Сімонов Д. М.

Студент ф-ту РГМ, групи А-42

Науковий керівник

Новоселецька С. В.

 

У статті викладено основні способи перекладу комп’ютерної термінології, а також виділені лексико-стилістичні особливості комп’ютерних термінів.

Ключові слова: переклад, термін, транскодування, калькування, еквівалент.

 

В статье изложены основные способы перевода компьютерной терминологии, а также выделены лексико-стилистические особенности компьютерных терминов.

Ключевые слова: перевод, термин, транскодирование, калькирование, эквивалент.

 

This article is devoted to basic approaches of translating the computer terminology, lexical and stylistic features of computer terms are highlighted as well.

Keywords: translation, term, transcoding, tracing, equivalent.

 

Комп’ютерну лексику починають використовувати не лише програмісти, та люди, які пов’язані зі сферою інформаційних технологій, але й люди, які не мають жодного відношення до персонального комп’ютера, так як це явище досить стрімко вливається в життя сучасного суспільства. Процес набуття нової лексики, більша частина якої є переробленими на місцевий лад англійськими словами, породило спочатку запозичення, а потім і терміни нової субкультури. І зрозумілі більшості слова, такі, як «юзер», «вінда», користуються більшою популярністю, ніж їхні літературні еквіваленти «користувач», «операційна система Windows». Комп’ютерна термінологія повинна стати об’єктом уваги вчених – мовознавців, лінгвістів, оскільки, як видно з інших галузей науки, спеціальна лексика іноді проникає в літературну мову і закріплюється в ній на довгі роки [1, 57].

При дослідженні термінологічної системи сфери інформаційних технологій потрібно, окрім того, звернути увагу на такі її особливості [7, 102]:

1. Процес аналізу комп’ютерної лексики ускладнюється різноманітністю і неоднозначністю термінології (професіоналізми, жаргонізми, арготизми, сленгізми).
2. Комп’ютерна термінологія у своєму функціонуванні і словотворі підпорядкована законам української мови. Зокрема, найпоширенішими способами словотворення у комп’ютерній лексиці є афіксальний, безафіксний, а також лексико-семантичний.
3. Для комп’ютерної лексики характерне застосування мовної гри і засобів мовної експресії.
4. Причини запозичення з англійської мови зумовлені розвитком комп’ютерних технологій в англомовних країнах, а саме – у США.

Для перекладу комп’ютерної термінології використовують декілька шляхів перекладу. Ми визначили чотири основних:

1. Транскодування.
2. Калькування.
3. Описовий переклад.
4. Еквівалентний переклад.

 

Транскодування

Цей засіб перекладу термінологічних одиниць використовується, коли звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу. Транскодування неологізмів відбувається в перекладі в тих випадках, коли в культурі і, зокрема, науці країни мови перекладу відсутнє відповідне поняття і відповідний перекладний еквівалент, а перекладач не може підібрати слово або слова в мові перекладу, які б адекватно передавали зміст поняття і відповідали вимогам до термінотворення.

Особливо часто транскодування термінів відбувається в тих випадках, коли термін у мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького походження. Транскодування поділяється на чотири підвиди. Розглянемо кожен із них окремо:

Транслітерація:

• buffer – буфер;
• commutator – комутатор;
• conflict – конфлікт;
• decoder – декодер;
• indicator – індикатор;
• laser – лазер;
• monitor – монітор;
• multimedia – мультимедіа;
• operator – оператор;
• plotter – плотер;
• port – порт;
• portal – портал;
• printer – принтер;
• processor – процесор;
• scanner – сканер.
• server – сервер;
• status – статус;

Окрім того потрібно зазначити певні особливості перекладу цих термінологізмів:

1. Подвоєння приголосних між голосними не передається, як, для прикладу, у слові «комутатор».
2. Літера «r» у кінці зазвичай передається, незалежно від того, чи вимовляється вона у слові-оригіналі, для прикладу, «монітор».

Транскрибування:

• browser – браузер;
• cartridge – картридж;
• cluster – кластер;
• computer – комп’ютер;
• display – дисплей;
• driver – драйвер;
• provider – провайдер;
• site – сайт;
• toner – тонер;
• user – юзер.

Для цього засобу перекладу властива така особливість при перекладі українською мовою, як передача в будь якому випадку літери «r», для прикладу, «драйвер».

Змішане транскодування:

• adaptor – адаптор;
• chat – чат;
• chipset – чіпсет;
• chorus – хорус;
• codex – кодекс;
• device – девайс;
• interface – інтерфейс;
• on-line – он-лайн;
• organizer – органайзер.

Особливістю цього виду транскодування є використання транскрибування з елементами транслітерації і навпаки.

Адаптоване транскодування:

• card – карта;
• command – команда;
• domain – домен;
• implementation – імплементація
• matrix – матриця;
• menu – меню;
• profile – профіль;
• viewer – в’юер.

При адаптованому транскодуванні, слово мови оригіналу адаптується до структурних особливостей мови перекладу. Цьому засобу перекладу термінологізмів притаманні такі особливості:

1. Використання в українській мові пом’якшення в кінці слова, яке відсутнє в англійському слові, наприклад, «модуль».
2. Наявність родового закінчення в мові перекладу, наприклад, «модифікація».
3. Подвоєння приголосних між голосними не передається в українській мові, для прикладу «команда».

 

Калькування

Цей засіб перекладу термінологічних одиниць здійснюється шляхом заміни їх складових частин – морфем або слів – їх лексичними відповідниками в мові перекладу. Калькування як прийом перекладу частіше застосовується в перекладі складних слів (термінів). Воно може застосовуватися також стосовно тільки одного з компонентів складеного слова (терміна). Досить часто калькування застосовуються в перекладі до тих складних термінів, що утворені за допомогою поширених загальнонародних слів.

Калькування, другий за частотністю використання у процесі перекладу комп’ютерних термінологізмів, це прийом перекладу термінів, коли відповідником простого чи (частіше) складного терміна мови оригіналу в мові перекладу вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику [3, 25].

У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною послідовності калькованих елементів. Нерідко в процесі перекладу транскрипція і калькування використовується одночасно. Наводимо такі приклади:

• artificial neutral network – штучна нейтронна мережа;
• composite key – композитний ключ;
• computer network – комп’ютерна мережа;
• control panel – панель управління;
• current drive – поточний дисковід;
• data warehouse – інформаційне сховище;
• disk storage – дискова пам’ять;
• error checking – контроль помилок;
• file system – файлова система;
• hot keys – гарячі клавіші;
• image recognition – розпізнавання зображення.
• mailbox – поштова скриня;
• matrix printer – матричний принтер;
• network neighborhood – мережеве оточення;
• process-handling procedure -процедура управління процесом;
• ring network – кільцева мережа.

У цих прикладах українські відповідники англійських комп’ютерних термінів утворені за допомогою вибору першого словникового відповідника кожного з компонентів.

Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень уже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступним для розуміння спеціалістів [2].

Перевагою прийому калькування є стислість та простота отриманого за допомогою еквівалента та його однозначна співвіднесеність з вихідним словом, яка доходить до повної оборотності відповідності. Необхідно зауважити, що калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові [6, 25].

 

Описовий переклад

У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які ще не увійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки на мові перекладу і потребують свого тлумачення, використовують описовий переклад [4, 178].

Експлікація (від лат. explicatio – роз’яснення) – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення цієї одиниці [8]. Експлікація є надзвичайно продуктивним способом перекладу комп’ютерних термінів, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти і закріпитися в мові перекладу [4, 180]. За допомогою експлікації перекладають багатокомпонентні термінологічні словосполучення:

• burning – запис компакт-диска;
• business application – програма комерційних розрахунків;
• cross fade – плавний перехід від одного звукового фрагмента або відеокліпа до іншого;
• deluxe – розширена версія програмного пакета, яка включає додаткові програми чи можливості;
• freeware – безкоштовне програмне забезпечення;
• gigaflops – мільярд операцій з рухомою (плаваючою) комою (крапкою) за секунду;
• log – текстовий файл звіту, в який записують усі дії, які виконує програма, і їх результати;
• magnetic bubble memory – запам’ятовувальний пристрій на циліндричних магнітних доменах;
• native mode – режим роботи у власній системі команд;
• non-mouse program – програма, яка не підтримує роботу з мишкою;
• nucleus – ядро операційної системи;
• policy module – модуль керування використанням ресурсів;
• processor-specific code – програма, прив’язана до певного процесора;
• protocol – метод передачі даних.
• shareware – умовно-безкоштовне програмне забезпечення, з яким можна працювати протягом певного часу;
• software – програмне забезпечення;
• wizard – інтерактивний інструмент для покрокового виконання різних операцій;

Продуктивність експлікації при перекладі українською мовою також пояснюють розбіжностями у способах творення слів та словосполучень. В англійській мові переважають багатокомпонентні безприйменникові словосполучення, що не є притаманним українській мові і це створює певні труднощі у процесі перекладу [4, 181]. Ці труднощі часто усувають за допомогою калькування зі зміною послідовності компонентів словосполучення::

• BIOS (Basic Input/Output System) – базова система введення-виведення;
• DMA (Direct Memory Access) – прямий доступ до пам’яті;
• DML (Data Manipulation Language) – мова маніпулювання даними;
• DPB (Disk Parameter Block) – блок параметрів диска.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація є багатослівною, а в калькуванні кожному елементу словосполучення на мові оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, тобто реалізується принцип економії мовних засобів [6, 36]. Інколи експлікація діє разом з калькуванням як, для прикладу, MS-DOS (MicroSoft Disk Operating System) – дискова операційна система фірми Microsoft.

 

Еквівалентний переклад

Якщо, при перекладі значення англійського слова повністю співпадає зі значенням українського, то цей засіб перекладу називають еквівалентним. Цей вид перекладу є доволі поширеним при перекладі англійських комп’ютерних термінологізмів, хоча в українській мові існує не така вже й велика кількість слів-відповідників у цій сфері. Ось декілька прикладів еквівалентного перекладу:

• bar – панель;
• desktop – робочий стіл;
• drive – дисковод;
• error – помилка;
• keyboard – клавіатура;
• lock – блокування;
• memory – пам’ять;
• message – повідомлення;
• mode – режим;
• mouse – маніпулятор;
• network – мережа;
• notepad – записна книжка;
• pitch – рівень, висота;
• screen – екран;

Еквівалентність виступає в якості основи комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом. Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, яка міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць [5, 112]. Таким чином, еквівалентність – поняття ширше, ніж «точність перекладу», під яким зазвичай розуміють лише збереження «предметно – логічного змісту» оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал.

Поняття еквівалентність – одне з головних завдань перекладача, що полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна.

Під еквівалентністю, у теорії перекладу слід розуміти збереження відносної рівності змістовної, змістової, семантичної, стилістичної і функціонально – комунікативної інформації, що міститься в оригіналі і перекладі. Варто особливо підкреслити, що еквівалентність оригіналу і перекладу – це насамперед спільність розуміння інформації, що міститься в тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на почуття реципієнта і яка не тільки експліцитно виражена в тексті, але й імпліцитно віднесена до підтексту [5, c. 114]. Еквівалентність перекладу залежить також від ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в мові перекладу.

Отже у першому підрозділі, другого розділу, ми проаналізували основні засоби відтворення комп’ютерних термінологічних одиниць. Також визначили, що для перекладу комп’ютерної термінології використовують декілька шляхів перекладу: транскодування, калькування, описовий переклад та еквівалентний переклад.

 

 

Список використаної літератури:

1. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса. / Е. Н. Галичкина – Волгоград, 2001 – 312 с.
2. Єнікєєва Є. М. Особливості перекладу комп’ютерних термінів на українську мову // Вісник СумДУ. / Є. М. Єнікєєва – 2001. – №5 (26). – с.54-59.
3. Ільїна Л. В. Лексическое заимствование: переход иноязычий или внутриязыковое создание? [Електронний ресурс] / Л. В. Ильина, О. М. Сычева. – Режим доступу: http://www.philosophy.nsc.ru/journals/humscience/4_98/17_ILINA.HTM
4. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Учбовий посібник. / В. І. Карабан – Вінниця. Видавництво «Нова Книга», 2001. – 303 с.
5. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: курс лекций / В. Н. Комиссаров . – М. ЭТС. – 2000. – 192 с .
6. Купцова Н. С. Особенности языка хакеров. / Н. С. Купцова – Хабаровск, 2000 – 271 с.
7. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. / Д. С. Лотте – М. «Наука», 1981. – 149 с.
8. Трофимова З. С. Словарь новых слов и значений в английском языке. / З. С. Трофимова – М. Павлин, 1993. – 304 с.