НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті проаналізовано сучасний стан державного боргу України та визначено основні загрози  борговій безпеці України. Запропоновано напрями підвищення рівня боргової безпеки України.

Ключові слова:  державний борг, боргова безпека, індикатори боргової безпеки.

В статье проанализировано современное состояние государственного долга Украины и определены основные угрозы долговой безопасности Украины. Предложены направления повышения уровня долговой безопасности Украины.

Ключевые слова: государственный долг, долговая безопасность, индикаторы долговой безопасности.

Current state of debt is analyzed and main threats of debts security ofUkraineare determined in the article. Directions of raising debt security of Ukraine are offered.

Keywords: State debt, debt security, indicators of the debt security.

 

Постановка проблеми. Державний кредит в нинішніх умовах господарювання постає одним з найважливіших елементів фінансової системи, інструментом у механізмі макроекономічного регулювання та реалізації економічної стратегії розвитку держави. Проте активне використання даного інструмента призводить до збільшення обсягів державного боргу, що може  стати реальною загрозою борговій безпеці України. Значна державна заборгованість може призвести до втрати стратегічних об’єктів економіки та поглиблення економічної кризи в Україні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми боргової безпеки широко розглядаються як зарубіжними, так і вітчизняними вченими. Серед зарубіжних вчених велику увагу даному питанню у свої працях приділяли Дж. Бьюкенен, Дж. Кейнс, А. Лернер, Дж. Стігліц, П. Харрод, та ін.

Серед українських науковців, які здійснили ґрунтовні дослідження питань боргової безпеки України та провели аналіз її стану на основі відповідних індикаторів, варто відзначити В. Андрущенка, О. Барановського, О. Василика, В.Корнєєва, С.Льовочкіна.

Необхідність подальших наукових досліджень у даному напрямку зумовлена динамічністю показників боргової безпеки, необхідністю доповнення цих показників інтегральним показником боргової безпеки, а також пошуком напрямків підвищення рівня боргової безпеки України.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні шляхів підвищення рівня боргової безпеки України на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів досліджуваної проблематики.

Виклад основного матеріалу. Боргова безпека держави являє собою рівень внутрішньої і зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування та ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень й оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням вітчизняної фінансової системи [2].

Показники боргової безпеки є найбільш об’єктивним інструментом визначення впливу державного боргу на фінансово-економічне становище держави. Виділяють абсолютні та відносні показники боргової безпеки. Основним абсолютним показником боргової безпеки є обсяг державного та гарантованого боргу. Серед відносних показників варто дослідити показники структури державного боргу, а також індикатори боргової безпеки, які відображені в «Методиці розрахунку рівня економічної безпеки України», розробленої Кабінетом міністрів України.

Аналізуючи динаміку обсягу державного боргу України протягом 2007-2011 років, варто відзначити тенденцію щодо зростання даного показника на 384,4 млрд. грн. (433,4 %).

Рис. 1. Динаміка сукупного державного боргу України 2007-2011 роки, млрд. грн.*

*Джерело: [8].

Ця динаміка є негативною, оскільки кошти отримані від державних запозичень фактично спрямовувались на фінансування поточних потреб Державного бюджету України і не стимулювали розвитку вітчизняної економіки нашої держави. Про це свідчить незначна частка держави у капітальних інвестиціях в економіку України (рис. 2)

Рис. 2. Динаміка частки капітальних інвестицій, які фінансуються з Державного бюджету України за 2007-2011 роки, %*

*Джерело: [8].

Рівень боргової безпеки в значній мірі залежить від співвідношення структурних елементів державного боргу.

Аналізуючи структуру державного боргу України в залежності від кредитора варто відзначити позитивні зрушення, оскільки в період 2007-2011 років спостерігається зростання частки внутрішнього державного боргу з 21,2 % до 36,7 %. Проте частка зовнішнього державного боргу України залишається все ще значною (63,3 %). Це свідчить про наявність загроз для економіки та фінансової системи України, оскільки потенційні інвестиційні ресурси в майбутньому будуть переміщуватись закордон у вигляді платежів пов’язаних із обслуговуванням та погашенням кредитів отриманих від нерезидентів України.

Крім того існують загрози для фінансової системи України, пов’язані із девальвацією гривні по відношенню до інших валют у яких здійснювались державні запозичення, оскільки частка державного боргу України у іноземній валюті на кінець 2011 року становила 64 %  державного боргу (з 20,5 % до 36 %).

Аналіз індикаторів стану боргової безпеки протягом 2007-2011 років свідчить  про її задовільний рівень, оскільки майже всі досліджувані показники незважаючи на їх негативну тенденцію, не перевищували порогових значень (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка індикаторів боргової безпеки України за 2007-2011 роки

*Джерело: [2,5,6,8].

Назва індикатора

Порогові значення показників

Роки

Абсолютний приріст

2007

2008

2009

2010

2011

2008-2007

2009-2008

2010-2009

2011-2010

Відношення сукупного обсягу державного боргу до ВВП, %

Не більше 60

12,3

20,0

34,7

39,5

36,0

7,7

14,7

4,8

-3,5

Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, %

Не більше 25

9,7

15,1

23,2

25,3

22,8

5,4

8,1

2,1

-2,5

Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США

Не більше 200

298,5

402,1

579,3

758,9

821,8

103,7

177,1

179,7

62,9

Відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, %

Не більше 70

21,1

20,1

52,7

52,5

45,6

-1,0

32,5

-0,1

-6,9

Відношення  сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, %

Не більше 20

3,1

2,0

10,2

8,7

10,5

-1,1

8,2

-1,5

1,8

Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходу державного бюджету, %

Не більше 20

4,3

2,4

8,2

5,0

6,7

-2,0

5,8

-3,2

1,7

Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, %

Не більше 30

2,6

4,9

11,5

14,2

13,2

2,3

6,6

2,7

-1,0

Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету, %

Не більше 25

2,0

2,0

10,4

13,1

15,1

0,0

8,4

2,7

2,0

Відношення заборгованості уряду за державними цінними паперами (ОВДП і ОЗДП) до ВВП , %

Не більше 30

5,6

8,6

14,0

17,8

19,5

3,0

5,4

3,8

1,7

Винятком стали показники відношення державного боргу до ВВП та рівня зовнішньої заборгованості на одну особу, причому, останній показник у 2011 році перевищив порогове значення більше ніж у 4 рази і сягнув 821,8 дол. США на одну особу.

Окрім того, протягом 2007-2011 років, суттєво зріс показник співвідношення державного боргу та ВВП України з 12,3 % до 36 % (майже втричі). Ця тенденція свідчить про те, що державний попит на внутрішні та зовнішні ресурси зростає швидшими темпами, ніж економічний розвиток країни. Проте незважаючи на значні темпи росту, цей показник залишається в межах критичного значення 60 %, яке передбачене чинним законодавством. Проте, за останніми дослідженнями фахівців МВФ, для  групи країн з ринками, що формуються (до цієї групи вони відносять і України) критичним є значення 42,8 %. Тобто перед Україною у найближчий період можуть постати проблеми пов’язані з неможливістю відповідати за свої зобов’язання перед кредиторами.

На основі індикаторів боргової безпеки, можна розрахувати інтегральний показник боргової безпеки для окремо взятої країни за різні періоди часу. Відповідно до методики А. М. Мних, інтегральну оцінку боргового навантаження можна визначити за допомогою багатовимірної середньої [3]:

Gj=∑(zij*di),                                                                                                              (1)

де Gj – інтегрований показник боргової безпеки j-ї країни (або періоду);

zij – оцінка боргових індикаторів;

di – ваговий коефіцієнт i-го показника (групи показників).

Значення оцінок боргових індикаторів-симуляторів (ті що мають прямий вплив на інтегральний показник) визначається за формулою:

zij= -xij/xi(сер.),                                                                                                      (2)

В свою чергу, для індикаторів-дестимуляторів:

zij= -xij/xi(сер.),                                                                                                      (3)

де xij – значення і-го показника для j-ї країни (або періоду);

xi(сер.)–  середній рівень і-го показника для j-ї країни (або періоду).

Розрахунок значення інтегральної оцінки боргового навантаження (Gj) для країни за різні періоди часу дозволяє провести аналіз динаміки державного боргу та виявити характер його взаємозв’язку з показниками економічного та соціального розвитку країни. Порівняння інтегральних оцінок різних країн дозволяє виявити ступінь ризику здійснення фінансових інвестицій в боргові зобов’язання тієї чи іншої країни та оцінити рівень її боргової уразливості.

На основі індикаторів боргової безпеки було обчислено інтегральний показник боргової безпеки України на 2007-2011 роки. Ці показники є дестимуляторами оскільки їх зростання негативно впливає на значення інтегрального показника. Розрахунок інтегрального показника боргової безпеки України за 2007-2011 роки подано в таблиці 2.

Таблиця 2

Розрахунок інтегрального показника боргової безпеки України

за 2007-2011 роки

Назва індикатора

Вплив на інтегральну оцінку

di

zij

di× zij

2007

2008

2009

2010

2011

2007

2008

2009

2010

2011

2007

2008

2009

2010

2011

Відношення сукупного обсягу державного боргу до ВВП

Дестиму-лятор

0,20

0,27

0,21

0,22

0,21

1,62

2,13

1,68

1,79

1,70

0,33

0,57

0,35

0,40

0,36

Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП

Дестиму-лятор

0,16

0,20

0,14

0,14

0,13

1,28

1,60

1,13

1,15

1,08

0,20

0,32

0,16

0,16

0,14

Відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг

Дестиму-лятор

0,35

0,27

0,32

0,30

0,27

2,78

2,15

2,55

2,39

2,15

0,97

0,58

0,82

0,71

0,58

Відношення  сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг

Дестиму-лятор

0,05

0,03

0,06

0,05

0,06

0,41

0,22

0,50

0,40

0,50

0,02

0,01

0,03

0,02

0,03

Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходу державного бюджету

Дестиму-лятор

0,07

0,03

0,05

0,03

0,04

0,57

0,25

0,40

0,23

0,32

0,04

0,01

0,02

0,01

0,01

Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП

Дестиму-лятор

0,04

0,07

0,07

0,08

0,08

0,34

0,52

0,56

0,65

0,62

0,01

0,03

0,04

0,05

0,05

Відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету

Дестиму-лятор

0,03

0,03

0,06

0,07

0,09

0,26

0,21

0,50

0,59

0,71

0,01

0,01

0,03

0,04

0,06

Відношення заборгованості уряду за державними цінними паперами (ОВДП і ОЗДП) до ВВП

Дестиму-лятор

0,09

0,11

0,08

0,10

0,12

0,74

0,92

0,68

0,81

0,92

0,07

0,11

0,06

0,08

0,11

Всього

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,65

1,62

1,51

1,48

1,35

Зниження розрахованого нами інтегрального індикатора боргової безпеки України за 2007-2011 років з 1,65 в. п. до 1,35 в. п., свідчить про зростання негативного впливу державного боргу на фінансове становище держави.

Отже, аналіз боргової безпеки за 2007-2011 роки свідчить про прийнятний її рівень. Проте зміни які відбулися протягом останніх п’яти років створили суттєві проблеми фінансовій системі України. Це насамперед зростання боргового навантаження на економіку та Державний бюджет України, погіршення фіскальної дисципліни, зниження ефективності використання державних запозичень.

Висновки. З метою підвищення рівня боргової безпеки України ми пропонуємо особливу увагу зосередити на реалізації наступних стратегічних заходів:

  • вдосконалення вітчизняного законодавства  щодо державного боргу шляхом прийняття Закон України «Про державний борг». Даний законодавчий акт, на нашу думку, дозволить  вдосконалити механізм здійснення державних запозичень та погашення державного боргу, створить умови для прозорості та передбачуваності для всіх економічних агентів в питаннях управління державним боргом та створення сучасної інформаційної інфраструктури управління державним боргом і ризиками, сприятиме сприяння розвиткові ринку державних цінних паперів;
  • зменшення боргового тягаря та розвитку альтернативних, непозикових інструментів фінансування бюджетних видатків.
  • використання внутрішніх запозичень , як засобу перерозподілу прибутку всередині країни, видаються більш прийнятними для капіталодефіцитної економіки;
  • інвестування залучених коштів у поліпшення виробничої, транспортної, енергетичної, інформаційної та ін. інфраструктури; у розвиток людського капіталу.

 

Література:

  1. Бюджетний кодекс України, прийнятий Законом України № 2456-VI від 08.07.2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:  http://www.zakon.rada.gov.ua
  2. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України» від 02 березня 2007 р. № 60. [Електронний ресурс] .  — Режим доступу:  http://www.me.gov.ua
  3. Мних А. М. Механізм оцінки боргового тягаря В Україні як спосіб підвищення ефективності державних запозичень. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Efp/2010_1/Mnyh.pdf
  4. Державна казначейська служба України. – Режим доступу: http://treasury.gov.ua.
  5. Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
  6. Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ibser.org.ua
  7. Міжнародний валютний фонд [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.imf.org
  8. Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua
  9. Рахункова палата України. – Режим доступу: www.acrada.gov.ua.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь