Дорош Олена Василівна

ПЛАН ТА СПОСОБИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЛІДЕРІВ

 

У статті розглянуто значення емоційного інтелекту як ключової компетентності сучасних лідерів, зокрема керівників і топ-менеджерів у сфері бізнесу. Обґрунтовано актуальність розвитку емоційного інтелекту в умовах підвищеної стресогенності, нестабільності ринку та дефіциту кадрового потенціалу. Проаналізовано наукові підходи до визначення структури EQ та його впливу на ефективність управління. Запропоновано поетапний план розвитку емоційного інтелекту керівників, що включає діагностику, визначення зон розвитку, індивідуальне навчання, інтеграцію EQ у корпоративні процеси та оцінку результатів. Окреслено практичні методи та інструменти підвищення самоусвідомлення, саморегуляції, емпатії та комунікативних навичок. Сформовано висновки про необхідність системного підходу до формування емоційної компетентності лідерів як передумови підвищення продуктивності, стійкості та конкурентоспроможності організацій.

Ключові слова: емоційний інтелект, керівник, лідерство, управління командами, комунікація.

 

Dorosh Olenа: Plan and methods for developing the emotional intelligence of leaders.

The article discusses the importance of emotional intelligence as a key competence of modern leaders, in particular executives and top managers in the business sphere. The relevance of developing emotional intelligence in conditions of increased stress, market instability, and uncertainty of human resources is substantiated. Scientific approaches to determining the structure of EQ and its impact on management effectiveness are analyzed. A step-by-step plan for developing the emotional intelligence of managers is proposed, which includes diagnostics, identification of areas for development, individual training, integration of EQ into corporate processes, and evaluation of results. Practical methods and tools for improving self-awareness, self-regulation, empathy, and communication skills are outlined. Conclusions are drawn about the need for a systematic approach to the formation of emotional competence in leaders as a prerequisite for increasing the productivity, sustainability, and competitiveness of organizations.

Keywords: emotional intelligence, manager, leadership, team management, communication.

 

Постановка проблеми. Сучасні підприємства функціонують в умовах глобалізації, нестабільності ринку, швидких технологічних змін, скорочення життєвого циклу товарів та підвищеної конкурентності. Існування бізнес-організації цілковито залежить від її успішності і здатності підлаштовуватися під сучасні тенденції. Дуже часто саме бізнес середовище особливо чутливе до зовнішніх ризиків, сезонності, людського фактору тощо. Відповідно вимагає від лідера більшої відповідальності за власні рішення, а разом з тим й гнучкості та креативності. За таких умов ефективність керівника визначається не лише професійними компетенціями, а й здатністю регулювати власні емоції, глибоко розуміти можливості та мотивацію членів своєї команди, формувати здоровий психологічний клімат або іншими словами – бути на одній хвилі із людьми і відчувати ситуацію.

Недостатній рівень емоційного інтелекту (EQ) у керівника та нездатність до налагодження якісної взаємодії в команді неодмінно буде відображатися на соціально-психологічній атмосфері та призводитиме до зростання конфліктів, високої плинності кадрів, зниження якості комунікації, що безпосередньо буде впливати на продуктивність компанії та в цілому її успішність. Саме тому розробка системного підходу до розвитку EQ у лідерів у бізнес середовищі є надзвичайною важливою та актуальною.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження – сформувати план та визначити найбільш ефективні способи розвитку емоційного інтелекту керівників і топ-менеджерів.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукові підходи та публікації щодо структури й розвитку емоційного інтелекту.
2. Розглянути основні компоненти емоційного інтелекту та їх вплив на формування лідерських якостей.
3. Розробити план розвитку EQ для лідерів.
4. Окреслити практичні інструменти та методи вдосконалення емоційного інтелекту в корпоративному середовищі.

Аналіз досліджень та публікацій.

Питання емоційного інтелекту ґрунтовно висвітлюють роботи Д. Ґоулмана, П. Саловея та Дж. Мейєра, які визначають EQ як здатність людини сприймати, розуміти, виражати та управляти емоціями.

П. Саловей. та Дж. Мейєр підкреслювали, що здатність розпізнавати власні емоції та емоції інших людей є ключовою для ефективної комунікації, що допомагає уникати конфліктів, сприяє емпатії та зміцненню стосунків. Науковці вказували на важливість управління емоціями. Люди з високим рівнем емоційного інтелекту краще співпрацюють у командах, демонструють лідерські якості та більш ефективно адаптуються до змін, що особливо важливо для керівників і лідерів. Таким чином, теорія П. Саловея і Дж. Мейєра заклала фундамент для подальших досліджень у цій галузі, довівши, що емоційний інтелект є важливим елементом успіху та гармонійного життя. Вона також підштовхнула до розвитку програм навчання емоційної компетентності, які сьогодні застосовуються у різних сферах – від освіти до бізнесу та медицини.

Д. Ґоулман у книзі «Фокус: прихований рушій досконалості» (Harper, 2013) обговорює секрет успіху та те, як усвідомленість дозволяє нам зосередитися на тому, що важливо. Автор пояснює, що люди, які досягають високих успіхів в усвідомленості, опанували «потрійний фокус», який охоплює три різні типи уваги: «внутрішню», «іншу» та «зовнішню». «Внутрішня» зосередженість стосується самосвідомості, зосередженість на «іншому» – емпатії, а «зовнішня» зосередженість передбачає розуміння нашого оточення. Д Ґоулман наголошує, що для лідерів практика усвідомленості є особливо важливою. Суть лідерства залежить від успішного управління колективною зосередженістю. Це вимагає не лише моніторингу зовнішніх подій, пов’язаних з організацією, але й залучення та спрямування уваги окремих осіб як всередині компанії, так і за її межами.

Сучасні дослідження та публікації з емоційного інтелекту у лідерстві висвітлюють декілька важливих тенденцій:

– зростає інтерес до глибших та більш тонких аспектів емоційного інтелекту, таких як мета-емоційний інтелект. Він включає розуміння власних емоційних здібностей та переконань про емоції, що може значно впливати на поведінку лідерів та прийняття рішень;

– вивчають зв’язок EQ із ефективністю лідерства, здатністю керувати стресом, підвищувати командну продуктивність та знижувати рівень конфліктності. Спеціалізовані програми, які розроблені для підвищення EQ, демонструють свою ефективність у покращенні лідерських якостей у секторах, де емоційна обізнаність є критично важливою для управління командами;

– практичні дослідження у галузях, що пов’язані з операційною напруженістю, демонструють, що емоційна стійкість та комунікативні навички керівника прямо впливають на якість рішень, безпеку працівників і стабільність виробничих процесів;

– дослідження підкреслюють, що емоційний інтелект не просто особистісна компетенція, але й критично важлива для організаційних функцій, оскільки лідери з високим рівнем емоційного інтелекту краще керують командами, що призводить до покращення організаційних результатів і ефективності.

Аналіз літератури підтверджує, що роль емоційного інтелекту в ефективному лідерстві, встановлення зв’язків між емоційним інтелектом та лідерськими якостями є актуальною проблемою та потребує формування плану і способів розвитку емоційного інтелекту.

Виклад основного матеріалу. Сучасний бізнес-світ постійно розвивається і стикається з безперервними змінами, що вимагають від лідерів не лише стратегічного бачення та технічних знань, але й високого рівня розуміння людських емоцій та поведінки. Так емоційний інтелект являється головним інструментом лідера-керівника. І це не про те, щоб бути добрим до всіх чи робити якісь красиві жести. Це про вміння розпізнавати та керувати своїми емоціями, розуміти настрій та емоції інших і будувати зв’язок, що ґрунтується на взаєморозумінні, а не контролі. Сучасний підхід до лідерства акцентує увагу на важливості м’яких навичок, таких як емпатія, саморегуляція та міжособистісне спілкування. На практиці емоційний інтелект проявляється в тому як ви слухаєте, а не, до прикладу, просто чекаєте своєї черги говорити, як ви даєте фідбек – не з позиції «я головний», а з позиції «я з тобою», як ви реагуєте на напругу в команді і взагалі чи помічаєте її. Як наслідок, емоційний інтелект стає незамінним активом для лідерів, які прагнуть привести свої підприємства до успіху. Важливо, що емоційний інтелект – це не незмінна риса, а навичка, яку можна розвивати з наміром і практикою.

Перш ніж перейти до формування плану та конкретних стратегій розвитку, важливо окреслити зміст та роль кожного компонента EQ, оскільки саме вони визначають напрями роботи лідера над собою.

Компонент EQ	Опис
Самоусвідомлення	Здатність розпізнавати власні емоції, управляти своїми емоціями або розуміти, як вони впливають на інших. Лідери, у яких добре розвинутий даний компонент EQ, краще визначають свої сильні та слабкі сторони, що допомагає їм приймати більш обґрунтовані рішення.
Саморегуляція	Вміння контролювати або перенаправляти руйнівні емоції та імпульси, адаптуватися до мінливих обставин та залишатися зібраним навіть під тиском цих обставин. Лідери, які регулюють свої емоції, створюють заспокійливий вплив, допомагаючи командам залишатися зосередженими і продуктивними.
Мотивація	Те, що тримає лідерів та їхні команди в русі вперед, навіть коли виникають труднощі. Лідери з високим рівнем мотивації керуються внутрішніми цілями і надихають своїх працівників.
Емпатія	Здатність розуміти емоції, потреби та занепокоєння інших людей. Це критична навичка для створення довіри та зв’язків. Емпатійні лідери є більш доступними та краще підготовленими для вирішення потреб своїх команд.
Соціальні навички	Вміння надихати, впливати та розвивати інших, ефективно управляти конфліктами та будувати міцні зв’язки.

Окресливши ключові компоненти EQ, можемо перейти до аналізу того, як вони проявляються у лідерській практиці та чому їх розвиток є критично важливим для керівників у сфері бізнесу:

• високий рівень стресу, динамічність середовища, складні проєкти та постійна взаємодія між великою кількістю підрозділів створюють підвищений ризик конфліктів – розвинений EQ дає змогу керівнику ефективно комунікувати, швидко приймати рішення, управляти стресом і зменшувати міжособистісні напруження, що позитивно впливає на якість проєктного менеджменту;
• сезонність бізнесу, змінність завантаженості персоналу, критичні дедлайни впливають на витривалість команди – лідери з високим EQ здатні підтримувати мотивацію працівників під час пікових навантажень, формувати атмосферу довіри й адаптивності, швидко реагувати на зміну умову та зберігати згуртованість команди;
• інтенсивна взаємодія з клієнтами потребує стресостійкості та високої емоційної включеності – керівники з розвиненим EQ забезпечують якісні стандарти сервісу, підвищують емоційну стійкість персоналу та мінімізують ризик вигорання, що напряму впливає на задоволеність клієнтів.

Визначивши ключову роль емоційного інтелекту у діяльності керівників та з’ясувавши значущість EQ у різних професійних контекстах, логічним наступним кроком є формування структурованого плану його розвитку.

План розвитку емоційного інтелекту

Етап 1 – Діагностика рівня EQ

Будь-який розвиток має спиратися на точне усвідомлення вихідного рівня. Тому першим етапом є оцінювання EQ, яке дає змогу виявити індивідуальні особливості, сильні сторони та потенційні виклики у сфері емоційної компетентності. Діагностика може включати:

• психометричні інструменти: MSCEIT, EQ-i 2.0;
• метод 360° – оцінювання з боку колег, членів команди;
• самоаналіз стресових реакцій, типових моделей комунікації, тригерів.

Етап 2 – Визначення індивідуальних зон розвитку

Визначення індивідуальних зон розвитку емоційного інтелекту набуває особливого значення в умовах війни, економічної нестабільності та трансформації ринку праці. Сучасні керівники стикаються не лише зі зростанням стресу всередині команд, а й зі зміною очікувань фахівців, підвищеною чутливістю співробітників, а подекуди й маніпулятивною поведінкою, що виникає на тлі дефіциту кадрів. Тому, зони розвитку EQ мають визначатися з урахуванням нових реалій:

• управління стресом, невизначеністю та емоційною напругою;
• розвиток емпатії та вміння «читати» команду;
• адаптивність до змін та гнучкість управлінських рішень;
• ефективний конфлікт-менеджмент;
• чітка, структурована комунікація.

Етап 3 – Формування програми розвитку

Після діагностики рівня EQ та визначення індивідуальних зон розвитку наступним кроком є формування програми розвитку. Саме на цьому етапі визначаються конкретні заходи та методи, що дозволяють цілеспрямовано зміцнювати емоційні компетенції лідера:

• індивідуальний коучинг або лідерський супровід;
• тренінги з емоційної саморегуляції та роботи з тригерами;
• навчання методам NVC (ненасильницької комунікації) й активного слухання;
• менторські програми та обмін досвідом.

Етап 4 – Інтеграція EQ у корпоративні процеси

Отримані навички та інструменти розвитку EQ набувають справжньої цінності лише тоді, коли вони інтегруються у повсякденну роботу та корпоративну культуру. На цьому етапі лідер створює умови для сталого застосування емоційних компетенцій у команді:

• регулярні командні зустрічі з фокусом на емоційний стан і відкриту комунікацію;
• впровадження системного фідбеку (тижневого, місячного, проєктного);
• практики емоційної саморегуляції: майндфулнес, дихальні техніки, короткі «емоційні паузи»;
• формування культури психологічної безпеки.

Етап 5 – Оцінка результатів розвитку EQ

Важливо не лише формувати емоційні компетенції, а й перевіряти, як вони впливають на реальну роботу команди. Оцінка результатів розвитку EQ допомагає виявити позитивні зміни, такі як:

• зменшення конфліктів та емоційних зривів у командах;
• підвищення задоволеності та залученості персоналу;
• краща адаптивність у періоди змін;
• стабільність, продуктивність та зниження плинності кадрів.

Описавши загальну логіку та послідовність розвитку емоційного інтелекту, перейдемо до конкретних методів, що становлять основу його практичного формування.

Конкретні інструменти для розвитку EQ

1. Розвиток самоусвідомлення – знайте себе, щоб керувати іншими

• ведення емоційного щоденника – Які емоції я відчував сьогодні? Як вони вплинули на мої дії?;
• рефлексивні сесії після складних робочих ситуацій;
• регулярний фідбек від колег та менторів;
• аналіз власних тригерів і реакцій.

2. Розвиток саморегуляції – реагуйте, не реагуйте імпульсивно

• техніки розслаблення: дихальні вправи, прогресивна релаксація;
• майндфулнес-практики;
• стратегія «пауза – оцінка – відповідь». Практикуйте «правило 10 секунд» – зробіть глибокий вдих і порахуйте до 10 перед відповіддю на стресові ситуації. Наприклад, якщо член команди здає проект із запізненням, утримайтеся від реакції з роздратуванням. Натомість, зробіть паузу, щоб оцінити ситуацію, і надайте конструктивний відгук, зосереджуючись на вирішенні, а не на звинуваченні;
• переформулювання негативних установок і думок – думку «Це катастрофа», спробуйте замінити на думку «Це виклик, який ми можемо вирішити».

3. Розвиток емпатії – розумійте і підтримуйте свою команду

• вправи на розуміння емоцій інших (рольові кейси, моделювання ситуацій);
• активне слухання – відображайте те, що ви почули, щоб забезпечити розуміння;
• спостереження за невербальними сигналами;
• відкриті запитання, що сприяють довірі – Як я можу найкраще вас підтримати?

4. Розвиток соціальних навичок – сприяйте зв’язку та співпраці

• метод ненасильницької комунікації (NVC);
• тренування відкритого й конструктивного спілкування – створення середовища, де члени команди відчувають себе в безпеці, висловлюючи ідеї та проблеми;
• розвиток навички чітко формулювати очікування;
• управління конфліктами через «win-win» підхід.

5. Мотивація – керувати з метою

• визначення власних цінностей;
• встановлення особистих цілей та цілей команди;
• формування надихаючої візії для команди;
• створення культури визнання та підтримки;
• підкріплення досягнень позитивною мотивацією.

Використання наведених вище інструментів розвитку EQ дозволяють лідерам системно покращувати ключові емоційні компетенції – ефективно керувати емоціями, зміцнювати взаємодію в команді та підвищувати продуктивність і мотивацію співробітників.

Висновки. Розвиток емоційного інтелекту є ключовим чинником підвищення ефективності сучасного лідерства та стійкості організацій. Високий рівень EQ дозволяє керівникам не лише ефективно управляти власними емоціями, а й впливати на команду, створюючи середовище довіри, відкритості та співпраці. Це особливо актуально в умовах нестабільності ринку, високого стресу, кадрових викликів та швидких змін у бізнесі.

Розроблений план розвитку EQ охоплює ключові етапи – діагностику, визначення індивідуальних зон розвитку, формування програми навчання, інтеграцію навичок у корпоративні процеси та оцінку результатів. Такий системний підхід забезпечує не лише розвиток окремих компетенцій, але й формує стійку культуру емоційної зрілості в організації. Регулярне використання методів розвитку EQ дозволяє керівникам системно покращувати свої емоційні компетенції, а оцінка результатів розвитку EQ показує безпосередній вплив на такі показники, як: зниження конфліктності, підвищення задоволеності та залученості персоналу, кращу адаптивність у періоди змін, підвищення продуктивності, а також зменшення плинності кадрів. Це свідчить про те, що інвестиції у розвиток емоційного інтелекту лідерів є стратегічно важливими для довгострокового успіху компанії.

Отже, розвиток емоційного інтелекту – це постійна практика саморефлексії та вдосконалення навичок взаємодії. Лідери, які активно працюють над емоційним інтелектом, не лише підвищують власну ефективність, а й створюють умови для процвітання команди, сприяють інноваціям, креативним підходам та сталому розвитку організації. Інтеграція EQ у корпоративну культуру формує емоційно зріле, адаптивне та відповідальне лідерство, що стає фундаментом успішної та стійкої організації.

 

Література:

1. Гайдукевич К., Поліщук Л. Емоційний інтелект як важлива складова успіху в професійній діяльності івент-менеджера. Питання культурології 2023. № 41. С. 78–88. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.41.2023.276695
2. Ґоулман Деніел, Бояціс Річард, Маккі Енні. Емоційний інтелект лідера / пер. з англ. Валерія Глінка. – 3-тє вид. – К. : Наш Формат, 2021. – 288 с.
3. Емоційний інтелект / Деніел Гоулман; пер з англ. С.-Л. Гумецької. – Х.: Віват, 2018. – 512 с.
4. Кас’янова С. Б. Роль емоційного інтелекту в розвитку самоефективності. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 6. Т. 1. С. 55 – 59.
5. Книш А.Є. Емоційний інтелект лідера у сфері бізнесу: [навч. посіб.]/А.Є. Книш; за заг. ред. О.Г. Романовського, С.В. Калашникової. – К.: Пріоритети, 2016. – 40 с.
6. Козловська С.Г. Емоційний портрет менеджера/С.Г. Козловська, Г.І. Падурець, І.Б. Чудаєва // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Економіка і менеджмент. – 2012. – № 2(12). – С. 141–156. (16)
7. Передало Х. С. Роль емоційного інтелекту в системі основних компетенцій менеджера // Management and entrepreneurship in Ukraine: the stages of formation and problems of development. 2020. Vol. 2, No. 2. С. 63 – 69
8. Федорова Ю., Момот Д., Стешкін С. Цифрові інструменти розвитку емоційного інтелекту в умовах «Індустрії 4.0». Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка. 2024. 18 (36). С. 55 – 62.
9. Чернобай Л.І., Широн Ю.О. Емоційний інтелект в системі менеджменту. Бізнес Інформ. 2019. № 5. С. 227–232. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-5-227-232