Шпортко Аліна (Острог, Україна)

Національний університет «Острозька академія»

У даній статті розглядається питання вивчення мовної особливості стійких фразеологічних висловів з компонентом на позначення частин одягу, які виділяються різноманітною семантикою, додатковими семантичними та стилістичними відтінками, а також їх доцільністю використання у німецькій мові.

Ключові слова: фразеологічні одиниці, семантика, компонент

This article discusses the study of the language features of stable idiomatic expressions with the component parts of clothes that stand out diverse semantics, additional semantic and stylistic nuances and their reasonableness use in German.

Key words: phraseological units, semantics, component

Фразеологія як лінгвістична дисципліна перебуває на стадії розвитку. Під час класичного та пост класичного періодів розвитку фразеології було введено категорію фразеологічного значення, закладено підвалини дослідження його вмотивованості, визначено основні одиниці фразеологічного складу мови та встановлено основні типи ФО.

Актуальність даної теми полягає у дослідженні фразеологізмів із компонентом на позначення частин одягу в німецькій мові у структурно-семантичному аспекті, що зумовлено необхідністю з’ясувати  структуру та семантику фразеологічних одиниць (ФО) у німецькій мові.

Практичне значення полягає у здійсненні структурної та семантичної характеристики фразеологічних одиниць із компонентом на позначення частин одягу в німецькій мові; дослідженні структурно-фразеологічних моделей ФО у німецькій мові.

Питанням фразеологічної одиниці цікавились багато дослідників, серед яких В.Л.Архангельський, В.В. Виноградов, О.В. Кунін, В.М. Телія, Н.М. Амосова, І.В. Арнольд, В.В. Виноградов, В.Х. Колінз, А.П. Коуні, О.В. Кунін, Б.О. Ларін, О.І. Смирницький, які працювали та досліджували проблеми фразеологізмів та їх походження. До нез’ясованих питань про фразеологію належать також і невизначеність терміну фразеологічної одиниці та предмету фразеології. Науковий пошук у цих напрямках ще й досі продовжується.

Такі сучасні дослідники як М.Ф. Алефіренко, М.Т. Демський, Г.М. Доброльожа, А.М. Емірова, А.О. Івченко, І.В. Каштна, В.М. Мокієнко, Ю.Ф. Прадід, П.О. Редін, Ю.П. Сологуб, В.М. Телія та інші дали нам більш фундаментальне пояснення окреслених, але не досить таки опрацьованих питань. Зокрема, вони розглядали проблему ідеографічного складу мови, яка включала в себе опрацювання класифікаційної схеми, котра б достатньо повно характеризувала світогляд людини, що виражається фразеологічними засобами мови.

Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці із компонентом на позначення частин одягу в німецькій мові.

Предметом дослідження є структурно та семантична характеристики ФО із компонентом на позначення частин одягу в німецькій мові.

Метою дослідженняє вирізнення та систематизування із німецько-українського фразеологічного словника німецької мови фразеологічних одиниць із компонентом на позначення частин одягу; здійснення структурної та семантичної характеристики фразеологічних одиниць із компонентом на позначення частин одягу в німецькій мові; дослідження структурно-фразеологічних моделей  ФО даної групи.

Фразеологізми як одиниці мови, які відрізняються від слів не тільки своїми ознаками, а й власним історичним розвитком, можна поділити за їх структурними моделями. За структурою ФО із компонентом на позначення частин одягу співвідносяться зі словосполученням.

Враховуючи специфіку будови таких ФО, нами було виокремлено 4 структурних моделі фразеологізмів. Фразеологічні моделі, у свою чергу, можна класифікувати в такі групи: фразеологізми, структурою яких є «прикметник + іменник»: alteJackе,blindeKappе,alteWeste.

2.) «іменник + дієслово»: denHandschuhaufheben; dieKrawattezuziehen,dieHosenanhaben,dieSchuheschmieren,denHutlűften, qualmendieSocken

3) «прикметник + іменник + дієслово»: dasletzteHemdhergeben, das alter Hemd haben.

4.) «іменник + прикметник  + іменник + дієслово»: den Mantel auf die andere Schulter nehmen, den Mantel auf beiden Schultern tragen.

Дивлячись на структурну модель «прикметник + іменник»  можна сказати, що у даній моделі прикметника із іменником, граматично панівним виступає іменник, а залежним прикметник, перебуваючи, як правило, у препозиції.

Фразеологічні одиниці, структурою яких є «іменник + дієслово» становлять одну з найчисельніших груп, оскільки сполуки «іменник + дієслово» є найпродуктивнішою щодо фразеологізації. Дані фразеологізми можна розділити на такі групи:

а) ФО, структурою яких є «іменник +дієслово» у знахідному відмінку з прийменником чи без нього»: dieSockenqualmen,aufKappekommt(або geht).

б) фразеологізми, утворені за структурною моделлю «іменник у давальному відмінку з прийменником чи без нього + дієслово»: untereinemHutbekommen; hinterdemMantelspielen.

Фразеологізми зі структурою речення становлять також досить велику групу : guteHuterhӓltdasGut, einereineWestehaben.

Для фразеологізмів німецької мови характерний усталений порядок слів-компонентів.Усі ці фразеологізми мають різноманітні значення та вживаються для позначення осіб, предметів, явищ, абстрактних понять, ознак особи чи предмета, дії, стану тощо. Серед нихважко визначити головне слово, бо компоненти фразеологізму рівноправні.

Всього було знайдено 55  ФО із компонентом на позначення частин одягу. Іменник як частина мови є головним елементом ФО. Частотними іменниками у фразеологізмах німецької мови із компонентом на позначення частин одягу є такі слова: derMantel (пальто), derFrack (фрак), dieJacke (піджак), dieWeste (жилетка),dasHemd (майка), dasKorsett (корсет), derHandschuh (рукавичка),dieHut(шляпа), dieKappe (шапка), dieMűtze (кепка), dieHaube (чепчик), derSchuh (взуття), dieHut (шляпа), dieKappe (шапка), dieMűtze (кепка), dieHaube (чепчик), dasKleid (сукня), derRock (спідниця), dieKrawatte(краватка), dieHose (штани), dasHemd (сорочка), dieSocken (шкарпетки).

Дієслово, вказуючи на дію або стан предмету, становить друге місце у складі ФО німецької мови. Наприклад, у фразеологізмах з компонентом на позначення части одягу найчастіше вживаються такі дієслова: nehmen, kommen, fahren,  machen, setzen, anhaben, hergeben, ausziehen,verlieren.

Прикметник же як самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену у категоріях числа, роду та відмінка, наявний у небагатьох фразеологізмах та складає найменшу частину за структурою сполучення.  Наприклад, прикметникєскладникомтакихФО, як:  blindeKappe, nichtingutenSchuhenstecken, indenbuntenRockstecken , denbuntenRockanziehen,den Mantel auf die andere Schulter nehmen,denMantelaufbeidenSchulterntragen.

ФО з компонентом на позначення частин одягу демонструють  людські почуття та емоції, зовнішні та внутрішні риси людини.

Фразеологія, яка є знаковою системою, насамперед позначає емоційність та абстрактність. Так, наприклад, існують фразеологізми, що позначають емоції:  sichindenManteldesGleichmutshűllen ( досл.: надіти на себе маску спокою(співчуття) ) передає спокій та врівноваженість;страх передає ФО: flatterdieHosevorAngst ( досл.: жижки трусяться від жаху); ganzvondenSockensein(бути дуже враженим, приголомшеним)  передає здивування.

Також фразеологізми з компонентом на позначення частин одягу характеризують поведінку людини. Наприклад: hinterdemMantelspielen (досл.: носити камінь за пазухою), даний фразеологізм означає  поводитися нещиро.

Фразеологізми dieJackevollhauen ‘нам’яти боки кому-небудь’, dieHosenstrammziehen‘висікти, відшмагати’,denFrackvollhauen(або vollschlagen) ‘нам’яти боки’, einsaufdieMűtzegeben ‘дати прочухана кому-небудь’ позначають агресивну поведінку.

ФО з компонентом на позначення частин одягу також класифікуються за позитивними та негативними рисами характеру людини.До фразео-семантичних одиниць із позитивними якостями належать: відкритість seinenGefűhlenkeinKorsettanlagen ‘дати волю своїм почуттям’ ; обережність mitHandschuhenanfassen ‘обережно, делікатно поводитися’ ; наполегливість sichaufdieHosensetzen ‘– почати старанно вчитися, засісти за уроки’ ; відповідальність unterdenMantelnehmen ‘взяти кого-небудь під захист’ ; ввічливість denHutlűften ‘вітатися, розкланюватися’ ; щедрість dasletzteHemdhergeben ‘віддати все до  останньої сорочки’.

До фразео-сементичних одиниць із негативними якостями  належать: заздрість hinterdemMantelspielen ‘таїтися; носити камінь за пазухою’; брехливість dieJackevolllűgen ‘набрехати; намолоти сім мішків гречаної вовни’;  агресивність dieHosenstrammziehen ‘висікти, відшмагати’, einsaufdieMűtzegeben‘дати прочухана кому-небудь’; боягузтво dieSchuheschmieren ‘дременути’; підлабузництво dieStiefellecken ‘лизати чоботи кому-небудь’; підступництво bisaufsHemdausziehen ‘обідрати кого-н. до останньої нитки, знати з кого-н. останню сорочку’; гордовитість sich (D) einenStiefeleinbilden‘задерти кирпу; закопилити губу’; впертість seinen (alten)Stiefelfortmachen‘продовжувати робити своє’; недовіра aufderHaubesitzen‘стежити за ким-небудь’.

Аналізуючи ФО з компонентом частин одягу  за позитивними та негативними рисами, можна сказати, що фразеологізмів з негативними рисами більше, аніж з позитивними. ФО з негативними рисами складають близько 65 % складу фразеологізмів німецької мови, що було відібрано нами. Це можна пояснити тим, що негативні риси мають більш емоційне вираження, аніж позитивні риси. Це пояснюється значною мірою й тим, що фразеологізми даного типу застосовуються у мовленні людини, яка знаходиться під впливом певних негативних чинників.

ФО із компонентом частин одягу у німецькій мові можна класифікувати також і за їх типом. За типом, існують такі основні види одягу: верхній одяг, нижня білизна, аксесуари, головні убори, взуття, елементи костюму.

Верхній одяг: derMantel (пальто), derFrack (фрак), dieJacke (піджак), dieWeste (жилетка); нижня білизна: dasHemd (сорочка), dasKorsett (корсет); аксесуари: derHandschuh (рукавичка); головні убори: dasHut(шляпа), dieKappe (шапка), dieMűtze (кепка), dieHaube (чепчик); взуття: derSchuh (взуття), dieHut (шляпа), dieKappe (шапка), dieMűtze (кепка), dieHaube (чепчик); елементи костюму: dasKleid (сукня), derRock (спідниця), dieKrawatte(краватка), dieHose (штани), dasHemd (сорочка), dieSocken (шкарпетки).

Таким чином у даній роботі розглядалося багато питань фразеології, зокрема: фразеологізм як постійна комбінація словесних знаків, що відтворюються у мові носіїв. Він є граматично організованим,  знаходиться у відомій  послідовності та є стабільним у відношенні до означуваного або виражального елемента.

Фразеологізми є виразниками емоційно-оціночного ставлення людини до навколишньої дійсності. Фразеологізми також служать для передачі інформації. Вони мають окреме значення, що є набутим переважно внаслідок метафоричного переосмислення словосполучення, у них завжди наявний постійний , відтворюваний за певним законом склад компонентів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография / В.В. Виноградов. – М., 1977. – 254 с.
2. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: [підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти] / М.П. Кочерган. – К., 1999. – 288 с.
3. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке / В.Л. Архангельский. – Ростов-на-Дону, 1964. – 193 с.