Анотація: У статті розглянуто та проаналізовано вербалізацію концепта «воля» за допомогою фразеологічних сполук на матеріалі української, англійської та німецької мов та проведено їх порівняльний аналіз.

Ключові слова: концепт, фразеологічні одиниці, світосприйняття.

Аннотация: В статье рассмотрено и проанализировано вербализацию концепта «воля» с помощью фразеологических соединений на материале украинского, английского и немецкого языков и проведен их сравнительный анализ.

Ключевые слова: концепт, фразеологические единицы, мировосприятия.

Annotation: The article examines and analyzes the verbalization of the concept “will” through phraseological units based on Ukrainian, English and German and the comparative analysis of idioms in studied languages is conducted.

Keywords: concept, phraseology units, worldview.

До характерних ознак вербального вираження світу належить зберігання та відтворення відомостей про дійсність із урахуванням специфіки етносвідомості. Важливе місце у вказаній тенденції займають дослідження фразеологічних одиниць, що виступають засобами відображення особливостей сприйняття образу світу народом відповідно до його системи цінностей, в основі якої перебуває національна культура. Значна увага до когнітивної лінгвістики, міжкультурної комунікації та лінгвокульторології зумовили необхідність порівняльного аналізу концептів у різних мовах. Виявлення характерних ознак концептів, зокрема концепту «воля», через вербальні засоби мови є ключем до розуміння особливостей національного менталітету та моральних засад різних лінгвокультур.

В українській мовній картині світу концепт «воля» вивчала О. О. Яцкевич. Цей же концепт тільки в англомовному середовищі розглядав К. В. Головенко, а Л. М. Фатаєва дослідила концепт в поезії Шевченка. Незважаючи на велику кількість наукових розвідок, у нашій статті ми зосередимо увагу на дослідженні концепту «воля» та його пріорітетного місця у мовній картині світу, зокрема української, англійської та німецької лінгвокультури, оскільки воля для народу є найціннішою, а ми, українці, ще й сьогодні продовжуємо боротьбу за неї. Значну увагу приділимо фразеологічним засобам втраження  концепту «воля» в досліджуваних мовах.

Враховуючи відсутність порівняльних досліджень концепту «воля»  у різних мовах, завданням цієї статті є розглянути та проаналізовати вербалізацію концепта «воля» за допомогою фразеологічних сполук на матеріалі української, англійської та німецької мов та провести їх порівняльний аналіз.

У когнітивній парадигмі фразеологізм розуміють як мікротекст, структуризація якого відбувається під час інтерпретації його семантичної інформації носієм мови у просторі культурного знання [2, с. 302]. Фразеологізм ‒ це стійке поєднання слів, яке висловлює цілісне значення і співвідноситься з окремим словом. Будучи знаками непрямого іменування, фразеологізми характеризуються «особливою лінгвокультурною значущістю» населення і традиційно перебувають у «центрі досліджень метафоричного мислення» [2, с. 300]. В обсяг поняття фразеологічної одиниці (фразеологізму, фразеологічного звороту, фраземи) нами включаються не лише її формальні та значеннєві (денотативні та сигніфікативні) властивості, а й ті її риси, які мають стосунок до її внутрішньої (семантичної) форми. Відтак у якості предмета дослідження виступають відповідні аспекти аналізованих фразеологічних одиниць та їх угрупувань.

В аспекті когнітивної парадигми вивчення мовних одиниць пов’язано з безпосереднім їх аналізом як засобів репрезентації ментальних механізмів. До характерних ознак вербального вираження світу належить зберігання та відтворення відомостей про дійсність із урахуванням специфіки етносвідомості. Важливе місце у вказаній тенденції займають дослідження фразеологічних одиниць, що виступають засобами відображення особливостей сприйняття образу світу народом відповідно до його системи цінностей, в основі якої перебуває національна культура. У когнітивній парадигмі фразеологізм розуміють як мікротекст, структуризація якого відбувається під час інтерпретації його семантичної інформації носієм мови у просторі культурного знання [2, с. 302].

Через фразеологію яскраво виражено світосприйняття народу, яке складалося протягом тисячоліть і відображене у фразеологізмах, як стверджують науковці. Оскільки концепт «воля» має різне тлумачення у досліджуваних нами мовах, то у сфері фразеології матиме теж свою специфіку.

За визначенням О. Левченко, фразеологічна репрезентація світу відрізняється від лексичної більшою архаїчністю, міфологізованістю, а фразеологічні одиниці мають більший обсяг та інший характер інформації, ніж одиниці лексичного рівня [4, с. 314].

Завдяки фразеологічним сполукам ми можемо аналізувати значення «волі» для кожного народу. Так, в англійській мові знаходимо іf we lose our freedom, we have nothing else to lose, що перекладається як: у того, хто втрачає свободу, вже більше нічого втрачати. В українській мові теж є свої відповідники. Найвлучніші з них такі: воля дорожча за життя та синонімічний йому воля дорожча від усього. Німецька мова має свої аналоги: Freiheit ist über allen Reichtum, таке ж значення має й інший фразеологізм Freiheit geht über Silber und Gold (воля дорожча за срібло і золото). Для німецькомовного населення воля є в межах суспільного та особистого обов’язку, це підтверджується таким фразеологізмом як je mehr Freiheit, je mehr Mutwille, в німецько-українському словнику знаходимо такий переклад українською: дай серцю волю – заведе в неволю [1, с. 222-223]. В українській мові теж можна знайти поняття «волі» із негативною конотацією і вовк на волі, та виє доволі та на волі плачу доволі.

Зустрічаємо порівняння волі і неволі в англійських фразеологізмах. Англійське it is better poor and free than rich and a slave та синонімічні йому a poor freedom is bitter than rich slavery, що перекладається: краще бути вільним бідняком, ніж багатим рабом. В українській мові відповідником є такий фразеологізм хоч рачки, та на волі. Також цікавим є порівняння: Хоч ти в багатстві, та в неволі, а я хоч голий, та на волі. В німецькій мові існує схожий відповідник: besser arm und frei zugleich, als sein Sklave und sehr reich.

У фразеологізмах фігурує образ птаха. Англійське nightingales will not sing in a cage дослівно перекладається як: соловей у клітці не співає. Український фразеологізм краще на свободі в комірці, ніж в неволі в золотій клітці має синонімічне значення. Також англійське no man loves his fetters, be they made of gold, що перекладається: кайдани – це завжди тягар, будь вони хоч із золота, в українській мові є свої еквіваленти: золота клітка солов’я не тішить та воля пташці краща від золотої клітки. В німецькій мові теж волю повязують з птахом Zahme Vögel singen von Freiheit, wilde Vögel fliegen, що перекладається українською як: свійська птаха про волю співає, а несвійська літає. В німецькій мові воля не лише із птахом асоціюється, а й із вітром die Luft der Freiheit weht (дослівно: вітер свободи віє), цікаво, що в українській народній творчості вітер є символом волі.

В німецькій мові є фразеологізми, що пов’язані із одруженням. Наприклад, фразеологізм letzter Abend in der Freiheit (дослівно: останній день свободи), перекладається як холостяцька вечірка, або день перед заміжжям. Frei und ledig sein (дослівно: вільний і неодружений), означає звільнитися від чогось, в цьому фразеологічному звороті ці слова є синонімами. Фразеологізм про жінку знаходимо в англійській мові better the devil’s than a woman’s slave, ми гадаємо це пов’язано із середньовічними віруваннями про зв’язок жінки із дияволом, так зване відьомство.

В українській мові є колоритно забарвлені фразеологізми, ось наприклад такі: аби добра воля, а борщ буде, або: з доброї волі борщу не звариш, що означає: лише бажання не достатньо, щоб зварити борщ. Звісно, такі лексичні одиниці зустрічаються лише в українській мові, оскільки борщ є національною українською стравою.

Можемо зазначити, що фразеологічні одиниці є особливими формами фіксації психологічного поняття вольова дія, а також структури цієї вольової дії.

Під час характеристики вольових особливостей може відбуватися переосмислення якостей уявного матеріалу, з якого «зроблена» людина: для характеристики людини сильної волі використовується міцний, грубий матеріал: нім. j–d ist von Stahl und Eisen «хто-н. людина залізної волі, залізного здоров’я» (досл. «хтось із сталі й заліза»), розм. ein Mann aus (von) grobem Schrot «людина крем’яної вдачі» (досл. «людина із борошна грубого помолу/картечі»). Навпаки м’який та пластичний матеріал характеризує людину податливу, безвольну: укр. з м’якого тіста «безвольний, непослідовний у своїх діях, поглядах, переконаннях», хоч свічки ліпи «м’який, не дуже принциповий, слабохарактерний», мотузки (мотуззя, свічки) можна сукати «хто-небудь дуже безвольний, податливий, м’якої вдачі», хоч мотузки (мотуззя) крути «хто-небудь дуже, надто податливий, розчулений; піддається будь-якому впливу, будь-яким вимогам», жарт. хоч мички мич «хтось добрий, покірний, слабохарактерний, безвольний» (мичка – «пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння». І навпаки: укр. не з клоччя «який має сильну волю і вміє відстоювати щось; наполегливий, заповзятий».

Аналізуючи фразеологізми із концептом «воля», ми виявили, що деякі із них мають відповідники в усіх трьох мовах, інші – відображають оригінальне бачення на світ певного народу. Фразеологічні одиниці створюються на основі постійних асоціацій або образів-символів, які були переосмислені певним народом і закладені у фразеологізмах. Саме тому цей лексичний шар завжди цікавить дослідників, допомагає їм відобразити мовну картину світу певного народу.

Отож, у статті досліджено спільні та відміні ознаки у розумінні концепту «воля» україно-, англо- та німецькомовним населенням через мовну картину світу, аналізуючи яку можна зрозуміти ментальні особливості. Так, аналіз фразеологічних одиниць показав, що воля для українців є найбільшою цінністю, благом, за яке вони готові віддати життя. Англійцям цінним є матеріальний аспект, обмежити їх свободу може лише в’язниця. В німців воля обмежена суспільним та особистим обов’язком, відповідальністю; ще важлива роль у їхньому житті належить економіці. Фразеологізми влучно відтворюють колорит, містять цікаві асоціації, так у трьох мовах воля асоціюється з птахом, кліткою чи в’язницею, а в українській та німецькій ще з вітром. Аналіз лексичних одиниць дає змогу прослідкувати ментальні, культурні та історичні особливості кожного народу через призму мови, яку вони вживають. Отже, проаналізувавши найпродуктивніші групи різних моделей фразеологізмів на позначення вольових характеристик можемо зазначити, що фразеологія будь-якого нороду базується на здатності людської свідомості відшукувати аналогії між об’єктами дійсності.

Перспективи подальших досліджень полягають у розгляді концепта «воля» не лише у фразеологічних сполуках, а у лексичних одиницях, сталих словосполученнях, вербальна реалізація концепту у літературних творах, а також їх порівняльний аналіз у інших мовах.

Література:

1. Гаврись В. И.Є., О. П. Пророченко Немецко-украинский фразеологический словарь./ В 2-х т. Т. 1. А-К. / Сост. В. И. Гаврись, О. П. Пророченко. – К.: Рад. Школа, 1981. – 416 с. (9)
2. Дем’яненко Н. Б. Фразеологічні одиниці на позначення вольових рис характеру у польській, українській та російській мовах / Н. Б. Дем’яненко // Мовні і концептуальні картини світу. – 2013. – Вип. 43 (1). – С. 299-305.
3. Ковшова М. Л. Культурно-национальная специфика фразеологизмов (когнитивные аспекты): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. филол. наук: 10.02.01 «Рус- ский язык»/ Мария Львовна Ковшова. – М., 1996. – 244 с.
4. Левченко О. П. Фразеологічна репрезентація світу / О. П. Левченко // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – Київ: КНУ, 2002. – №7. – С. 307–315.

// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t=””,o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return “naub.oa.edu.ua”},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf(“http”)==0){return p}for(var e=0;e