У статті досліджено особливості боргової політики України в умовах кризи. Розглянуто структуру державного боргу України та здійснено аналіз боргової безпеки. Здійснено прогноз щодо зміни обсягів державного боргу. Запропоновано заходи щодо вдосконалення боргової політики в контексті оптимізації розподілу та використання державних запозичень.

Ключові слова: боргова політика, державний борг, боргова безпека.

 В статье исследованы особенности долговой политики Украины в условиях кризиса. Рассмотрена структура государственного долга Украины и осуществлен анализ долговой безопасности. Осуществлен прогноз по изменению объемов государственного долга. Предложены меры по совершенствованию долговой политики в контексте оптимизации распределения и использования государственных заимствований.

Ключевые слова: долговая политика, государственный долг, долговая безопасность.

The article studies features of debt policy of Ukraine in the conditions of crisis. The structure of public debt of Ukraine is considered and the debt security is analyzed. A prognosis is carried out in relation to the change of volumes of public debt. Measures are offered on perfection of debt policy in the context of optimization of distributing and use of the public borrowings.

Key words: debt policy, public debt, debt security.

Постановка проблеми. В умовах глобалізації та розвитку світової економіки боргова політика стає невід’ємною частиною фінансової системи держави. Державні позики збільшують можливості бюджету та виступають одним із інструментів збалансування доходів та видатків державного бюджету. Проте в сьогоднішніх умовах розвитку світової економіки спостерігається негативна тенденція до зростання обсягів державного боргу. Особливо гостро ця проблема стосується України. Впродовж останніх років Україна постійно збільшує обсяги держаних запозичень. Та основною проблемою залишається використання запозичень на фінансування поточних потреб Державного бюджету України та погашення вже отриманих позик.

 Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемі державного боргу присвячено багато наукових робіт зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема: В. Андрушенка, Р. Арезкі, Е. Бальдаччі, Р. Барро, Т. Богдан, М. Брукнера, Дж. Б’юкенена, О. Гаврилюка, В. Гейця, А. Лернера, С. Льовочкіна, В. Опаріна, К. Рейнхарта, В. Федосова, С. Юрія та інших.  Варто зазначити, що в Україні досить мало фундаментальних наукових розробок, що висвітлюють комплекс практичних та теоретичних заходів щодо зменшення обсягів державного боргу та врегулювання способів використання державних запозичень, і як наслідок забезпечення макроекономічної стабільності та економічного росту. Тому постає гостра необхідність в подальших наукових дослідженнях, що розкриватимуть нові шляхи щодо оптимізації способів використання позик.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення особливостей боргової політики України в умовах кризи та знаходження способів її вдосконалення враховуючи виявлені проблеми.

 Виклад основного матеріалу. Під борговою політикою держави розуміють її цілеспрямовану діяльність, що спрямована на мобілізацію, розподіл, використання та погашення залучених державою ресурсів на умовах боргу. Здійснення боргової політики має на меті стимулювання розвитку економіки держави, приросту ВВП і зростанню зайнятості, регулювання інфляційних процесів та залучення необхідних обсягів фінансових ресурсів, необхідних для розвитку діяльності підприємств.

Виділяють такі головні ознаки боргової політики: 1) боргова політика є сукупністю дій з управління державним боргом; 2) боргова політика реалізується органами державної влади; 3) поняття боргової політики включає не тільки заходи розробки і реалізації стратегії та тактики використання залучених на умовах платності боргових зобов’язань, — але й дії державних органів влади, спрямовані на пошук джерел формування державного боргу, а також заходи обліку, обслуговування та погашення державних боргових зобов’язань; 4) проведення боргової політики держави здійснюється з метою забезпечення стабільного економічного зростання, збільшення рівня зайнятості, стримування інфляції тощо [2].

Показниками ефективності боргової політики є розмір державного боргу, його динаміка та структура. У таблиці 1 наведено динаміку державного та гарантованого державою боргу України за 2012-2014 роки.

Таблиця 1

Динаміка державного та гарантованого державою боргу України за 2012-2014 роки, млрд. дол. США

Згідно з даними таблиці 1 загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу у 2013 році зріс порівняно із 2012 роком на 13,43 % та становив 73,16 млрд. дол. США. У 2014 році спостерігалась тенденція до зменшення обсягів загального боргу. За підсумками року він становив 69,81 млрд. дол. США, що на 4,58 % менше ніж у попередньому році.

Щодо структури боргу, то протягом 2012-2014 років спостерігалась неоднозначна ситуація (табл. 2).

Таблиця 2

Структура державного боргу України у 2012-2014 роках, %

Упродовж 2012-2014 років більшу частку в структурі боргу займали зовнішні запозичення. Проте у 2013 році спостерігалось зростання у структурі боргу внутрішніх запозичень на 8,52 % порівняно із 2012 роком, котре призвело і до зростання загального обсягу державного боргу у цьому році. У 2014 році внутрішні запозичення у структурі боргу зменшились на 4,16 %.

Показники боргової безпеки, визначені Бюджетним кодексом України, протягом 2012-2013 рр. знаходились в допустимих межах. Проте спостерігалося зростання деяких показників, що зумовлено збільшенням обсягів державного та гарантованого боргу і витрат бюджету на погашення та обслуговування боргу. В 2014 році ситуація різко погіршилася.

Співвідношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП впродовж 2012 -2014 років стрімко зростає. У 2012 році цей показник становить 36,58 %, у 2013 він зріс до 40,19 %, та не зважаючи на це він ще досі знаходився нижче критичного значення в 60 %. Зважаючи на те, що у 2014 році спостерігається падіння обсягів виробництва і як наслідок падіння ВВП, співвідношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП за 3 квартали 2014 року перейшло критичне значення та становило 73,9 %.

Показник співвідношення державного і гарантованого державою боргу до доходів загального фонду бюджету у 2012 році становив 178%. У 2013 році цей показник зріс до 200,4 %, при критичному 300 %. У 2014 році спостерігається погіршення ситуації, показник перевищив критичне значення і становив 354,3 %.

У 2012 році становило 137,9 %. У 2013 році цей показник зріс на 26,8 % та становив 164,7 %.  У 2014 році мала місце зворотна тенденція, показник зменшився на 116,2 %,  що є наслідком нових кредитних угод з МВФ.

Співвідношення витрат державного бюджету на погашення і обслуговування державного боргу до ВВП у 2012 році становило 6,5 %. У 2013 році цей показник зменшився на 4,4 % порівняно із 2012 роком та становив 2,1 %. В 2014 році цей показник зріс до 8,3 %, що свідчить про зростання видатків на погашення державного боргу. Показник співвідношення цих же витрат до доходів загального фонду у 2014 році також мав ріст порівняно із попередніми роками та становив 12,9 %, що також свідчить про зростання видатків на обслуговування боргу.

Показники боргової безпеки в 2014 році перевищили граничні значення, що свідчить про серйозні проблеми в борговій політиці та зростання загроз. Наслідком цього є кризова ситуація що сталася в Україні, що змушує нарощувати обсяги державного боргу. Так, 30 травня 2014 року МВФ було погоджено надання кредиту Україні в обсязі 17 млрд. дол. США, який виплачуватиметься щоквартально до 2016 року. Меншими за розмірами були підписані кредитні угоди з Світовим банком та ЄБРР. Так загальний обсяг кредитів наданий цими установами у 2014 році становив близько 1,5 млрд. дол. США.  Варто також зазначити про позики надані урядами інших країн. Серед них найвагомішою була позика уряду США в обсязі 1 млрд. дол. США. Міжнародними фінансовими інститутами та іноземними урядами також розглядається можливість про надання Україні кредитів в 2015 році.

Та основною проблемою як і раніше залишається використання отриманих кредитів не на розвиток економіки, а на підтримку державного бюджету та погашення вже отриманих кредитів.

Прогнози щодо реалізації боргової політики України в подальшому, пов’язані зі зростанням обсягів державного боргу, що переважно спрямовуватиметься на погашення поточного боргу, що в свою чергу сприятиме збільшенню боргового навантаження на економіку України. Виникла ситуація потребує конкретних дій щодо зменшення боргового навантаження і ефективного використання державних позик задля стабілізації економіки України, створення передумов для виходу економіки на сталий рівень економічного зростання.

Передусім, потрібно прийняти законодавчий акт, що чітко регулюватиме функціонування державного і гарантованого боргу.

Далі необхідно поліпшити систему управління державним боргом шляхом збільшення інвестиційної спрямованості запозичень, що створить сприятливі умови  економічному зростанню і підвищить ефективність залучених коштів.

Окрім цього, перед борговою політикою лежить завдання, спрямоване на пошук оптимального співвідношення між борговим і податковим фінансуванням бюджетних витрат. Так, за короткострокового періоду залучення позикових ресурсів створює можливості для зниження фіскального навантаження на економіку з розрахунком на додаткові кошти, що залишають суб’єкти господарювання на свій розвиток. Це в свою чергу призведе до того, що фінансування поточних бюджетних витрат здійснюватиметься за рахунок коштів майбутніх поколінь, як наслідок зупиниться розвиток економіки в довгостроковій перспективі.

Також важливою умовою є зниження рівня тонізації економіки, що дозволить збільшити податкові надходження до бюджету та зменшити потребу в кредитах.

Висновки. В борговій політиці України спостерігаються негативні явища, що є наслідками економічної кризи 2008-2009 років, які досі не вдалося подолати та новими обставинами, що склалися внаслідок революційних подій та військового конфлікту на сході України. Ситуація, що склалася потребує негайного вирішення. Передусім Україні необхідно прийняти стратегію скорочення державного боргу, оптимізувати його структуру, використання позик на здійснення інвестицій у виробництво та збільшити доходи бюджету.

Література:

1. Бенч Л. Я. Боргова політика в Україні: реалії та перспективи/ Л. Я. Бенч Р. М. Корнацька// БІЗНЕСІНФОРМ. – 2014. – №2 – С. 35 – 39

2. Данилюк В. О. Боргова політика держави: поняття, види, особливості реалізації/ В. О. Данилюк // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. – 2013. – №3 – С. 115 – 188

3. Лондар С. Л. Фінанси: навчальний посібник/ С. Л. Лондар О. В. Тимошенко. – Вінниця: Нова Книга, 2009 – 384 с.

4. Новосьолова О. С. Генеза державного боргу України та вітчизняні тенденції боргової політики/ О. С. Новосьолова// Серія економіка. – 2014. – №2 – С. 143 – 147

5. Чорна Л. О. Управління державним боргом: навчальний посібник/ Л. О. Чорна І. О. Бланк О. В. Мороз. – К.: Центр Учбової літератури, 2010. – 216 с.

6. Ярош К. М. Аналіз індикаторів боргової безпеки України/ К. М. Ярош// Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет. – 2013. – Том 13. – С. 207 – 213

7. Офіційний сайт Міністерства фінансів України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

8. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.