ОСОБЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ХУДОЖНІХ КОНЦЕПТІВ УЯВНОГО У ФЕНТЕЗІЙНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ТВОРІВ ДЖ.Р.Р.ТОЛКІНА

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 811.111’38                                                               

             Н.Й. Четова

Національний університет “Львівська політехніка”, м. Львів

 

У статті розглядаються процедури ідентифікації художніх концептів на прикладі творів Дж.Р.Р. Толкіна. Підставою для визначення художніх концептів є уявно марковані контексти, в яких на основі семантичного або/та асоціативного зв’язків ідентифікуються тематичні домінанти, найменування яких слугує мовним позначенням художніх концептів.

Ключові слова: фентезі, уявне, художній концепт, ідентифікація, тематична домінанта.

В статье рассматриваются процедуры идентификации художествен­ных концептов на примере произведений Дж.Р.Р. Толкина. Основанием для определения художественных концептов являются воображаемо маркиро­ванные контексты, в которых на основе семантической или/и ассоциатив­ной связей идентифицируются тематические доминанты, наименование которых служит языковым обозначением художественных концептов.

Ключевые слова: фэнтези, воображаемое, художественный концепт, идентификация, тематическая доминанта.

This article focuses on the identification procedures of the literary concepts in J.R.R. Tolkien’s literary works. The imaginary marked contexts serve the ground for the identification of the literary concepts. The analysis of the semantic or/and associative correlations of the thematic dominants of the mentioned contexts lead to revealing of the lexemes serving the linguistic denotations (signs) of the literary concepts.

Key words: fantasy, imaginary, literary concept, identification, thematic dominant.

 

 

Сучасні лінгвопоетичні дослідження, виконані в межах когнітивної парадигми (праці Р. Цура, П. Стоквела, М. Фрімен, Е. Семіно, О.П. Во­робйової, Л.І. Бєлєхової, О.М. Кагановської, І.М. Колєгаєвої, В.Г. Ніконової та ін.), зосереджені на визначенні закономірностей концептуалізації й категоризації світу у літературному творі, на ідентифікації принципів реконструкції світосприйняття письменника й експлікації концептуального змісту його творів. Стає актуальним дослідження концептів авторської художньої системи, які представляють індивідуально-авторську картину світу в художньому творі з естетичними домінантами письменника [1; 8; 10].

Художні концепти є квантами концептуальної картини світу письменника, які реалізовують індивідуально-авторське світосприйняття. Вивчення їх специфіки виключно на основі лінгвокогнітивного чи лінгвокультурологічного аналізів виявляються не достатньо ґрунтовними, а тому вимагає застосування нового підходу, який має бути комплексним та поєднувати традиційні методи стилістичного, семіотичного, герменевтичного й інших аналізів художнього тексту з новітнім – концептуальний методом інтерпретації художнього тексту.

Мета статті – описати процедури ідентифікації концептів у художньому творі на прикладі творів Дж.Р.Р. Толкіна.

Завдання – визначити та описати способи та специфіку ідентифікації художніх концептів уявного у циклі про Середзем’я Дж.Р.Р. Толкіна.

У сучасних лінгвокогнітивних дослідженнях існує декілька підходів концептуального аналізу художнього тексту, спрямованих на визначення художніх концептів, основними з яких є:

  • виокремлення набору ключових слів тексту (або текстів) (Л.Г. Бабенко, Ю.В. Казарін [2: 59-61], О.В. Мазепова [4], Л.О. Чернейко [11]) й аналізу їх лексикографічних тлумачень та сполучуваності у контекстах;
  • виділення ключових контекстів, визначення їх тематичних ліній та ідентифікація серед мовних засобів тематичних домінант та аналізу контекстуальних зв’язків цих домінант – смислових релятів (В.Г. Ніко­нова [7: 188-195]).

Останній підхід вважається вдалішим, оскільки дозволяє залучити у процес не тільки лексикографічні експлікації, але й всю глибину контекстів, які, своєю чергою, на основі інтуїтивного осмислення, значно розширюють гаму потенційних значень.

Розглянемо детальніше особливості та шляхи визначення тематичних домінант – найменувань художніх концептів, використовуючи семантико-когнітивний аналіз мовних та мовленнєвих структур у вигляді наступного алгоритму – процедури поетапної ідентифікації ХК: перш за все, шляхом змістової компресії уявно маркованих контекстів (Л.М. Мурзін, А.С. Штерн [5]) визначаємо тематичні лінії контекстів уявного; далі, виявляємо ключові елементи, серед яких визначаємо мовний засіб – тематичне слово, яке може бути використане як потенційне найменування тематичної домінанти (НТД) (або пов’язаний з ним семантичними або асоціативними відносинами), яке у свою чергу в результаті стане підставою для найменування художнього концепту.

Так, у контексті “Even now he looked at the stone trolls with suspicion, wondering if some magic might not suddenly bring them to life again. [12: 218] ключовий елемент (КЕ) тематичної лінії – лексема ‘magic‘ – “магія” – використовується як НТД уявно маркованого контексту, так і найменуванням художнього концепту (НХК) магія. Тут спостерігаємо як ключовий елемент контексту збігається з НТД, яка слугує найменуванням художнього концепту – КЕ = НТД / НХК.

Розглянемо випадок, коли НТД виражене іншою лексемою, ніж ключовий елемент (КЕ ≈ НТД / НХК).

В уривку “William never spoke for he stood turned to stone as he stooped; […]” [13: 50] йдеться про те, як один з героїв твору – Вільям – не озивався через те, що він застиг, обернений на камінь. Семантика КЕ ‘turned to’ є підставою для НТД “магія”, оскільки в семантичній структурі лексеми ‘обертатися (на)’ наявна сема ‘чари’, яка асоціюється з магією: “Переходити з одного стану в інший, перетворюватися. // За міфологічними уявленнями – чарами, чаклуванням перетворюватися на іншу істоту або предмет; перевтілюватися.” [3: 802]. Таким чином, НТД “магія” співвідноситься з НХК магія.

Виявлені випадки, коли НТД збігається з КЕ частково (КЕ ≜ НТД / НХК) та коли НТД є повністю нетотожне КЕ (КЕ ≠ НТД / НХК).

З уривку “The Third Age of the world is ended, and the new age is begun; […]” [14: 249] відомо про певну період – Третю Епоху. Ключовий елемент даного контексту складають лексеми ‘the thirdта age, які у сукупності відображають інформацію про невідповідність дійсності, нереальність, унікальність та аномальність часового відрізку, який є причиною когнітивного дисонансу (Л. Фестінгер [9: 15-52]. Тому словосполучення ‘the Third Age’ є підґрунтям НТД “уявний час”, оскільки в семантичній структурі лексеми ‘епоха’ базовою є сема ‘час’, яка корелює із семою ‘уявний’, вилученою на основі семантичної ситуації, яка асоціюється з недійсним, тобто уявним. Таким чином, декодоване НТД “уявний час”, яке частково збігається з КЕ, використовується для НХК уявний час.

У наступному реченні “Time wore on, but it seemed to have little effect on Mr. Baggins.” [12: 29] йдеться про незрозумілі, нез’ясовані обставини, за яких головний герой із часом не старіє. У даному випадку у розглянутому контексті відсутня безпосередня маніфестація НТД, оскільки тут маємо справу з семантичною ситуацією, яка через комбінацію певних мовних засобів репрезентує специфічні події та обставини, які асоціюються з містичними, а тому слугує декодуванню НТД “містика”, яка використо­вується для найменування художнього концепту містика. В такому разі найменуванню художнього концепту слугує сам контекст, звідси ідентифікація ХК відбувається за формулою КЕ ≠ НТД / НХК → контекст ≈ НТД / НХК.

Крім того, до найменування художнього концепту застосовуємо ряд вимог, запропонованих Л.П. Науменко, а саме: “висока номінативна здатність (інформативна ємкість), хороший семантичний та словотвірний потенціал (дериваційні можливості) та активна дистрибутивна здатність (валентність)” [6: 200].

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що ідентифікація художніх концептів здійснюється двома шляхами – на основі встановлення семантичних зв’язків або на основі асоціативного співвідношення, що зумовлює специфічні способи ідентифікації художніх концептів, представлені у вигляді наступної схеми (рис. 1):

 

Рис. 1. Способи ідентифікації художніх концептів в залежності від наявності / відсутності ключових елементів – тематичних домінант уявно маркованих контекстів

Отже, проведений аналіз акцентує увагу на диференційованому підході до ідентифікації художніх концептів, який передбачає залучення семантичного й асоціативного аспектів або ж їх комбінування. Така методика зарекомендувала себе за рахунок можливості ідентифікації художніх концептів у тих випадках, коли визначення ключових елементів виявляється неможливим, однак контекст своїми глибшими шарами підказує інтуїції читача / інтерпретатора про завуальовані художні концепти.

Використана література

  1. Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. – Волгоград: Парадигма, 2005. – Т. 1. – 348 с.; Т. 2. – 356 с.
  2. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста / Л.Г. Бабенко, Ю.В. Казарин. – М.: Флинта, Наука, 2004. – 496 с.
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
  4. Мазепова О.В. Лінгвістичні особливості ідіостилю Сохраба Сепехрі: Дис. … канд. філол. наук / 10.02.13. – Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2007.
  5. Мурзин Л.Н. Текст и его восприятие / Л.Н.Мурзин, А.С.Штерн. – Свердловск: Изд-во Уральск. ун-та, 1991. – 172 с.
  6. Науменко Л.П. Критерії виділення ключових концептів сучасного англомовного бізнес-дискурсу / Л.П.Науменко // Мовні і концептуальні картини світу. – Випуск 42, Частина 1. – К.: Видавн.-поліграф. центр “Київський університет”, 2012. – 466 с. – с. 197-205.
  7. Ніконова В.Г. Трагедійна картина світу в поетиці Шекспіра: Монографія / В.Г.Ніконова. – Д.: Вид-во ДУЕП, 2007. – 364 с.
  8. Поэтическая картина мира: слово и концепт в лирике серебряного века: материалы VII Всероссийского научно-практического семинара (27 апреля 2004 г.) / Под ред. Н.С.Болотновой. – Томск: Изд-во Томск. гос. пед. ун-та, 2004. – 160 с.
  9. Фестингер Л. Введение в теорию диссонанса. // Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса. – СПб.: Ювента, 1999. – С. 15-52.
  10. Художественный текст. Слово. Концепт. Смысл: материалы VIII Всероссийского научного семинара (28 апреля 2006 г.). – Томск: Изд-во Томск. гос. пед. ун-та, 2003. – 274 с.
  11. Чернейко Л.О. Концепты ЖИЗНЬ и СМЕРТЬ как фрагменты русской языковой картины мира / Л.О. Чернейко. / Хо Со Тэн // Филологические науки. – 2001. – №5. – С. 50-59.
  12. Tolkien J.R.R. The Fellowship of the Ring. – Boston – New York: Houghton Mifflin Co., 2001. – 424 p.
  13. Tolkien J.R.R. The Hobbit. – London: Harper Collins Publishers, 2006. – 390 p.
  14. Tolkien J.R.R. The Return of the King. – Boston – New York: Houghton Mifflin Co., 2001. – 440 p.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь