УДК 378.147.88

І. В. П’янковська,

О. В. Тишко,

Національний університет «Острозька академія», м. Острог

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ З ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВИЧОК АУДІЮВАННЯ

Стаття присвячена проблемі ефективної організації самостійної роботи студентів другого курсу мовних спеціальностей з вдосконалення навичок аудiювання. У статті проаналізовано критерії відбору аудіо й відеоматеріалів та схарактеризовано структуру завдань для самостійної роботи, зважаючи на особливості розвитку різних механізмів аудіювання. Авторками статті запропоновано детальний опис прикладів завдань для самостійної роботи за різними напрямами, розроблених відповідно до вказаних критеріїв та вимог до аудитивних текстів для студентів другого курсу.

Ключові слова: самостійна робота, студент, аудіювання, механізми аудіювання.

ОРГАНИЗАЦИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ ЯЗЫКОВЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ ПО УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЮ НАВЫКОВ АУДИРОВАНИЯ

Статья посвящена проблеме эффективной организации самостоятельной работы студентов второго курса лингвистических специальностей для улучшения навыков аудирования. В статье проанализированы критерии отбора аудио- и видеоматериалов, а также дана характеристика структуры заданий для самостоятельной работы, принимая во внимание особенности развития различных механизмов аудирования. Авторы статьи предлагают детальное описание примеров заданий для самостоятельной работы по разным направлениям, которые были разработаны соответственно критериям и требованиям к аудитивным текстам для студентов второго курса.

Ключевые слова: самостоятельная работа, студент, аудирование, механизмы аудирования.

ORGANIZATION OF LANGUAGE STUDENTS’ INDEPENDENT WORK AIMED AT IMPROVEMENT OF THEIR LISTENING SKILLS

The article considers the process of efficient arrangement of students’ individual work with the purpose of improving their listening skills. Since independent work of the second-year university students comprises up to 43% of the whole learning load, special attention is placed on analyzing criteria for choosing audio and video materials for self-study. Regarding the fact that listening skills are the core skills for mastering a foreign language, the peculiarities of developing principle listening comprehension mechanisms have been presented in the article. They are: comprehension of the speech flow, prediction of information, processing mechanisms, listening memory, logical processing of the message content, inner speaking. There have been outlined peculiar features of the assignments given for individual work taking into account peculiarities of listening comprehension mechanisms. Referring to the curriculum requirements for the second-year students the authors of the article have presented a meticulous analysis and description of such task areas for enhancing listening skills as preparation for the module tests, laboratory works and home watching. A special attention is drawn to the sample tasks skillfully selected in accordance with the requirements for the listening texts for the second-year university students. Finally, the authors mention a range of difficulties encountered by students while accomplishing individual listening assignments.

Key words: individual work, student, listening comprehension, listening mechanisms.

Постановка проблеми. Відповідно до умов Болонської декларації самостійна робота студента набуває більшого значення в процесі навчання у ВНЗ, в той час як частка прямого інформування й аудиторної роботи зменшується. З огляду на це, у сучасній вищій школі виникає потреба у застосуванні інтерактивних форм самостійної роботи студента під керівництвом викладача. Така потреба обумовлена зростаючою роллю здатності до самостійної праці, самоорганізації та самоосвіти студентів, а також сучасними вимогами до фахівця з вищою освітою, здатного до засвоєння та практично застосування осмисленої інформації.

Одним із найпоширеніших способів отримання інформації сьогодні є аудіо- та відеоматеріали (подкасти, хмарні сервіси на зразок Sound Cloud, мережі Youtube, Vimeo тощо), тому проблема організації самостійної роботи з розвитку навичок аудіювання студентів є надзвичайно актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти організації самостійної роботи студентів представлено у працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Безпалька, П. Підкасистого, А. Петровського, С. Рубінштейна, О. Біляєва, Л. Паламар та інших. Проблема навчання аудіювання студентів мовних спеціальностей знайшла відображення у наукових розвідках Н. Абрамовської, Д. Агапової, І. Алексєєвої, О. Бочкарьової, І. Задорожної, Б. Ліхобабіна, Ю. Нікітіної, А. Черкашиної тощо.

Метою статті є опис та узагальнення видів самостійної роботи студентів з вдосконалення навичок аудіювання на прикладі студентів другого курсу факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія» (далі – НаУОА).

Виклад основного матеріалу. В ході аналізу наукових джерел нами виявлено, що під самостійною роботою студента розуміють сплановану разом із викладачем самостійну навчальну діяльність, яку студент виконує під методичним керівництвом і контролем викладача без його прямої участі [4, С. 249]. Метою самостійної роботи студента є отримання знань, розвиток умінь та формування навичок, а також надбання низки компетентностей, необхідних для професійної діяльності майбутнього фахівця.

Аудіювання є не лише одним з найважливіших мовних умінь, а й часто найменш розвиненим у студентів й таким, що викликає труднощі. Проте, оскільки аудіювання є передумовою для оволодіння іншими видами мовленнєвої діяльності, постає необхідність працювати над розвитком аудитивних умінь безпосередньо на занятті і у позаудиторний час. Відтак, організація самостійної роботи з цього виду діяльності набуває особливого значення.

Вивчення англійської мови на другому курсі факультету романо-германських мов НаУОА відбувається на основі комплексу Upstearm B2 Plus. Відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, цей рівень передбачає, що студенти можуть розуміти на слух:

• об’ємні висловлювання та лекції;
• складну аргументацією на знайомі теми;
• більшість ТВ новин та програм про поточні події;
• більшість фільмів літературною мовою [6].

З огляду на це важливо, щоб завдання для самостійної роботи студентів включали в себе матеріали різної тривалості, жанрової приналежності та стилістики.

І. П. Задорожна пропонує такі критерії щодо відбору аудіо- та відеоматеріалів для самостійної роботи студентів:

• автентичність, яка передбачає прослуховування носіїв мови;
• мотиваційна значущість, яка полягає в цікавому сюжеті, захоплюючому змісті;
• тематичність, що полягає у відповідності темам програми;
• інформативність, яка реалізується в забезпеченні студентів новою, цікавою, актуальною та корисною для них інформацією;
• посильність та доступність у змістовому і мовному плані, а також стосовно обсягу;
• лінгвосоціокультурна спрямованість аудіотексту (представленість лінгвосоціокультурної інформації в тексті, тобто її діапазон і різноманітність);
• варіативності текстів за: гендерною ознакою (демонстрація зразків чоловічого і жіночого мовлення); соціальним параметром (демонстрація мовлення освічених і неосвічених носіїв мови); віковими ознаками [2, С. 92].

Слідом за І. П. Задорожною, ми вважаємо, що для розвитку компетенції в аудіюванні, під час самостійній роботи студентів доцільно використовувати такі види вправ: некомунікативні, умовно-комунікативні; рецептивні, рецептивно-репродуктивні, рецептивно-продуктивні; з повним, частковим, мінімальним керуванням; без ігрового компонента; без опор, із спеціально створеними опорами, з природними опорами; індивідуальні, парні [2, С. 92]. Вказані види вправ мають бути спрямовані на розвиток таких механізмів аудіювання як сприйняття мовленнєвого потоку, розвиток ймовірного прогнозування, розвиток механізму осмислення, розвиток аудитивної пам’яті, встановлення логіки смислового повідомлення, розвиток внутрішнього промовляння [2, С. 92].

Представимо деякі приклади вправ, спрямованих на розвиток кожного з цих механізмів (за І. П. Задорожною):

1. Сприйняття мовленнєвого потоку: прослуховування фрагмента і запис ключових слів; прослуховування фрагмента тексту і його переказ з використанням ключових слів.
2. Розвиток ймовірного прогнозування: прослуховування початку речення і визначення, яка граматична структура вживатиметься далі, порівняння з аудіозаписом; заповнення пропусків у поданих реченнях, перевірка правильності шляхом прослуховування аудіотексту; прослуховування початку аудіотексту і його самостійне завершення, прослуховування завершення і його порівняння з власним припущенням.
3. Розвиток механізму осмислення: визначення теми повідомлення після прослуховування фрагмента; прослуховування аудіотексту і визначення речень, які передають основну думку тексту; визначення основної ідеї аудіотексту після його прослуховування.
4. Розвиток аудитивної пам’яті: повторення фраз після їх прослуховування; повторення речень після їх прослуховування; повторення за диктором реплік діалогу, відтворення діалогу.
5. Встановлення логіки смислового повідомлення: прослуховування аудіотексту і прослуховування тверджень щодо змісту аудіотексту в правильному порядку; виправлення помилок у послідовності подій у короткому викладі змісту аудіотексту.
6. Розвиток внутрішнього промовляння: повторення аудіотексту за диктором [2, С. 94].

Під час організації самостійної роботи студентів з аудіювання, також варто брати до уваги вимоги Програми з англійської мови для університетів/інститутів [5], де значну увагу в самостійній роботі на І-ІІ курсах рекомендують приділяти ознайомлювальному і детальному аудіюванню.

Для досягнення цілей самостійної роботи, завдання з аудіювання повинні базуватися на ефективному комплексі вправ. У сучасній методиці навчання іноземних мов визначено дві групи вправ для навчання аудіювання: підготовчі та комунікативні (мовленнєві). У підготовчих вправах формуються 1) фонетичні, 2) лексичні та 3) граматичні навички аудіювання. Друга група вправ – комунікативні – виконуються з метою розвитку вмінь аудіювання на основі прослуханих текстів [3, с. 135].

Вважаємо за потрібне зазначити, що в методиці навчання ІМ визначено такі етапи роботи над текстом для аудіювання: установчий (передтекстовий), супровідний (текстовий) та післятекстовий [3, С. 135]. Отже, вправи, що передують прослуховуванню тексту (Pre-listening), мають на меті подолання труднощів перед початком прослуховування тексту, зацікавлення у слуханні тексту та полегшення процесу розуміння іншомовного мовлення. Далі викладач пропонує текст для самостійного прослуховування та надає завдання, яке сприяє активізації розумової діяльності студентів під час слухання (While-listening).

Післятекстові вправи (Comprehension Check) спрямовані на контроль розуміння прослуханого тексту, формування фонетичних, лексичних і граматичних навичок. На цьому етапі доцільним є використання тестових завдань та таких видів роботи як драматизація, дискусії, бесіди, які сприяють розвитку вмінь непідготовленого мовлення. Заключними є завдання (Speaking, Writing), пов’язані з детальним переказом тексту, а також з іншими творчими видами роботи, що реалізуються в непідготовленому мовленні.

Відповідно до навчальної програми курсу «Англійська мова» (В2+) [7] для студентів напряму Філологія Національного університету «Острозька академія» на самостійну роботу студентів припадає 43% від загальної тривалості курсу, а саме – 97 годин з 225 годин, відведених на курс. Саме тому важливим завданням викладача, який є також і методичним керівником самостійної роботи студентів, є ефективне її планування і методичне забезпечення. Вирішення цих завдань передбачає використання низки підходів: системного (самостійна робота студента розглядається у тісній співпраці з викладачем, у зв’язку аудиторної і самостійної роботи, через взаємопов’язаний розвиток різних видів мовленнєвої діяльності), діяльнісного (самостійна робота студента-філолога спрямовує його залучення до активної мовної та мовленнєвої діяльності, роботу зі словниками та довідковою літературою, на використання активних та інтерактивних методів самостійної навчальної діяльності), комунікативного (самостійна робота передбачає підготовку студента до комунікативної діяльності та її здійснення під час самостійної роботи), особистісного (покликаний враховувати мотиваційну сферу студентів та їх індивідуально-психологічні особливості при роботі з навчальними матеріалам) та культурологічного (у процесі самостійної роботи студент має глибше пізнавати культуру країни, мова якої вивчається, через використання автентичних матеріалів) [1, С. 142].

Самостійна робота студентів-філологів другого курсу з вдосконалення навичок аудіювання охоплює три напрями:

1. Підготовка до модульного контролю.
2. Лабораторні роботи, спрямовані на розвиток окремих механізмів аудіювання.
3. Перегляд фільмів з подальшим виконанням завдань та обговоренням.

Розглянемо детальніше зміст та приклади вправ до кожного з цих напрямів.

Підготовка до модульного контролю передбачає виконання завдань подібних або тотожних до тих, що вони матимуть при написанні модульного тесту. Завдання для підготовки до модульного контролю спрямовані на відпрацювання логарифму виконання завдань у форматі іспиту FCE (First Certificate in English). Під час виконання таких тестових завдань відшліфовується технічна сторона подолання труднощів, покращуються вміння прогнозування можливої інформації, зокрема, граматичних та лексичних структур, власних назв, розмовних кліше і т.п. Студенти виконують ці завдання самостійно, у зручний для них час, використовуючи навчальну платформу Moodle. На парі викладач обговорює зі студентами труднощі, які у них виникають під час самостійного прослуховування, просить обґрунтувати відповіді, звертає увагу на окремі граматичні та лексичні структури.

Вважаємо за потрібне зосередитися на чотирьох типах завдань для аудіювання, які включені у структуру модульного контролю дисципліни «Англійська мова» для студентів 2-го курсу факультету романо-германських мов НаУОА.

Завдання 1. Необхідно прослухати 8 коротких діалогів або монологів, які взяті із повсякденного життя, і відповісти на одне запитання до кожного, обравши один із 3-х запропонованих варіантів відповіді. Цей тип завдання має назву multiple choice questions. Під час тесту аудіозапис програється двічі. Природно, що студенти, виконуючи завдання вдома, мають змогу прослухати запис і більше разів, проте дослідження довели, що найпродуктивніший результат демонструється після першого чи другого пред’явлення [8, С. 137]. Труднощі, які виникають під час виконання цієї вправи, пов’язані із потребою швидко переключатися з однієї ситуації на іншу та щоразу адаптуватися до іншого акценту, тембру голосу, темпу мовлення тощо.

Завдання 2. Студенти мають прослухати монолог та заповнити словом чи коротким виразом пропуски у реченнях, які представляють основні ідеї тексту. Такий вид завдання має назву gap-filling або note completion task. Відповіді можуть містити не лише окремі слова, а й числа та власні назви. Перед прослуховуванням аудіозапису студенти вивчають оточення пропуску: попереднє і наступне слово. Це дає змогу максимально точно спрогнозувати пропущене слово чи фразу. Під час першого прослуховування запису, студенти заповнюють пропуски у реченнях, а під час другого можуть перевірити та доповнити свої відповіді. Як показує досвід, найбільше труднощів виникає при наявності власних назв: географічних об’єктів, імен людей, назв рослин, тварин тощо.

Завдання 3. Цей тип завдання має назву multiple matching, яке полягає в тому, що студенти повинні поєднати п’ять з шести чи восьми тверджень із одним з п’яти мовців. Труднощі при виконанні цього завдання викликані саме наявністю однієї чи більше зайвих опцій, а також подібними по своїй суті ідеями у переліку.

Завдання 4. Студенти мають прослухати інтерв’ю та дати відповіді на запитання, обравши один із трьох варіантів (multiple-choice questions). Цей тип слухання є детальним аудіюванням, оскільки направлений на пошук певної інформації, вказаної у запитанні. Труднощі у студентів виникають через те, що всі варіанти відповіді певним чином згадуються у тексті запису, проте лише один з них відповідає тій інформації, про яку запитується завданні.

Наступним напрямом самостійної роботи з аудіювання студенів-філологів є лабораторні роботи. Цей вид самостійної діяльності студентів спрямований на вдосконалення аудитивних вмінь за допомогою прослуховування аудіоматеріалів, їх транскрибування та інтонування, з подальшим відпрацюванням фонетичних навичок. Наведемо приклади лабораторних робіт, вказаних у Робочій програмі з дисципліни «Англійська мова» [7].

Лабораторна робота 1. У рамках теми “Modern Living” студентам запропоновано навчальний запис, що являє з себе рекламу готелю від певної туристичної агенції. Сприймаючи на слух, студентам необхідно записати почуте без помилок, інтонувати отриманий текст, відпрацювати вимову з максимальною відповідністю до оригіналу та вивчити напам’ять. Вивчений уривок має бути представлений в аудиторії.

Лабораторна робота 2. У рамках теми “Making A Living”, студентам запропоновано прослухати один із епізодів подкасту Great Lives [9], у якому відомі люди обговорюють відомих представників різних професій. Завдання студентів полягає у тому, щоб вибрати трихвилинний уривок з епізоду, записати й інтонувати його та навчитись відтворювати його максимальною відповідністю до оригіналу. Студентам рекомендовано записати своє відтворення тексту, використовуючи диктофон чи сайт Vocaroo, та надіслати викладачеві для перевірки та аналізу. Крім того, студенти мають узагальнити зміст програми у 10-15 реченнях та представити цю розповідь на занятті.

Третім напрямом самостійної роботи з аудіювання є перегляд фільмів мовою оригіналу з подальшим виконанням завдань та обговоренням. Тематика обраних фільмів відповідає матеріалу підручника для кращого засвоєння студентами лексичного матеріалу та розвитку комунікативної компетенції. Користь перегляду фільмів для вдосконалення навичок аудіювання полягає в тому, що вони містять як буденну так і складнішу, стилістично-забарвлену лексику, відображаючи культуру країн, мова яких вивчається, а також ознайомлюючи студентів із побутом, історичними та культурним реаліями середовища, у якому відбувається дія фільму. Серед завдань до фільмів зазвичай використовуються такі:

• ідентифікуйте головних героїв відповідно до фото;
• ідентифікуйте героїв відповідно до їхніх висловлювань;
• охарактеризуйте головних героїв;
• встановіть хронологію подій фільму;
• поясніть значення запропонованих слів та виразів, надайте речення з фільму, у яких їх використано;
• поясніть символічне зображення окремих явищ у фільмі;
• висловіть свою думку з приводу вчинків голових героїв тощо.

Висновки. Отже, сьогодні у вищій освіті зростає значення самостійної роботи студентів з огляду на положення Болонської угоди, відповідні зміни у системі вітчизняної освіти та все вищі вимоги до рівня підготовки майбутніх фахівців. Оволодіння навичками та вміннями аудіювання є невід’ємною складовою загальної мовленнєвої компетентності студентів мовних спеціальностей. Вирішенню цього завдання сприятиме ефективна організація самостійної роботи студентів з вдосконалення навичок аудіювання, що базуватиметься на низці наукових підходів, виборі форм, методів та засобів навчання, відборі матеріалів згідно обґрунтованих критеріїв та вимог до аудитивних текстів для студентів другого курсу. В сучасних умовах, організація позааудиторної навчальної діяльності студентів неможлива без застосування Інтернет-технологій та електронних навчальних платформ, тому результативність самостійної роботи великою мірою залежить від методичної грамотності викладача, його вміння доцільно застосовувати наявні ресурси, стимулювати пізнавальний інтерес студентів та вчасно контролювати виконання завдань.

Перспективами подальших пошуків у цьому напрямку ми вважаємо вивчення труднощів, що виникають у студентів під час самостійного аудіювання, та розробку комплексу вправ, спрямованих на більш ефективний розвиток окремих механізмів аудіювання.

Література:

1. Жуковський В. М., Сімак К. В. Роль самостійної роботи студентів першого курсу у процесі формування професійної мовленнєвої компетентності  під час підготовки бакалаврів мовних спеціальностей / В. М. Жуковський, К. В. Сімак // Наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2016. – Вип. 60. – С. 141-144.
2. Задорожна І. П. Організація самостійної роботи майбутніх учителів з оволодіння англомовною компетентністю в аудіюванні / І. П. Задорожна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. – 2013. – №1. – С. 89-96.
3. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах / [Л. С. Панова, І. Ф. Андрійко, С. В. Тезікова та ін.]. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 328 с.
4. Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.]/ В. Л. Ортинський – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с. – С. 249.
5. Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п’ятирічний курс навчання): Проект /С. Ю. Ніколаєва, М. І. Соловей, Ю. В. Головач та ін.; під кер. С. Ю. Ніколаєвої, М. І. Солов’я. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2001. – 245 с.
6. Рівні володіння іноземною мовою відповідно до Рекомендацій Ради Європи (РРЄ) і українська інтерпретація цих рівнів [Електронний ресурс] – Режим доступу : umsa.edu.ua/scale.pdf
7. Робоча програма з навчальної дисципліни «Англійська мова» для студентів за напрямом підготовки Філологія, спеціальністю Мова та література (англійська, німецька/французька). – Острог, 2016. – 13 с.
8. Тарнопольський О. Б. Методика навчанняіншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти:навч. посіб. / О. Б. Тарнопольський. – К.: Фірма «ІНКОС», 2006. – 248 с.
9. Great Lives BBC Podcast [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.bbc.co.uk/programmes/b006qxsb/episodes/downloads