Оцінено діяльність недержавних пенсійних фондів на інвестиційному ринку України та запропоновано шляхи зростання їх ролі в інвестиційних процесах.

Ключові слова: недержавні пенсійні фонди, інвестиційні ресурси, інвестиційна діяльність.

Оценена деятельность негосударственных пенсионных фондов на инвестиционном рынке Украины и предложены пути повышения их роли в инвестиционных процессах.

Ключевые слова: негосударственные пенсионные фонды, инвестиционные ресурсы, инвестиционная деятельность 

The activity of non-state pension funds on the investment market in Ukraine has been investigated, and ways to increase their role in the investment processes have been proposed.

Key words: non-state pension funds, investment resources, investment activity.

Постановка проблеми. Недержавні пенсійні фонди (НПФ) в Україні поки що не стали масовим явищем, а працездатне населення не виявляє активного інтересу до НПФ, що позбавляє економіку важливого джерела інвестиційних ресурсів. Тому актуальною залишається проблема перетворення НПФ на активних учасників фінансового ринку, якими вони є в економічно розвинених країнах. Актуальність дослідження визначається тим, що в Україні за час становлення ринкової економіки стало очевидним, що традиційна система пенсійного забезпечення не відповідає новим реаліям ринкових відносин, стримує реформування системи оплати праці, легалізацію доходів населення та розширення джерельної бази інвестування.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання розвитку недержавних пенсійних фондів як інвесторів розглядали українські науковці Л.Є.Альошина, С.О.Біла, М.В.Демченко, В.М.Довбня, М.О.Змієнко, Н.А.Телічко, Г.В.Титаренко, О.А.Туманова, Н.В.Черевик, М.П.Шаваріна, Н.В.Шаманська, З.Г.Ватаманюк, О.Л.Дорош, проте, на нашу думку, питання зростання інвестування НПФ досліджені недостатньо та потребують подальших наукових розробок.

Мета дослідження полягає у визначенні шляхів зростання ролі недержавних пенсійних фондів у формуванні інвестиційних ресурсів України на основі оцінки сучасних тенденцій їх функціонування.

Виклад основного матеріалу: Пенсійна система як така функціонує на трьох рівнях: 1) обов’язкове загальнодержавне пенсійне забезпечення; 2) накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; 3) система недержавного пенсійного забезпечення. Щоправда, в Україні другий рівень пенсійної системи ще не введено в дію.  НПФ належать до третього рівня пенсійної системи. Діяльність НПФ полягає у акумулюванні активів учасників даного пенсійного фонду та збереженні їх обсягів та вартості, через провадження інвестиційної діяльності. Саме дохід від інвестиційної діяльності дає можливість компенсувати рівень інфляційних процесів, а також збільшувати загальний обсяг активів кожного окремого учасника НПФ.

Згідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» недержавний пенсійний фонд (НПФ) — це юридична особа, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та здійснює свою діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду [2].

У НПФ гроші учасників (фізичних осіб) відділені від активів засновників, що вигідно відрізняється від практики функціонування інститутів спільного інвестування (ІСІ). Діяльність НПФ передбачає їх обов’язкову співпрацю з компанією з управління активами (КУА), з адміністратором пенсійного фонду (АПФ), банком зберігачем та страховою компанією (СК), що разом являють собою єдиний комплекс-квінтет вертикально інтегрованих структур для управління активами НПФ з виплатою довічних пенсій у рамках системи недержавного пенсійного забезпечення [6, с. 116].

НПФ не здійснює ніякої підприємницької діяльності. Тому захист пенсійних накопичень та їх примноження за рахунок інвестиційного прибутку з метою здійснення майбутніх пенсійних виплат учасникам знаходиться в руках фінансових установ, які надають такому фонду життєво важливі для нього послуги. Отже, саме від того, як працюють ці установи, як будують відносини з фондом і як контролюються, значною мірою залежать гарантії спроможності фонду здійснювати пенсійні виплати.

Побудова інвестиційної політики НПФ, орієнтується на ліквідність і рентабельність вкладень, визначається, насамперед, кон’юнктурою інвестиційного ринку, а також обсягами накопичених коштів. З превентивних міркувань встановлюються норми регулювання інвестиційної діяльності НПФ та обмеження щодо ризикованих операцій.

Розглянемо, яку роль займають недержавні пенсійні фонди України на основі основних макроекономічних показників. Відповідно до таблиці 1 можна сказати про загальне зростання інвестицій НПФ так і зростання їх частки в ВВП та капітальних інвестиціях. Так, частка інвестицій НПФ складала за 2010 та 2011 рік – 0,1% від номінального ВВП, в 2012 цей показник зріс та складав уже 0,12% від номінального ВВП.

В 2010 та 2011 році інвестиції НПФ складали 0,12% від реального ВВП, а в 2012 – 0,13%. Частка інвестицій НПФ в усіх капітальних інвестиціях в 2010 році складала 0,59%, а в 2011 скоротилася до 0,52% капітальних інвестицій України. У 2012 році цей показник зріс, але не перевищив результату 2010 року та становив 0,56% від капітальних інвестицій України. Таким чином, ми бачимо, що інвестиції недержавних пенсійних фондів займають незначну частку як в ВВП, так і в загальних капітальних інвестиціях України, що характеризує початковий етап розвитку недержавного пенсійного забезпечення і можливості розвитку в майбутньому.

Таблиця 1

Динаміка інвестиційної діяльності НПФ в Україні за 2010-2012 роки

Джерело: [4]

Якщо порівняти частку інвестицій НПФ України та інвестиції НПФ з країн в яких розвинута недержавна пенсійна система, то однозначно можна сказати, що частка інвестицій українських НПФ до ВВП України є мізерною. Адже, в Австралії, США, Швейцарії та Нідерландах інвестиції НПФ перевищують ВВП країни. В Канаді цей показник складає 84% від ВВП. А абсолютні показники інвестицій НПФ в Канаді, Австралії та Нідерландах перевищують трильйон доларів, а в США цей показник складає майже 17 трильйонів доларів. Отже, ми бачимо, що ресурси НПФ в цих країнах є надзвичайно великими та служать значним інвестиційним ресурсом для розвитку та стимулювання економіки (табл. 2).

Законодавством України дозволяється формувати пенсійні активи НПФ у двох формах: активи в грошових коштах (поточні рахунки), та активи в цінних паперах та інших об’єктах інвестиційної діяльності. Розглянемо структуру активів недержавних пенсійних фондів та ресурси які вони використовують для інвестування  в українську економіку (табл. 3).

Таблиця 2

Показники інвестиційної діяльності НПФ країн світу станом на 31.12.2012 р.

Джерело: [9]

Загальна сума інвестицій НПФ зростала упродовж усього досліджуваного періоду . Так у 2010 році цей показник складав 1108,6 млн. грн., у 2011 він зріс на 21,76% або на 241,2 млн. грн. та складав 1349,8 млн. грн. У 2012 році інвестовані активи НПФ зросли ще на 22,3% та становили 1650,8 млн. грн. Щодо коштів на поточних рахунках, то в 2010 цей показник складав 35,7 млн. грн., у 2011 – 37,2 млн. грн., а у 2012 різко скоротився на 75% або на 27,9 млн. грн. та становив 9,3 млн. грн. Таким чином, можна констатувати те, що при загальному зростанні загальних активів НПФ відбувалося зростання саме інвестованого капіталу, а кошти на поточних рахунках значно зменшилися. Це може свідчити про те, що НПФ намагаються зберегти вартість своїх готівкових активів від інфляційного знецінення.

Таблиця 3

Динаміка активів недержавних пенсійних фондів України за 2010-2012 роки

Джерело: [4]

Для оцінки ефективності інвестиційної діяльності НПФ використовують кілька груп показників.  Так, першою групою показників, які використовуються при оцінці інвестиційної діяльності НПФ є показники прибутковості (табл. 4).

Коефіцієнт номінального річного прибутку за увесь досліджуваний період характеризує те, що НПФ в Україні в результаті інвестиційної діяльності отримували номінальний прибуток. Негативним є динаміка до скорочення цього показника, так в 2010 році він становив 33,165%, а в 2011 скоротився на 12,733% та вже становив 20,432%, а в 2012 складав уже 19,472. Це свідчить про зменшення темпів нарощення загальних активів НПФ в порівнянні із зростанням витрат, що здійснюються за рахунок пенсійних активів.

Таблиця 4

Динаміка показників прибутковості діяльності НПФ в Україні за 2010-2012 роки

Джерело: [4]

Коефіцієнт реального річного прибутку враховує індекс споживчих цін в країні. Таким чином в 2010 році він становив 18,579%, в 2011 він скоротився на 8,193% та становив 10,386%, в 2012 році коефіцієнт реального прибутку НПФ склав 14,218%. Значення цього показника свідчать про те, що інвестиційна діяльність НПФ протягом досліджуваного періоду забезпечує збереження пенсійних коштів учасників та здійснює їх примноження, адже отриманий рівень інвестиційного доходу перевищує рівень інфляції. Проте, в 2012 році відбулося зростання коефіцієнта реального річного прибутку за рахунок дефляційних процесів в Україні. Співвідношення доходів та витрат НПФ за досліджуваний період характеризують перевищення інвестиційного доходу над загальними витратами на оплату послуг за рахунок пенсійних активів. Так, в 2010 році співвідношення доходу до витрат становило 6,7, але упродовж наступних двох років цей показник скорочувався. В 2011 році він уже становив 6,4, а в 2012 – 5,8. Таким чином, хоч і дохід від інвестиційної діяльності значно переважає витрати, проте приріст інвестиційного прибутку є меншим приросту витрат НПФ, що в майбутньому може викликати проблеми.

Рівень диверсифікації активів НПФ, є одним із основних факторів щодо визначення ефективності інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів, саме тому показники диверсифікації активів є законодавчо встановленими (табл. 5).

Щодо структури активів НПФ, в 2010 році найбільшу частку займали активи на депозитних рахунках – 35,79% від загальної кількості інвестованих активів. Активи у формі акцій українських емітентів складали 18,66%; у формі облігацій емітентами яких є резиденти України – 15,85%; цінні папери дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України  – 15,37%.

В 2011 році знову ж таки найбільша частка усіх інвестованих активів НПФ припала на депозитні рахунки в банках – 30,36%, хоча вже їх частка скоротилася на 5,43%.  На 9,82% зросла часка облігацій підприємств та становила 25,67%. Частка акцій українських емітентів зросла на 0,2% та складала 18,86%. Цінні папери, дохід за якими гарантовано урядом України незначно зріс та складали 15,48% від усіх інвестованих активів НПФ.

Таблиця 5

Динаміка структури інвестиційних активів недержавних пенсійних фондів та оцінка їх диверсифікації в Україні за 2010-2012 роки

Джерело: [3; 4]

У 2012 році на 4,39% зросла частка депозитів у активах НПФ та складала 34,75%. На 5,75% зросла частка облігацій підприємств та складала 31,43%. Часка активів у формі акцій скоротилася на 3,27% та становила 15,59%. Скоротилася також частка цінних паперів дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України на 3,54% до 11,95%. Частка активів НПФ в об’єктах нерухомості скоротилася з 5,83% в 2010 році до 2,85% в 2012. Більше ніж удвічі скоротилася частка банківських металів з 2,86% в 2010 до 1,13% в 2012 році. Активи не заборонені законодавством України скоротили свою частку з 5,18% в 2010 до 0,83% в 2012. Досить незначну частку замають цінні папери дохід за якими гарантовано Радою Міністрів АРК та місцевими радами, частка таких активів протягом усього досліджуваного періоду не перевищувала і 1%. В загальному можна відмітити, що позитивно зростає частка активів НПФ в боргові цінні папери підприємств, що дозволяє оцінювати це як додаткові фінансові ресурси для розвитку української економіки. Помітно також те, що хоч і законодавством України дозволяється інвестувати в облігації та акції іноземних емітентів, цього поки що не робиться. Для національної економіки це добре тим, що фінансові ресурси залишаються в середині країни та вкладаються в українські підприємства. Проаналізувавши диверсифікацію активів НПФ, можна сказати, що в 2010 та в 2012 роках активи Недержавних пенсійних фондів України були середньо диверсифіковані, адже сума балів за ці роки була в межах від 20 до 28, а в 2011 році активи НПФ були високо диверсифіковані. В загальному такі показники є хорошими, адже це свідчить про захист пенсійних вкладів від коливань економіки в різних сферах економічної діяльності.

Для розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні важливо в короткий час вести в дію другий рівень пенсійної системи. Створення другого рівня пенсійної системи означатиме запровадження в нашій країні системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування.  Суть такої системи полягатиме у тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески.. Управління пенсійними коштами здійснюватимуть компанії з управління активами, обраними на конкурсній основі [5, c. 32]. Через два роки після введення в дію другого рівня пенсійної системи, громадянам буде надано право, у разі їх бажання, перевести їх обов’язкові пенсійні заощадження з Накопичувального фонду до обраного ними недержавного пенсійного фонду (тобто на третій рівень). Це дозволить застрахованим особам самостійно вирішувати, яка інвестиційна політика є найбільш прийнятною для інвестування їх пенсійних заощаджень, а отже – в більшій мірі впливати на розмір своєї майбутньої пенсії.

Поява другого рівня пенсійної системи є подвійним стимулом до розвитку ринку НПФ. Перший полягає в тому, що особи віком понад 35 років залишаються за межами обов’язкового накопичувального пенсійного страхування і намагатимуться компенсувати його відсутність участю в НПФ на добровільних засадах. Другий — у тому, що сталий зростаючий потік пенсійних внесків на фондовий ринок реанімує біржові індекси та торгівлю акціями, тож зробить діяльність цих фондів прибутковою і привабливою для учасників [8, c. 18].

Для удосконалення роботи недержавних пенсійних фондів і ефективнішої інвестиційної політики необхідно зробити деякі зміни в їх діяльності:

• члени ради НПФ не повинні бути пов’язаними особами по відношенню до інших членів ради, таким чином можна уникнути конфліктів інтересів та забезпечити відбір осіб, що здійснюють управління активами, та адміністраторів НПФ за їхньою кваліфікацією, а отже таких осіб, які будуть діяти в інтересах учасників фонду;
• збільшення кількості членів ради, для того щоб при виборі інвестиційної політики представляти інтереси усіх учасників НПФ;
• зберігач має виявляти та в письмовому вигляді повідомляти раду НПФ, Нацкомфінпослуг та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про будь-які порушення з боку осіб, що здійснюють управління активами фонду;
• для контролю за адміністраторами пенсійних фондів повинні встановити засоби внутрішнього контролю;
• НПФ слід встановити засоби контролю з метою забезпечення захищеності даних [7, c. 5-16].

Висновки. Для розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні важливо:

1)                в короткий час вести в дію другий рівень пенсійної системи. Створення другого рівня пенсійної системи означатиме запровадження в нашій країні системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування.

2)                через два роки після введення в дію другого рівня пенсійної системи, громадянам буде надано право, у разі їх бажання, перевести їх обов’язкові пенсійні заощадження з Накопичувального фонду до обраного ними недержавного пенсійного фонду.

3)                підвищити довіру населення до недержавних пенсійних фондів через удосконалення роботи і ефективнішої інвестиційної політики шляхом:

• уникнення конфліктів інтересів та забезпечення відбору осіб, що здійснюють управління активами НПФ;
• збільшення кількості членів ради, для того щоб при виборі інвестиційної політики представляти інтереси усіх учасників НПФ;
• посилення контролю за діяльністю НПФ через зберігача активів;
• контролю за адміністраторами пенсійних фондів;
• забезпечення захищеності даних.

Таким чином, відповідні заходи призведуть до розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні та збільшать кількість ресурсів, які залучатимуться недержавними пенсійними фондами, що відповідно призведе до зростання їх ролі на інвестиційному ринку України.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: від 19 грудня 2003 року № 51. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1058-15
2.  Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення»: від 9 липня 2003 року № 1057-IV. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15
3. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.06.2006 р. № 5945 «Про затвердження критеріїв оцінки фінансового стану недержавного пенсійного фонду» – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.16739.0
4. Асоціація компаній з управління активами: Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення за 2012 рік [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ucrnpf.ua_p2012_dfwadae
5. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування / [Б.О.Зайчук, О.Б. Зарудний, С.О. Березіна, В.Т. Александров, С.М. Недбаєва] – «АВТ».- Київ.-2005. – 232 с.
6. Корнєв В.В.  Фінансові інститути в системі недержавного пенсійного забезпечення / В.В. Корнєв // Пенсійний вісник України. – 2011. – №3. – 116 c.
7. МакДональд Уна. Вдосконалення корпоративного управління в недержавних пенсійних фондах: захист пенсійних заощаджень / Уна МакДональд. – К.- 2013.- 20 с.
8. Федоренко А. Поява другого рівня пенсійної системи — подвійний стимул до розвитку ринку недержавних пенсійних фондів / А. Федоренко // Збірник наукових праць. – Чернівці. – №12.- 2013. – С.15-19
9. Towers Watson. 2013 Global Pension Asset Study. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.towerswatson.com/research/gpas2013.pdf