Ілля Собко
ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЖІНОК-УЧАСНИЦЬ ВІЙНИ В УКРАЇНІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
У статті проаналізовано феномен гендерної ідентичності жінок-учасниць війни в Україні як результат глибоких психологічних і соціокультурних трансформацій, спричинених воєнними подіями. На основі теоретичних положень та емпіричного дослідження з’ясовано особливості формування нового образу жінки в умовах військового досвіду. Представлено порівняльний аналіз гендерних рис, ціннісних орієнтацій, гендерних установок і показників Я-концепції серед жінок, які брали участь у воєнних заходах, та цивільних жінок. Виявлено, що участь у війні сприяє зростанню маскулінності, андрогінності, автономії, емоційної адаптивності та моральної інтегрованості, формуючи психологічно стійкий і водночас чутливий тип гендерної ідентичності. Обґрунтовано, що війна виступає каталізатором формування нового жіночого образу, у якому поєднуються активність, відповідальність, емпатія та здатність до лідерства.
Ключові слова: гендерна ідентичність, війна, андрогінність, Я-концепція, ціннісні орієнтації, гендерні установки, соціальні трансформації.
Sobko Illia. Gender Identity of Women Participants in the War in Ukraine as a Psychological Phenomenon of Social Transformations.
The article examines the gender identity of women participating in the war in Ukraine as a psychological phenomenon emerging from profound social transformations. Drawing on theoretical frameworks and empirical data, the study identifies key features of the new female identity shaped by war experience. A comparative analysis of gender traits, value orientations, gender attitudes, and self-concept indicators among women involved in military-related activities and civilian women is presented. The findings demonstrate that participation in war increases masculinity, androgyny, autonomy, emotional adaptability, and moral integrity, forming a psychologically resilient yet sensitive type of gender identity. It is argued that war acts as a catalyst for constructing a new image of a woman who integrates strength, responsibility, empathy, and leadership capacity.
Keywords: gender identity, war, androgyny, self-concept, value orientations, gender attitudes, social transformation.
Постановка проблеми. Повномасштабна війна в Україні створила умови безпрецедентних соціальних змін, що радикально трансформують систему гендерних ролей і уявлень про жіночність. Жінки в сучасному українському суспільстві дедалі частіше стають не лише символами опори та турботи, але й активними суб’єктами бойових, волонтерських та медичних процесів. Така участь змінює традиційні моделі гендерної поведінки, актуалізує питання переосмислення власного «Я» та формування нового жіночого образу в умовах екстремальної реальності.
Попри значну кількість соціологічних і культурологічних досліджень війни, психологічні механізми трансформації гендерної ідентичності жінок залишаються недостатньо вивченими. Особливо актуальним є аналіз того, як бойовий або волонтерський досвід впливає на структуру Я-концепції, систему цінностей, гендерні установки та прояви андрогінності, які можуть виступати адаптивними механізмами у кризових умовах.
Мета статті Теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити гендерну ідентичність жінок-учасниць війни в Україні як психологічний феномен соціальних трансформацій, визначити особливості формування нового жіночого образу та чинники, що його зумовлюють.
Виклад основного матеріалу. Гендерна ідентичність у період війни набуває особливої пластичності, що проявляється у зміні гендерних рис, установок, ціннісних орієнтацій і характеристик Я-концепції. Емпіричне дослідження, проведене серед жінок, які мають досвід участі у воєнних або волонтерських діях, та жінок без такого досвіду, засвідчило виразні відмінності у структурі їх гендерної ідентичності. Жінки-учасниці війни продемонстрували вищий рівень маскулінності, зокрема таких рис, як рішучість, впевненість, наполегливість і здатність брати відповідальність у складних ситуаціях. Водночас рівень фемінності у них залишався високим, що свідчить не про витіснення традиційних жіночих рис, а про інтеграцію маскулінних і фемінних характеристик. Таким чином, участь у воєнних подіях формує домінування андрогінної моделі, яка забезпечує гнучкість поведінки та підвищує психологічну стійкість.
Гендерні установки жінок-учасниць війни відзначаються більшою егалітарністю і меншою схильністю до традиційних стереотипів щодо жіночих і чоловічих ролей. Контакт із реаліями війни сприяє усвідомленню того, що ефективність і відповідальність не є рисами, притаманними лише одній статі, а успішне виконання завдань залежить від здатності швидко приймати рішення та адаптуватися до змін. Цивільні жінки, навпаки, демонструють більш традиційні погляди, що виявляється у більшій залежності від соціальних норм та очікувань щодо гендерної поведінки.
Зміни у характеристиках Я-концепції також є істотними. У жінок-учасниць війни виявлено вищий рівень автономії, що свідчить про здатність діяти самостійно, приймати відповідальні рішення та зберігати внутрішню цілісність у кризових обставинах. Показник емоційної адаптації засвідчує високий рівень здатності регулювати власні емоційні стани, що є необхідним ресурсом психологічної стійкості у ситуаціях постійної небезпеки. Важливою характеристикою є також доброчесність та моральна інтегрованість, які формують відчуття внутрішньої опори та визначають конструктивні способи взаємодії з оточенням.
Ціннісні орієнтації жінок, які брали участь у воєнних подіях, вирізняються підвищеною значущістю доброзичливості, універсалізму, самостійності та досягнення. Такі цінності відображають готовність до співпраці, відповідальність за інших, прагнення до реалізації власного потенціалу та розвиток альтруїстичної мотивації. Одночасно знижується значущість традиції та безпеки, що може пояснюватися необхідністю функціонувати в умовах нестабільності та швидко реагувати на зовнішні загрози. Сполучення цих характеристик засвідчує формування цілісного образу жінки, здатної інтегрувати особистісну силу, емоційну стійкість і соціальну чутливість.
Узагальнення емпіричних даних дає змогу виокремити кілька ключових психологічних особливостей сучасного образу жінки-учасниці війни. Це поєднання моральної стійкості та активної субʼєктності; здатність до автономних рішень при збереженні високого рівня емпатії; виражені риси андрогінності як адаптивний механізм; домінування соціально значущих цінностей, спрямованих на підтримку інших і власну самореалізацію. Така структура гендерної ідентичності засвідчує зміни, що виходять за межі індивідуального рівня, і відображає ширші процеси переосмислення ролі жінки у сучасному українському суспільстві.
Висновки.
- Війна виступає потужним чинником трансформації гендерної ідентичності жінок, сприяючи формуванню нового інтегративного жіночого образу.
- У жінок-учасниць війни зростають показники маскулінності, андрогінності, автономії та емоційної адаптації, що забезпечує психологічну стійкість у кризових умовах.
- Гендерні установки стають більш егалітарними, а традиційні стереотипи втрачають функціональність у контексті воєнних реалій.
- Я-концепція жінок вирізняється зрілістю, моральною інтегрованістю та здатністю до самостійного прийняття рішень.
- Ціннісні орієнтації учасниць війни базуються на доброзичливості, універсалізмі та самостійності, що формує основу соціально відповідального жіночого образу.
Література:
- Беспалько А. О., Сафін О. Д. Відновлення особистісних копінг-ресурсів комбатантів на етапі психологічної декомпресії. Актуальні дослідження в сучасній вітчизняній екстремальній та кризовій психології: монографія. Том II. НУЦЗУ. Харків: ФОП ПановА.М., 2022. С. 193–224.
- Глебова, Н., Глинська Л., Демчук, O. Особливості самореалізації української жінки в умовах воєнного стану.Українознавчий альманах, 2024. 34. С. 51–58.
- Зливков В.Л., Лукомська С.О. Психологічні аспекти організації системи реабілітації військових, що повернулися із зони АТО. Теоретичні і прикладні проблеми психології :збірник наукових праць. 2015. № 4 (38). С. 177–184.
- Кікінежді О. М. Гендерна ідентичність особистості: когнітивна парадигма.Наукові записки Національного університету Острозька академія. Психологія і педагогіка. 2013, вип. 22. С. 51–56.
- Копилова, Н. О. Гендерна ідентичність у соціокультурному контексті сучасності: трансформація сприйняття «чоловічого» та «жіночого» в культурі. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences.2017. 20. С. 120–127.
- Левандовська М.Б. Криза гендерної ідентичності як психологічний феномен. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2007. No 3. С. 320-327.
- Рак, Т. С. Гендерні особливості розвитку особистості у ЗСУ. Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (НДУ імені Миколи Гоголя)., 2020.141с.
- Сліпушко Г. М.Особливості гендерних стереотипів особистості жінки-військовослужбовця в умовах антитерористичної операції й операції об’єднаних сил. Психологічний часопис. 2019. No 3. С. 153-167.