КАНАДСЬКА ЛІТЕРАТУРА І ТАРАС ШЕВЧЕНКО


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

УДК 82.09

Комінярська Ірина
(м. Кременець, Україна)
Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут
ім. Тараса Шевченка

Стаття присвячена дослідженню сприйняття Шевченкової спадщини в канадській літературі. На популярність творчості Кобзаря в Канаді величезний вплив мала українська еміграція. Виняткову роль відведено створенню Товариства імені Т. Г. Шевченка у Вінніпезі (1906). Особливе місце у популяризації спадщини Шевченка належить також і Товариству об’єднаних українських канадців (1941р.). Особливу увагу звернуто на перших канадських перекладачів і дослідників творчості Шевченка серед українських емігрантів.
Ключові слова: Шевченко, спадщина, популяризація, канадська література.

Статья посвящена исследованию восприятия наследия Шевченко в канадской литературе. На популярность творчества Кобзаря в Канаде огромное влияние имела украинская эмиграция. Особую роль сыграло Общество имени Т.Г. Шевченко в Виннипеге (1906), а также общество объединенных украинских канадцев (1941). Внимание акцентируется на первых канадских переводчиках и исследователях наследия Шевченко среди украинских эмигрантов.
Ключевые слова: Шевченко, наследие, популяризация, канадская литература.

The presentation is devoted to the investigation of the perception of Shevchenko’s heritage in Canadian literature. Ukrainian emigration had the great influence on the popularity of Kobzar’s literary works in Canada. The Society named after Taras Shevchenko in Winnipeg (1906) played the particular role. The Society of United Ukrainian Canadians (1941) made a great contribution in popularization of Shevchenko’s heritage. The attention is punctuated to the first Canadian translators and researchers of Shevchenko’s literary works among Ukrainian emigrants.
Key words: Shevchenko, heritage, popularization, Canadian literature.

В американську, англійську й канадську літературу ім’я Шевченка входило значною мірою паралельно. Перші переклади творів поета, статті про нього, опубліковані у Великобританії і США, доходили й до Канади. Тому, говорячи про сприйняття Шевченкової спадщини в канадській літературі, не можна не брати до уваги статті й переклади, що з’явилися в Англії і США.
Великий вплив на популяризацію творчості Шевченка в Канаді мала українська заробітчанська еміграція. Вона тривала з 1891 по 1900 роки. Українська заробітчанська еміграція набула масового характеру, тоді ж утворилися в Канаді перші українські трудові громади. Емігранти, які привезли з собою Шевченкове слово, розгорнули культурно-освітню й громадсько-політичну діяльність, організовували свою пресу.
Відмітимо, що в 1901 році виникла перша читальня імені Шевченка в Едмонтоні. 29 листопада 1903 року культурний і громадський діяч К. Геник і його однодумці заснували читальню імені Шевченка у Вінніпезі. А в 1919 році таких читалень було вже 23.
2 жовтня 1906 році у Вінніпезі засновано товариство імені Тараса Григоровича Шевченка – першу українську організацію, яка вела не тільки культурно-освітню, а й громадську роботу. Перше Шевченкове свято в Канаді – відзначення 90-річчя народження поета – організував К. Геник 1 травня 1904 року у Вінніпезі.
1914 рік проголошено ювілейним шевченківським роком у Канаді. У різних місцевостях країни Федерація українських соціал-демократів, яка об’єднувала на той час передову частину українських робітників і фермерів, активно сприяла підготовці до ювілею. Великі свята відбулися 14 лютого в Едмонтоні, 18 лютого у Ванкувері, 15 березня в Монреалі, Вінніпезі та інших містах. З 1951 року ювілеї закінчувалися фестивалем української пісні, музики й танцю в Палермо.
Якісно вищим щаблем англомовної шевченкіани, її здобутком є перекладацька дослідницька діяльність канадського письменника й діяча української еміграції Дж. Віра. За доведеннями Леоніда Рудницького, відмінну оцінку слід поставити праці «Тарас Шевченко» за редакцією канадійця Івана Вивюрського, що працює під прізвищем Дж. Вір. Книга має 469 стрінок, 46 віршів і поем, автобіографія, уривки із щоденника. У 1961 році видано англомовний збірник, у якому опубліковано статті про поета і його твори в перекладі Джана Віра.
У популяризації спадщини Шевченка головна роль належить Товариству об’єднаних українських канадців, що виникло під час Другої світової війни (липень 1941р.) [3, с. 273]. Значний вплив на популяризацію мала передова робітничо-фермерська преса, як україномовна так і англомовна. Перша українська газета в Канаді – «Канадійський фермер».
З 1965 року найактивнішим популяризатором Шевченківської спадщини в Канаді є тижневик «Життя і слово». В ювілейні дні багато україномовних видань були майже повністю присвячені Шевченкові, в тому числі і «Життя і слово» .
Англомовна преса також друкує про Кобзаря велику кількість матеріалів. Преса часто передруковує статті про Шевченка з інших видань. Це сприяє глибшому науковому осмисленню канадськими читачами Шевченківської творчості, допомагає їм зрозуміти справжнє місце українського поета серед геніїв світової літератури. З 1948 року в Канаді виходить англомовне періодичне видання «The Ukrainian Canadian», що має велике значення для поширення Шевченкових творів серед неукраїнського населення Канади.
Зауважимо, що першими канадськими перекладачами й дослідниками творчості Шевченка були українські емігранти А.-Дж. Гантер, П. Канді. Вони мали особисті контакти з Ф.-Г.-Р. Лайвсей. Перекладачі, дослідники й популяризатори Шевченкової спадщини 30-70-х рр. в основному – вихідці з української прогресивної еміграції. Це П. Кравчук, М. Сейго, Г. Польова, Дж. Вір, М. Скрипник, В. Лисенко, М. Лазечко-Гаас та ін.
Книжка А.-Дж. Гантера «Кобзар України» (Вінніпег, 1922), що складалася з 23 Шевченкових творів (з них 20 з’явилися англійською мовою вперше) і біографічних уривків поета, була тривалий час найповнішою збіркою творів Шевченка.
Із середовища української еміграції вийшла М. Скрипник, авторка багатьох популярних нарисів англійською мовою про Шевченка, перекладачка поеми «Катерина» (1960) та інших творів, багатьох шевченкознавчих досліджень і художніх творів про Шевченка, написаних українською мовою.
У 1963 році В. Кірконнелл і К.-Г. Андрусишен надрукували 29 перекладів Шевченкових творів в антології української літератури. У 1964 році в їхньому перекладі видано книжку «Поетичні твори» Шевченка» (Торонто) – майже повний англомовний «Кобзар».
Популярності Шевченка в Канаді сприяла англомовна збірка творів, видана в Москві (1964), упорядником і редактором якої був Дж. Віра. У книжці вміщено переклади 46 поетичних і 3 прозових творів митця [3, с. 274]..
Окреме місце в популяризації спадщини Шевченка належить таким канадцям: авторці книжки «Малий Тарас» (англ. мовою, Торонто, 1961) Г. Польовій; режисеру й автору сценарію документального фільму про Шевченка (1960) М. Сейго; автору книжки «Весь світ – моє село» (англ. мовою, Торонто, 1964) й статті українською мовою «Тарас Шевченко як оборонець покривдженої жінки» (1923) М. Поповичу та ін..
Зазначимо, що ґрунтовними дослідженнями літературознавчої спадщини Тараса Шевченка займався видатний діяч української еміграції в Канаді П. Кравчук. Він подав історію канадської шевченкіани, відстояв творчість Шевченка перед фальсифікаторами, склав бібліографію канадської україномовної й англомовної шевченкіани з 1914 по 1958 роки.
Спадщина Шевченка мала великий вплив на творчість цілого ряду україномовних поетів Канади. Отже, справжній процес засвоєння Шевченкової творчості англомовними літературами лише розпочався, його розквіт – попереду, оскільки це – Поет, котрий в українського народу посів почесне місце під рушниками на покутті.

Література:
1. Доповіді ювілейного наукового конгресу для відзначення сторіччя НТШ. – Нью-Йорк – Париж – Торонто, 1976. – С. 116–125.
2. Світи Тараса Шевченка / Збірник статей за ред. І. Фізера. – Нью-Йорк-Львів, 2001. – С. 358–363.
3. Шевченківський словник / За ред. Є. П. Кирилюка. – Київ, 1976. – 415 с. – Т.2.

Залишити відповідь