особливості каналів комунікації видів застереження в українській і німецькій мовах

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 811.81’44

                                                           Х.Ю. Дяків

Національний університет імені Івана Франка, Львів

 

У статті проаналізовано особливості каналів комунікації видів мовленнєвого жанру “застереження” на основі емпіричного матеріалу й опитування носіїв української та німецької мов.

Ключові слова: канали комунікації, мовленнєвий жанр,  застереження.

В статье проанализированы особенности каналов коммуникации видов речевого жанра “предостережение” на основании эмпирического материала и опроса носителей украинского и немецкого языков.

Ключевые слова: каналы коммуникации,  речевой жанр, предостережение.

The features of communication channels of types of exhortation as speech genre are analyzed in the article based on the empiric material and polling of speaker of Ukrainian and German.

Key words: communication channels, speech genre, exhortation.

 

 

Сучасна комунікативно і прагматично спрямована лінгвістика аналізує когнітивно-дискурсивні феномени, серед яких вивчення каналів комунікації мовленнєвого жанру (далі – МЖ) “застереження” в українській і німецькій мовах постає як актуальна і недосліджена проблема лінгвістичної генології. Виявлення особливостей каналів комунікації видів МЖ “застереження” в українській і німецькій мовах – мета статті, яка передбачає вирішення таких завдань: визначити теоретичні засади вивчення каналів комунікації МЖ “застереження”; встановити особливості каналів комунікації видів застереження на основі емпіричного матеріалу й опитування; зіставити особливості каналів комунікації видів застереження в українській і німецькій мовах. Фактичний матеріал роботи становлять 2468 фрагментів (1232 – укр., 1236 – нім.) текстів художньої літератури ХХ – поч. ХХІ ст. та оголошень загальним обсягом понад 3,1 млн. слововживань.

Одними з найважливіших параметрів типології МЖ визнаються їх регістрові особливості, які можна представити у межах трьох аспектів:  специфіки каналів комунікації, простору комунікації та змісту соціальних ролей комунікантів (M. A. K. Halliday). До особливостей каналів комунікації належать характеристики, які пов’язані із специфікою усного, писемного або ж друкованого мовлення (а в останні десятиліття й Інтернету), моно-, діа- чи полілогічного способу комунікації тощо. Адже канал комунікації – це “місток”, який поєднує адресанта і адресата; засоби, за допомогою яких надсилається повідомлення [2, с. 106].

Провідний канал – звуковий, який реалізується в прямій, безпосередній розмові “обличчям до обличчя”. Завдяки цьому спілкування має природний, невимушений характер, проте нечіткість передачі інформації може стати причиною комунікативних девіацій. Важливим є також зоровий канал, що забезпечує часопросторову стабільність висловлень і точність їх передачі. Саме ці канали комунікації є провідними у міжособистісній інтеракції. Їх супроводжують інші засоби зорового (жести, міміка, вираз обличчя, рухи тіла тощо) і тактильного (плескання, доторки) каналів.

До специфіки каналів комунікації зараховують сферу вживання та форму вираження МЖ. Для визначення останньої було поставлено респондентам обох лінгвокультур (далі – ЛК) наступне запитання: “Ваші застереження формулюються переважно …”. Респонденти обох ЛК  XE “Лінгвокультура” висловлюють свої застереження здебільшого таким чином: у короткій формі (33,9% – укр., 51,9% – нім.), поширено (29% – укр., 22,2% – нім.), не знаю (22,2% – укр., 35,5% – нім.), залежно від ситуації вживання (3,7% – укр., 1,6% – нім.). Так, застереження-зауваження, застереження-попередження та застереження-розпорядження вживають переважно у короткій формі:

(1) –  Люди, біда…– нарешті вичавив із себе Сева [6, c. 45].

(2) –  Тс, тихенько! – попереджує мати. – Нишком! – бо, глядіть, собаки недалеко [1, c. 678].

(3) Hör auf. Nicht hier [14, S. 189].

(4) Pass auf dich auf! [11, S. 25].

У поширеній формі вживаються застереження-переконування та застереження-повчання, що зумовлено використанням об’ємних аргументів, прикладів тощо:

(5) “Ти зараз до неї зібрався? Навіщо, Андрію? Чого тобі до неї пхатися? До того ж вона на роботі, ти хочеш там влаштувати показовий виступ?” “Чого б це вона на роботі?” “Того б це, що сьогодні – четверте”. “І? Та хоч сьоме”. “Не сьоме, а саме – четверте. А це означає, що в неї клієнтам призначено на першу половину дня. В неї прийом. Якщо про мене та про неї не хочеш думати, подумай про тих, хто наважився сьогодні лікувати зуби. Як ти вважаєш, ці люди заслуговують на неврівноваженого дантиста?” Гуманіст хрінів [3, c. 213].

(6) Ich wollte mit dir reden, Kollegin, weil – Versteh mich richtig: Die Moral gehört zum Leben wie Sieht sich nach einem Beispiel um. ja, wie der Schuh zum Bein. Nagle zieht die Schuhe aus. Nicht daß ich dir Vorschriften machen will. Du lebst dein Leben und mich gehts nichts an Privat, nicht, weil du mir gefällst als Frau Das auch, aber die Frage steht nicht, sondern Und das ist nicht privat, das geht mich an Weil du ein Kader bist, ein tüchtiger Mensch: So wie du lebst, kannst du nicht weiterleben [16, S. 86].

На основі опитування серед осіб, які найчастіше вживають застереження, у колі носіїв української ЛК XE “Лінгвокультура”  виділяємо наступних: сім’я (26,4% – укр., 27,1% – нім.), друзі (26,9% – укр., 17,8% – нім.), знайомі (12,4% – укр., 9,7% – нім.), особи у спілкуванні з громадськістю (12,0% – укр., 10,3% – нім.),  керівництво у розмові з підлеглими (10,4% – укр., 25,9% – нім.), співпрацівники (8,4% – укр., 3,8% – нім.), особи у розмовах з незнайомими людьми (2,0% – укр., 3,2% – нім.), власні варіанти відповіді (0,5% – укр., 2,2% – нім.). Власні варіанти носіїв німецької ЛК були такими: вчителі у спілкуванні з учнями (1,6%) та у ЗМІ (0,6%). Деякі українські респонденти вважають, що застерігати можуть усі мовці (0,5%).

У наступному питанні було запропоновано різноманітні сфери вживання застереження: у побутовій сфері, вдома (25,8% – укр., 27,1% – нім.),  на прийомах у лікаря (12,9% – укр., 2,7% – нім.), на проповідях священика (13,2% – укр., 1,8% – нім.), у громадських місцях (4,70% – укр., 2,1% – нім.), у транспорті (3,1% – укр., 4,9% – нім.), в освітній (6,4% – укр., 12,9% – нім.), у виховній (12,2% – укр., 16,9% – нім.), у юридичній (0,7% – укр., 9,8% – нім.), у політичній сферах (2,7% – укр., 5,3% – нім.), у пресі (7,0% – укр., 5,3% – нім.), у рекламній сфері (7,8% – укр., 2,7% – нім.),  у мовленні спортивних коментаторів (0,3% – укр., 1,8% – нім.) та у телешоу (1,4% – укр., 3,1% – нім.).

Диктумний зміст як складник регістру означає структуру МЖ як комунікативної події, яка має певну композиційну будову: початок – продовження – закінчення. Він відображає такі характеристики МЖ: (не)співвіднесеність події, яка зумовила появу жанру, з особистою сферою адресата; часова перспектива події; її оцінка; кількість мікроподій. Важливу роль відіграє характер учасників даної події. Та одним з основних критеріїв розрізнення МЖ є власне оцінка диктумної події, яка допомагає диференціювати такі імперативні МЖ, як прохання і попередження, дозвіл та заборону тощо [10, c. 88–98].

У повному варіанті втілення МЖ “застереження” можна структурувати таким чином: 1. Звертання. 2. Негативна критика щодо адресата або констатація його помилкової поведінки, осуд. 3. Вимога змінити його неналежну поведінку на адекватну. 4. Рекомендації, як адресат може змінити свою поведінку, інформування адресата. 5. Аргументація зміни поведінки: необхідність зміни ситуації.

Проте наявність усіх складників застереження і дотримання їх послідовності не є облігатними, особливо в усній комунікації. Внаслідок цього застереження стає лаконічнішим, як-от:

(7) – Перевдягніться (3). В офіс у шортах не можна (2) [5, c. 200].

(8)  Möbius eindringlich Fräulein Doktor Mathilde von Zahnd (1): Sie sind krank. (2) Salomo ist nicht wirklich. Er ist mir nie erschienen. (5) … Nehmen Sie Vernunft an. (3) Sehen Sie ein, daß Sie verrückt sind (2) [16, S. 83].

Обов’язковим компонентом у структурі застереження є третій – вимога змінити поведінку адресата на краще, тому, наприклад, у зауваженні М. Федосюк наголошує домінування директивного компонента [9, с. 116]:

(9) Не чіпай батька! Він принаймні сцен не влаштовує!.. [7, c. 105].

(10) Laß das”, sagte mein Vater scharf, sei froh, daß du einen so einflußreichen und fachmännischen Gönner im Hintergrund hast [12, S. 167].

У випадках імпліцитних способів реалізації застереження частіше присутній другий компонент – негативна критика або констатація негативних наслідків:

(11) Курці помирають рано [напис на пачці цигарок].

(12) Auf Ihrem Hof sind Ratten!” sagte er, als er gleich darauf in der Tür stand. Ich hab eben eine angefahren” [15, S. 105].

Наявність певного компонента МЖ зумовлює встановлення видів застереження. Для застереження-зауваження характерний оцінний компонент, проте схиляємося до традиційного розгляду застереження як директива:

(13) Яка мелодрама? Що ти таке кажеш? Ти при розумі? Чи від радощів, що схопила закордонні штани, тобі розум відібрало? Те, що було з дідусем, і як його усе життя любила бабуся це, як на тебе, мелодрама?! [8, c. 122].

(14) Ich war unheimlich erleichtert, daß ich endlich aufhören durfte zu prügeln, Der Ordner sagte zu mir, daß sich für ein Mädchen nicht gehört, so wild zu raufen. Und dass ich mich was schämen soll! Und jetzt heimgehen muß. Zur Strafe [17, S. 284].

Висловлюючи застереження-попередження, мовець надає адресату нову інформацію або інформацію, яка адресатові з певних причин не відома:

(15) Але ж у цих країнах добре працює поліція! Вас можуть упіймати! [8, c. 76].

(16)  Rauchen lässt Ihre Haut altern [напис на пачці цигарок].

Визначальна складова диктумного змісту застереженняпоради –  модальний компонент – рекомендації, як адресат може змінити свою поведінку:

(17) А може, і правда, не варто нам туди лізти [3, c. 75].

(18) Stehen Sie nicht,  rennen Sie lieber”, brüllte der Behördenmann. Er neigte zum Waldrand hin. Ist der dort der Hund?  [17, S. 43].

Аргументація зміни поведінки типова для застереження-переконування: 

(19) Дурієш, дівко. Це мама так заявила. Тобі вже за тридцять, де ще такого знайдеш. Правильний, позитивний, не пє, гроші заробляє… [7, c. 7].

(20)Hören Sie”, entrüstete sich Madame Bieler. Ihr Bruder scheint eine Räuberbande zu unterhalten. Und dem geben Sie noch Geld? Fast alles, was Sie verdienen?  [13, S. 14].

Характерний компонент у висловленні застереження-настанови –  вимога зміни поведінки як вказівка, “інструкція до виконання” –  як (не) робити:

(21) – Не можна одразу пити, – пояснив він. – Треба спершу добряче одхекатись. Усі закивали головами: Ти ба, він ще й мудрий. Де ти такому навчився? -гомоніли дядьки. На буряках, поливавши. Як потаскаєш води туди та напєшся її одразу, то од цього сила вменшується, поділився він досвідом [4, c. 57].

(22) Athene:  Nichts mehr vom schrecklichen  Krieg!  Männer von  lthaka, steht still! Bleibt, wo ihr seid, und spart euer Blut! [18, S. 211].

Лаконічна вимога щодо певного типу поведінки або констатація певної поведінки вказує на застереження-розпорядження :

(23) За огородження не заходити! Каміння вниз не кидати! Падає на туристичну стежку [оголошення].

(24)  Bitte keine Reklame einwerfen [оголошення].

Отже, сфера вживання видів застереження в обох ЛК є подібною – це сім’я та дружнє спілкування або ж виховна сфера, тобто неофіційна комунікація. У німецькій ЛК застереження також використовуються у розмовах керівництва з підлеглими та в освітній сфері, а в українській ЛК – на проповідях священика та на прийомі у лікаря. Застереження вживають як в усній, так і в писемній формі. Структурно застереження в українській та німецькій мовах складається з однакових компонентів, проте особливістю німецького застереження є його лаконічне, стисле формулювання. “Розгортання” подій у МЖ “застереження” здійснюється більш спрощено в неофіційній комунікації в обох ЛК.

У перспективі дослідження: виявлення спектру регістрових характеристик МЖ “застереження” в українській і німецькій мовах.

 

  1. Барка В. Жовтий князь // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. : у 3 кн. / упоряд. : В. Яременко, Є. Федоренко. – К. : Рось, 1994. –  Кн. 2. – С. 667–680.
  2. Бацевич Ф. С. Лінгвістична генологія : проблеми і перспективи / Флорій Сергійович Бацевич. – Львів : ПАІС, 2005. – 264 c.
  3. Денисенко Л. Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць : роман /  Лариса Денисенко. – К. : Нора-Друк, 2007. – 240 с.
  4. Жолдак Б. Богдан Жолдак про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша / Богдан Жолдак. – К. : Грані-Т, 2009. – 128 с.
  5. Кокотюха А. Чужі скелети : роман / Андрій Кокотюха. – К. : KM Publishing, 2010. – 304 с.
  6. Кокотюха А. Язиката Хвеська : роман / Андрій Кокотюха. – К. : KM Publishing, 2009. – 320 с.
  7. Кононенко Є. Без мужика : Prosus nostalgos / Євгенія Кононенко.  – Львів: Кальварія, 2006. – 208 с.
  8. Кононенко Є. Повії теж виходять заміж : новели / Євгенія Кононенко. – Львів : Кальварія, 2006. – 192 с.
  9. Федосюк М. Ю. Комплексные жанры разговорной речи : “утешение”, “убеждение” и “уговоры” / М. Ю. Федосюк // Русская разговорная речь как явление русской культуры / под ред. Т. В. Матвеевой. – Екатеринбург : Арго, 1996. – С. 7394.
  10. Шмелева Т. В. Модель речового жанра / Т. В. Шмелева // Жанры речи : сб. науч. ст. / отв. ред. В. Е. Гольдин. – Саратов : Изд-во ГосУНЦ “Колледж”, 1997. – С.8898.
  11. Arjouni J. Kismet : ein Kayankaya-Roman  / Jakob Arjouni. – Zürich : Diogenes, 2002. – 265 S.
  12.  Böll  H. Ansichten eines Clowns / H. Böll. – Köln : Kiepenheuer & Witsch, 2006. – 520 S.
  13.  Dürrenmatt F. Grieche sucht Griechin : eine Prosakomödie / Friedrich Dürrenmatt. –  Zürich : ein Ullstein Buch, 1971. – 150 S.
  14.  Krausser H. Eros : Roman / Helmut Krausser. – Köln : Dumont, 2006. – 318 S.
  15.  Der Mörder kennt die Satzung nicht : Vereins-Krimis / [Hgg. von Leo P. Ard]. – Dortmund : GRAFIT, 1996. – 190 S.
  16.  Müller H. Theater-Arbeit / Heiner Müller. – Berlin : Rotbuch Verlag, 1989. – 127 S.
  17.  Nöstlinger C. Das große Nöstlinger-Lesebuch : Geschichte für Kinder mit vielen Bildern / Christine Nöstlinger. – Weinheim : Beltz & Gelberg, 1998. – 291 S.
  18.  Strauß B. Ithaka / B. Strauß // Spectaculum 64. Vier moderne Theaterstücke : Werner Fritsch, Peter Handke, Botho Strauß, Urs Widmer. – Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1997. – S. 145–212.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь