Пак Діна
Метафоричні асоціативні карти як інструмент діагностики та корекції самооцінки підлітків у цифрову епоху
У статті розглянуто можливості використання метафоричних асоціативних карт як ефективного інструменту психологічної роботи з формування адекватної самооцінки підлітків в умовах цифрового середовища. Обґрунтовано доцільність застосування метафоричного підходу для подолання психологічних захистів та створення безпечного простору саморозкриття. Детально описано методику МАК-сесії “Дерево”, яка дозволяє досліджувати чотири ключові виміри Я-образу підлітка через символічні компоненти. Проаналізовано психологічні механізми впливу метафоричних образів на усвідомлення власної ідентичності та виявлено особливості інтерпретації символів у контексті впливу соціальних мереж на самосприйняття. Підкреслено значущість інтеграції традиційних психологічних методів з інноваційними підходами, що враховують специфіку цифрової соціалізації сучасних підлітків.
Ключові слова: метафоричні асоціативні карти, самооцінка підлітків, Я-образ, психологічна діагностика, цифрове середовище, символічна робота.
Dina Pak
Metaphorical associative cards as a tool for diagnosing and correcting self-esteem in adolescents in the digital age
The article discusses the possibilities of using metaphorical associative cards as an effective tool for psychological work on forming adequate self-esteem in adolescents in a digital environment. The article substantiates the feasibility of using a metaphorical approach to overcome psychological defences and create a safe space for self-disclosure. It describes in detail the methodology of the MAC session ‘Tree’, which allows exploring four key dimensions of an adolescent’s self-image through symbolic components. The psychological mechanisms of the influence of metaphorical images on the awareness of one’s own identity are analysed, and the peculiarities of the interpretation of symbols in the context of the influence of social networks on self-perception are revealed. The importance of integrating traditional psychological methods with innovative approaches that take into account the specifics of the digital socialisation of modern adolescents is emphasised.
Keywords: metaphorical associative cards, adolescent self-esteem, self-image, psychological diagnosis, digital environment, symbolic work.
Постановка проблеми. Сучасна психологічна практика постійно потребує оновлення інструментарію для роботи з підлітками, оскільки умови їхньої соціалізації зазнають принципових трансформацій під впливом цифровізації суспільства. Підлітковий вік традиційно визначається як період підвищеної вразливості, коли формування самооцінки відбувається через інтенсивне соціальне порівняння та пошук власної ідентичності. Однак специфіка сучасного етапу розвитку полягає в тому, що цей процес відбувається одночасно у двох площинах: реальному та віртуальному просторі. Соціальні мережі створюють нові механізми впливу на самосприйняття підлітків, де оцінка власної цінності часто визначається кількістю лайків, коментарів і підписок.
У таких умовах традиційні методи психологічної діагностики та корекції самооцінки не завжди виявляються достатньо ефективними. Підлітки часто демонструють опір прямим запитанням про власні переживання, використовують захисні механізми та не готові відкрито говорити про проблеми самосприйняття. Це зумовлює потребу у методах, які дозволяють обійти психологічний захист і створити умови для глибокої саморефлексії без загрози самооцінці. Метафоричні асоціативні карти представляють собою інструмент, здатний вирішити це методологічне протиріччя, забезпечуючи м’яке входження у внутрішній світ підлітка через символічну образність.
Актуальність дослідження визначається необхідністю розробки науково обґрунтованих методик психологічної роботи, які враховують як класичні закономірності формування самооцінки в підлітковому віці, так і специфічні виклики цифрової епохи. Метафоричні асоціативні карти як проєктивний інструмент мають значний потенціал для вирішення цього завдання, однак їхнє застосування у контексті впливу соціальних мереж на самооцінку підлітків потребує детального теоретичного обґрунтування та методичної конкретизації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика формування самооцінки підлітків традиційно перебуває у фокусі уваги вітчизняних та зарубіжних дослідників. Кулаковська Р.Р. досліджувала особливості формування адекватної самооцінки у підлітковому віці, наголошуючи на визначальній ролі соціального оточення у цьому процесі. Козерук Ю.В. та Попович І.С. аналізували механізми становлення самосвідомості в період підліткової кризи, підкреслюючи значущість рефлексивних здібностей для формування стабільного Я-образу. Вплив цифрового середовища на особистісний розвиток підлітків досліджували Козак А.С. та Сургунд Н.А., які констатували, що інформаційне середовище та інтернет справляють значний вплив на формування образу Я у сучасної молоді. Мельник О.А. наголошує, що цифрова соціалізація створює як нові можливості, так і специфічні ризики для розвитку особистості, що вимагає перегляду традиційних підходів до психологічної роботи з підлітками.
Теоретичні основи використання метафоричних асоціативних карт у психологічній практиці розроблялися численними дослідниками. Проте застосування цього інструменту саме для діагностики та корекції самооцінки підлітків в умовах впливу цифрового середовища залишається недостатньо вивченим. Існуючі дослідження переважно зосереджені або на загальних принципах роботи з МАК, або на традиційних підходах до формування самооцінки, однак інтеграція цих напрямів у контексті сучасних викликів цифрової епохи потребує поглибленого аналізу.
Зарубіжні дослідження підтверджують ефективність проєктивних методів у роботі з підлітками. Orben та Przybylski наголошують на необхідності врахування впливу цифрових технологій на психологічне благополуччя молодого покоління. Al-Samarraie та колеги вказують на зв’язок між інтенсивністю використання соціальних мереж та нестабільністю самооцінки у підлітків. Ці дані обґрунтовують актуальність пошуку методів, які дозволяють ефективно працювати з психологічними наслідками цифрової соціалізації.
Мета і завдання дослідження. Метою статті є теоретичне обґрунтування та методична конкретизація застосування метафоричних асоціативних карт як інструменту діагностики та корекції самооцінки підлітків в умовах впливу цифрового середовища. Завдання дослідження полягає у виявленні психологічних механізмів впливу метафоричних образів на усвідомлення Я-концепції, детальному описі методики МАК-сесії “Дерево” та аналізі її ефективності для роботи з підлітками. Об’єктом дослідження виступає процес формування самооцінки підлітків, а предметом є особливості використання метафоричних асоціативних карт для психологічної роботи з самооцінкою в умовах цифрової епохи.
Виклад основного матеріалу. Метафоричні асоціативні карти представляють собою проєктивний інструмент психологічної роботи, що базується на принципі символічного відображення внутрішнього досвіду особистості через візуальні образи. На відміну від прямих вербальних методів, МАК дозволяють обійти раціональний контроль та захисні механізми психіки, створюючи умови для спонтанного самовираження. Це особливо важливо у роботі з підлітками, які часто демонструють опір відкритому обговоренню власних переживань через страх оцінки, невпевненість у собі або недостатню розвиненість рефлексивних здібностей.
Психологічні основи ефективності метафоричного підходу пов’язані з особливостями функціонування свідомості та несвідомого. Метафора як форма непрямої комунікації активізує правопівкульні механізми обробки інформації, що забезпечує доступ до емоційно забарвлених аспектів досвіду, які важко вербалізувати безпосередньо. Коли підліток обирає картку з зображенням дерева, він інтуїтивно проєктує на цей образ власні переживання, внутрішні конфлікти та уявлення про себе. Така проєкція відбувається на досвідомому рівні, що дозволяє виявити глибинні аспекти самосприйняття, які зазвичай приховані від раціонального аналізу.
Важливою перевагою метафоричних асоціативних карт є створення психологічно безпечного простору для саморозкриття. Коли підліток говорить про дерево на картці, формально він описує зовнішній об’єкт, що знижує рівень тривоги та знімає захисну позицію. Водночас через систему символічних паралелей відбувається глибоке дослідження власного Я-образу. Така непряма форма роботи особливо ефективна для підлітків з низькою або нестабільною самооцінкою, які болісно реагують на прямі запитання про власні недоліки або проблеми.
Методика МАК-сесії “Дерево” спеціально розроблена для роботи з формуванням усвідомленого уявлення про структуру власної особистості та виявлення чинників, що впливають на самооцінку. Вибір метафори дерева як центрального образу обґрунтований його універсальністю та багатовимірністю символічного значення. Дерево є архетипічним символом, що інтуїтивно зрозумілий незалежно від культурного контексту та індивідуального досвіду. Водночас ця метафора достатньо багата, щоб відобразити різні аспекти особистості через свої структурні компоненти.
Корені дерева символізують внутрішні опори особистості, ті базові переконання, цінності та стосунки, які формують почуття безпеки та стабільності. У контексті роботи з підлітками корені відображають сімейне середовище, систему виховання, ранній досвід прийняття та підтримки. Коли підліток описує корені обраного дерева як міцні та глибокі, це свідчить про наявність надійної внутрішньої основи, що підтримує його самооцінку. Навпаки, образ слабких, поверхневих або пошкоджених коренів може вказувати на дефіцит базової безпеки, нестабільність сімейних стосунків або травматичний досвід, що підриває впевненість у собі.
Стовбур репрезентує ядро особистості, стабільні характеристики, які визначають цілісність та послідовність поведінки. Цей компонент відображає уявлення підлітка про свої базові риси, здібності та обмеження. Товстий і міцний стовбур асоціюється з почуттям внутрішньої сили, стійкості перед зовнішніми впливами, здатності зберігати власну позицію. Тонкий або викривлений стовбур може символізувати внутрішню слабкість, невпевненість у собі, схильність піддаватися зовнішнім впливам, зокрема тиску соціальних мереж.
Крона відображає зовнішні прояви особистості, те, як підліток презентує себе у взаємодії з оточенням, його соціальні ролі та досягнення. У сучасному контексті крона часто асоціюється з онлайн-Presense, тим образом, який підліток створює у соціальних мережах. Розлога, пишна крона може символізувати активну соціальну позицію, багатство інтересів, успішну самопрезентацію. Однак надмірно розвинена крона при слабкому стовбурі вказує на дисбаланс між зовнішнім образом та внутрішнім станом, що часто спостерігається у підлітків, які намагаються підтримувати ідеалізований образ у соціальних мережах всупереч реальному самопочуттю.
Погодні умови символізують вплив зовнішнього середовища на актуальний емоційний стан підлітка. Сонячна погода відображає сприятливе оточення та позитивний емоційний фон, хмарність або негода можуть вказувати на стресові чинники, конфлікти, тиск з боку соціального середовища. У роботі з впливом соціальних мереж погода часто репрезентує емоційну атмосферу онлайн-простору, реакції на публікації, досвід кібербулінгу або навпаки підтримки від онлайн-спільноти.
Процедура проведення МАК-сесії передбачає кілька послідовних етапів, кожен з яких має специфічні цілі та методичні особливості. Вступне налаштування є критично важливим для успішності всієї роботи. Психолог детально пояснює принципи використання метафоричних карт, наголошуючи на відсутності правильних чи неправильних відповідей. Створення атмосфери безпеки та прийняття дозволяє підліткам знизити рівень тривоги та бути більш відкритими у процесі роботи. Важливо підкреслити, що будь-який обраний образ є цінним, оскільки відображає унікальний внутрішній досвід учасника.
На етапі інтуїтивного вибору картки учасникам пропонується довіритися першому емоційному відгуку, не аналізуючи раціонально, чому саме це зображення їх приваблює. Спонтанний вибір забезпечує найбільш автентичну проєкцію актуального стану Я-образу. Психолог спостерігає не лише за тим, яку картку обрав підліток, але й за процесом вибору, невербальними реакціями, часом прийняття рішення. Ці додаткові спостереження надають цінну діагностичну інформацію про рівень впевненості підлітка у власному виборі, його здатність довіряти інтуїції.
Описове опрацювання образу розпочинається з відкритого запрошення розповісти про обране дерево. Психолог використовує техніку активного слухання та відкриті запитання, які стимулюють деталізацію опису. Запитання формулюються таким чином, щоб підліток поступово переходив від поверхневого опису до глибшого аналізу символічного значення. Наприклад, після загального опису можна запитати про те, де росте це дерево, чи є поруч інші дерева, яка пора року зображена, що відчуває дерево у цих умовах. Кожне уточнення розкриває нові аспекти самосприйняття підлітка.
Аналітичний блок передбачає системне опрацювання кожного структурного компонента через спеціально підібрані запитання. Робота з коренями може включати запитання про те, наскільки глибокі та міцні корені цього дерева, що їх живить, чи є щось, що може їх пошкодити, чи відчуває дерево стабільність завдяки своїм коренням. Через відповіді на ці запитання виявляється уявлення підлітка про власні внутрішні ресурси, джерела підтримки у реальному житті, стабільність сімейних стосунків.
Дослідження стовбура фокусується на питаннях про силу та гнучкість дерева, його здатність протистояти зовнішнім впливам, чи є на стовбурі пошкодження або шрами. Ці аспекти розкривають уявлення підлітка про власну стійкість до стресу, здатність відстоювати свою позицію, наявність травматичного досвіду, що вплинув на самооцінку. Особливо інформативними є відповіді про те, як дерево реагує на сильний вітер або бурю, що символізує способи подолання труднощів та рівень психологічної стійкості.
Аналіз крони дозволяє виявити уявлення про соціальну успішність та самопрезентацію. Запитання можуть стосуватися того, наскільки багата та розлога крона, чи легко її помітити серед інших дерев, що приваблює до неї увагу, чи відповідає зовнішній вигляд крони внутрішньому стану дерева. Останнє запитання особливо важливе для виявлення можливого розриву між зовнішнім образом та внутрішнім переживанням, що часто спостерігається у підлітків, активних у соціальних мережах. Вони можуть підтримувати блискучу онлайн-презентацію, відчуваючи при цьому внутрішню порожнечу або невпевненість.
Обговорення погодних умов фокусує увагу на впливі зовнішнього середовища. Запитання про те, яка погода на картці, як вона впливає на стан дерева, чи може дерево якось захиститися або змінити ситуацію, розкривають сприйняття підлітком зовнішніх стресорів та власні копінг-стратегії. У контексті впливу соціальних мереж особливо показовими є відповіді про те, чи залежить стан дерева від зовнішніх умов, чи може воно зберігати внутрішню силу незалежно від погоди. Це відображає міру автономності самооцінки від зовнішніх оцінок.
Завершальним етапом заняття є вибір картки, що репрезентує бажане дерево майбутнього. Цей етап має важливе терапевтичне значення, оскільки формує образ потенційного Я та окреслює можливу траєкторію особистісного розвитку. Підлітку пропонується обрати дерево, яким би він хотів стати, та описати його характеристики. Порівняння актуального та бажаного образів виявляє зони розвитку, внутрішні ресурси для змін та можливі шляхи досягнення більш позитивного самосприйняття. Психолог допомагає конкретизувати, які саме зміни необхідні, що може підтримати цей розвиток, які перші кроки може зробити підліток.
Інтерпретація результатів МАК-сесії вимагає від психолога високої професійної кваліфікації та чутливості до індивідуального контексту кожного підлітка. Не існує жорстких схем інтерпретації, оскільки значення символів завжди суб’єктивне та залежить від особистого досвіду учасника. Водночас можна виділити деякі типові патерни, що вказують на проблеми з самооцінкою. Дерево з пошкодженим стовбуром при розлогій кроні часто символізує дисбаланс між зовнішнім образом та внутрішнім самопочуттям, характерний для підлітків, які намагаються відповідати нереалістичним стандартам соціальних мереж. Дерево зі слабкими коренями вказує на дефіцит базової безпеки та підтримки, що робить самооцінку вразливою до зовнішніх впливів.
Особливу увагу варто приділяти динаміці між різними компонентами образу. Гармонійний розвиток всіх елементів символізує збалансовану самооцінку, тоді як виражена диспропорція вказує на внутрішні конфлікти. Наприклад, дерево з потужною кроною, але короткими коренями може відображати ситуацію, коли підліток вкладає багато зусиль у створення привабливого зовнішнього образу, не маючи при цьому достатньої внутрішньої опори. Це часто призводить до емоційної нестабільності, залежності від зовнішнього схвалення та вразливості до критики.
Ефективність методики МАК-сесії “Дерево” підтверджується якісними змінами, які спостерігаються у учасників після проведення заняття. Підлітки демонструють більш цілісне та усвідомлене уявлення про власний Я-образ, де інтегруються різні аспекти особистості. Вони краще розуміють, які внутрішні та зовнішні ресурси підтримують їхню самооцінку, а які чинники можуть її послаблювати. Це усвідомлення є першим кроком до формування більш стабільної та автономної самооцінки, менш залежної від ситуативних зовнішніх оцінок.
Важливим результатом роботи є формування відчуття внутрішньої захищеності та довіри до процесу психологічної роботи. Досвід успішного саморозкриття через метафору підвищує готовність підлітків до подальшої більш глибокої рефлексивної роботи. Метафоричний підхід знижує рівень психологічного опору та створює основу для конструктивної співпраці між психологом та підлітком на наступних етапах корекційно-розвивальної програми.
У контексті впливу цифрового середовища на самооцінку підлітків методика МАК-сесії “Дерево” дозволяє виявити специфічні паттерни, пов’язані з онлайн-активністю. Зокрема, часто спостерігається надмірна увага до крони дерева при описі актуального образу, що символізує фіксацію на зовнішній самопрезентації. Підлітки, які багато часу проводять у соціальних мережах, схильні детально описувати, як виглядає крона, чи помітна вона серед інших, що приваблює до неї увагу. Водночас стовбур та корені можуть описуватися поверхово або навіть ігноруватися, що відображає недостатню увагу до внутрішнього змісту особистості порівняно з зовнішнім образом.
Погодні умови у описах підлітків з негативним досвідом у соціальних мережах часто характеризуються нестабільністю, різкими змінами, загрозливими елементами. Це відображає емоційну вразливість до онлайн-реакцій, сприйняття цифрового простору як непередбачуваного та потенційно небезпечного. Підлітки можуть описувати, що стан дерева повністю залежить від погоди, що символізує високий рівень залежності самооцінки від зовнішнього схвалення.
Порівняння актуального та бажаного образів у цих випадках часто виявляє прагнення до більшої внутрішньої стабільності, міцніших коренів, здатності зберігати гарний стан незалежно від зовнішніх умов. Ці усвідомлені прагнення стають основою для подальшої психологічної роботи, спрямованої на формування внутрішніх опор особистості та зниження залежності від онлайн-схвалення.
Висновки. Метафоричні асоціативні карти представляють собою ефективний інструмент психологічної діагностики та корекції самооцінки підлітків, особливо у контексті впливу цифрового середовища на їхній особистісний розвиток. Методика МАК-сесії “Дерево” дозволяє обійти психологічні захисти та створити безпечний простір для глибокого самодослідження через символічну образність. Використання метафори дерева з її структурними компонентами забезпечує комплексне дослідження різних аспектів Я-образу підлітка, виявлення внутрішніх ресурсів і зон напруження.
Ефективність метафоричного підходу обґрунтована особливостями психологічного функціонування підлітків, їхньою схильністю до непрямих форм комунікації та потребою у психологічній безпеці під час саморозкриття. Метод дозволяє виявити специфічні патерни самосприйняття, пов’язані з впливом соціальних мереж, зокрема дисбаланс між зовнішнім образом та внутрішнім станом, залежність самооцінки від онлайн-схвалення, дефіцит внутрішніх опор особистості.
Подальші дослідження мають бути спрямовані на емпіричну перевірку ефективності методики, розробку додаткових метафоричних інструментів для роботи з різними аспектами впливу цифрового середовища на особистість підлітка, а також на інтеграцію метафоричного підходу у комплексні програми психологічного супроводу. Перспективним напрямом є також адаптація методики для роботи з різними віковими групами та культурними контекстами.
Література
- Al-Samarraie H., Eldenfria A., Dawoud H. The impact of social media use on adolescents’ self-esteem. Computers in Human Behavior. 2021. 120.
- Orben A., Przybylski A. Screens, teens, and psychological well-being: Evidence from three time-use diary studies. Psychological Science. 2021. 32(1). Р. 12–
- Кулаковська Р. Р. Особливості формування адекватної самооцінки у підлітковому віці. 2022. 84 с.
- Козак А. С., Сургунд Н. А. Вплив соціальних мереж на формування Я-образу підлітків. Актуальні проблеми психології. 2020. Вип. 15. С. 112–119.
- Мельник О. А. Цифрова соціалізація підлітків: виклики та можливості. Психологічний часопис. 2021. № 7(3). С. 45–58.