Податкові правопорушення та їх причини


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

В статті проаналізовано основні податкові правопорушення та фактори, що їх спричинили. Здійснено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства в сфері відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Ключові слова: податкове правопорушення, адміністративна відповідальність, фінансова відповідальність, кримінальна відповідальність.

В статье проанализированы основные налоговые правонарушения и факторы, которые их вызвали. Осуществлен сравнительный анализ отечественного и зарубежного законодательства в сфере ответственности за совершение налоговых правонарушений.

Ключевые слова: налоговое правонарушение, административная ответственность, финансовая ответственность, уголовная ответственность.

In the article it is explain the main tax offenses and factors that caused them. The comparative analysis of national and international legislation on liability for tax offenses.

Keywords: tax offenses, administrative responsibility, financial responsibility, criminal responsibility

 Виконання своїх функцій державою, неможливе без фінансового забезпечення, найважливішим джерелом якого є Державний бюджет України. Як свідчать статистичні дані, частка податкових надходжень до Державного бюджету зросла з 68,4% у 2009 р. до 83,9% у 2011 р. Надходження податків до бюджету в повному обсязі та у встановлені строки є особливо важливим на сьогоднішній день, оскільки за останні роки спостерігалося зростання бюджетного дефіциту у порівняні з до кризовим періодом. Водночас бачимо і зростання податкових правопорушень, в зв’язку з якими держава недоотримує кошти, необхідні їй для виплат зарплат та пенсій, фінансування охорони здоров’я та соціальних допомог. Повністю знищити це негативне соціальне явище неможливо, проте можна його зменшити. Державні податкова служба у своїй діяльності встановлює факт правопорушення та притягає до відповідальності винних, проте для забезпечення суттєвого скорочення податкових правопорушень необхідно ліквідувати їх причини.

Актуальність проблеми податкових правопорушень підтверджується їх всебічним та різностороннім дослідженням з боку вітчизняних науковців. До них належать: В.С. Альошкін, М.М. Баран, І.М. Васькович, С.О. Житіна, Л.В. Міщенко, І.І. Огороднікова, С.М. Попова, С.В. Слюсаренко, М.М. Фрідман-Козаченко.

Метою даного дослідження є визначення основних причин податкових правопорушень та способів їх ліквідації. Основними завданнями дослідження є:

–         визначення та аналіз типових податкових правопорушень в Україні;

–          порівняння законодавчої бази України та зарубіжних країн, що регулює відносини в сфері податкових правопорушень;

–         характеристика основних типів відповідальності за скоєння податкових правопорушень;

–         визначення основних причин податкових правопорушень.

Згідно статті 109 Податкового Кодексу України, податкове правопорушення – це протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та (або) їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [1].

Відповідно до статей 117-128 Податкового Кодексу України, виділяють такі види правопорушень:

–         порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби;

–         порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків;

–         порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків;

–         неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності;

–         порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

–          порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем;

–         відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби;

–         порушення порядку отримання та використання торгового патенту;

–         порушення правил сплати (перерахування) податків;

–         порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати [1].

Аналіз законодавчої бази в сфері податкових правопорушень Росії та Білорусі, дає підстави зробити висновок про їхню подібність, проте існують певні відмінності. Зокрема, згідно розділу IV Податкового Кодексу Російської Федерації, до податкових правопорушень також включаються наступні: незаконне використання пільг по сплаті податку; порушення касової дисципліни; ухилення від представлення інформації, необхідної для обчислення податку; перешкоджання здійсненню контрольних дій; непокора законній вимозі або розпорядженню посадової особи податкового органу; образа посадової особи податкового органу; насильство або погроза застосування насильства або пошкодженням майна щодо посадової особи податкового органу [4].

У податковому кодексі Білорусі немає нормативів, які б визначали відповідальність за вчинення податкових правопорушень, чи види податкових правопорушень. Основними законодавчими актами Білорусі, що стосуються податкових правопорушень є Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення та Кримінальний Кодекс Республіки Білорусь. Відповідно до глави 13 Кодексу Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення, до податкових правопорушень належать: відсутність при реалізації товарів, наданні послуг документа, передбаченого законодавством про єдиний податок; незабезпечення зарахування виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), іншого майна на рахунки в банках і (або) небанківських кредитно-фінансових організаціях і нездійснення платежів з них [2]. Усі інші правопорушення подібні до визначених Податковим Кодексом України.

До правопорушень, які визначаються виключно українським законодавством належать: порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем; відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби; порушення порядку отримання та використання торгового патенту.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності відповідно до статті 111 Податкового Кодексу України:

1. фінансова;

2. адміністративна;

3. кримінальна.

Згідно статті 111 Податкового Кодексу України фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та (або) пені. Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) є платою у вигляді фіксованої суми та (або) відсотків, що стягується з платника податку у зв’язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи. А пеня є сумою коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Податковий Кодекс України визначає адміністративну відповідальність як засіб адміністративного впливу на порушників податкового законодавства із застосуванням адміністративно-правових норм. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення – винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає на захищені законом суспільні відносини, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 111 Податкового Кодексу України кримінальна відповідальність застосовується при доказі винності, протиправності, умислу та особливо тяжких наслідках податкового злочину. Кримінальна відповідальність характеризується такими особливостями:

– суб’єктами є виключно фізичні особи;

– регулюється нормами Кримінального кодексу України;

– встановлюється лише в судовому порядку;

– має певні процесуальні особливості.

Вище перечисленні податкові правопорушення мають місце через ряд причин.  П.М. Годме виділяє кілька груп причин вчинення податкових правопорушень: політичні, економічні, моральні,  технічні.

Політичні причини зв’язані з тим, що держава використовує  податки  не тільки як засіб для забезпечення доходів  скарбниці,  але  і  як  регулюючий інструмент: за допомогою  цього  інструмента  держава  регулює  ті  чи  інші суспільні відносини.

Економічні причини теж впливають на платника податків. Якщо санкція за податкове правопорушення передбачає економічні наслідки для нього в  розмірі меншому ніж прихована ним  сума  податку,  то,  природно,  платник  податків зацікавлений в ухилянні від сплати податку.

Моральні  причини  ухиляння   від   сплати   податку   складаються   в невідповідності  податкових  законів  загальним   принципам   законодавства: рівності, постійності і неупередженості, що знижує престиж і  авторитет  цих законів.

Технічні   причини   ухилення   від   оподатковування    зв’язані    з недосконалістю форм  і  методів  контролю.  Податкові  органи  не   в  змозі контролювати  всі  господарські  операції  і  перевіряти  вірогідність  усіх бухгалтерських документів.

Отже, першочерговим завданням Податкової служби України на даному етапі розвитку, на нашу думку, є встановлення заснованих на довірі відносин з платниками податків, що неодмінно зменшить рівень податкових правопорушень в Україні, який є одним з найвищих у Європі. Податковим Кодексом України передбачена фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення правопорушень у сфері податків. Основними причинами, що викликають податкові правопорушення, є: політичні, економічні, моральні та технічні.

Література

  1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу http://www.zakon.rada.gov.ua
  2. Кодекс Республики Беларусь об административных правонарушениях от 21 апреля 2003 г. [Електронний ресурс]. Режим доступу http://www.pravo.by/main.aspx?guid=3871&p0=hk0300194&p2=%7BNRPA%7D – назва з екрану.
  3. Налоговый Кодекс Республики Беларусь от 19 декабря 2002 г. [Електронний ресурс]. Режим доступу http://www.pravo.by/main.aspx?guid=3871&p0=hk0200166&p2=%7BNRPA%7D – назва з крану.
  4. Налоговый Кодекс Российской Федерации от 31 июля 1998 года. [Електронний ресурс]. Режим доступу  http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=133422;fld=134;dst=4294967295;rnd=0.34983836629515364;from=48773-1424 – назва з екрану.
  5. Сердюк  В. М.  Податковий  облік:  Навч.  посібник.  – К.:  Центр  навч.  літ.,  2005.  –  3012 с.
  6. Будько З.М. Фінансово-правова відповідальність за вчинення податкових правопорушень : дис.. канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / З. М. Будько. – Запоріжжя, 2005. – 218 с.


Залишити відповідь