Анотація. Розвиток інформаційних технологій значною мірою вплинув на жанрову систему журналістики. Більшість журналістських жанрів видозмінилися під впливом технологій та набули нових ознак. В результаті, на сьогоднішній день ми маємо такі журналістські жанри, як веб-репортаж, веб-замітка, інтерв’ю-live та ін.
Ключові слова: жанри журналістики, інформаційні технології, веб-репортаж, веб-замітка, інтерв’ю-live.
Summery. The development of information technology has greatly influenced the genre system of journalism. Most of the journalistic genres have changed under the influence of technology and have new features. As a result, for today we have such journalistic genres as web reporting, web-based note, interview-live, etc.
Key words: genres of journalism, information technologies, web-report, web-article, interview-live.
Стрімкий розвиток інформаційних технологій відображається на журналістській жанровій системі. Ці зміни відбуваються досить швидко. Визначати, аналізувати і систематизувати їх можна лише з практичної точки зору, адже наразі немає дослідження, яке б мало системний, узагальнюючий характер, визначало та об’єднувало основні напрями та тенденції трансформації журналістських жанрів під впливом нових інформаційних технологій.
Хоч відомості про журналістську жанрологію з’явилися відносно недавно, вона вже встигла викликала інтерес у багатьох вчених. На сьогоднішній день, ми маємо роботи присвячені жанровоутворючим ознакам в традиційних ЗМІ (преса, радіо і телебачення) таких відомих вчених, як: М. К. Василенка, В. В. Виноградова, Л. Р. Дускаєва, М. Н. Кіма, Г. С. Мельника, В. Ф. Олешко, , А. А. Тертичного, В. Н. Ярошенко та ін.
Також роботи присвячені питанням інтернетлінгвістікі (М. Н. Володіна, Е. І. Горошко, О. В. Лутовинова, Г. Н. Трофимова та ін.), медіатексту (А. Н. Гришаніна, Т. Г. Добросклонская, М. Ю . Козак, А. Д. Кривоносов, Г. С. Мельник, Б. Я. Місонжніков, С. І. Сметаніна та ін.) цифрових технологій мультимедіа (А. В. Асмус, Р. В. Бекуров, Б. Я. Місонжніков, С. А. Михайлов, Г. С. Мельник та ін.).
Складність розрізнення жанрів в Інтернеті викликана тим, що журналістські матеріали під дією технологічних чинників стають мультимодальними. Текст починає доповнюватися хештегом, гіпертекстовими посиланнями автоматично породжує інший смисловий контекст, що свідчить про природну гнучкості і рухливості жанрових меж мережевих текстів. Тому доречним буде твердження, що визначення жанру інтернет-публікації в якості окремого типу, який сформувався під дією технологічного впливу є актуальною науковою проблемою.
Завдання статті:
1) продемонструвати динамічний розвиток сучасної жанрової системи;
2) визначити основні характеристики мережевих видань;
3) визначити основні технологічні фактори, які впливають на процеси формування журналістських текстів;
4) виявити нові та видозмінені жанрові форм журналістських текстів;
5) прослідкувати трансформацію інформаційних жанрів в мережевих аналогах традиційних українських газет.
Виклад основного матеріалу.
Інформаційні технологій впродовж останніх років зробили значний стрибок у своєму розвитку. Звичайно, це не могло не вплинути на журналістську діяльність. Не варто довго пояснювати, яких змін зазнала робота журналіста в цілому, адже це очевидні речі. Мобільність, швидкий доступ до інформації, соціальні мережі, цифрові технології — все це надало журналістиці нового життя. Але це не всі зміни, які відбулися внаслідок технічного прогресу. Значною мірою видозмінилася жанрова система журналістики.
Сьогодні сучасні жанри журналістики представляють цілісну і розвинену систему. Особливістю даної системи є те, що, з одного боку, вона відрізняється певною стабільністю, а з іншого — рухливістю.
За думку М. Н. Кіма, сучасна система жанрів журналістики — це динамічно розвивається, всередині якої існують свої внутрішні і зовнішні зв’язки. «Внутрішній зв’язок між різними жанрами журналістики обумовлена єдиним типом творчості — публіцистичним, а зовнішня — тим, що кожен жанр журналістики, на відміну, наприклад, від жанру літературного, завжди породжується потребами відображення сучасного життя з метою впливу на громадську думку. Це те, що і до цього дня залишається в якості системоутворюючих характеристик журналістських жанрів »[3, с. 9].
Сьогодні особливої актуальності набуває питання осмислення розвитку журналістських текстів в процесі дигіталізації (переведення інформації в цифрову форму) і інтернетизації інформаційного простору. з’явилися дослідження по цифровій журналістиці, наприклад, Б. Франкліна [7] і К. Кавамото [8].
У 1996 р. Стівен Леві передбачав, що Інтернет в підсумку стане «Засобом, через яке ми матимемо змогу підтримувати постійний контакт зі своїми сім’ями, дивитися телевізор, написати послання одного, перевірити трафік, прочитати статтю в газеті, написати звіт по роботі, зробити телефонний дзвінок і купити книгу »[9, с. 52-53.], і мав рацію в своїх прогнозах.
Тепер абсолютно все, про що він писав, стало реальністю. Дійсно, для представників будь-яких сфер соціального життя стало вже незмінною звичкою використання веб-технологій. Епоха «електронного суспільства», була передбачена в 1962-му р відомим канадським філософом Маршалом Маклюеном [5, с. 132]. Вчений розвіює традиційні уявлення про форми надання інформації і пропонує нові підходи щодо інформаційного обслуговування та способи впливу на аудиторію. адже Інтернет дозволяє долучатися до інформаційного потоку не тільки «через комп’ютерні мережі, а й через супутники зв’язку, радіосигнал, кабельне телебачення, телефон, мобільний зв’язок спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за використовувані лінії) користувачі можуть отримати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних службам »[6, с. 79]. І чим помітніше результати цифрової революції, тим більшою стає залежність людини від медіасреди, зазначає Е. Л. Вартанова [1].
«Виходячи тенденцій, що утворилися в мережевих виданнях, найдоцільніше буде більш детально зупинитися на осмисленні технологічних факторів, що впливають на процеси формування журналістських текстів »[4].
Багатовимірність електронної гіпертекстуальності дає можливість комбінувати в структурі одного інформаційного повідомлення різні жанрові моделі. Цьому служать різні внутрішні і зовнішні гіпертекстові посилання в текстах і графічних зображеннях, що одночасно є посиланнями, що ведуть до архівів, інших веб-сторінках та електронних інформаційних сайтів. За твердженням Е. І. Горошко, характер гіперпосилання і характер прочитання гіпертексту впливають як на цілі, так і на форми жанрів. Якщо ми маємо справу з лінійним прочитанням гіпертексту, каже дослідник, то тут відмінності між традиційним і онлайновим жанром зводяться до мінімуму. якщо прочитання тексту здійснюється нелінійно, і читач переходить від одного гіперпосилання до іншої, а потім назад повертається до початкового тексту, то така гіпертекстова навігація може призвести до поліжанровості гіпертексту — сукупність всіх жанрів текстів, що утворюють гіпертекстовий сегмент в мережі. Однак ця поліжанровість буде залежати ще й від характеру гіперпосилань, містяться в тексті (внутрішніх або зовнішніх), зазначає автор.
Зовнішні посилання дають змогу читачеві ознайомитися з іншими ресурсами, іншими позиціями, альтернативними джерелами, і в цьому сенсі вони більш продуктивно використовують Інтернет і його технології для інформування аудиторії. Так, можливості гіпертекстових технологій і існування нелінійних і лінійних текстів призводить до того, що виникає сильна залежність жанру від способу прочитання гіпертексту читачем [2].
Проаналізуємо, як змінилися жанрові форми подання інформації в таких веб-жанрах як: веб-жанр відеорепортаж та інтерв’ю-live.
Відеорепортаж в інтернет-виданнях являє собою самостійний веб-жанр, який народився в процесі синтезу двох традиційних жанрових форм: друкованої хронікальної замітки і подієвого телерепортажу. На сторінках веб-видань він (відеорепортаж) представлений у вигляді закінченого відеосюжету з зав’язкою, кульмінацією і розв’язкою, тривалістю від 60 до 90 секунд.
Інтерв’ю-live — це веб-жанр, який народився в процесі синтетизації друкованої хронікальної замітки, жанру інтерв’ю-думки і прес конференції. На відміну від традиційного друкованого жанру інтерв’ю інтерв’ю-live передбачає живий імпровізований діалог в режимі онлайн між користувачами, журналістом і співрозмовником.
Журналіст в даному випадку виконує роль модератора. Користувачі самі надсилають йому питання до експерта, а журналіст, у свою чергу, використовує їх у інтерв’ю. Відповіді публікуються в режимі онлайн.
У мережевих газетах, що представляють собою аналоги традиційних видань, комунікація в веб-середовищі – це швидка передача смислів в соціальному часі і просторі. Тому особливою популярністю на таких сайтах користуються жанри з пірамідальної структурою, які відповідають усім правилам новинної журналістики: оперативності, стислості, релевантності та лаконічності, що відповідають на чотири головних питання: Що? Де? Коли? Чому? – а головна увага в них сфокусовано на самому факті. До таких веб-жанрів ми віднесемо замітку, записку і репортаж.
Як показує наше наукове дослідження, більшість мережевих аналогів традиційних газет зазнали трансформації під впливом нових інформаційних технологій. Більшість мережевих текстів вміщують в собі гіперпосилання та хештеги. Більше того, читачі мережевих версій мають змогу залишити свій коментар або вступити у дискусію, вподобати матеріал (натиснути кнопку “палець догори”) та поділитися посиланням на мережевий аналог, розмістивши його у своїй соціальній мережі. Також дослідження показало, що матеріали в онлайн-версії публікуються раніше, швидше та в повнішому обсязі.
Висновки. Спираючись на результати проведеного контент-аналізу, можна відзначити особливу унікальність жкрналістських жанрів в тому, що вони одні з перших стали розширювати жанрові кордони, впроваджуючи в свою текстову структуру елементи гіпертексту, інтерактивних форм і мультимедіа. В результаті чого стало можливим говорити про гібридизації жанрів в Інтернет-публікація, також були детально проаналізовані специфіка і особливості жанрових форм представлення інформації в веб-жанрах, таких як відео-репортаж та інтерв’ю-live.
ЛІТЕРАТУРА
- Вартанова Е. Л. О современном понимании СМИ и журналистики / Е. Л. Вартанова // [Электронный ресурс] –
URL: http://www.mediascope.ru/node/521 (дата обращения 25.07.2012).
- Горошко Е. И. Теоретический анализ интернет-жанров: к описанию проблемной области / Е. И. Горошко // [Электронный ресурс] –
URL: http://www.textology.ru/article.aspx?aId=77???history=1&sample=20&ref=1 (дата обращения 28.08.2012).
- Ким М. Н. Жанры современной журналистики / М.Н. Ким // учеб. пособие. – СПб.: 2004. – 336 с.
- Лукина М. М., Фомичева И. Д. СМИ в пространстве интернета / М. И. Лукина // Изд-во факультета журналистики МГУ, 2005 // [Электронный ресурс] –URL: http://media.utmn.ru/library.php?book=1407 (дата обращения 23.08.2012).
- Маклюэн М. Сотворение человека печатной культуры / М. Маклюэн // Галактика Гуттенберга. – Киев: , 2004 – 432 с.
- Пак Е. М. Сетевые издания: истоки формирования и особенности функционирования / Е. М. Пак // Актуальные проблемы современности и журналистика. – СПб.: 2012. С. 79
- Franklin, Bob. Digital Journalism [Электронный ресурс]. – URL:http://www. tandfonline.com/doi/full/10.1080/21670811.2012.740264#.UvhjORYhzzI
- Kawamoto, Kevin. Digital Journalism: Emerging Media and the Changing Horizons of Journalism. [Электронный ресурс]. – URL: http://books.google.ca/books/about/ Digital_Journalism.html?id=dG9vHwHyDFUC.
- Levy, St. Breathing is also addictive // Newsweek 128 (30 December), 1996. P.52-53.