Факультети/інститути

ВЖИВАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ОЦІНКИ У СПОЛУЧЕННІ З ДІЄСЛОВОМ SICH FÜHLEN У ТВОРАХ СУЧАСНИХ НІМЕЦЬКИХ ТА АВСТРІЙСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

О.А. Лазебна Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ Сучасне мовознавство демонструє постійну увагу до оцінного аспекту у спілкуванні. У даній статті досліджуються прислівники оцінки у сполученні з дієсловом sich fühlen в німецькій та австрійській художній літературі XXI…

ІНТЕРНЕТ-ЩОДЕННИК ЯК НОВИЙ ВЕРБАЛЬНИЙ КАНАЛ СПІЛКУВАННЯ

Макаренко Ю.В. державний педагогічний університет ім. В.Винниченка, м. Кіровоград Стаття присвячена аналізу Інтернет-щоденників як нового лінгвокультурного феномену. Розглядаються засоби привертання уваги потенційних читачів блогів та графічні засоби передачі емоцій. Ключові слова: Інтернет-щоденник, іллокутивна мета, опосередкований «вуайяризм», трансформація особистості, нікнейм. Статья…

СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕПРЯМИХ СПОНУКАЛЬНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

C. В. Мясоєдова Національний університет «Юридична академія України імені Я.Мудрого» м.Харків У статті проведений аналіз семантичних особливостей непрямих спонукальних висловлень; досліджені ознаки мовленнєвої ситуації, в якій реалізується спонукання; доведено роль контексту для сприйняття висловлень без форм імперативу як спонукальних. Ключові…

ДОМІНАНТНІ СКЛАДОВІ ТРЕТЬОГО КОЛА ХРОНОНІМНОГО ФРЕЙМУ (за даними ономастичного асоціативного експерименту)

В.Ю. Неклесова ОНУ ім. І.І. Мечникова Одеса Дана стаття є аналізом даних ономастичного асоціативного експерименту. Увага приділяється опису онімів-стимулів, що актуалізують узуальний та віртуально-узуальний скрипти третього кола, які є домінантними складовими часового простору. Ключові слова: хрононім, узуальний скрипт, віртуально-узуальний скрипт…

СЕМАНТИКО-КАТЕГОРІАЛЬНА РОЗБІЖНІСТЬ ТЕРМІНІВ «СМИСЛ», «ЗНАЧЕННЯ», «ПОНЯТТЯ» І «КОНЦЕПТ»

І.В. Нікіточкіна Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці У статті розглянуто сферу вживання термінів «смисл», «значення», «поняття», «концепт» і виявлено їх комунікативні відмінності. Детально досліджуються розбіжності філологічної інтерпретації когнітивного термінологічного апарату. Внаслідок порівняльного аналізу існуючих робіт з даної проблематики встановлено…