Анотація: стаття присвячена аналізу проблемних питань інституту державних субсидій Україні, в умовах їх масового використання, залишається актуальним питанням сьогодення. Автор досліджує особливості надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива, а також визначає шляхи подолання проблемних питань у даній сфері.
Ключові слова: державна субсидія, верифікація, тарифи на комунальні послуги, декларація про доходи та витрати особи.
З метою зменшення обсягу економічного навантаження, яке покладається на малозабезпечені домогосподарства в Україні, починаючи з 2014 року, активно використовується інструмент державних субсидій. Постанова Кабінету міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 р. №848 (далі – Постанова 1) та Постанова Кабінету міністрів України «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій» від 28.02.2015 р. № 106 (далі – Постанова 2) чітко визначили процедуру отримання та використання державних субсидій.
Однак варто сказати, що механізм субсидіювання, не зважаючи на його постійне вдосконалення, все ж не бездоганний. Нормативно-правові акти містять ряд проблемних моментів. Більше того, головна мета Уряду – підтримка малозабезпеченого населення, виконується не в повній мірі. В результаті підвищення тарифів на оплату житлово-комунальних послуг населення, навіть використовуючи субсидії, змушене сплачувати величезні рахунки, а ті категорії людей, які з певних причин не отримали субсидію, взагалі опиняються у безвихідній ситуації. Відповідно, головна ціль – покращення економічного становища населення, фактично не досягнута. Додаткові хвилювання викликає також процес верифікації громадян, які отримують державні субсидії, ініційований в лютому 2016 року. Перевірка загрожує припиненням субсидіювання багатьох сімей. Відповідно, є обґрунтовані занепокоєння щодо можливого застосування санкцій в разі виявлення порушень. Ще більше питань викликає обраний механізм виявлення правопорушників. Адже задля здійснення перевірки Міністерство фінансів України отримало можливість розкривати раніше охоронювану державою банківську таємницю. Відповідно, можливості подальшого використання цієї інформації залишаються не відомі.
Окреслені проблеми в сфері субсидіювання потребують детального дослідження та аналізу. Існують численні публікації на офіційних сайтах Міністерства соціальної політики, різні журнальні статті. Однак, наукових статей на дану тему не має. У зв’язку з цим, виникає необхідність у дослідженні цього питання. Зокрема, необхідним вбачається: 1) проведення аналізу проблемних питань нормативно-правових актів, які регулюють механізм субсидій в Україні; 2) дослідження питання збільшенням тарифів на оплату комунальних послуг у взаємозв’язку із субсидіюванням; 3) аналіз передумов та можливих наслідків верифікації одержувачів субсидій.
За даними Державної служби статистики України, в січні-лютому 2016 р. за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулося 923,2 тис. домогосподарств. Загалом, станом на березень 2016 року в Україні близько 5.5 млн. сімей отримують субсидії. У зв’язку з тим, що кількість осіб, які потребують допомоги від держави не передбачувано велика, Уряд збільшив видатки на фінансування державних субсидій на 2016.
Постанова 1 містить комплекс норм матеріального та процесуального права в сфері державних субсидій. Однак, протягом 2015 року виникали такі практичні проблеми, пов’язані із застосуванням зазначеної Постанови: 1) необхідність оформлення особових рахунків для отримання субсидії; 2) неможливість отримання субсидії користувачем (орендарем) приміщення; 3) врахування інформації щодо зареєстрованих осіб, які фактично не проживають за конкретною адресую в контексті визначення сукупного доходу; 4) неможливість оформлення субсидії особою, яка зареєстрована у домоволодінні, осягла працездатного віку, однак не працюють протягом останніх 3 місяців та не зареєстрована в Державній службі зайнятості України; 5) внесення до обсягу загального доходу сім’ї доходів учасників АТО та доходів, отриманих від роботи у виборчій комісії. Постанова 2 врегулювала ці суперечливі питання. Відповідно, вимога щодо оформлення особових рахунків відпала. Критерій фактичного проживання в квартирі, будинку став визначальним. Відповідно, право оформити субсидію отримали орендарі житла. При визначенні кола осіб, доходи яких беруться до уваги при підрахунку доходу сім’ї, враховувалися лише ті, які фактично проживають там. Люди, які були безробітними отримали можливість оформити субсидію. Але не зважаючи на нововведення, певні проблемні питання все ж залишилися. Адже багато домоволодінь, які реально потребують допомоги зі сторони держави, залишилися без державних субсидій.
У пункті 5 Постанови 1 зазначається, що особи, які купили будівлю, квартиру, оплатили купівлю інших товарів довгострокового вжитку або оплату послуг з будівництва, ремонту на суму 50 тис. грн. позбавляються права на оформлення субсидії. Варто сказати, що в умовах суцільної дорожнечі, суму в 50 тис. грн. не можна вважати особливо великою. До того ж, у житті виникають обставини, коли купівля певних послуг, об’єктів не є проявом багатства: ремонт будинку аварійного типу, оплата курсу реабілітації для людини-інваліда, купівля протезів для тяжкохворої людини. За таких умов, варто говорити про несправедливе позбавлення певних осіб можливості використання субсидій. Є необхідність перегляду положень даної статті та конкретнішого визначення поняття «предмети довгострокового користування». Також варто дослідити встановлений пунктом 15 Постанови 1 обов’язок особи щомісячно проводити платежі за житлово-комунальні послуги. Норма вміщена задля досягнення такої мети держави як уникнення явища масової заборгованості. Однак, для домогосподарства ця стаття може спричинити ще більші фінансові труднощі. Адже, в умовах нестабільної економічної ситуації в державі, коли відбуваються масові скорочення на роботі, а незаплановане лікування може вилитися у величезні витрати із сімейного бюджету, здійснення щомісячної оплати за комунальні послуги є, фактично, невиконуваним обов’язком. Статтею передбачено застосування санкції у вигляді позбавлення права на державну субсидію у випадку невнесення плати за комунальні послуги спожиті за один місяць. Відповідно, сім’я лишається без субсидії в період, коли особливо потребує її. В умовах фінансових труднощів та без застосування субсидії заборгованість швидко росте, а можливості виходу з кризи втрачаються. Виходячи з цього, більш обґрунтованим було б взяття за основу для визначення заборгованості (як підстави для позбавлення субсидії) несплату не за один місяць, а, наприклад, за три місяці. Такий строк надав би домогосподарству ширші можливості щодо вирішення фінансових проблем та сплати сум заборгованостей.
Другий дискусійний момент стосується пункту 7 Постанови 1, а саме – включення осіб, призваних на строкову військову службу, до осіб, щодо яких здійснюється нарахування плати за житлові послуги. Таке явище зустрічається, коли домогосподарство не має лічильників, а плата розраховується в залежності від кількості зареєстрованих осіб. Протягом часу, коли військовослужбовець фактично перебуває на службі, сім’я зобов’язана платити нараховані на його ім’я платежі за, нібито, користування комунальними послугами. Такий порядок позбавлений логічного змісту та потребує змін. Відомо, що люди, які від’їжджають у довгострокове відрядження мають можливість відмовитися від отримання комунальних послуг і, відповідно, – не платити за їх надання. Справедливо було б застосувати цей прийом і щодо військовослужбовців і не здійснювати нарахування плати за здобуті комунальні послуги в період, коли людина фактично не користується цими послугами.
Ще одне питання, не зрозуміле з точки зору процедури, стосується утворення та діяльності комісій відповідних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування для здійснення обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства (п. 7 Постанови 1). Таке обстеження проводиться: 1) якщо відбувається призначення субсидії не з дати звернення, а з дати, за три місяця до звернення для сімей, які перебувають в особливо скрутному становищі; 2) для встановлення обставин фактичного не проживання зареєстрованих осіб. Однак, незрозумілий порядок безпосередньої роботи зазначених комісій викликає практичні проблеми. Законодавством не встановлені часові та предметні рамки обстежень, які мають здійснювати комісії. Також чітко не передбачені стандарти та нормативи, керуючись якими визначається матеріально-технічне становище сім’ї, не визначено порядок встановлення обставини фактичного не проживання особи в будинку, квартирі. Відповідно, акти, складені комісіями, часто не відповідають дійсним обставинам. Виходячи з цього, є потреба в деталізації стандартів, на підставі яких проводиться обстеження.
Глобальна суспільна проблема стосується зростання тарифів на комунальні послуги. Підняття цін спрямоване на виконання вимог кредитора України – Міжнародного валютного фонду (далі – МВФ), що прямо передбачено Меморандумом про співпрацю на 2014-2016 рр. Відповідно, протягом 2015 року тариф на газ для населення зріс майже в чотири рази, а на теплопостачання – у півтора. Більше того, протягом наступних двох-трьох років планується додаткове поступове зростання тарифів на комунальні послуги ще у 6-7 разів. Стає зрозумілим, що задля проведення ефективної співпраці з кредитором, держава готова встановити для населення захмарні ціни на комунальні послуги. Для зменшення напруженості в суспільстві держава використовує інструмент державних субсидій. Уряд демонструє, що він піклується про малозабезпечених громадян України. Однак, в умовах суцільної дорожнечі виникає питання: чи допоможуть субсидії українським домогосподарствам уникнути величезних витрат на оплату комунальних послуг та як оплачувати комунальні послуги тим, хто не отримав субсидію? Постанова 1 передбачає проведення перерахунку у випадку зміни тарифів. У результаті, розмір плати, яку мають здійснити сім’ї ( в тому числі наділені субсидіями), істотно зросте. Це підтверджується простим обрахунком: обсяг платежів до подорожчання, приміром станом на 2013 рік, без використання субсидії істотно нижчий ніж той, який особа буде сплачувати у 2018 році, використовуючи субсидію, адже 10-кратне збільшення тарифів переважує над економічними вигодами, які особа отримує за рахунок субсидій. Виявляється, що населення, використовуючи субсидії, не зекономить, а навпаки, буде сплачувати величезні платежі. За таких обставин, у виграшному становищі перебуватиме лише держава. Штучне підвищення платежів буде обґрунтоване як вимушені дії країни, яка виконує умови зовнішнього кредитора. Інструмент державних субсидій буде використовуватися для маскування реального подорожчання. Держава збереже можливість спростувати висловлювання щодо неможливості сплати непомірно-великих платежів, існуванням механізму субсидій.
Більші хвилювання викликає те, що державна субсидія, яка поки що справляє позитивний вплив, може втратити свій зміст. Постійні зміни законодавства, ротація нормативів та стандартів є закономірним явищем для України. До того ж будь-які варіанти зменшення видатків з державного бюджету, особливо на фінансування соціальної сфери, завжди використовувалися Урядом України. Так як Кабінет Міністрів України має всі можливості змінити розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами; обсяг обов’язкового відсотка платежу, то існують обґрунтовані побоювання, що він скористається цим шансом та мінімізує відсоток плати, який буде покриватися державною субсидією. Не зважаючи на це, поняття «державна субсидія» буде збережене, що дозволить державі використовувати його для виправдання процесу збільшення розмірів тарифів.
Ще одним актуальним питанням у сфері державних субсидій є питання планової верифікації громадян, які отримують державну субсидію. Як заявила минулий Міністр фінансів України Наталія Яресько, верифікація необхідна для виявлення порушників, які подали недостовірну інформацію про своє фінансове становище і незаконно отримали право на отримання державної субсидії. Мета виявлення недобросовісних громадян та притягнення їх до відповідальності. 1 березня 2016 року Міністр фінансів представила програму такої перевірки. В першу чергу прогнозується перевірка вимушених переселенців, пенсіонерів та осіб, які одночасно отримують декілька соціальних допомог.
Перші проблеми верифікації зумовлені тим, що відповідні статті Державного бюджету на 2016 рік вже передбачили суму в розмірі 5 млрд. грн., яку планується зекономити в результаті перевірки. Тобто, складається ситуація, що незалежно від кількості правопорушників, у державний бюджет має надійти конкретна сума. Не виключено, що задля виконання цього завдання державні органи будуть навмисно позбавляти субсидій навіть тих осіб, які законно їх отримують. Друга основна проблема верифікації полягає у способі перевірці, який обраний Урядом. Відповідно до внесених до Бюджетного Кодексу України змін (закон №3629) Кабінет Міністрів України (в особі Міністерства фінансів України) отримав доступ до раніше охоронюваної законом банківської таємниці. Варто сказати, що відповідно до законодавства України, ні правоохоронні органи, ні СБУ, без відповідного рішення суду, не мають права доступу до такої інформації. Однак, Міністерство фінансів отримало можливість дослідити всі дані щодо банківських рахунків, депозитів, останніх переказів громадян. Така ситуація викликає обґрунтовані хвилювання, адже конкретного органу, підрозділу, уповноваженого здійснювати перевірку до цих пір не визначено. Більше того, залишається не зрозумілим питання щодо того, ким та в якому порядку буде використана дана інформація, яким чином вона буде зберігатися надалі. До того ж, нечітко визначний порядок та процедура безпосередньої перевірки. Все це викликає ризик того, що, верифікація не дасть бажаних результатів, а розкриття банківської таємниці спровокує зловживання службовим становищем та підвищить рівень злочинності в цій сфері.
Найбільш негативні наслідки для населення спричинені непомірно великими штрафами. Пункт 13 Постанови 1 передбачає: «Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру». Схоже формулювання міститься і в Декларації про доходи і витрати осіб, де додатково зазначається про санкцію в разі подання неправдивої інформації – стягнення у подвійному розмірі незаконно отриманих сум субсидій. Пункт 13 Постанови також містить норму про обов’язок особи повідомляти про будь-які зміни у фінансовому становищі осіб, які фактично проживають в будинку, квартирі. В іншому ж випадку, це буде розцінене як приховування інформації та введення в оману.
Потрібно погодитись, що вказання неправдивої інформації в Декларації є правопорушенням. Однак варто врахувати реалії сьогодення. Багато громадян бачили Декларації про доходи та витрати вперше і, відповідно, не завжди розуміли порядок їх заповнення. Дехто міг ненавмисно, у зв’язку з неправильним розумінням термінології, не вказати певну інформацію. Наприклад, формулювання: «відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії» не має однозначного тлумачення та оцінюється суб’єктивно, що викликає труднощі в його розумінні. Особа без юридичної освіти, прочитавши цей термін, може не вказати певне майно, яке, на його думку, не важливе, однак по факту виявиться, що потрібно було його вказувати. До того ж, особа може елементарно забути вказати певну інформацію. Механізми роз’яснення або ж виправлення помилок Постановою не передбачені. Відповідно, шляхи виправлення, які одночасно є реабілітуючими підставами, відсутні.
Процедура верифікації потребує уточнення та визначення у процесуальному плані. Під час перевірки необхідно дослідити обставини справи та визначити безпосередню причину порушення, задля того, щоб неправомірно не позбавити людей державних субсидій. Позитивний ефект справить запровадження реабілітуючих норм-підстав. Також є потреба у посиленні системи захисту банківської таємниці, наприклад, шляхом збільшення міри покарання за зловживання службовим становищем.
Підводячи підсумки всього вищевикладеного, слід підкреслити, що, не зважаючи на удосконалення, затверджений механізм державних субсидій все ж має ряд проблемних аспектів, наприклад, пов’язаних із роботою комісій, які встановлюють факт не проживання зареєстрованих за адресою громадян. До того ж існує високий ризик втрати позитивної ролі державних субсидій у зв’язку із збільшення тарифів на комунальні послуги. Ще більше хвилювань викликає наявність в Уряду правових можливостей до зміни механізму та порядку обрахунку державних субсидій. Адже в такому випадку, субсидії покриватимуть мінімальний рівень витрат на оплату комунальних послуг, все фінансове навантаження буде сконцентроване на домогосподарстві. Ситуація у сфері державних субсидій загострюється, адже ініційована в 2016 році верифікація громадян, які отримують державні субсидії, викликає обґрунтовані побоювання стати жертвою непрофесійної перевірки: втрати субсидію і сплатити величезний штраф. Бюджет України вже передбачив можливі доходи держави у випадку успішної перевірки, а от закони та підзаконні акти до сьогодні чітко не містять визначення кола державних органів, уповноважених здійснювати такі перевірки, процедури та наслідків перевірок.
Література:
- Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива : Постанова КМУ від 21 жовтня 1995 р. N 848 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/conv/print1446407423654526.
- Про удосконалення порядку надання житлових субсидій : Постанова КМУ від 28.02.2015 р. № 106 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/106-2015-%D0%BF.
- Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення : Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 № 583 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0242-15.
- Лист-роз’яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2015 № 2726/17.2/61-15 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nerc.gov.ua/?id=15406.
- Меморандум про співпрацю між Україною та Міжнародним фінансовим банком : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gordonua.com/news/worldnews/opublikovan-tekst-memoranduma-mezhdu-ukrainoy-i-mvf-70967.html.
Студентка Науково-дослідницького інституту прав
імені І. Малиновського
Групи П-41
Лендєл Анна