших країн.

Офіс академічних і культурних обмінів Відділу преси, освіти та культури Посольства США координує та надає інформацію щодо американських програм обміну школярам, студентам, викладачам шкіл та ЗВО і дослідникам у галузях гуманітарних та суспільних наук. Головне завдання офісу полягає у покращенні взаєморозуміння між народом США та громадянами інших країн через освітній та культурний обмін задля підтримки мирних відносин.

Програмні обміни відіграють значну роль у стратегії щодо вирішення викликів національній безпеці США. Надаючи можливість відвідати країну іноземцям, влада зміцнює міжнародне партнерство за допомогою дипломатії. Інвестиції в програми обміну – федеральним урядом, приватним сектором, академічними установами та громадами по всій території Сполучених Штатів – приносять неабиякі дивіденди, підтримуючи продуктивну взаємодію США зі світом.

З 2018 року, незважаючи на пропозиції щодо суттєвого скорочення програм «Освітній та культурний обмін» та програм щодо збереження культури, частка від загального фінансування публічної дипломатії фактично збільшилася до 646,1 млн. дол., зокрема у 2019 році вона становила 701 млн. дол., а у 2020 планувалося 731 млн. дол.[9].

Загалом виділяють такі програми обміну: академічні (Fulbright Program, Global and Special Academic Exchanges, Global Educational Programs, English Language Programs), професійні і культурні (International Visitor Leadership Exchange Program, Professional Programs, Youth Programs), ініціативи молодих лідерів (Mandela Washington Fellowship for Young African Leaders Young Southeast Asian Leaders Initiative (YSEALI) Fellowship, Young Leaders in the Americas Initiative (YLAI)) та інші.

Програми навчального обміну, такі як програма імені Фулбрайта, були одними з найуспішніших інструментів розвитку лідерства та комунікації[11]. Завдяки цим програмам Сполучені Штати Америки забезпечують собі довіру у суспільствах, уряди яких не згодні з їх політикою. Програма стипендій Хамфрі забезпечує основу для встановлення довготривалих продуктивних партнерських відносин між громадянами США та їх колегами, сприяючи обміну знаннями та взаєморозумінням у всьому світі. Важливим залишається питання розуміння довгострокових пріоритетів таких програм, адже це дає змогу використовувати їх для зміцнення внутрішніх переконань суспільств інших країн щодо важливої міжнародної ролі США та миру.

Офіс з програм по вивченню англійської мови є важливою інституцією завдяки якій передається значний обсяг інформація про американську культуру та цінності в контексті мовної підготовки. Саме програми викладання англійської мови складають найбільшу частку програм академічного обміну, ніж будь-яка інша програма[7]. Це надає можливість взаємодіяти з іноземними навчальними закладами, які протидіють поп-культурним образам за кордоном.

Серед професійних і культурних обмінних програм ключову роль відіграють програми лідерства та спортивна дипломатія. Наприклад, міжнародна програма лідерів-відвідувачів дає можливість учасникам зустрітися з їх американськими колегами, ідентифікувати американських дипломатів і навчатися приймати важливі рішення з питань зовнішньополітичних пріоритетів США. Протягом останніх таких програм було висунуто інтереси Америки через проєкти енергетичної безпеки, прав інтелектуальної власності, протидію торгівлі людьми , а також захист прав ЛГБТ спільноти.

Американські спортивні посланці, які подорожували закордоном, донесли до людей та організацій, які брали участь у їх діяльності, ключові американські цінності, такі як важливість ексепціоналізму, толерантність та інклюзію. Багато респондентів опитувань Sports Visitor and Sports Grants – включаючи іноземних тренерів, адміністраторів спортивних програм та молодих спортсменів – були вражені тим, наскільки суспільство США втілює інклюзію та різноманітність (раса, релігія, стать та фізичні здібності), як у загальному, так і у сфері спорту[12]. Спілкування між респондентами допомагає таким чином встановлювати міжкультурні стосунки.

Посольства США в 60 країнах світу підтримують масові відкриті курси дистанційного навчання, тематика яких присвячена різним аспектам – від підприємництва до інжинірингу (Science, technology, engineering and mathematics – STEM ), провайдерами яких є такі освітні платформи, як Coursera, edX, Udacity, Open CourseWare[2]. Саме так США намагаються залишатись впливовими в міжнародній освіті і пролонгувати американські цінності.

У липні 2021 року адміністрація Джо Байдена заявила про відновлення прихильності США до міжнародної освіти. Один з найкращих і найменш дорогих способів це зробити є запровадження освітніх обмінів. Важливу роль відіграє національна стратегія міжнародної освіти, в якій визначають основні цілі зовнішньої політики США[6]. Вони відіграють унікальну роль у міжнародній освіті через свою відповідальність перед американським народом; компетенцію щодо зовнішніх справ і національної безпеки;  забезпечення національного і глобального лідерства. Багато американських конкурентів, такі як Австралія, Великобританія, Канада, Нідерланди, вже мають національну політику глобальної освіти, яка досить активно впроваджується в їхній внутрішній системі[1].

Відділ преси, освіти та культури визначили основні шляхи проведення освітньої політики, зокрема:

• Збільшити глобальну конкурентоспроможність американців;
• Фокус на міжнародній освіті як частину національного відновлення після пандемії Covid-19, а також розширення можливостей дистанційного навчання;
• Запровадити політику та процедури, які сприятимуть навчанню та затвердженню досвіду роботи для іноземних студентів;
• Підтримувати демократичні прицнипи, заохочувати сильні ніститути громадянського суспільсьтва, таким чином покращити розуміння учасників обміну американських цінностей;
• Досягніть більшої ефективності: оцінюйте програми, розширюйте використання віртуальних інструментів, використовуйте відносини з випускниками[4].

Політики та експерти з дипломатії сходяться на думці, що освітній обмін покращує міжнародне розуміння американської культури та політики. У звіті позапартійного Центру стратегічних та міжнародних досліджень у січні 2017 року зазначено, що хоча США вклали значні кошти в тактику жорсткої сили для боротьби з тероризмом, «вони не помітили м’якої сили, необхідної для придушення привабливості екстремістських ідеологій»[6]. У доповіді також зазначається, що державна дипломатія «вимагає інструментарію інформаційної, культурної та освітньої діяльності і не визначається однією конкретною програмою», і що важливо розуміти «роль, яку публічна дипломатія в цілому відіграє в національної безпеці США.

Варто наголосити на тому, що програмні обміни підтримують промисловість США. Відповідно до звіту Національної асоціації губернаторів «Як держави використовують мистецтво та культуру для посилення свого глобального розвитку торгівлі», уряди штатів вважають, що залучення мистецтв та культурних обмінів до міжнародної торгівлі та розвитку бізнесу розширює торговельні відносини з іншими країнами та відкриває ринки за кордоном як доповнення до більш традиційних зусиль з генерування експорту[9]. Обмін приносить ресурси громадам США. Практично весь бюджет бірж Державного департаменту витрачається на американських учасників або в США.

Міжнародний обмін сприяє успіху у просуванні американських випускників в участь у світовій економіці. За даними дослідження Британської Ради та NAFSA: Асоціації міжнародних педагогів, сімдесят три відсотки роботодавців у США цінують значний досвід міжнародного досвіду при прийнятті на роботу[1].

Враховуючи підвищення уваги до застосування публічної дипломатії у політиці США, міжнародні обмінні програми відіграють значну роль, як її засобів. Використовуючи такий м’який механізм, Сполучені Штати Америки залучають найкращих учасників до поширення американських цінностей у різних сферах, культури країни і збільшують свою участь у питаннях глобального характеру.

Бібліографічний список

1. British Council (2019), THE SHAPE OF GLOBAL HIGHER EDUCATION: INTERNATIONAL COMPARISONS WITH EUROPE, available at: https://www.britishcouncil.org/sites/default/files/k006_02_the_shape_of_global_higher_education_in_europe_final_v5_web.pdf
2. BUREAU OF EDUCATIONAL AND CULTURAL AFFAIRS (2021), MOOC Camp, available at: https://eca.state.gov/programs-and-initiatives/initiatives/mooc-camp
3. CULTURAL EXCHANGES THROUGH THE U.S. DEPARTMENT OF STATE (2020) Strengthening Ties Between the United States and the World, available at: https://americanorchestras.org/wp-content/uploads/2020/11/TA_Cultural_Exchange_Brief.pdf 
4. ECA Functional Bureau Strategy 2018-2022, available at: https://app.box.com/s/v1pff7mrtpok43mx1qjccunvvubzsijw
5. Education USA (2021), With thousands of academic programs, world-class institutions, and unmatched flexibility, the United States offers a wealth of higher-education opportunities that you will not find anywhere else in the world!, available at: https://educationusa.state.gov/
6. Karin Fischer (2021), Biden administration calls for a ‘renewed U.S. commitment to international education’, available at: https://www.opencampusmedia.org/2021/07/26/biden-administration-calls-for-a-renewed-u-s-commitment-to-international-education/ 
7. Melissen, Jan (2005) The New Public Diplomacy: Soft Power in International Relations. Basingstoke: Palgrave.
8. Mette Lending, Change and Renewal: Norwegian Foreign Cultural Policy 2001–2005 (Oslo: Royal Norwegian Ministry of Foreign Affairs, 2000), pp. 13–14.
   Shaun Riordan (2005), The New Public Diplomacy: Soft Power in International Relations. Dialogue-based Public Diplomacy: a New Foreign Policy Paradigm? Available at:http://culturaldiplomacy.org/academy/pdf/research/books/soft_power/The_New_Public_Diplomacy.pdf
9. NGA CENTER FOR BEST PRACTICES (2003), How States Are Using Arts and Culture to Strengthen Their Global Trade Development, available at: https://nasaa-arts.org/wp-content/uploads/2018/08/GlobalTradeandTourism2003.pdf
10. UNITED STATES ADVISORY COMMISSION ON PUBLIC DIPLOMACY (2020), “Comprehensive Comprehensive Annual Report Annual Repor t on Public Diplomac Diplomacy & International Broadcastin International Broadcasting”, available at: https://www.alliance-exchange.org/wp-content/uploads/2021/02/ACPD_2020Report_FINAL_DIGITAL_508.pdf
11. United States Department of State and the Broadcasting Board of Governors Office of Inspector General (2005), Public Diplomacy at the Department of State, available at: https://www.stateoig.gov/system/files/125617.pdf 
12. U.S. Department of State Bureau of Educational and Cultural Affairs (2013), STUDY OF ECA’S SPORTSUNITED PROGRAMS: SPORTS VISITOR PROGRAM SPORTS GRANTS PROGRAM SPORTS ENVOY PROGRAM, available at: https://eca.state.gov/files/bureau/studyofsportsunited_report.pdf