Мунтян Руслан Миколайович

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА УГОРСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ НА ЗАКАРПАТТІ

Анотація. У статті аналізуються особливості правового становища угорської національної меншини на Закарпатті. Аналізується нормативно-правова база, що регулює статус національних меншин, зокрема мовна та освітня політика, а також питання політичного представництва угорської громади. Окрему увагу приділено впливу зовнішньополітичного фактору, зокрема ролі Угорщини у формуванні політичного порядку денного угорської національної меншини на Закарпатті.

Розглянуто основні виклики для української державності, пов’язані з реалізацією прав угорської меншини, потенційні ризики регіональної дестабілізації, а також механізми гармонізації міжетнічних відносин.

Ключові слова: угорська національна меншина, Закарпаття, міжетнічні відносини, мовна політика, освітня політика, національна ідентичність, євроінтеграція, двосторонні відносини, виклики, Україна-Угорщина.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є всебічний аналіз правового статусу угорської національної меншини на Закарпатті та державної політики України щодо її інтеграції. Основними завданнями дослідження є: визначення історичних передумов формування угорської громади Закарпаття та її сучасного правового статусу; аналіз національного законодавства України щодо національних меншин у контексті міжнародно-правових стандартів; оцінка впливу реформ у сфері мовної та освітньої політики на угорську меншину; визначення зовнішньополітичних чинників, що впливають на регіональні етнополітичні процеси; окреслення можливих шляхів гармонізації міжетнічних відносин та зменшення напруги в регіоні.

Методи. У статті використовуються різні методи дослідження, які забезпечують комплексний аналіз правового статусу угорської національної меншини в Україні. Формально-юридичний метод застосовується для аналізу законодавчих актів України та інших нормативно-правових актів, які регулюють права національних меншин. Порівняльно-правовий метод використовується для зіставлення законодавства України із міжнародними стандартами у сфері прав національних меншин. Історико-правовий метод використовується для дослідження процесу формування правового статусу угорської національної меншини в Україні, зокрема у контексті змін державної політики після здобуття незалежності України, прийняття нового законодавства та впливу євроінтеграційного курсу країни. Особлива увага приділяється аналізу політики мовної та освітньої сфери, яка змінювалася залежно від політичної ситуації та міжнародного впливу. Соціологічний метод дозволяє оцінити ставлення представників угорської громади Закарпаття до мовної та освітньої політики України на основі соціологічних опитувань, аналітичних звітів та досліджень громадської думки. Системно-структурний метод застосовується для аналізу державної політики України щодо національних меншин як комплексного явища, що включає правові, політичні, соціальні та міжнародні аспекти. Застосування зазначених методів спрямоване на всебічне висвітлення правового становища угорської національної меншини в Україні, визначення проблемні аспекти правового регулювання та запропонувати шляхи його вдосконалення відповідно до міжнародних стандартів.

Історія вивчення питання. Проблематика угорської національної меншини на Закарпатті досліджувалася як у працях українських науковців (О. Майборода, В. Воротніков, Т. Кузьо), так і в роботах угорських дослідників (А. Толмачі, Г. Тот). Особливу увагу вчені приділяли питанням мовної політики, проблемам освіти угорської громади, політичного представництва та історичним аспектам формування угорської меншини на Закарпатті. 

Хронологічні рамки дослідження. Дослідження охоплює період від здобуття Україною незалежності у 1991 році до сучасного етапу. Окремо розглядаються історичні передумови питання, що сягають ХХ століття, зокрема зміни державних кордонів та вплив міжнародних угод на статус угорської меншини на Закарпатті.

Вступ. Угорська національна меншина на Закарпатті є однією з найбільш численних етнічних спільнот регіону, що історично зберігає власну мову, культуру та національну ідентичність. В умовах сучасних суспільно-політичних трансформацій питання її правового статусу, мовної та освітньої політики, а також взаємодії з українським суспільством набувають особливої актуальності. Закарпаття є унікальним регіоном України, де історичні процеси, зміни державних кордонів та етнополітичні чинники сформували специфічну модель міжнаціональних відносин. Відносини між угорською громадою та українською більшістю традиційно характеризуються співіснуванням і взаємодією, однак окремі аспекти політики у сфері мови, освіти та громадянських прав викликають суспільні дискусії. Водночас питання угорської меншини має не лише внутрішньополітичний, а й міжнародний вимір, зважаючи на активну позицію Угорщини щодо підтримки своїх закордонних громад. У цій статті досліджуються особливості правового становища угорської меншини на Закарпатті, державна політика України у сфері забезпечення її прав та виклики, що постають у цьому контексті. Окрема увага приділяється аналізу змін у нормативно-правовому регулюванні, а також можливим шляхам забезпечення балансу між державними інтересами України та правами угорської громади.

Виклад  основного  матеріалу  дослідження. Упродовж століть Закарпаття залишалося поліетнічним регіоном, який перебував під впливом різних державних утворень, що значною мірою формувало його культурну, мовну та національну специфіку. У IX столітті територія сучасного Закарпаття входила до складу Київської Русі, проте вже в ХІ столітті потрапила під контроль Угорського королівства. Угорське панування тривало кілька століть, що зумовило значний вплив угорської культури, традицій і мови на місцеве населення. Після розпаду Австро-Угорської імперії внаслідок Першої світової війни Закарпаття, згідно з Тріанонським договором 1920 року, було передано Чехословаччині. У цей період чехословацька влада проводила політику модернізації регіону, сприяючи економічному та культурному розвитку, проте угорська громада почала втрачати свої домінантні позиції.

У 1938 році, після Мюнхенської угоди, частина Закарпаття була передана Угорщині, а вже у 1939 році після розпаду Чехословаччини вся територія краю перейшла під угорську адміністрацію. Угорська влада проводила політику мадяризації, спрямовану на зміцнення національної ідентичності серед угорського населення та асиміляцію інших етнічних груп. 

Після Другої світової війни Закарпаття увійшло до складу Радянського Союзу як частина Української Радянської Соціалістичної Республіки, що призвело до кардинальних змін у національній політиці. Радянська влада обмежила використання угорської мови, закрила угорські національні організації та стимулювала переселення українського населення до регіону.

З 1991 року Закарпаття стало частиною незалежної України, що відкрило нові можливості для збереження культурної самобутності угорської громади. Проте питання мовної, освітньої та політичної автономії угорців залишаються предметом дискусій у двосторонніх українсько-угорських відносинах.

На сьогоднішній день угорська меншина компактно проживає в Берегівському та Ужгородському районах Закарпаття. Її чисельність зменшується через демографічні процеси, трудову міграцію та асиміляцію, проте вона продовжує відігравати важливу роль у соціальному та культурному житті регіону [1]. 

За даними 2001 року, угорці становили 12,1% населення Закарпаття, що дорівнювало приблизно 151,5 тисячі осіб. Найбільша концентрація угорців була в Берегівському районі, де вони складали 76,1% населення, а також у Виноградівському (26,2%) та Ужгородському (33,4%) районах [10]. 

Однак, станом на 2025 рік, чисельність угорської громади на Закарпатті зменшилася. Це пов’язано з демографічними процесами, трудовою міграцією та асиміляцією. Зокрема, за останні три роки в деяких селах не було зареєстровано жодного народження, що свідчить про демографічну кризу в угорських громадах [2].

Сучасна угорська громада на Закарпатті зберігає власну етнокультурну ідентичність. Більшість представників меншини володіють українською мовою, проте у повсякденному житті використовують угорську. Значну роль у збереженні національної культури відіграють угорські освітні заклади, релігійні установи та громадські організації.

Національне законодавство України щодо національних меншин значною мірою розвивається з урахуванням міжнародно-правових стандартів, проте у питаннях мовної та освітньої політики, а також забезпечення політичних прав окремих етнічних груп, зокрема угорської громади Закарпаття, залишаються певні виклики. 

Правове регулювання статусу національних меншин в Україні ґрунтується на Конституції України, яка закріплює рівність усіх громадян незалежно від етнічного походження, та гарантує право національних меншин на збереження своєї мови, культури та традицій [12].

У 1992 році Україна як молода демократична держава Європи прийняла окремий законодавчий акт, спрямований на врегулювання правового статусу нацменшин – Закон України «Про національні меншини в Україні» [13]. Вказаний акт заклав фундаментальні юридичні основи регулювання суспільних відносин у цьому питанні та визначив елементарну систему гарантій вільного розвитку нацменшин. Разом із тим, після введення закону про нацменшини у дію в України, не спостерігалося активної роботи щодо удосконалення його положень у період наступних 20 років. Перші зміни до закону про нацменшини було внесено у 2012 році і стосувалися вони зміцненню засад державної мовної політики та гарантування недискримінації нацменшин обиратися або призначатися на будь-які посади в органах влади. Ці зміни було внесено окремими законами «Про засади державної мовної політики» [14], який посилив вимоги щодо використання української мови в освіті, медіа та державних установах та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України» [15]. Власне, саме законодавчі засади забезпечення мовних потреб нацменшин в Україні впродовж останніх років стали для ЄС приводом низки суттєвих зауважень і рекомендацій з боку європейських експертів [16, с. 21].

Подібна ситуація склалася й після прийняття у 2017 році Закону України «Про освіту» [17], який передбачає поступовий перехід шкільної освіти на українську мову викладання, що також спричинило негативну реакцію з боку угорської спільноти та уряду Угорщини.

У 2020 році було ухвалено Закон «Про повну загальну середню освіту», який уточнював мовні пропорції для національних меншин. Згідно з ним, до 4 класу учні могли навчатися рідною мовою, але з 5 класу частка навчання українською мовою мала становити не менше 20% і поступово збільшуватися до 60% у старших класах. Проте угорська громада продовжувала висловлювати невдоволення, вважаючи ці зміни недостатніми для збереження їхньої мовної ідентичності [11]. 

Важливим кроком у розвитку правового регулювання стало ухвалення у 2023 році нового Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» [18] яким було скасовано старий Закон України «Про національні меншини в Україні», прийнятий ще у 1992 році. Зміна законодавства в цій сфері є одним з 7 основних критеріїв вступу України до Європейського Союзу, і її активно лобіювала Угорщина. На шляху євроінтеграції Україна зобов’язалася забезпечити європейські стандарти захисту прав національних спільнот, зокрема шляхом створення належних механізмів для їх реалізації, на що і спрямований новоприйнятий Закон [34]. Цей закон має на меті вдосконалення механізмів захисту прав національних меншин. Він передбачає гарантії збереження культурної самобутності, забезпечує можливість навчання рідною мовою в межах чинного законодавства, а також сприяє розширенню прав меншин на використання своїх мов у приватному та суспільному житті. 

Основні положення нового закону [18]:

1. Визначення національних меншин: Закон вперше чітко визначає 1. поняття «національні меншини» та визнає їх невід’ємною частиною українського суспільства.
2. Гарантії держави: Держава зобов’язується утримуватися від політики асиміляції осіб, які належать до національних меншин, проти їхньої волі, та захищати їх від будь-яких дій, спрямованих на таку асиміляцію.​ 
3. Права та свободи: Закон гарантує рівні громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права для всіх громадян незалежно від етнічного походження. Особам, які належать до національних меншин, надається право на вільне використання рідної мови, збереження та розвиток культури, освіту рідною мовою та участь у громадському житті.​
4. Використання мов: У населених пунктах, де традиційно проживають особи, які належать до національних меншин, або де вони складають значну частину населення, місцеві органи влади можуть ухвалювати рішення про використання мов національних меншин поряд із державною мовою у публічній сфері.​ 
5. Фінансова підтримка: Держава передбачає фінансування заходів, спрямованих на підтримку культурної самобутності національних меншин, через окремі бюджетні програми та на конкурсних засадах [34].

Однак, за словами представників угорської громади, ці зміни не відновили повноцінне навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти. Вони наголошували, що закон залишає можливість для керівників закладів освіти розширювати коло предметів, які викладаються українською мовою, без урахування думки батьків та вчителів Представники угорської громади та офіційний Будапешт продовжують висловлювати застереження щодо обмеження мовних прав і поступового звуження сфер застосування угорської мови на Закарпатті. [8].

У грудні 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах» [22]. Цей документ передбачає захист права на використання мов національних меншин України, який забезпечує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Окрім цього, він гарантує право на використання мови нацменшини в освіті поряд із державною мовою, а також розширює права на використання мов нацменшин у медіа та видавництві. Приватні виші зможуть вільно обирати мову навчання, яка є офіційною мовою ЄС, втім, разом з цим треба буде забезпечити викладання української як окремої дисципліни. Представники нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС і які розпочали навчання у школі до 1 вересня 2018 року своєю рідною мовою, можуть навчатись у молодшій і середній школі згідно з нормами, що діяли до набрання чинності новими правилами [23].

Відповідність національного законодавства України міжнародним стандартам є ключовим аспектом для забезпечення прав угорської меншини. Україна є стороною Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин [20], яка передбачає обов’язок держави сприяти збереженню мов та культури етнічних громад, а також Європейської хартії регіональних мов або мов меншин [21], яка зобов’язує державу підтримувати мови меншин у сфері освіти, ЗМІ та адміністративному управлінні. Водночас реальна імплементація цих міжнародних зобов’язань у внутрішньому законодавстві часто стикається з труднощами через необхідність забезпечення державного суверенітету та єдності нації. 

Враховуючи євроінтеграційний курс України, важливим є дотримання міжнародних зобов’язань у сфері прав національних меншин, що сприятиме зменшенню напруги у двосторонніх відносинах з Угорщиною та підвищенню рівня соціальної стабільності на Закарпатті.

​В Угорщині ж права національних меншин регулюються Конституцією та Законом «Про права національних меншин» від 2011 року. Ці нормативні акти гарантують національним меншинам свободу вибору особистості, право використовувати рідну мову, розвивати та підтримувати власну культуру, а також отримувати освіту рідною мовою. Особливістю угорської системи є надання національним меншинам права на створення самоврядувань на місцевому, обласному та державному рівнях, що є унікальним навіть у європейському контексті. Ці самоврядування мають право висловлювати оцінки та давати згоду щодо питань, які мають визначальну роль у житті їхніх спільнот, таких як освіта, культура та використання мови. На державному рівні вони є постійними партнерами уряду та можуть висловлювати думку щодо всіх рішень, що стосуються їхніх спільнот [33].

Важливою відмінністю між підходами Угорщини та України є система самоврядування національних меншин. В Угорщині національні меншини мають право створювати власні самоврядування на різних рівнях, які мають значні повноваження та фінансову підтримку від держави. Наприклад, Державне самоврядування українців Угорщини отримує фінансування від уряду для підтримки своєї діяльності, включаючи організацію культурних та освітніх заходів. В Україні ж подібна система самоврядування національних меншин відсутня, і їхні права реалізуються через загальні державні та місцеві органи влади [33].​ 

Таким чином, обидві країни надають значні права та свободи національним меншинам, проте підходи до їхньої реалізації відрізняються, зокрема в аспекті організації самоврядування та ступеня автономії національних спільнот.

Соціально-економічне становище угорської громади залишається неоднорідним. Значна частина населення працює в сільському господарстві або займається малим бізнесом. Високий рівень трудової міграції до Угорщини сприяє підтримці економічного добробуту сімей, але водночас призводить до зменшення кількості угорців у регіоні. Уряд Угорщини активно підтримує громаду фінансово, надаючи гранти для розвитку освіти, культури та підприємництва. Така фінансова підтримка є частиною ширшої політики Будапешта щодо зміцнення зв’язків із закордонними угорцями та забезпечення їхнього культурного розвитку [24].

Одним із ключових напрямів фінансування є підтримка угорськомовної освіти. Угорський уряд виділяє значні кошти на модернізацію шкільної інфраструктури, закупівлю навчальних матеріалів та підручників угорською мовою. Також діють програми стипендій для студентів, які бажають здобувати вищу освіту в університетах Угорщини. Зокрема, програма Stipendium Hungaricum забезпечує повне покриття вартості навчання, проживання та медичного страхування для студентів з українським громадянством угорського походження [25]. Крім того, особливу увагу приділяють розвитку дошкільної освіти: у рамках угорських ініціатив за останні роки було відремонтовано та збудовано численну кількість дитячих садків на Закарпатті [26].

У порівнянні з практикою, яка існує в Україні щодо забезпечення навчання рідною мовою для національних меншин, Угорщина також надає значну увагу освіті своїх етнічних громад. Зокрема, в Будапешті планується відкриття першої державної двомовної середньої школи, де учні зможуть навчатися як угорською, так і українською мовами. Це свідчить про прагнення Угорщини підтримувати та розвивати мовну та культурну ідентичність української громади на своїй території [19]. На Закарпатті функціонують угорськомовні школи та Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ [9].

Культурна підтримка є ще одним важливим напрямом діяльності угорського уряду. Фонд Bethlen Gábor Alap регулярно фінансує організацію культурних заходів, фестивалів, театральних вистав, концертів та інших подій, спрямованих на збереження національної ідентичності угорців Закарпаття. Також виділяються кошти на розвиток угорськомовних засобів масової інформації, що сприяє поширенню інформації про події в громаді та забезпечує зв’язок із історичною батьківщиною [24]. 

Угорський уряд приділяє значну увагу підтримці малого та середнього бізнесу серед угорської громади на Закарпатті. Однією з таких ініціатив є «План Егана», започаткований у 2016 році, який передбачав виділення 32 мільярдів форинтів (близько 100 мільйонів євро) протягом трьох років для підтримки підприємництва в Карпатському регіоні. У рамках цього плану надавалися кредити під мінімальні відсотки для створення та розвитку бізнесу на Закарпатті [27].

Загалом, за період з 2011 по 2020 роки, Закарпаття отримало від угорського уряду майже 36 мільярдів форинтів (понад 3 мільярди гривень або 115 мільйонів євро). Ці кошти спрямовувалися на різні потреби, включаючи підтримку підприємців, розвиток культури та освіти [24]. ​ 

Особлива увага приділяється сільськогосподарському сектору, оскільки значна частина угорської громади зайнята в цій галузі. Угорщина надає фінансову допомогу угорськомовним підприємцям на Закарпатті, що сприяє економічній стабільності регіону [28].  

​Угорщина активно підтримує й соціальні ініціативи на Закарпатті, зокрема в галузі охорони здоров’я. Наприклад, у лютому 2018 року угорський уряд передав Закарпаттю медичне обладнання для 57 сімейних амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів на суму понад 120 тисяч євро. Серед обладнання були комп’ютери, тонометри, офтальмоскопи, отоскопи та інше устаткування, що покращило якість медичних послуг у регіоні [29]. ​ 

Однак така фінансова підтримка викликає різні реакції в українському суспільстві. У 2019 році угорський уряд виділив 7,5 мільйонів євро на розвиток угорської культури на Закарпатті та реставрацію пам’яток. Це рішення викликало занепокоєння в українському МЗС, яке назвало такі дії «агресивними», побоюючись посилення впливу Будапешта в регіоні [30]. 

Щодо демографічної ситуації, кількість угорців на Закарпатті значно зменшилася. За даними на грудень 2024 року, чисельність угорської громади скоротилася з колишніх 150 тисяч до реальних 70-80 тисяч осіб. Основними причинами є міграція, демографічні зміни та процеси асиміляції [31]. ​ 

Фінансова підтримка, яку надає Угорщина угорській громаді Закарпаття, відіграє значну роль у збереженні її культурної самобутності, сприяючи підтримці мовних та етнокультурних традицій. Така допомога охоплює освітні та культурні ініціативи, надання стипендій та можливостей для навчання, що дозволяє громаді зберігати свою ідентичність в умовах сучасних соціально-економічних викликів.

Однак, така політика є важливим аспектом українсько-угорських відносин, оскільки має потенційний вплив не лише на етнокультурний розвиток, а й на геополітичну ситуацію в регіоні. Враховуючи стратегічні інтереси України, міжнародну підтримку національних меншин слід розглядати крізь призму збереження державного суверенітету та національних інтересів. Відповідна взаємодія між державами має базуватися на принципах добросусідства, відкритого діалогу та поваги до територіальної цілісності України, що сприятиме стабільності та гармонійному розвитку регіону.

Питання подвійного громадянства в Україні, особливо щодо угорської меншини на Закарпатті, є надзвичайно актуальним і суперечливим. Українське законодавство не визнає подвійного громадянства, що означає, що громадяни України повинні мати лише одне громадянство — українське. Однак на практиці багато закарпатських угорців отримують угорські паспорти, що створює складну ситуацію як для України, так і для Угорщини [4].

Процес масової видачі угорських паспортів громадянам України розпочався близько 2011 року. За даними на 2018 рік, понад 100 тисяч українців, переважно мешканців Закарпаття, отримали угорське громадянство [32]. Ця цифра свідчить про масштабність явища та його потенційний вплив на регіон.

Угорщина активно сприяє отриманню громадянства для етнічних угорців, які проживають за межами країни. Це є частиною її гуманітарної політики, спрямованої на підтримку національної ідентичності угорців за кордоном. Однак така політика викликає занепокоєння в Україні, оскільки подвійне громадянство може використовуватися як інструмент політичного впливу. Зокрема, надання громадянства розглядається як спосіб зміцнення впливу Угорщини на Закарпатті та потенційного втручання у внутрішні справи України [4]. 

Українське законодавство не визнає подвійного громадянства, але не передбачає чіткої відповідальності за його наявність, що створює правову колізію, оскільки громадяни, які отримали інше громадянство, формально порушують закон, але механізми притягнення їх до відповідальності відсутні. Ця ситуація викликає дискусії щодо необхідності внесення змін до законодавства для врегулювання питання подвійного громадянства та запобігання потенційним загрозам національній безпеці.

Таким чином, питання подвійного громадянства в Україні, особливо щодо угорської меншини на Закарпатті, є складним і багатогранним. Воно потребує ретельного аналізу та врегулювання на законодавчому рівні з урахуванням національних інтересів та прав громадян.

Для покращення міжетнічних відносин на Закарпатті необхідно забезпечити баланс між державними інтересами України та правами національних меншин. Це питання залишається одним із ключових у регіональній політиці, оскільки Закарпаття має унікальну етнічну структуру, де проживає значна угорська громада. Відсутність ефективної інтеграційної політики може призводити до соціальної напруги, тому важливо розробити механізми, які сприятимуть гармонійному співіснуванню різних національностей.

Одним із важливих кроків у цьому напрямку є розробка комплексних програм інтеграції меншин у суспільне життя. Це передбачає впровадження заходів, спрямованих на підвищення рівня залученості представників національних меншин у політичне, економічне та культурне життя країни. Зокрема, варто сприяти їхній участі у місцевому самоврядуванні, державних органах влади та громадських ініціативах. Такі програми можуть включати соціальні проєкти, навчальні курси та грантові ініціативи, що підтримуватимуть розвиток громад.

Ще одним важливим аспектом є створення умов для вивчення української мови без примусового обмеження навчання рідною мовою. Законодавчі ініціативи у сфері освіти мають враховувати специфіку багатонаціонального населення Закарпаття, адже ефективне вивчення державної мови можливе лише тоді, коли воно відбувається природним шляхом, а не через адміністративний тиск. Важливо розробляти методики навчання, що враховують особливості носіїв інших мов, забезпечувати школи якісними підручниками, розширювати мережу мовних курсів і створювати стимулюючі програми, які б заохочували представників меншин до вивчення української мови.

Не менш важливим кроком є посилення культурного діалогу між українцями та громадянами України угорського походження. Культура завжди була одним із найефективніших засобів взаєморозуміння між народами. Проведення спільних культурних заходів, фестивалів, виставок, літературних вечорів та освітніх обмінів сприятиме взаємному розумінню та повазі між спільнотами. Крім того, підтримка двомовних медіапроєктів та програм, що висвітлюють спільну історію та культурну спадщину Закарпаття, допоможе подолати стереотипи та зміцнити дружні відносини між громадами.

Окремим напрямом у налагодженні міжетнічного діалогу є розвиток транскордонного співробітництва для залучення спільних економічних проєктів. Географічне розташування Закарпаття дозволяє використовувати економічний потенціал регіону для розвитку міжнародної співпраці. Інвестиційні програми, підтримка малого та середнього бізнесу, створення спільних підприємств із сусідніми країнами сприятимуть економічному зростанню та підвищенню рівня життя населення. Важливу роль тут можуть відігравати європейські програми фінансування, що сприяють інтеграції прикордонних територій, обміну досвідом та створенню нових можливостей для співпраці.

Таким чином, забезпечення рівноваги між інтересами держави та правами національних меншин на Закарпатті можливе лише через комплексний підхід, що включає політичні, освітні, культурні та економічні заходи. Ефективне впровадження цих ініціатив сприятиме зміцненню національної єдності та стабільності у регіоні, зменшенню міжетнічної напруги та формуванню взаємної довіри між різними громадами [5].

Висновки. Угорська національна меншина на Закарпатті є невід’ємною частиною регіону та відіграє важливу роль у його соціально-культурному житті. Водночас міжетнічні відносини ускладнюються через мовні та політичні питання, що вимагають зваженого підходу з боку української влади. Створення ефективної державної політики щодо національних меншин та розвиток українсько-угорського діалогу є ключовими умовами стабільності та гармонії в регіоні.

Аналіз правового статусу угорської національної меншини на Закарпатті та державної політики України щодо її інтеграції дозволяє сформулювати кілька ключових висновків. 

Україна прагне забезпечити права угорської громади відповідно до міжнародних стандартів та власного законодавства, однак процес реформ у сфері мовної та освітньої політики викликає певні суперечності та суспільний резонанс. Впровадження нових мовних норм, зокрема в освіті, спрямоване на зміцнення позицій державної мови, проте водночас породжує занепокоєння серед угорської меншини щодо збереження їхньої мовної ідентичності.

Зовнішньополітичний чинник відіграє значну роль у розвитку міжетнічних відносин у регіоні. Угорщина активно підтримує своїх закордонних співвітчизників, що виражається у фінансовій та культурній допомозі, проте іноді ці ініціативи сприймаються Україною як інструмент політичного тиску. Це створює потенційні ризики для стабільності регіону, особливо в контексті чутливих питань подвійного громадянства, фінансування освітніх установ та політичного лобіювання інтересів угорської меншини на міжнародній арені.

Важливим аспектом є оцінка впливу реформ у сфері мовної та освітньої політики на угорську меншину. Запровадження законодавчих змін, спрямованих на підвищення ролі української мови в освіті та публічному житті, викликало неоднозначну реакцію серед угорської громади Закарпаття. Хоча такі реформи сприяють зміцненню національної єдності та інтеграції, вони також створюють ризики для збереження культурної та мовної самобутності меншин. Це вимагає розробки збалансованих механізмів, що дозволять одночасно підтримувати державну мовну політику та гарантувати належні умови для функціонування мов національних меншин.

Гармонізація міжетнічних відносин та зменшення напруги в регіоні є стратегічно важливими завданнями для України. Це потребує розширення можливостей діалогу між державними органами влади та представниками угорської громади, пошуку компромісних рішень у мовній та освітній політиці, а також запровадження ефективних механізмів захисту прав національних меншин. Крім того, важливо залучати міжнародні організації до спостереження за дотриманням прав меншин, що сприятиме прозорості та об’єктивності оцінки політичних рішень.

Окреслення можливих шляхів гармонізації міжетнічних відносин є важливим завданням для забезпечення стабільності в регіоні. Серед таких шляхів можна виокремити створення ефективних комунікаційних платформ між представниками угорської громади та українською владою, що дозволить узгоджувати мовну та освітню політику, враховуючи інтереси обох сторін. Запровадження спільних культурних та соціальних проєктів може сприяти зближенню спільнот та формуванню довіри між ними. Також необхідно активізувати роботу щодо адаптації європейських стандартів у сфері прав національних меншин в українське законодавство, що допоможе забезпечити більш справедливе врегулювання мовних та освітніх питань. Важливим є залучення міжнародних експертів до розробки відповідних політик, що дозволить врахувати як національні інтереси України, так і права національних меншин.

Отже, Україна має продовжувати вдосконалення своєї політики щодо угорської національної меншини, зокрема шляхом діалогу з громадою та Угорщиною, імплементації міжнародних стандартів та розробки гнучких механізмів правового врегулювання. Пошук компромісу між державними інтересами та правами національних меншин є ключовим завданням для забезпечення стабільності та міжетнічної злагоди на Закарпатті.

Список використаних джерел

1. Державна служба статистики України. Національний склад населення України за даними перепису. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_u.html.
2. Кабінет Міністрів України. Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію завдань Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/850-2023-%D1%80#Text.
3. Верховна Рада України. Закон України «Про освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.
4. Радіо Свобода. Проблема подвійного громадянства в Україні. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/podviyne-hromadianstvo-perspektyvy-chy-polittehnolohiya/31592779.html.
5. Інститут стратегічних досліджень. Українсько-угорські відносини: виклики та перспективи. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/mizhnarodni-vidnosini/ukrainsko-ugorski-vidnosini-v-konteksti-zmini-politichnogo.
6. Главком. Угорській громаді Закарпаття знову не сподобався закон про середню освіту. URL: https://glavcom.ua/country/society/ugorskiy-gromadi-zakarpattya-znovu-ne-spodobavsya-zakon-pro-serednyu-osvitu-653340.html.
7. Радіо Свобода. Угорщина: новий закон України про освіту викликав критику. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news/28720750.html.
8. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство. Заява за результатами річних загальних зборів організації. URL: https://life.karpat.in.ua/?p=225676&lang=uk.
9. Вегеш М. М. Політична історія Закарпаття. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/41536/1/%D0%92%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%88_%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%86%D0%A2%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%90%20%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%AF%20%D0%97%D0%90%D0%9A%D0%90%D0%A0%D0%9F%D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AF_preview.pdf.
10. Державна служба статистики України. Чисельність населення України 2021. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/10/zb_nasel%20_2021.pdf.
11. Національна освітня асоціація. Новий закон про середню освіту: відповідаємо на неочевидні запитання. URL: https://nus.org.ua/2020/03/19/novyj-zakon-pro-serednyu-osvitu-vidpovidayemo-na-neochevydni-zapytannya/ 
12. Конституція України : Конституція України; Верховна Рада України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
13. Про національні меншини в Україні : Закон України від 25.06.1992 № 2494-XII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2494-12
14. Про засади державної мовної політики : Закон України від 03.07.2012 № 5029-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/5029-17
15. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України : Закон України від 16.10.2012 № 5461-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/5461-17
16. Передерій О. Реформування законодавства про національні меншини україни у контексті європеїзації правової системи україни (теоретико-правовий аспект). Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2022. Серія ПРАВО, № 73. С. 19-23. URL: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.73.3.
17. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2145-19
18. Про національні меншини (спільноти) України : Закон України від 13.12.2022 № 2827-IX // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2827-20
19. В Угорщині відкриють першу школу, де діти навчатимуться українською мовою, – Закарпатська ОВА. URL: https://rubryka.com/2024/08/26/v-ugorshhyni-vidkryyut-pershu-shkolu-de-dity-navchatymutsya-ukrayinskoyu-movoyu-zakarpatska-ova/?utm_source=chatgpt.com
20. Рамкова конвенція про захист національних меншин : Конвенція; Рада Європи від 01.02.1995 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/995_055
21. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин : Хартія; Рада Європи від 05.11.1992 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/994_014
22. Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах : Закон України від 08.12.2023 № 3504-IX // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/3504-20
23. ZMINA. Оновлене законодавство України про нацменшини відповідає міжнародним стандартам – Шмигаль. URL: https://zmina.info/news/onovlene-zakonodavstvo-ukrayiny-pro-naczmenshyny-vidpovidaye-mizhnarodnym-standartam-shmygal/
24. Радіо Свобода. Мільярди для Закарпаття: угорський уряд через гранти роками нарощує вплив в Україні – «Схеми». URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-skhemy-milyardy-dlya zakarpattya/31349180.html
25. РБК-Україна. Угорщина надасть стипендії для українських студентів: які умови. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/ugorshchina-vidkrila-priyom-zayavok-stipendiyi-1733751672.html
26. Факти. Берегівський район на Закарпатті – не Угорщина. Маніпуляції та реформа децентралізації. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20200610-beregivskyj-rajon-na-zakarpatti-ne-ugorshhyna-manipulyatsiyi-ta-reforma-detsentralizatsiyi/
27. Mukachevo.net. Підписано перші 600 угод в рамках плану Егана підтримки малого і середнього бізнесу Закарпаття. URL: https://mukachevo.net/news/pidpysano-pershi-600-uhod-v-ramkakh-planu-ehana-pidtrymky-maloho-i-serednyoho-biznesu-zakarpattia_185394.html
28. Українські національні новини. Угорщина надає фінансову допомогу угорськомовним підприємцям українського Закарпаття. URL: https://unn.ua/news/ugorschina-nadaye-finansovu-dopomogu-ugorskomovnim-pidpriyemtsyam-ukrayinskogo-zakarpattya
29. Урядовий портал. Угорці передали Закарпаттю медичне обладнання для 57 сімейних амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ugorci-peredali-zakarpattyu-medichne-obladnannya-dlya-57-simejnih-ambulatorij-ta-feldshersko-akusherskih-punktiv
30. ТСН. Угорщина виділила гроші на розвиток своєї культури в Закарпатті: чого слід побоюватися Україні. URL: https://tsn.ua/ukrayina/ugorschina-vidilila-groshi-na-rozvitok-svoyeyi-kulturi-v-zakarpatti-chogo-slid-poboyuvatisya-ukrayini-1363071.html
31. Закарпаття онлайн. Кількість угорців на Закарпатті зменшилася з колишніх 150 тисяч до реальних 70-80 тисяч – ОВА. URL: https://zakarpattya.net.ua/News/235467-Kilkist-uhortsiv-na-Zakarpatti-zmenshylasia-z-kolyshnikh-150-tysiach-do-realnykh-70-80-tysiach-%E2%80%93-OVA
32. ZAXID.NET. Угорщина видала понад 100 тис. паспортів мешканцям українського Закарпаття. URL: https://zaxid.net/ponad_100_tis_svoyih_pasportiv_vidala_ugorshhina_na_zakarpatti_n1454795
33. Демократична спілка угорців України. Як живе українська громада в Угорщині: репортаж із Будапешта. URL: https://umdsz.info/iak-zhyve-ukrainska-hromada-v-uhorshchyni-reportazh-iz-budapeshta/
34. Опора. Аналіз змін до Закону України «Про національні меншини (спільноти) України». URL: https://www.oporaua.org/other/analiz-zmin-do-zakonu-ukrayini-pro-nacional-ni-menshini-spil-noti-ukrayini-24987