Логвін Едуард Олегович,
студент магістратури спеціальності 053 «Психологія»
Національного університету «Острозька академія»
ORCID-ідентифікатор: https://orcid.org/0009-0009-8897-1664
МЕТАКОГНІТИВНІ ПЕРЕКОНАННЯ ЯК ФАКТОР ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В УМОВАХ СТРЕСУ
Анотація
Мета дослідження полягала у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному визначенні ролі метакогнітивних переконань та сприйнятого стресу як предикторів психологічного благополуччя особистості, а також перевірці гіпотези про модераційний вплив стресу.
Методологія. У дослідженні взяв участь 101 респондент (41,6% чоловіків та 57,4% жінок) віком від 19 до 59 років. Використовувалися інструменти: «Метакогнітивний опитувальник» (MCQ-30), «Шкала сприйнятого стресу» (PSS-10) та опитувальник «Континуум психічного здоров’я» (MHC-SF). Аналіз даних здійснювався за допомогою кореляційного аналізу Пірсона, t-критерію Стьюдента та ієрархічного регресійного аналізу.
Результати. Встановлено, що негативні метакогнітивні переконання мають зворотний кореляційний зв’язок із психологічним благополуччям, тоді як когнітивна самосвідомість – позитивний. Регресійний аналіз виявив, що домінуючим предиктором благополуччя є рівень сприйнятого стресу (пояснює 32,5% дисперсії). Гіпотеза про модераційний ефект стресу не підтвердилася: вплив метакогніцій та стресу має адитивний (незалежний) характер.
Висновки. Результати свідчать про те, що в умовах війни стрес виступає первинним фактором зниження благополуччя, що диктує необхідність першочергової стабілізації емоційного стану перед роботою з глибинними переконаннями. Виявлено специфіку вікової динаміки: молодь характеризується вищим рівнем когнітивної самосвідомості.
Ключові слова: метакогнітивні переконання, сприйнятий стрес, психологічне благополуччя, модель S-REF, ієрархічний регресійний аналіз.
Abstract
Objective. The study aimed to theoretically substantiate and empirically determine the role of metacognitive beliefs and perceived stress as predictors of psychological well-being, as well as to test the hypothesis of the moderating effect of stress.
Methodology. The study included 101 respondents (41.6% men and 57.4% women) aged 19 to 59 years. The following instruments were used: Metacognitions Questionnaire (MCQ-30), Perceived Stress Scale (PSS-10), and Mental Health Continuum-Short Form (MHC-SF). Data analysis was performed using Pearson correlation analysis, Student’s t-test, and hierarchical regression analysis.
Results. It was established that negative metacognitive beliefs have an inverse correlation with psychological well-being, while cognitive self-consciousness has a positive one. Regression analysis revealed that the level of perceived stress is the dominant predictor of well-being (explaining 32.5% of the variance). The hypothesis regarding the moderating effect of stress was not confirmed: the influence of metacognitions and stress is additive (independent).
Conclusion. The results indicate that under war conditions, stress acts as the primary factor in reducing well-being, necessitating stress stabilization prioritizing over work with core beliefs. Age dynamics specificity was revealed: young people are characterized by a higher level of cognitive self-consciousness.
Keywords: metacognitive beliefs, perceived stress, psychological well-being, S-REF model, hierarchical regression analysis.
Вступ
Сучасні умови життєдіяльності українського суспільства характеризуються безпрецедентним рівнем стресового навантаження. Хронічний стрес ставить перед психологічною наукою завдання пошуку механізмів збереження психологічного благополуччя. Традиційні підходи фокусувалися на змісті думок, проте сучасний «метакогнітивний поворот» (A.Wells) зміщує акцент на те, як людина ставиться до процесу свого мислення.
Згідно з моделлю саморегулятивної виконавчої функції (S-REF), психологічне неблагополуччя підтримується специфічним патерном мислення – когнітивно-уважним синдромом (CAS), який активується дисфункціональними метакогніціями (вірою в неконтрольованість та небезпеку думок). Незважаючи на значну кількість досліджень у клінічному контексті, роль метакогніцій як фактора загального благополуччя в умовах війни залишається недостатньо вивченою.
Мета статті – емпірично визначити роль метакогнітивних переконань у формуванні психологічного благополуччя в умовах стресу та перевірити наявність ефекту модерації.
Методи дослідження
Учасники та процедура. Дослідження проводилося в онлайн-форматі. Вибірку склав 101 респондент (N=101) віком від 19 до 59 років (M = 38,4; SD = 11,1). Гендерний розподіл: 57,4% жінок та 41,6% чоловіків. Критерієм включення було перебування в умовах психосоціального стресового навантаження.
Інструменти дослідження.
Для збору емпіричних даних використано комплекс стандартизованих методик:
- «Метакогнітивний опитувальник» (MCQ-30) (адаптація М. Августюк). Вимірює п’ять параметрів метакогніцій, ключовими з яких для дослідження є «Негативні переконання щодо неконтрольованості» та «Когнітивна самосвідомість».
- «Шкала сприйнятого стресу» (PSS-10) (S. Cohen). Оцінює суб’єктивне відчуття неконтрольованості та перевантаженості життям.
- Опитувальник «Континуум психічного здоров’я» – коротка форма MHC–SF (C. Keyes). Вимірює інтегральний показник благополуччя, що включає емоційний, соціальний та психологічний компоненти.
Методи аналізу. Обробка даних здійснювалася в пакеті IBM SPSS Statistics v.26. Використовувалися методи описової статистики, кореляційний аналіз (r-Пірсона), t-критерій Стьюдента та ієрархічний регресійний аналіз для перевірки ефекту модерації.
Виклад основного матеріалу
- Описовий аналіз та кореляційні зв’язки
Аналіз описових статистик показав, що вибірка характеризується помірним рівнем сприйнятого стресу (M = 19,05), що наближається до високих значень, та середнім рівнем психологічного благополуччя (M = 42,28). У структурі метакогніцій домінує «Когнітивна самосвідомість» (M = 16,25).
Кореляційний аналіз виявив статистично значущі взаємозв’язки між змінними:
- Сприйнятий стрес має сильний зворотний зв’язок із благополуччям (r = -0,570, p < 0,01).
- Негативні метакогнітивні переконання (щодо неконтрольованості думок) негативно корелюють із благополуччям (r = -0,309, p < 0,01).
- Когнітивна невпевненість також демонструє зворотний зв’язок (r = -0,377, p < 0,01).
- Когнітивна самосвідомість у даній вибірці позитивно пов’язана з благополуччям (r = 0,372, p < 0,01), що може свідчити про адаптивну роль рефлексії в умовах невизначеності.
- Результати регресійного аналізу та перевірка модерації
Для визначення прогностичної сили факторів та перевірки гіпотези про те, що стрес посилює дію негативних переконань (модерація), було проведено ієрархічний регресійний аналіз (див. Таблицю 1).
Таблиця 1
Результати ієрархічного регресійного аналізу предикторів психологічного благополуччя
| Предиктор | β | t | p |
| Крок 1 (основні ефекти, R² = 0,325) | |||
| Сприйнятий стрес (Z) | -0,568 | -5,77 | < 0,001 |
| Негативні переконання (Z) | -0,004 | -0,04 | 0,970 |
| Крок 2 (взаємодія, ΔR² = 0,011) | |||
| Взаємодія (нег. пер. × стрес) | -0,110 | -1,28 | 0,205 |
Аналіз показав, що модель є статистично значущою і пояснює 32,5% дисперсії благополуччя. Однак, найпотужнішим предиктором виступив саме сприйнятий стрес (β = -0,568). При його введенні в модель прямий вплив негативних переконань втратив статистичну значущість.
Ключовим результатом є відсутність ефекту модерації (p = 0,205). Це означає, що стрес не змінює силу впливу негативних думок, а діє як незалежний (адитивний) фактор. Негативні переконання є стійкою особистісною характеристикою, шкідливість якої не залежить від ситуативного рівня напруги. Також окрема перевірка модераційної ролі віку показала відсутність значущого ефекту (p=0.531), що свідчить про універсальність механізмів реагування на стрес у досліджуваному віковому діапазоні.
- Статево-вікові особливості
Порівняльний аналіз виявив специфічні демографічні відмінності:
- Гендерний аспект: жінки демонструють достовірно вищий рівень сприйнятого стресу (M=21.95 проти M=18.86 у чоловіків) та вищий рівень негативних метакогнітивних переконань (t = -2.26, p = 0.026). Водночас рівень психологічного благополуччя у чоловіків та жінок статистично не відрізняється, що вказує на «адаптаційний парадокс» та високу резильєнтність жінок.
- Віковий аспект: Молодь (до 30 років) характеризується значущо вищим рівнем когнітивної самосвідомості (M=18.76) порівняно з групою 30+ (M=15.59). Це пояснюється віковими особливостями формування ідентичності та підвищеною рефлексивністю в умовах війни.
Висновки та практичне значення
- Роль метакогніцій. Підтверджено, що віра в неконтрольованість думок є фактором ризику для ментального здоров’я, тоді як когнітивна самосвідомість може виконувати ресурсну функцію.
- Домінування стресу. Суб’єктивне відчуття стресу є більш потужним предиктором актуального благополуччя, ніж глибинні метакогнітивні переконання. Вони діють паралельно, не створюючи ефекту взаємодії.
- Практичні рекомендації. На основі отриманих даних пропонується алгоритм диференційованої допомоги:
- I етап (Стабілізація): пршочергове застосування технік стрес-менеджменту (релаксація, заземлення), оскільки стрес є домінуючим фактором.
- II етап (Метакогнітивна модифікація): робота з негативними переконаннями (техніки відстороненої уважності) для профілактики рецидивів.
- III етап (Ресурс): використання високої когнітивної самосвідомості клієнтів (особливо молоді) для конструктивного самоаналізу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Августюк М. М. Психометричні показники україномовної версії опитувальника метакогніцій-30 (MCQ-30). Наукові записки НаУОА. Серія: Психологія. 2016. Вип. 4. С. 5–14.
- Волошина-Нарожна В. О., Гандзілевська Г. Б. Дезадаптивні метакогнітивні переконання та суб’єктивне емоційне благополуччя як предиктори ментального здоров’я. Психологічне здоров’я особистості в контексті глобалізації. Київ, 2024. С. 62–64.
- Cohen S., Kamarck T., Mermelstein R. A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior. 1983. Vol. 24. P. 385–396.
- Keyes C. L. M. The mental health continuum: From languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Behavior. 2002. Vol. 43. P. 207–222.
- Wells A., Cartwright-Hatton S. A short form of the metacognitions questionnaire: properties of the MCQ-30. Behaviour Research and Therapy. 2004. Vol. 42. P. 385–396.
- Wells A. Metacognitive therapy for anxiety and depression. New York: Guilford Press, 2009. 316 p.