УДК 336.274.53:657

Коц Марія Петрівна

студентка кафедри фінансів, обліку і аудиту Національного університету «Острозька академія»

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ПОТОЧНОЇ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У статті уточнено сутність кредиторської заборгованості підприємства. Наведено особливості синтетичного та аналітичного обліку поточної заборгованості на підприємстві. Розглянуто вплив первинного обліку кредиторської заборгованості на систему управлінського обліку підприємства. Запропоновано ряд заходів його вдосконалення.

Ключові слова: кредиторська заборгованість, поточні зобов’язання, синтетичний та аналітичний облік, первинний облік, облікова політика.

Kotz Maria Petrovna

student department of finance, accounting and audit of the National University “Ostroh Academy”

AREAS OF IMPROVEMENT OF ACCOUNTING CURRENT PAYABLES AT THE ENTERPRISE

The article clarified the essence of the enterprise accounts receivable. The particularly the synthetic and analytical account of current debt at the company has scanned. The effect of the primary account payable to a system of management accounting company has scanned. A number of measures to improve it have been proposed.

Keywords: accounts payable, current liabilities, synthetic and analytical accounting, primary accounting, accounting policy.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку економіки України, поточну кредиторську заборгованість підприємства вчені розглядають по різному. В основному як грошові кошти, деякі як частину майна або форму розрахунків за товари та послуги, але ніхто не наголошує на тому, що кредиторська заборгованість є складовою кругообігу капіталу. Адже елементи кругообігу капіталу є частиною безперервного потоку господарських операцій.

Ефективне управління кредиторською заборгованістю підприємства означає чітке розуміння змісту та класифікаційних ознак, які мають бути різнобічними та зручними для розв’язання облікових завдань.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню проблем обліку кредиторської заборгованості присвятили роботи вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема такі, як Цал-Цалко Ю.С., Партин Г.О., Загородній А.Г., Голов С.Ф., Костюченко В.М., Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л., Ткаченко Н.М., та ін. Аналіз результатів їх досліджень засвідчує підвищену увагу до питань кредиторської заборгованості, що пов’язано із необхідністю врахування змін сучасного бізнес-середовища. Це змушує суб’єктів господарювання знаходити нові підходи до оптимізації цього процесу, опрацьовувати нові форми та методи аналізу кредиторської заборгованості, розробляти системи оцінки показників стану розрахунків з використанням новітніх досягнень у галузі сучасних інформаційних технологій для автоматизації обробки потрібної інформації та прийняття відповідних управлінських рішень.

Разом з тим, вивчення наукових праць та практика господарської діяльності свідчать про наявність спірних питань, серед яких можна виділити проблеми обліку кредиторської заборгованості на підприємстві. Саме тому доцільним є поглиблення досліджень у цій сфері.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні напрямів вдосконалення обліку поточної кредиторської заборгованості на підприємстві, на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів досліджуваної проблематики.

Виклад основного матеріалу.  Кредиторська заборгованість – це складова кругообігу капіталу, котра виступає предметом обов’язкових правовідносин між боржником і його кредитором, що виникли на стадії постачання і мають гривневий еквівалент [1].

Важливою проблемою для підприємства є правильна організація синтетичного та аналітичного обліку на рахунках і в регістрах (таблиця 1) [3].

Рахунки, на яких обліковується кредиторська заборгованість, є пасивними (рахунки № 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68).

Таблиця 1

Господарські операції

Варто зазначити, що для обліку вирішальне значення має синтетичний облік, який дає узагальнену інформацію на рахунках бухгалтерського обліку, але для складання звітності та для розкриття інформації в примітках до звітності необхідно мати аналітичні дані.

Для обліку даних та узагальнення інформації про зобов’язання, що будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу призначені рахунки класу 6 «Поточні зобов’язання» [6].

Заборгованість, що виникла за отримані ТМЦ, основні засоби та інші активи слід відображати на окремих субрахунках.

У випадках, коли за одним договором поставки отримано і запаси, і основні засоби, то суму заборгованості слід обліковувати на одному субрахунку. Субрахунок слід визначити за більшою складовою такої поставки:

60 «Короткострокові позики»         – позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо, за строками їх погашення;

61 «Поточна заборгованість за  довгостроковими зобов’язаннями» – за кредиторами та видами заборгованості;

64 «Розрахунки за податками і платежами» – за видами податків;

65 «Розрахунки за страхуванням» – за кожним видом зборів і відрахувань, за страхувальниками та окремими договорами страхування;

66 «Розрахунки з оплати праці» – у розрізі кожного працівника;

68 «Розрахунки за іншими операціями» – за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими проводяться розрахунки;

69 «Доходи майбутніх періодів» – за видами доходів, датами їх утворення і визнання  доходами звітного періоду [5].

Ринкова економіка висуває особливі вимоги до якості управління підприємством, вимагає від керівників гнучкого підходу до ведення бізнесу, грамотної побудови бізнес-логіки та контролю бізнес-процесів. Кожне управлінське рішення повинне ретельно зважуватися.

Для цього необхідні точний розрахунок, ґрунтовний аналіз, детальне порівняння альтернативних варіантів і вмотивований вибір кожної дії. Насамперед керівникові підприємства необхідна інформація, яка гарантує правильність кожної управлінської дії [5].

Таким чином, оптимізація методів управління повинна починатися із правильної постановки обліку кредиторської заборгованості. Відправним моментом як бухгалтерського, так і управлінського обліку можна вважати первинний облік.

Думки провідних вітчизняних та зарубіжних вчених можна класифікувати за такими напрямами [2]:

– первинний облік розглядається як частина бухгалтерського обліку, суть його зводиться до фіксування операцій у первинних документах;

– первинний облік розглядається як самостійний вид обліку.

Первинний облік як початковий дуже вагомий та водночас дуже складний етап є притаманний різним видам обліку. Разом з тим первинний облік кредиторської заборгованості передбачає не лише спостереження та фіксацію даних у первинних документах, а й елементарне узагальнення, групування первинної інформації в облікових реєстрах.

Розробка ефективного та водночас раціонального первинного обліку кредиторської заборгованості є дуже важливим питанням, адже від змісту та форми первинного документа залежить якість інформації, яку продукує для керівного складу підприємства система управлінського обліку.

З метою вдосконалення первинного обліку кредиторської заборгованості, як базової складової управлінського обліку підприємства, можна запропонувати низку невідкладних заходів:

– уніфікація первинних документів у межах підприємства;

– скорочення кількості документів, що не містять корисних для управління даних про кредиторську заборгованість;

– використання одних і тих самих документів у тісно пов’язаних між собою господарських операціях;

– реєстрація господарських операцій безпосередньо в облікових реєстрах без складання за ними первинних документів;

– застосування електронного способу обліку руху цінностей;

– застосування способу вибіркового документування;

– пріоритетність електронних носіїв первинного документа над паперовим.

Виходячи з викладеного вище, першочерговим завданням побудови первинної документації кредиторської заборгованості для цілей управлінського обліку є визначення оптимального складу показників і раціональної структури форм документів, які б забезпечували формування релевантних інформаційних потоків і повною мірою задовольнили інформаційні потреби кожної управлінської ланки підприємства.

Висновки. Облік кредиторської заборгованості здійснюється з метою недопущення прострочення термінів платежу та доведення заборгованості до висування штрафних санкцій до підприємства. Організована належним чином система розрахунків повинна достатньою мірою відображати та характеризувати господарську діяльність з необхідною конкретизацією. За умов автоматизації необхідно впровадити низку заходів, які забезпечуватимуть економічну стійкість та конкурентоспроможність підприємства. Для покращення обліку кредиторської заборгованості необхідно розробити план першочергової сплати кредиторами боргу; вжити певних заходів, щодо кредиторів в яких сума боргу надто велика, а необхідні боргові внески не були здійснені; аналізувати співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості на підприємстві.

Література:

1. Борисов А.Б. Большой экономический словарь / А.Б. Борисов. – М.: Кн. мир, 1999. – 895 с.
2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: [Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»] / Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька. – Житомир: ПП «Рута», 2003. – 544 с.
3. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами: [Практичний посібник] / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. – К.: Лібра, 2004. – 880 с.
4. Партин Г.О. Управлінський облік: [Навч. посіб. – 2-ге вид. випр. і доп.] / Г.О. Партин, А.Г. Загородній. – К.: Знання, 2007. – 303 с.
5. Руденко Л.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч.посібник. / Л.В. Руденко – К.: Укоопспілка, 2010. -422 с.
6. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: [Пiдруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – 6–те вид.] / Н.М. Ткаченко. – К.: А.С.К., 2001. – 784 с.
7. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: [Підручник] / Ю.С. Цал-Цалко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 с.