Степанець Павло Володимирович

«ПОЛІТИЗАЦІЯ» МЕРКОСУР ЯК ПРОЯВ ГЛИБОКОЇ ІНСТИТУЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ БЛОКУ

Анотація

В цій статті досліджується процес перетворення МЕРКОСУР на «політичний клуб» та вплив цього переформатування на інституційно-економічну кризу всередині блоку. Також аналізуються причини кризи, її розвиток та ключові проблемні аспекти функціонування інтеграційного утворення.

Ключові слова: МЕРКОСУР, Аргентина, Бразилія, ЄС, Тихоокеанський Альянс, «політизація».

This article explores the process of MERCOSUR transformation into “political club” and impact of this         reformatting on institutional and economic crisis of the block. There are also analyzes of the crisis’ sources, its development and key problems of MERCOSUR functioning.

Key words: MERCOSUR, Argentina, Brazil, EU, Pacific Alliance, “politicization”.

Аналіз наукової розробки теми. Ця проблематика є недостатньо дослідженою вітчизняними науковцями, тому за історіографічну основу було взято праці закордонних фахівців. Серед них варто виокремити Вероніку Барранко, яка особливу увагу приділяє зовнішнім політикам Аргентини та Бразилії за президентств Крістіни Кіршнер та Ділми Русефф; Лауру ді Марко, яка досліджує кризові явища в МЕРКОСУР та аргентинсько-бразильських відносинах; Мікаеля Вігеля, чиї праці присвячені зовнішньополітичному аспекту розвитку МЕРКОСУР.

Новизна. В цій статті досліджено надзвичайно актуальні процеси в латиноамериканському регіоні, які на сьогоднішній день відіграють фундаментальну роль в змінах системи міжнародних відносин в регіоні. В статті акцентується увага на виключній ролі Аргентини та Бразилії в процесі «політизації» блоку, що практично не досліджується на сучасному етапі. Як альтернатива пропонується аналіз кризи МЕРКОСУР з точки зору структурної кризи інституції, а не міждержавного занепаду інтеграційних ідей.

Метою статті є розгляд процесу «політизації» економічного блоку МЕРКОСУР.

Відповідно до поставленої мети виокремлено наступні завдання:

• проаналізувати причини переведення акценту діяльності МЕРКОСУР з економіки на політику;
• розглянути внутрішні прояви інституційно-економічної кризи Спільного Ринку Півдня;
• дослідити зовнішньополітичний аспект кризи МЕРКОСУР.

Виклад основного матеріалу. Якісні зміни в аргентинсько-бразильських відносинах та в розвитку МЕРКОСУР відбулися в 2007 році зі зміною президента Аргентини, яким стала дружина Нестора Кіршнера Крістіна Фернандез де Кіршнер (2007-2015 рр.). Попри те, що Крістіна Кіршнер була ідеологічним послідовником політики свого попередника, їй вдалося значно активізувати «ліву» політику в Аргентині та поступово інкорпоровувати принципи імпортозаміщення в МЕРКОСУР. Такі дії викликали занепокоєння у інших держав-членів блоку, які розглядали дії Аргентини як такі, що можуть ізолювати «Спільний Ринок Півдня» від світових процесів лібералізації зовнішньої торгівлі [7].

Іншим вагомим чинником, який негативно впливав на рівень кооперації та торгівлі в рамках МЕРКОСУР став початок у 2008 році світової фінансової кризи, яка негативно вплинула на Аргентину та Бразилію, чиї економіки надзвичайно залежні від експорту продукції та закордонних інвестицій. Виникнення цієї кризи змусило держави-члени МЕРКОСУР шукати спільні виходи із кризової ситуації та виробляти координовану політику [8].

Політика імпортозаміщення та економічного протекціонізму Аргентини, яка очевидно вступала в конфлікт з економічними політиками держав-членів МЕРКОСУР, світова криза 2008 року спричинили виникнення у блоці кризи економічної та торгівельної сфери співпраці, тому слід виокремити в чому саме полягає криза економічного співробітництва та яка роль аргентинсько-бразильського тандему у спричиненні або ж вирішенні цієї кризи.

Одним з головним інструментів політики Аргентини стало використання девальвації як методу боротьби з іноземним експортом. Зокрема піком такої політики став 2014 рік, коли Буенос-Айрес ослабив песо до найнижчого показника з часів фінансово-економічної кризи кінця 90-х – поч. 2000-х років в Аргентині [11]. Наслідком такої планомірної політики стало те, що Аргентина значно загальмувала свою торгівлю в рамках МЕРКОСУР, особливо це стосується торгівельних відносин з Бразилією. Зокрема, з 2008 по 2014 роки обсяги двосторонньої торгівлі зупинилися на позначці 30 млрд. доларів, не демонструючи жодної динаміки росту. Це свідчить по те, що у аргентинсько-бразильському тандемі явно існувала певна криза розуміння, що безумовно впливало на появу кризових явищ в МЕРКОСУР [9].

Ще більшого імпульсу розвитку політики імпортозаміщення в Аргентині та ще більшої ізоляції Аргентини в інтеграційних процесах Латинської Америки стало фактичне оголошення стану дефолту економіки в період 2013-2014 років, коли Буенос-Айрес вступив у фазу глибокої економічної кризи в державі. Проте варто наголосити, що не тільки Аргентина та її внутрішня економічна ситуація були основним гальмуючим елементом в МЕРКОСУР. Схожі економічні труднощі, а саме боргові кризи, знецінення національної валюти, рецесія економіки, спостерігалися і в інших державах блоку, проте Бразиліа, Асунсьйон та Монтевідео обрали шлях лібералізації економіки, що було відмінним ходом від політики Аргентини [5].

Іншим проявом негативного впливу Аргентини на діяльність «Спільного Ринку Півдня» стало повне відхилення Буенос-Айресом ініціатив Бразилії, Уругваю та Парагваю щодо лібералізації блоку та більшої відкритості МЕРКОСУР для світових торгівельних потоків. Адміністрація Крістіни Кіршнер не просто відхиляла ці пропозиції, але й була ініціатором підвищення рівня митних тарифів для продукції, виготовленої позам межами держав блоку. Цією політикою Аргентина прагнула ще більше захистити власний ринок, що можливо було досягнути тільки за умови проведення змін в МЕРКОСУР. Ця необхідність пояснювалася тим, що Аргентина стала своєрідним «заручником» митного союзу МЕРКОСУР, що перешкоджало їй приймати самостійні рішення [2].

Іншим аспектом економічної кризи всередині МЕРКОСУР були зовнішньоекономічні погляди держав-членів блоку, зокрема Бразилія, Уругвай та Парагвай активно обстоювали ідею тіснішого співробітництва МЕРКОСУР з ЄС, що могло б забезпечити держав збільшення експортного потенціалу та модернізацію та диверсифікацію власних економік. Проте Аргентина, основними принципами економічної політики якої був протекціонізм та імпортозаміщення, виступала проти лібералізації торгівлі з ЄС, зокрема Буенос-Айрес перешкоджав досягненню угоди про ЗВТ між МЕРКОСУР та ЄС починаючи зі старту переговорів в 2010 році. Аргентина розглядала цю угоду як загрозу для власної економіки, тому завданням аргентинської зовнішньої політики було гальмування процесу зближення ЄС та МЕРКОСУР [14].

Наслідком такого дисонансу поглядів держав-членів МЕРКОСУР стало розгортання інституціональної кризи в блоці, який стосувався того, яким напрямком мають йти переговори між «Спільним Ринком Півдня» та Європейським Союзом. В цій ситуації Бразилія, Уругвай та Парагвай вирішили запустити механізм «двошвидкісного» зближення з ЄС, що передбачало певну ізоляцію Аргентини від прямих переговорів між економічними блоками. Проте ця ініціатива все ж не могла повністю виключити Буенос-Айрес з переговорного процесу тому, що остаточне рішення щодо підписання угоди про ЗВТ повинно було знайти підтримку у всіх держав-членів МЕРКОСУР [10].

Ті ж проблеми у діяльності МЕРКОСУР існували щодо інших напрямків зовнішньоекономічної діяльності, а саме щодо зближення МЕРКОСУР з Тихоокеанським Альянсом, членами якого є Колумбія, Перу, Чилі, Мексика. Різні погляди щодо торгівельної політики блоку по відношенню до третіх країн Аргентини та інших членів «Спільного Ринку Півдня» зумовили дуже низьку динаміку зближення двох угруповань, що, очевидно, перешкоджає розвитку ідей інтеграцій Латинської Америки в рамках УНАСУР, СЕЛАК чи ЛАІ [13].

Отже, як можна спостерігати, з приходом до влади в Аргентині Крістіни Кіршнер та погіршенням економічного становища в державах МЕРКОСУР блок вступив у фазу глибокої економічної кризи та погіршення розуміння спільного бачення угруповання на наступні роки. Це ж саме стосувалося аргентинсько-бразильських відносин тому, що обидві держави мали різні погляди на економічну політику блоку і у своїй внутрішній політиці сповідували різні економічні підходи. Тому можна з впевненістю стверджувати, що з 2007 року економічну кризу переживав не тільки «Спільний Ринок Півдня», але й стратегічний тандем Буенос-Айреса та Бразиліа.

Проблеми в економічній сфері все ж не стали завадою для формування повноцінного політичного тандему Аргентини і Бразилії, що багато в чому пояснювалося тим, що Крістіна Кіршнер та Ділма Русефф (2011- ), наступниця Лули да Сілви на посаді президента Бразилії, були представниками лівоцентристських сил в двох держав, що дає нам змогу стверджувати про ідеологічну близькість двох владних режимів [3].

Політична близькість двох держав знайшла своє відображення в діяльності МЕРКОСУР, коли обидві держави розпочали роботу над перетворення суто економічного блоку на політичний клуб держав Латинської Америки. Зокрема Аргентина та Бразилія активно виступали за включення в МЕРКОСУР держав лівоцентристськими та лівими силами при владі такими як Болівія та Венесуела. Якщо процес інкорпорації Венесуели розпочався ще в 2006 році, то у 2015 році за ініціативи Бразилії та Аргентини було підписано «Протокол про вступ Болівії до МЕРКОСУР» («Protocolo de adhesión de Bolivia») [4]. Вступ цих держав дозволяв Буенос-Айресу та Бразиліа значно розширити свої ринки збуту продукції та перетворити угруповання на геополітичну силу в Латинській Америці.

Підтвердженням того, що значна увага аргентинсько-бразильським тандемом приділялася політичним питанням співробітництва, був приклад реагування МЕРКОСУР на події в Парагваї влітку 2012 року. Політична криза в Парагваї, яка мала своїм наслідком імпічмент президента Парагваю Фернандо Луго (2008-2012 рр.) 22 червня 2012 року, стала показником значної «політизації блоку». Варто наголосити, що Парагвай був єдиною державою, яка не ратифікувала в своєму парламенті вступ Венесуели до МЕРКОСУР в 2006 році, мотивуючи таке рішення неприйняттям недемократичних способів управлінням державою «чавістів» [12].

Відразу після оголошення імпічменту Луго держави-члени МЕРКОСУР різко засудили цей акт парагвайського парламенту та визнали його незаконним, зокрема Ділма Русефф запропонувала виключити тимчасово Парагвай з членів МЕРКОСУР та УНАСУР, що було підтримано іншими членами цих організацій. Таким чином Парагвай було виключено, що підірвало всю інституційну та правову основу існування МЕРКОСУР тому, що процедура імпічменту є цілком законним процесом за парагвайською конституцією, а тому МЕРКОСУР не мав права виключати державу за подібний внутрішній крок [6].

Аргентина та Бразилія скористалися цим політичним ходом МЕРКОСУР, який був зініційований ними, та прискорили процес інкорпорації Венесуели до «Спільного Ринку Півдня», який розпочався ще в 2006 році та гальмувався владою Парагваю. З виключенням Монтевідео Венесуела зуміла автоматично та остаточно стати членом МЕРКОСУР, що підтверджує факт зацікавленості аргентинсько-бразильського тандему в «криміналізації» імпічменту Луго та користуванні цієї ситуації задля реалізації власних економічних та політичних інтересів [1]. Тому можна з впевненістю стверджувати, що Аргентині та Бразилії, попри ряд економічних протиріч, вдалося створити «політичний клуб» МЕРКОСУР, який включав у себе Аргентину, Бразилію, Уругвай та Венесуелу, при владі в яких знаходилися сили з «лівим» ідеологічним нахилом.

Висновки. Підсумовуючи, слід наголосити, що період 2007-2014 років став кризовим періодом для розвитку економічної компоненти діяльності МЕРКОСУР, практично нівелювавши економічну потужність та гармонійність блоку, проте аргентинсько-бразильський тандем, який не зміг знайти консенсусу щодо розвитку економічного блоку, особливу увагу приділив побудові політичного блоку, який міг би себе позиціонувати як міжнародного актора на світовій арені.

Отже, період 2007-2014 років став надзвичайно кризовим та практично катастрофічним для розвитку МЕРКОСУР в його першочерговій ідеї, а саме економічного та торгівельного блоку, в той же час неформальне утворення політичного союзу в рамках інтеграційного угруповання свідчило про якісне переформатування МЕРКОСУР, яке відбувалося виключно на політичних інтересах держав-членів, що повністю спонукало розвиток блоку до переходу в період глибокої інституціональної та економічної стагнації.

Перспективи дослідження. Ця тема є актуальною на сучасному етапі тому, що охоплює фундаментальні та ключові події та процеси в регіоні Латинської Америки. Також дослідження цієї проблемати дає можливість краще зрозуміти інтеграційні процеси не тільки в регіоні, але й в світі. Перспективним є продовження аналізу «політизації» блоку МЕРКОСУР, а також залучення до аналітики матеріалів щодо якісних змін в політиці МЕРКОСУР після приходу до влади в Аргентині Маурісіо Макрі в 2015 році.

ЛІТЕРАТУРА

1. 1) Arbuet-Vignali, Heber Crisis en Paraguay [Text] / Heber Arbuet-Vignali // Estudios del CURI. – 11 de Julio de 2012. – N 04/12. – Mode of access : URL : http://www.abc.com.py/archivos/2012/08/25/crisis-en-paraguay-mercosur-125715.pdf – Title from the screen.
2. 2) Argentina invokes unity and rejects proposal for a more ‘flexible’ Mercosur [Text] / MercoPress. – Mode of access : URL : http://en.mercopress.com/2015/05/26/argentina-invokes-unity-and-rejects-proposal-for-a-more-flexible-mercosur – Title from the screen.
3. 3) Barranco, Veronica Two Women, Two Styles, Two Great Countries [Text] / Veronica Barranco // Edelman. – Mode of access : URL : http://www.edelman.com/post/two-women-two-styles-two-great-countries/ – Title from the screen.
4. 4) Bolivia se convirtió formalmente en el sexto miembro pleno del Mercosur [Text] / Telam. – Mode of access : URL : http://www.telam.com.ar/notas/201507/113121-mercosur-evo-bolivia-brasil-cumbre.html – Title from the screen.
5. 5) Di Marco, Laura El eterno retorno argentino. ¿Por qué hay una crisis por década? [Text] / Laura Di Marco // La Nacion. – Mode of access : URL : http://www.lanacion.com.ar/1704948-el-eterno-retorno-argentino-por-que-hay-una-crisis-por-decada – Title from the screen.
6. 6) El Mercosur suspendió a Paraguay y oficializó el ingreso de Venezuela [Text] / La Nacion. – Mode of access : URL : http://www.lanacion.com.ar/1486249-cumbre-mercosur-cristina-kirchner-paraguay – Title from the screen.
7. 7) Five Years of Presidency, What Should be Remembered of Cristina Fernández de Kirchner? [Text] / Council on Hemispheric Affairs. – Mode of access : URL : http://www.coha.org/five-years-of-presidency-what-should-be-remembered-of-cristina-fernandez-de-kirchner/ – Title from the screen.
8. 8) Guillén, Arturo The effects of the global economic crisis in Latin America [Text] / Arturo Guillen R. // SCIELO. – Mode of access : URL : http://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0101-31572011000200001 – Title from the screen.
9. 9) Mercosur main partners’ bilateral trade stalled for the last six years [Text] / MercoPress. – Mode of access : URL : http://en.mercopress.com/2015/05/05/mercosur-main-partners-bilateral-trade-stalled-for-the-last-six-years – Title from the screen.
10. 10) Mercosur prepared to consider the possibility of a ‘two-speed’ system with EU [Text] / MercoPress. – Mode of access : URL : http://en.mercopress.com/2015/05/05/mercosur-prepared-to-consider-the-possibility-of-a-two-speed-system-with-eu – Title from the screen.
11. 11) Porzecanski, Katia Argentina Devaluation Sends Currency Tumbling Most in 12 Years [Text] / Katia Porzecanski // Bloomberg. – Mode of access : URL : http://www.bloomberg.com/news/articles/2014-01-23/argentina-s-peso-plunges-17-as-central-bank-scales-back-support – Title from the screen.
12. 12) Villagra, Sarah Patricia Cerna La crisis institucional paraguaya de 2012 a la luz de las élites parlamentarias [Text] / Sarah Patricia Cerna Villagra, Juan Mario Solís Delgadillo // Elites. – Numero 42. – Octubre, 2012. – Mode of access : URL : http://americo.usal.es/oir/Elites/Boletines_2012/Boletin%20datos%20de%20opinion42Paraguay.pdf – Title from the screen.
13. 13) Villareal, M. Angeles The Pacific Alliance: A Trade Integration Initiative in Latin America [Text] / M. Angeles Villarreal // Congressional Research Service. – October 2, 2014. – P. 8-10. – Mode of access : URL : https://www.fas.org/sgp/crs/row/R43748.pdf – Title from the screen.
14. 14) Wigell, Mikael Seal the deal or lose Brazil [Text] / Mikael Wigell. – FIIA briefing paper 171. – March, 2015. – P.4-5