Пасека Давид Дмитрович
студент 5 курсу НаУОА
Науковий керівник: Конопка Н. О.,
кандидат історичних наук, доцент
доцент кафедри міжнародних відносин
КИТАЙ В ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ СТРАТЕГІЇ США ЗА ПРЕЗИДЕНТСТВА ДОНАЛЬДА ТРАМПА 2017 – 2021 РОКІВ
Анотація. Дослідження присвячене комплексному аналізу ролі Китаю у зовнішньополітичній стратегії Сполучених Штатів Америки за президентства Дональда Трампа (2017–2021 рр.). Висвітлюються основні напрями та особливості політики адміністрації США щодо КНР, яка характеризувалася різким загостренням відносин, проявленим через торговельні конфлікти, санкційний тиск, технологічну конкуренцію та протистояння навколо питань національної безпеки й захисту прав людини. Зазначено, що період президентства Трампа ознаменувався значним погіршенням американо-китайських відносин та переходом до політики відкритого стримування Китаю, що мало глобальні наслідки для міжнародної політики й економіки. Окрема увага приділяється впливу конфронтації між двома державами на інші країни, включаючи Україну. Автор формулює рекомендації щодо можливих стратегій адаптації зовнішньої політики країн-партнерів США в умовах подальшого розвитку американо-китайського протистояння.
Ключові слова: Трамп, зовнішня політика США, американо-китайські відносини, торговельна війна, економічні санкції, технологічна конкуренція, національна безпека, міжнародні відносини, стримування Китаю.
УДК 327(73:510)”2017/2021″
Paseka David Dmitrievich
5th year student of NaUOA
Supervisor: Konopka N. O.,
Candidate of Historical Sciences, Associate Professor
Associate Professor of the Department of International Relations
CHINA IN THE US FOREIGN POLICY STRATEGY UNDER PRESIDENT DONALD TRUMP (2017–2021)
Abstract. The study provides a comprehensive analysis of China’s role in the United States’ foreign policy strategy during Donald Trump’s presidency (2017–2021). It examines the main directions and distinctive features of the US administration’s policy towards China, characterized by a sharp deterioration of bilateral relations expressed through trade conflicts, economic sanctions, technological rivalry, and confrontation on issues related to national security and human rights. It is emphasized that Trump’s presidency marked a significant escalation in US-China relations, shifting toward a policy of overt containment of China, which had substantial implications for global politics and the economy. Particular attention is given to the impact of the US-China confrontation on other countries, including Ukraine. The author formulates recommendations regarding possible adaptation strategies for US partner countries’ foreign policy amid further developments in the US-China rivalry.
Keywords: Trump, US foreign policy, US-China relations, trade war, economic sanctions, technological rivalry, national security, international relations, containment of China.
Обґрунтування актуальності обраної проблеми. Актуальність дослідження американо-китайських відносин за президентства Дональда Трампа (2017–2021 рр.) визначається вагомістю впливу цих взаємин на глобальну політико-економічну ситуацію, яка сформувала нову архітектуру міжнародних відносин. Саме у цей період відбулось різке посилення конфронтації між США і Китаєм, яке проявилось у торговельній війні, введенні економічних санкцій, технологічних обмежень та суперечок навколо захисту прав людини. Це вплинуло на світові економічні процеси, змусило багатьох міжнародних гравців переглянути свої стратегії й адаптуватися до нових умов. Крім того, американо-китайське протистояння в технологічній сфері призвело до значних змін у питаннях кібербезпеки, цифрового суверенітету та контролю за потоками інформації. Вивчення цих аспектів дозволяє зрозуміти глибинні чинники нинішніх міжнародних конфліктів та прогнозувати подальші тенденції у відносинах між найбільшими державами світу, що має практичне значення для формування зовнішньополітичних стратегій інших країн, включаючи Україну.
Мета і завдання статті. Мета статті полягає у комплексному досліджені американо-китайських відносин у період президентства Дональда Трампа (2017–2021 рр.), визначенні причин та наслідків політичної, економічної й технологічної конфронтації між двома країнами, а також у прогнозуванні подальших тенденцій їх взаємодії на міжнародній арені. Для досягнення цієї мети у статті визначено такі завдання: проаналізувати основні напрями та динаміку змін у політиці США щодо Китаю протягом зазначеного періоду; виявити ключові фактори загострення американо-китайських відносин, зокрема у сферах торгівлі, інформаційних технологій та питань національної безпеки; оцінити вплив політики адміністрації Трампа на глобальну економіку й міжнародну політику; дослідити наслідки конфлікту для інших держав, у тому числі України; а також сформулювати рекомендації щодо потенційних напрямів розвитку подальших відносин між США та Китаєм.
Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Відносини між США та Китаєм за президентства Дональда Трампа (2017–2021) відзначалися значною мінливістю та напруженням, що супроводжувалося різкими змінами дипломатичної риторики та глибокими конфліктами економічного й політичного характеру. На початку свого президентства у 2017 році Трамп кинув виклик усталеній дипломатичній практиці, поставивши під сумнів принцип «єдиного Китаю», коли він провів телефонну розмову з президенткою Тайваню Цай Інвень. Проте вже у лютому 2017 року Трамп підтвердив, що США визнають політику «єдиного Китаю», стабілізувавши таким чином перше серйозне загострення у відносинах. У квітні того ж року, після двосторонньої зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у своїй резиденції Мар-а-Лаго, президент США заявив про значний прогрес у двосторонніх відносинах, хоча серйозні суперечності в торгівлі залишилися нерозв’язаними. Ця короткочасна стабільність була зруйнована вже у березні 2018 року, коли адміністрація Трампа ввела масштабні митні тарифи на китайські товари на суму понад 50 млрд доларів США у відповідь на звинувачення Китаю у викраденні інтелектуальної власності. Китай негайно відповів симетричними заходами, розпочавши повноцінну торговельну війну, яка ескалювала у липні 2018 року з введенням додаткових взаємних тарифів. У жовтні 2018 року віце-президент США Майк Пенс оголосив про суттєве посилення позиції Вашингтона, зазначивши, що США тепер розглядають Китай скоріше як конкурента, ніж партнера, критикуючи політику Пекіна в сфері торгівлі, безпеки та прав людини. [4]
Наприкінці 2018 року ситуація загострилася ще більше після арешту фінансового директора компанії Huawei Мен Ваньчжоу у Канаді за запитом США, що спровокувало дипломатичну кризу. Протягом 2019 року торговельні суперечки не припинялися. США посилили тиск, підвищивши мита на китайські товари на суму 200 млрд доларів, а також вперше з 1994 року офіційно оголосили Китай валютним маніпулятором. Конфлікт поглибився у політичній площині після того, як Трамп підписав закон, що підтримує демократичні протести в Гонконзі, що викликало жорстку відповідь Китаю. На початку 2020 року сторони підписали перший етап торговельної угоди, частково стабілізувавши економічні відносини. Однак COVID-19 суттєво загострила двосторонні суперечності, коли сторони почали обмінюватися звинуваченнями щодо відповідальності за поширення вірусу. Дипломатичне протистояння ще більше посилилося після взаємних санкцій, закриття консульств у липні 2020 року, та заяви держсекретаря Помпео про провал політики «залучення Китаю». Останні місяці адміністрації Трампа характеризувалися різким посиленням тиску на Китай: нові санкції були накладені на китайські компанії, державних посадовців, а також були введені обмеження на інвестиції та діяльність членів Компартії Китаю у США. На завершення президентства Трампа у січні 2021 року США офіційно визнали дії Китаю проти уйгурів у Сіньцзяні геноцидом, що стало безпрецедентним кроком і визначило подальший курс відносин. [3]
Американо-китайські відносини за президентства Д. Трампа охопленого періоду характеризувались помітним загостренням, що супроводжувалося численними викликами, конфліктами, гучними заявами та заходами економічного і політичного тиску з боку адміністрації США. Ключовою тенденцією цих відносин стала послідовна політика тиску на Китай у сфері економіки, торгівлі, інформаційних технологій та національної безпеки. Під керівництвом Дональда Трампа США активно використовували інструмент санкцій і тарифних обмежень проти китайських компаній та окремих посадовців. Зокрема, було введено масштабні санкції на компанії, пов’язані з китайськими військовими, а також обмеження на китайські мобільні застосунки, такі як TikTok та WeChat. Було заборонено проведення транзакцій з компаніями, які Міністерство оборони США визначило як «Комуністичні китайські військові компанії», що безпосередньо вплинуло на фінансові операції та інвестиційні стратегії багатьох інвесторів. Особливу увагу адміністрація Трампа приділяла питанням прав людини. У грудні 2017 року був підписаний виконавчий наказ №13818, що передбачав санкції щодо осіб, причетних до серйозних порушень прав людини та корупції, зокрема, вперше був санкціонований китайський посадовець за цими підставами. Окрім того, у 2020 році адміністрація Трампа жорстко відреагувала на прийняття Пекіном закону про національну безпеку в Гонконзі, визнавши, що місто втратило достатню автономію. Відповідно, США припинили екстрадиційні угоди, призупинили програму академічних обмінів Фулбрайта та ввели санкції проти ключових представників гонконзької адміністрації. [5]
В економічній площині були впроваджені суттєві торгові обмеження. Адміністрація США розпочала широкомасштабну торговельну війну, звинувативши Китай у маніпуляціях з валютою та у недобросовісних практиках, включаючи примусову передачу технологій та крадіжку інтелектуальної власності. Це призвело до серії взаємних торговельних обмежень та впровадження високих тарифів на імпорт продукції з Китаю, що стало знаковим етапом протистояння двох найбільших економік світу. Окремою сферою протистояння стали питання інформаційних технологій та комунікацій. У травні 2019 року адміністрація Трампа запровадила заходи щодо захисту ланцюгів постачання інформаційних технологій, особливо проти компанії Huawei, яка була додана до «чорного списку» через загрози національній безпеці США. Це призвело до серйозних наслідків для глобальних ланцюгів постачання електроніки та програмного забезпечення, особливо у сфері напівпровідників. Також варто зазначити посилення заходів у сфері контролю за діяльністю китайських медіа та дипломатів у США, що свідчило про глибоку недовіру Вашингтона до Китаю та прагнення адміністрації Трампа зменшити китайський вплив на внутрішню політику і громадську думку США. Отже, відносини між США та Китаєм у період президентства Дональда Трампа характеризувалися суттєвим погіршенням, переходом до прямого економічного протистояння, а також комплексними заходами у відповідь на загрози національній безпеці, технологічні виклики та порушення прав людини з боку Китаю. [1 ; 5]
Період президентства Трампа (2017–2021 рр.) характеризується значним загостренням американсько-китайських відносин, які набули форми повномасштабної торговельної війни. Конфлікт розгортався через кілька ключових напрямів, таких як введення тарифів, торговельні обмеження та санкції, що загострили протистояння двох провідних світових економік. Початок конфлікту припав на 2017–2018 роки, коли адміністрація Трампа використала низку юридичних механізмів, включаючи статтю 201 Закону про торгівлю 1974 року та статтю 232 Закону про розширення торгівлі 1962 року, щоб обмежити імпорт певних категорій товарів з Китаю та інших країн. Були введені “глобальні захисні” тарифи на імпорт сонячних панелей та пральних машин, що спричинило відповідні дії з боку Китаю, який запровадив антидемпінгові мита, наприклад, на імпорт сорго зі США. [1]
У квітні 2018 року США запровадили додаткові мита на сталь та алюміній під приводом загроз національній безпеці згідно з законом про розширення торгівлі (Section 232), що торкнулося імпорту з багатьох країн, зокрема, з ЄС, Канади та Мексики. Китай відповів власними тарифами на американські товари, такі як алюмінієвий брухт, свинина, горіхи та фрукти. Це значно поглибило конфлікт, створивши негативні наслідки для двосторонньої торгівлі. Ще більш значущим стало рішення США у 2018 році запровадити 25% тарифи на імпорт китайських товарів вартістю понад 50 мільярдів доларів через звинувачення Китаю в нечесних торговельних практиках щодо передачі технологій та інтелектуальної власності. Пекін відповів аналогічним обсягом тарифів на американську продукцію. Цей крок призвів до ескалації, коли Трамп у відповідь доручив підготувати список на додаткові 200 мільярдів доларів китайського імпорту, а згодом навіть погрожував поширити тарифи на весь обсяг імпорту з Китаю, що становив понад 500 мільярдів доларів на рік. [7]
У вересні 2018 року новий пакет американських тарифів почав діяти на товари загальною вартістю 200 мільярдів доларів, що охопило не тільки проміжні продукти, але й споживчі товари, такі як телефони та комп’ютери. Китай знову відповів тарифами на американські товари на суму 60 мільярдів доларів. У грудні того ж року було досягнуто тимчасової домовленості (“перемир’я”), яка зупинила подальше загострення конфлікту та залишила відкритими питання для подальших переговорів. Згодом у січні 2020 року було підписано “першу фазу” торговельної угоди між США та Китаєм, яка передбачала, що Китай купить додатково американських товарів на суму близько 200 мільярдів доларів протягом наступних двох років, проте більшість тарифів залишилися в силі, а фундаментальні питання субсидування та ролі державних підприємств у Китаї не були вирішені. Вплив цих торгових конфліктів був досить значним. Тарифи спричинили зростання витрат для американських компаній і споживачів, зменшення конкурентоспроможності багатьох секторів економіки Сполучених Штатів Америки та погіршення ситуації в глобальних ланцюгах постачання. Незважаючи на підписання угоди першої фази, Китай суттєво не виконав своїх зобов’язань щодо закупівель американських товарів, що засвідчило лише частковий успіх американської стратегії тиску. [6 ; 7]
Висновки. Американо-китайські відносини за президентства Дональда Трампа (2017–2021 рр.) вирізнялися безпрецедентним загостренням, яке призвело до суттєвої ескалації торговельних, економічних і політичних суперечностей. Обґрунтування актуальності дослідження цієї проблематики пов’язане з ключовою роллю конфлікту між двома найбільшими економіками світу у формуванні сучасного глобального політичного та економічного порядку. Торговельна війна між США і Китаєм у цей період не обмежувалася лише двостороннім протистоянням, а мала значні глобальні наслідки, впливаючи на міжнародні ринки, фінансові системи, технологічні ланцюги постачання та політичну стабільність. Уведення адміністрацією Трампа додаткових тарифів на китайські товари, звинувачення у маніпуляціях з валютою, звинувачення у крадіжці інтелектуальної власності та застосування масштабних економічних санкцій відобразили прагнення США змінити модель двосторонніх відносин і зменшити залежність від китайських технологій та товарів. Відповідні заходи Китаю також поглибили конфлікт, що мало далекосяжні наслідки для світових економічних процесів і спонукало багато країн переглянути свою економічну політику, орієнтуючись на зменшення ризиків від потенційних торговельних обмежень. Технологічний аспект конфлікту, особливо у сфері цифрових технологій, мобільних додатків та мереж зв’язку, став додатковим чинником ескалації, який продемонстрував стратегічну боротьбу двох країн за домінування в технологічному просторі та контроль над глобальними ланцюгами постачання. Важливим є також політичний вимір суперечки, який включав питання прав людини та територіальної цілісності, що набуло додаткового політичного й морального значення на міжнародному рівні. Таким чином, дослідження цих відносин за президентства Дональда Трампа є особливо актуальним для розуміння механізмів сучасної міжнародної конфліктології та для прогнозування подальших тенденцій у взаєминах між двома найбільшими економіками світу.
Література
- Aktar S. Trump 2.0 and the China Containment Strategy: Continuity or Change? -– Global Panorama. Global Panorama. URL: https://www.globalpanorama.org/en/2025/03/trump-2-0-and-the-china-containment-strategy-continuity-or-change-samim-aktar/
- Bethany Allen-Ebrahimian. Special report: Trump’s U.S.-China transformation. URL: https://www.axios.com/2021/01/19/trump-china-policy-special-report
- Gorodnia N. U.S. policy toward China under the administration of Donald Trump. American History & Politics: Scientific edition. 2021. No. 11. P. 46–56. URL: https://doi.org/10.17721/2521-1706.2021.11.4
- Patil U., Anand V. America’s China Policy under the Trump Administration, 2017–2021: Perspectives from Mead’s Foreign Policy Traditions. Strategic Analysis. 2024. P. 1–16. URL: https://doi.org/10.1080/09700161.2024.2434377
- Timeline of Executive Actions on China. Homepage | U.S.- China | Economic and security review commission. URL: https://www.uscc.gov/research/timeline-executive-actions-china-2017-2021
- Timeline: U.S.-China Relations. Council on Foreign Relations. URL: https://www.cfr.org/timeline/us-china-relations
- Trump’s Trade War Timeline: An Up-to-Date Guide. The Peterson Institute for International Economics (PIIE) is an independent nonprofit,. URL: https://www.piie.com/blogs/trade-and-investment-policy-watch/2018/trumps-trade-war-timeline-date-guide