КОГНІТИВНО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ.


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

У статті розкривається проблема характеру зв’язку когнітивно-стильових особливостей особистості із продуктивними аспектами успішності навчальної діяльності студентів.
Ключові слова: імпульсивність, рефлексивність, когнітивний стиль, навчальна успішність, полезалежність, поленезалежність.


В статье раскрывается проблема характера связи когнитивно-стилевых особенностей личности с продуктивными аспектами успешности учебной деятельности студентов.
Ключевые слова: рефлексивность, импульсивность, учебная успеваемость, когнитивный стиль, полезависимость, поленезависимость.
The article reveals the problem of the nature of cognitive-communication style personality traits with productive aspects of the success of educational activity of students .
Keywords: impulsiveness, reflexivity, academic success, cognitive style, fielddependence, fieldindependence.
На сьогодні психологія більшою мірою спрямована на пошук механізмів, які зумовлюють ефективну взаємодію особистості і оточуючого світуі. В напрямі цієї проблеми вивчаються процеси індивідуальності особистісного зростання, вдосконалення професійної діяльності в сучасному суспільстві. Саме тому когнітивний стиль є необхідним психологічним механізмом, який належить до внутрішніх резервів особистості і здатен суттєво покращити продуктивність людини. Значний внесок у розв’язання проблеми взаємозв’язку когнітивного стилю з особистісними характеристиками зробили як зарубіжні ( Р. Гарднер, Дж. Гілфорд, Г. Клаус, Дж. Клейн, У. Найссер, П. Хольцман та ін.), так і вітчизняні дослідники (С.В. Бондар, Л.Я. Дорфман, Є.А. Клімов, В.А. Колга, О.Б. Напрасна, Н.І. Пов’якель, М.В. Прохорова, Л.І. Романовська, О.В. Скориніна, І.Г. Скотникова, А.А. Студенікін, М.О. Холодна, І.П. Шкуратова). Когнітивні стилі визначають не тільки способи діяльності, але й її успішність. Слід наголосити на неприйнятності однозначного, лінійного підходу до оцінки ефективності когнітивного стилю. В різних ситуаціях різні когнітивні стилі зовсім по-іншому впливають на успішність діяльності: один і той самий стиль в одних ситуаціях може знижувати успішність діяльності, в інших, навпаки, підвищувати. Слід відмітити велику перспективність досліджень в даному напрямку. Вони допоможуть краще охарактеризувати механізми мисленнєвої діяльності, розмежувати здібності і особливості особистості, а саме стратегії та стилі обробки інформації. Виявлення зв’язків між когнітивним стилем та особливостями діяльності можуть стати в майбутньому основою для індивідуалізації даного процесу з метою підвищення його ефективності.
Останнім часом в методологічному арсеналі психології особистості все частіше використовуються принципи і методи когнітивної психології, за допомогою яких особистість вивчається як споживач інформації, яка, певним чином декодується, переробляється, інтерпретується та використовується для досягнення кінцевого результату діяльності. Зокрема зростає інтерес до наукових досліджень, в яких з’ясовуються взаємозв’язки когнітивних стилів та індивідуальних характеристик особистості, що презентують рівень метакогнітивної перцепції і визначають параметри пізнавальних процесів. Виявлення цих зв’язків дозволяє прогнозувати результати її навчальної діяльності, що може бути засадою для індивідуалізації навчального процесу з метою підвищення його ефективності.
Разом з тим потрібно констатувати, що когнітивно-стильові особливості як чинники індивідуалізації процесу навчання є недостатньо розробленою проблемою і залишаються одними з важливих питань сучасної психології. Ідею існування стійких відмінностей в способах сприйняття і мислення сформулював ще в 1951 році Дж. Клейн [11], а термін “когнітивний стиль” запропонував американський психолог Р.Гарднер [10]. З того часу зусилля учених були спрямовані на те, щоб показати унікальне значення стильових особливостей пізнавальної діяльності, розуміння яких не зводиться традиційно до здібностей та інтелекту. Виявилося, що когнітивний стиль пов’язаний з багатьма пізнавальними процесами, такими, як ефективність пам’яті, конвергентні здібності, креативність тощо.М.Холодна обґрунтовує точку зору, згідно з якою когнітивні стилі – це інший тип інтелектуальних здібностей, що передбачають зрілість репрезентаційних можливостей суб’єкта та мають відношення до метакогнітивної регуляції інтелектуальної діяльності[6].
У багатьох дослідженнях поняття когнітивного стилю розглядається як стійка індивідуальна характеристика особистості, що визначає способи взаємодії людини з інформаційним полем [3], а також основні шляхи здобуття особистісного досвіду [16]. В.М.Алахвердов, відштовхуючись від понять когнітивної психології, визначає когнітивний стиль як «сукупність критеріїв вибору» особистості для структурування власного образу світу. Багаторічні дослідження підтвердили, що із найбільш широкого кола інформації про навколишній світ кожна людина вибирає і засвоює частину, релевантну притаманному тільки їй індивідуальному способу сприйняття. Таким чином, ця індивідуальна вибірковість створює базу для формування різних, неповторних особистостей при відносно однакових навколишніх умовах. Наприклад, Безменов І.В., досліджуючи індивідуальні прояви полезалежності-поленезалежності, пов’язані з суб’єктивною картиною світу, констатує, що для особистостей з вираженим полезалежним когнітивним стилем характерні емоційно-тривожні суб’єктивні уявлення про навколишній світ, емоційна залежність від навколишнього зовнішнього середовища. У особистостей з вираженим поленезалежним когнітивним стилем переважає спокійне емоційне забарвлення суб’єктивних уявлень про навколишній світ [1].
Когнітивно-стильові особливості розуміються як особистісні утворення, яким характерний високий рівень централізованості та які проявляються в різних видах поведінки, в різних сферах діяльності. Г. Клаус вказує, що процеси переробки інформації суттєво залежать від конфігурації когнітивно-стильових компонентів, та їх стабільності. У дослідженні О.Б.Напрасної констатується, що не лише якийсь один параметр впливає на діяльність людини , а певна сукупність когнітивного реагування, визначаючи пізнавальну діяльність особистості, зокрема навчальну діяльність студентів. Різні параметри когнітивного стилю діють на різних рівнях переробки інформації[5].
На сьогодні проведена значна кількість кореляційних досліджень, в яких виявлені значимі кореляції полезалежності/поленезалежності з рівнем освіти (більш високий рівень освіти пов’язаний з більш незалежним перцептивним стилем) та навчальною успішністю. Нещодавні дослідження, проведені на вибірці студентів-юристів в Національному університеті «Острозька академія», засвідчили, що найвищі позитивні кореляційні зв’язки спостерігаються саме між поленезалежністю та показниками успішності. Вивчення впливу параметру полезалежності та поленезалежності на характер засвоєння навчального матеріалу показало, що у поленезалежних понятійна інформація структурована більш ієрархічно, ніж у полезалежних. Поленезалежні, визначаючи поняття, шукають рішення в середині структури поняття, звертають увагу на вертикальні зв’язки і поміщають потрібне поняття в точне місце в семантичному ланцюзі [4]. Полезалежність-поленезалежність впливає на роботу з текстом, зокрема його розуміння, переструктурування та реорганізацію. Зокрема ця здатність простежується у вмінні виді логічний, завершений ряд у інформаціному полі. У дослідженні Л.І.Романовської всі полезалежні у процесі сприйняття тексту висловили думку, що текст для них зрозумілий , але жоден із них не продемонстрував глибокого розуміння. Тоді як поленезалежні вказали на „суперечливість” тексту і не були здатні зрозуміти текст, зокрема прийняти „неправильний” текст із методики О.В. Улибіної [10].
Наведемо параметри когнітивного стилю, які найбільше дослідженні в когнітивній психології та психології пізнання. Полезалежність–поленезалежність – це індивідуальний стиль сприйняття, що характеризує легкість виділення фігури з фону. Представники полезалежного стилю схиляються до наочно образного матеріалу і насилу долають те поле, що бачать, при необхідності деталізації і структуризації ситуації. Представники поленезалежного стилю, навпаки, покладаються на внутрішній досвід і без проблем відмежовуються від впливу поля, досить точно і швидко виділяють деталі ї.
Імпульсивність-рефлексивність – це індивідуальний стиль прийняття рішень, що характеризує співвідношення процесів висування гіпотез та їх перевірки. У ситуації альтернативного вибору люди з імпульсивним стилем швидко висувають гіпотези при цьому допускають багато помилкових рішень. Для людей з рефлексивним стилем, навпаки, більш характерний сповільнений темп прийняття рішень, відповідно вони допускають менше помилок через ретельний попередній аналіз ситуації.
Вивчення когнітивного стилю в останнє десятиліття стало важливим напрямком у проблемі оптимізації діяльності студентів, зокрема навчальної [8]. Особливий інтерес у зв’язку з обговорюваним питанням становить робота Л.І. Романовскої, присвячена проблемі розуміння і її зв’язку з когнітивними стилями [7].
Для дослідження впливу когнітивно-стильових особливостей на успішність навчальної діяльності студентів ми використовували такі методики: тест «Включених фігур» (за викладом М.О.Холодної) для вимірювання таких параметрів як поле залежність-поленезалежність, тест «Порівняння схожих малюнків»(за Дж.Кагана)для вимірювання імпульсивності-рефлективності. Тест включених фігур для вимірювання таких параметрів, як поле залежність-поленезалежність проводився з групою студентів. Досліджуваним пропонувався бланк в якому потрібно було в 30 замаскованих фігурах знайти одну з п’яти і вказати її. Складні фігури зображалися по одній. Фіксувався час витрачений на виконання тесту і помилки. Після виконання тесту опрацьовувалися результати. Фіксувався час пошуку фігур і помилки.Потім підраховувався індекс полезалежності- поленезалежності за формулою:И пз-пнз= Кількість правильних відповідей /загальний час. При И пз-пнз>2.5 рахувався виражений параметр поленезалежності. При Ипз-пнз<2.5 виражений параметр полезалежності.
Генеральна сукупність досліджуваних становила 50 осіб, з яких була сформована вибірка обсягом 40 осіб – серед яких визначалася кількість досліджуваних з вираженим параметром полезалежність- поленезалежність. Було обрано 20 осіб з вираженим параметром ПЗ і 20 осіб з вираженим параметром ПНЗ).
Для дослідження імпульсивності-рефлексивності використовували методику Дж.Кагана «Порівняння схожих малюнків». Досліджуваному спочатку пропонувалося 2 тренувальних, а потім 12 основних листів, на кожному з яких зверху знаходяться зображення знайомого предмету(фігура-еталон), а знизу розташовані в два ряди 8 майже ідентичних зображень цього ж предмету , серед яких тільки один повністю ідентичний фігурі еталону. Досліджуваний повинен знайти і вказати зображення , повністю ідентичне фігурі еталону. Вираження імпульсивності-рефлексивності підраховувалися за показниками: латентний час першої відповіді та загальна кількість помилок. Рефлективні індивідууми знаходяться вище медіани часу відповіді та нижче медіани кількості помилок, тоді як імпульсивні – нижче медіани часу відповіді і вище медіани кількості помилок.
Генеральна сукупність досліджуваних становила 50 осіб(тих же самих осіб – серед яких визначалася кількість досліджуваних з вираженим параметром імпульсивність-рефлексивність). Було обрано 20 осіб з вираженим параметром імпульсивність і 20 осіб з вираженим параметром рефлективність, що і при дослідженні ПЗ-ПНЗ, з яких була сформована вибірка обсягом 40 .
Для дослідження когнітивно-стильових та продуктивних аспектів успішності навчальної діяльності збиралися дані по групах досліджуваних з різними когнітивними стилями. Навчальна успішність визначалася за допомогою даних отриманих від підсумку навчального процесу за певний проміжок часу. У нашому випадку це був один поточний триместр, але для достовірності порівнювалися дані по навчальній успішності і з інших триместрів. Отже результати наступні.
У групі поленезалежних студентів були отриманні такі відсоткові співвідношення: 40% –відмінно, 35 % – дуже добре ,25 % – добре. Ці дані свідчать, що 40% поленезалежних навчаючись на відмінно мають високий рівень навчальної успішності, а 35% і 25% навчаючись на добре і дуже добре також характеризуються високою навчальною успішністю. Студентів з низькою навчальною успішністю серед досліджуваних цієї групи виявлено не було. Тому можна прогнозувати, що особи із таким стилем як поленезалежність характеризуються кращою продуктивністю і успішністю в навчанні.

Рис. 1. Діаграма співвідношення навчальної успішності студентів у групі поленезалежниз у відсотках .
1- 40% – відмінно
2- 35% – дуже добре;
3- 25% -добре;

Навчальна успішність студентів у групі з переважанням когнітивного стилю – полезалежність.

Рис. 1. Діаграма співвідношення навчальної успішності студентів у групі полезалежних у відсотках .
1 – 5% – відмінно
2 -30% – дуже добре;
3 -45% -добре;
4 – 20% – задовільно
У групі полезалежних студентів були отриманні такі відсоткові співвідношення: 5% –відмінно, 30 % – дуже добре ,45 % – добре, 20% – задовільно. Ці дані свідчать, що 75% студентів характеризуються доброю навчальною успішністю і лише 5% відмінною. Якщо у попередніх підрахунках не було студентів із задовільною навчальною успішністю, то у групі поле залежних 20%. Тому можна прогнозувати, що особи із таким стилем як полезалежність характеризуються дещо нижчою продуктивністю і успішністю в навчанні
Показники навчальної успішності у групі з переважанням когнітивного стилю – імпульсивність.

Рис. 1. Діаграма співвідношення навчальної успішності студентів у групі імпульсивних у відсотках .
5 – 10% – відмінно
6 -35% – дуже добре;
7 -35% -добре;
8 – 20% – задовільно
У групі імпульсивних студентів були отриманні такі відсоткові співвідношення: 10% –відмінно, 35 % – дуже добре ,35 % – добре, 20% – задовільно. Ці дані свідчать, що 80% студентів характеризуються доброю навчальною успішністю і лише 29% задовільною. Тому можна прогнозувати, що особи із таким стилем як рефлективність характеризуються достатньою продуктивністю і успішністю в навчанні.
Показники навчальної успішності у групі з переважанням когнітивного стилю – рефлективність(Див.Додаток І).

Рис. 1. Діаграма співвідношення навчальної успішності студентів у групі рефлексивних у відсотках .
4- 25% – відмінно
5- 50% – дуже добре;
6- 25% -добре;
У групі рефлексивних студентів були отриманні такі відсоткові співвідношення: 25% –відмінно, 50 % – дуже добре ,25 % – добре. Ці дані свідчать, що 100% студентів навчаючись на відмінно і добре характеризуються високою навчальною успішністю. Студентів з низькою навчальною успішністю серед досліджуваних цієї групи виявлено не було. Тому можна прогнозувати, що особи із таким стилем як рефлексивність характеризуються кращою продуктивністю і успішністю в навчанні.
Для перевірки зв’язку навчальної успішності та когнітивних стилів поле залежність-поленезалежність було використано коефіцієнт кореляції Пірсона.
За отриманими результатами можна стверджувати, що навчальна успішність студентів залежить від домінування певного когнітивного стилю, а саме від наявності поленезалежності. Чим більше виражений параметр поленезалежності, тим вищою є навчальна успішність.Про це свідчать статистично значущі на рівні 0,01 показники кореляції r=0, 763 . Що ж стосується такого параметру, як поле залежність, то за отриманими даними кореляційного дослідження ми отримали наступні висновки: зв’язок слабкий і це свідчить, що полезалежні студенти мають нижчу навчальну успішність, ніж поленезалежні.
Для перевірки зв’язку навчальної успішності та когнітивних стилів імпульсивність-рефлексивність було використано коефіцієнт кореляції Пірсона
За отриманими результатами можна стверджувати, що такий когнітивний стиль, як рефлексивінсть має зв’язок із навчальною успішністю . Чим більше виражений параметр рефлексивностіності, тим вищою є навчальна успішність.Про це свідчать статистично значущі на рівні 0,01 показники кореляції r=0, 663 . Що ж стосується такого параметру, як імпульсивність, то за отриманими даними кореляційного дослідження ми отримали наступні висновки: зв’язок слабкий і це свідчить, що імпульсивні студенти мають нижчу навчальну успішність, ніж рефлексивні.
Аналізуючи проведене кореляційне дослідження ми виявили значимі кореляції полезалежності-поленезалежності та імпульсивності-рефлексивності з навчальною успішністю. А саме було встановлено, що навчальна успішність є вищою у тих студентів, яким характерний такий когнітивний стиль як поленезалежність та рефлективність. За отриманими результатами можна стверджувати, що навчальна успішність студентів залежить від домінування певного когнітивного стилю, а саме від наявності поленезалежності та рефлексивності.
Результати проведених досліджень показують,що когнітивні стилі повязані із успішністю діяльності.
Різні когнітивні стилі по-різному ефективні в різних ситуаціях: один і той самий стиль може знижувати успішність діяльності в певних умовах і, навпаки, сприяти успішному вирішенню завдань в інших обставинах. У зв’язку із цим, ще раз підкреслемо неприйнятність однозначного оцінювального підходу до когнітивних стилів. Як відомо, серед вчених дискусія: «Що ж більшою мірою впливає на успішність навчальної діяльності «необхідні » для її виконання когітивно-стильові особливості чи все ж таки загальні здібності людини?». Здібності пов’язані з успішністю виконання діяльності, виражається в деякій сфері діяльності або в декількох видах діяльності, а стиль – зі способами діяльності і має набагато ширшу сферу впливу.
Слід відмітити велику перспективність досліджень в даному напрямку. Вони допоможуть краще охарактеризувати механізми мисленнєвої діяльності, розмежувати здібності і особливості особистості, а саме стратегії та стилі обробки інформації. Виявлення зв’язків між когнітивним стилем та особливостями діяльності можуть стати в майбутньому основою для індивідуалізації даного процесу з метою підвищення його ефективності. Тому важливим є вирішення питання про те, чи успішність діяльності визначається наявністтю «необхідних» для її виконання когітивно-стильових особливостей людини.

ЛІТЕРАТУРА:
1. А. Я. Психология: описания психологических тестов, тестирование он-лайн, тренінги, упражнения, статьи, совети психологов/ www.azps.ru.
2. Большая энциклопедия психологических тестов. – М.:Эскмо, 2007.- 364 с.
3. Варій М.Й. Загальна психологія:Підручник для студентів психологічних і педагогічних спеціальностей.-К.:Центр навчальної літ.,2007.-968с.
4. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология.-М., 1982.-336 с.
5. Джеймс У. Психология.-М., 1991. – 389 с.
6. Дружинин В.Н. Когнитивные способности: структура, диагностика, развитие.- М.:Per.Se, Спб.:Иматон.-М., 2001.-224 с.
7. Лурия А.Р. Внимание і пам’ять.-М.,1975.
8. Максименко.С.Д.Загальна психологія:підручник.- 2-ге вид.,переробл.і доп.-Вінниця:Нова книга,2004.-704с.
9. Психологический словарь/ Под ред. В.П. Зинченка, Б.Г. Мещерякова.-2-е изд.перероб.и доп.- М.:Педагогика- Пресс,1999. – 1008 с.
10. Трофімов Ю.Л.,В.В.Рибалка,П.А.Гончарук та ін.;за ред.. Ю.Л.Трофімова – 3-тє вид.,- К.:Либідь,2001.-384с.
11. Холодная М.А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума.2-е изд.- Спб.: Питер, 2004.-384 с.
12. Шкуpатова И.П. Когнитивный стиль и общение. — Ростов н/Д.: Издательство Ростовского педагогического унивеpситета, 1994. — 156 с.

Залишити відповідь