Максимчук І. М.

Стаття присвячена лексичному аналізу політичного дискурсу президента США Барака Обами, що полягає у аналізі дихотомії понять тероризму та безпеки, класифікації та аналізу термінологічної наповненості статей. Велику увагу також було приділено стилістичним особливостям політичного дискурсу Барака Обами.

Ключові слова: політичний дискурс, дискурсивні стратегії, політична термінологія, концептуальні метафори, стилістичні засоби.

The article is devoted to the lexical analysis of the political discourse of the President of the United States Barack Obama. It deals with the analysis of the dichotomy between concepts of terrorism and security. Stylistics peculiarities of Barack Obama’s political discourse were distinguished.

            Key words: political discourse, discourse strategies political terminology, social terminology, conceptual metaphors, stylistic devices.

Останній етап транслінгвістичних досліджень політичного дискурсу характеризується відчутними модернізаційними зрушеннями.  Ці зрушення зумовлені різними факторами, а насамперед мілітарними передумовами. Наразі  основним вектором досліджень є концепт  політичний дискурс – ідеологія – культура – свідомість. (О. Селіванова, Ф.  Бацевич, Ю. Карпенко,  В. Жайворонок, С. Єрмоленко, М. Скаб, Й. Стернін, В. Кононенко, М. Кочерган). Адже, політична мова – це насамперед інструмент що використовується в боротьбі за владу й статус [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Дослідженням політичних текстів як частини політичного дискурсу займається значна кількість науковців, серед яких варто виділити таких як Т.  ван Дейка «Репрезентація домінування у мові та дискурсі» [1], Д. Василейко. В. «Англомовні військові неологізми та їх екстралінгвальна обумовленість» [2], Д. С. Мацько. Особливості передвиборчого політичного дискурсу як типу комунікаційної діяльності [3], О. Шевченко, який вивчає індивідуальну  інтерпретанту як чинник дискурсивного симіозу, його структурні та функціональні особливості [4].

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є лексико-стилістичний аналіз політичного дискурсу президента США Барака Обами, що полягає у виокремленні лексичних одиниць, що демонструють дихотомію понять тероризму та безпеки, їх зміст, та вплив на слухача, класифікації лексичних одиниць на тематичні групи, а також в аналізі лексичних та стилістичних засобів, використаних у промовах політика.

Досягнення мети наукового дослідження зумовило постановку і вирішення низка питань, що склали його основні завдання:

·        виокремити основні напрямки дослідження політичного дискурсу;·        проаналізувати лексику у промовах Барака Обами  у дихотомії понять тероризму та безпеки;·        класифікувати лексику за тематичним показником;·        визначити роль концептуальних метафор в політичних текстах.В результаті аналізу політичних промов Барака Обами, ми помітили, що вона використовує багато словосполучень та виразів на позначення тероризму, та захисту населення.

На основі аналізу п’яти промов ми поділили лексику політичного дискурсу Барака Обами ми поділили на 4 великі групи:

• лексика, яка характеризує війну, тероризм;
• лексика, що характеризує досягнення та дії щодо забезпечення свободи;
• лексика, що номінує озброєння;
• лексика, що номінує державні установи, залучені до боротьби з тероризмом.

За допомогою вибірки та аналізу нам вдалось виокремити наступні тематичні групи  лексики: лексика на позначення тероризму, війни; лексика на позначення безпеки; на позначення озброєння та державних установ.

Вагомим у аналізі пластів лексики є частотність тих чи інших лексичних одиниць. Ця частотність у кількісному та відсотковому відношенні подано у таблиці (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Основні тематичні групи лексики

Визначаємо, що найчисельнішою є група, що слугує для позначення війни, терористичних актів. Прикладом першої групи лексики є наступне речення.

But it is clear that that the two of them had gone down the dark path of radicalization, embracing a perverted interpretation of Islam that calls for war against America and the West. (70th Session of the United Nations General Assembly Address, delivered 28 September 2015, UN Headquarters, New York). Дана лексична одиниця використана для характеристики агресивно налаштованих екстремістів і їхньої пропаганди війни з Америкою, масових заворушень.

Друга за кількісним показником є група, що характеризує діяльність пов’язану з умиротворенням, адже у своїх промовах Обама багато говорить про шляхи уникнення конфліктних ситуацій, варіанти утихомирення терористичного руху, який з роками тільки активізується. Отже до другої групи лексики ми віднесли лексичні одиниці на позначення безпеки, контр тероризму:

Our military and counterterrorism professionals have relentlessly pursued terrorists networks overseas, and worked around the clock to keep us safe. (Post Briefing Address at the National Counterterrorism Center, delivered 17 December 2015, McLean, Virginia).  Вираз work around the clock є ідіомою, і означає невтомно працювати, докладаючи максимум зусиль, що означає, що державні служби якісно і професійно виконували своє завдання.

Третя група лексики, вміщає 56 термінів на позначання різних видів зброї, що безсумнівно є невід’ємною, коли річ йде про терористичні акти та  систему захисту від несанкціонованого використання зброї в рамках програми безпеки. Знову ж таки прослідковуємо дихотомію тероризму та  миру. Найменування зброї – засоби ведення війни.

They had  stockpiled assault weapons, ammunition and pipe bombs… In Iraq and then Syria, airstrikes are taking out ISIL leaders, heave weapons, oil tankers, infrastructure. (End of Year Press Conference, delivered 18 December 2015, White House, Washington, D.C). Приклад демонструє все розмаїття  екіпірування терористів, що є еквівалентним можливої небезпеки мирному населенню, загрози від діяльності екстремістів. Таким же чином представлені військові можливості збройних сил США, щоб охарактеризувати спроможність конкурувати, боротись, унеможливити шанс поразки уряду.

Четверта група лексики складається із політичної термінології, що номінує державні установи, діяльність яких спрямована на боротьбу із тероризмом.

As Commander – in – Chief, I have no greater possibility that the security of the American people….In both countries, we’re deploying Special Operation Forces who can accelerate that offensive. (Post Briefing Address at the National Counterterrorism Center, delivered 17 December 2015, McLean, Virginia). Обама як президент США одночасно є  й головнокомандувачем армії, тобто несе значну відповідальність за все дії військових сил спеціального призначення. Тому виголошуючи промову є необхідністю спочатку позиціонувати свою роль у ситуації.

Виходячи з вище сказаного, можемо стверджувати, що політичне мовлення Обами характеризуються досить розмаїтим лексичним забарвленням, що додає промовам інформативності, а оцінна так колоративна лексика слугує зацікавленню слухача та утворенню асоціативних зв’язків.

Крім того, ще однією характерною складовою мовлення Обами є  метафори. Оскільки це інноваційні лінгвістичні утворення, то їх складно інтерпретувати поза контекстом. Метафора – це не лише лінгвістичний засіб, але й когнітивний, що дає нам можливість створювати абстрактні поняття [5].

У проаналізованих  виступах знаходимо метафори, що за спрямуванням відносяться до негативних понять. Слово ворог характеризується як вправний, спритний, той, що може бути перепоною розвитку країни у різних сферах, тобто тут нас цікавить непряме і узагальнене вживання слова «enemy». Наприклад:

 Of course, we all know that we’re facing a determined adversary.  We are investing in the 21st century military and intelligence capabilities that will allow us to stay one step ahead of a nimble enemy. (Address to U.S. Conference of Mayors, delivered 19 June 2015, Hilton San Francisco Union Square, CA). Лексема «nimble» характеризує ворога як моторного, проворного та кмітливого.

Ще одним поняттям із яскравою характеристикою є війна. Це явище, за допомогою метафор висвітлюється як негативне. Крім того, часто Обама описує її як затратну, ту, що надає збитків. Наприклад:

        America is at war with terrorists who killed on our soil. Let me say this as clearly as I can: the United States is not at war with Islam. (End of Year Press Conference, delivered 18 December 2015, White House, Washington, D.C).  Ще однією групою метафор в промовах Обами є, ті які містять  іменник  «war». Війна в буквальному сенсі означає конфлікт, в якому беруть участь збройні сили двох або більше країн. Переносному сенсі цього слова є – будь вид активної ворожості або розбрату між живими істотами, або конфлікту між ворогуючими силами. Обама так описує попередні фізичні конфлікти, що відбувались у певний час. Використання таких метафор є протопипом і нефізичною боротьби.

Окрім зазначеної ідеї, є ще одна проблема, якої торкається президент у своїй риториці. А саме тема поразки. Наприклад:

        This level of cooperation and integration is going to be critical in defeating the type of determined  and resourceful — and oftentimes in the shadows — opponents that you’re up against every day. (70th Session of the United Nations General Assembly Address, delivered 28 September 2015, UN Headquarters, New York). Слово  «to defeat» є найбільш частим з виразів в цій групі. Буквальний сенс поразки – здобути перемогу над ворогом у фізичному бою. Є два різних метафоричних значеннях цього слова. Перший з них передбачає перемоги над ворогом шляхом ведення активних воєнних заходів,із залученням насильства.

Таким чином, метафори зі словами «kill», «attack»,  «enemy», «tragedy» і «danger» позначають негативність, маніпулятивно утверджують у свідомості сприйняття актів тероризму, як безчесних а, негативний прогнозів щодо таких діє. Отже лексичні елементи є показниками контролю контексту. Контекстуально, «danger» використовується, щоб зобразити тероризм і охарактеризувати його як щось, що може поставити під загрозу існування людства. Крім того,  «tragedy» характеризує події, здебільшого де мовець називає кількість жертв, які були втрачені внаслідок терористичних актів, воєнних дій., таким чином спікер нагадує про минулі трагічні події, викликаючи почуття скорботи та смутку. Загалом лексема окреслює концепт тероризму як явище нестерпне та  огидне.

Загалом метафори  відображають зіткнення сил добра і зла. Одна з причин, чому ці метафори здатні впливати на пізнання, те що такі поняття мають глибоке коріння в різних культурах, зокрема і західній. Метафора приховує нюанси війни і її складності, зображує американський народ як сильний і енергійний. Тому таке мовлення може аргументовано викликати асоціації та різні почуття у слухача.

Висновки. Проаналізувавши промови, ми виокремили чотири найбільші групи лексики за тематичною ознакою: лексика, що характеризує тероризм, лексика, що стосується контр тероризму, лексика на позначення амуніції,лексика, що номінує державні утворення, діяльність яких спрямована на боротьбу з тероризмом. Здебільшого лексика, що виконує номінативну функцію має нейтральний характер, означує поняття, що стосуються військово – технічної сфери. Натомість слова, що стосуються характеристики явища тероризму та миру мають стійке емотивного означення за наявності прикметників з яскраво вираженою позитивною конотацією.

Політична риторика Барака Обами аргументовано відновлює позитивний імідж американського уряду в країні і за кордоном. Звичайно ж промови і є запорукою його успіху. Він дійсно майстерний оратор. У своїх промовах Обама послуговується метафорами, що відіграють  одну із центральних ролей у його промовах. Вони є не лише риторичними фігурами, а й потужним когнітивним інструментом.

Важливим елементом когнітивної лінгвістики є метафори, що утверджують наше сприйняття абстрактних понять. У промовах переважають метафори, характеризуючи терміни з негативним забарвленням.

В ході дослідження ми виявили, що Обама демонстрував тероризм у негативному світлі, в той час як анти тероризм у позитивному,  ретельно підбираючи емоційно наповнену лексику та вирази. Можна зробити висновок, що метафори відіграють важливу роль у політичному мовленні, оскільки вони є засобом впливу на слухача, так як вони передбачають і підсилюють близькість стосунків, офіційність або ворожість між мовцем і слухачем.

Література

1. Дейк Т. А. ван. Дискурс и власть / Дейк Т. А. ван. ; Дискурс и власть: Репрезентация доминирования в языке и коммуникации / Тён ван Дейк. – Москва: книжный дом «Либроком», 2003. – 344 с.
2. Василейко Д. В. Англомовні військові неологізми та їх екстралінгвальна обумовленість / Д. В. Василейко. // Вісник СумДу. – 2006. – №11. – 23с.
3. Мацько Д. С. Особливості передвиборчого політичного дискурсу як типу комунікаційної діяльності (на матеріалах передвиборчої кампанії 2008 року в США) / Д. С. Мацько. // Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. – 2010. – 12 с.
4. Шевченко О. Індивідуальна інтерпретанта як чинник дискурсивного симіозу: структурні та функціональні особливості. / О. Шевченко // Мандрівець: всеукраїнський науковий журнал. –2006. – №3. – 66с.
5. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем – УРСС: Эдиториа, – –  256 с.

Максимчук Ірина Миколаївна

Факультет романо-германських мов

Спеціальність «Англійська мова та література»

Група А-22

Науковий керівник: Худолій Анатолій Олексійович

Доктор політичних наук, професор

Факультет романо-германських мов