ТЕОРЕТИЧНІ ВИТОКИ ТА БАЗОВІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ІСЛАМСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОКТРИНИ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

 Датою народження того феномену, який прийнято іменувати ісламської економікою, слід вважати 1947 р. Адже в цьому році було опубліковано декілька досліджень, в яких викладався погляд на ідеальну систему, що повністю відповідала вимогам шаріату. Це – «Ісламська економіка». Сам же термін «ісламська економіка» остаточно утвердився в науковій літературі лише з середини 1970–х років. [9]

Ключові слова: іслам, ісламська економіка, економічна модель ісламської доктрини, теорія, ідеологія.

The date of birth of the phenomenon, generally called Islamic countries, should be considered in 1947 For this year published a number of studies that taught view of an ideal system that fully meets the requirements of Shariah. This – “Islamic economics.” The very same term “Islamic economy” finally established in the scientific literature only since the mid-1970s. [9]

Keywords: Islam, Islamic economics, the economic model of Islamic doctrine, theory and ideology.

 

Основною метою ісламської економіки, або ісламської економічної моделі, проголошувався пошук альтернативного вирішення актуальних проблем сучасності, насамперед – у сфері фінансів. У такому контексті ісламська фінансова система – найважливіша складова частина ісламської економіки. У значному числі дослідники з ісламської економіки як на Заході, так і на Сході найчастіше вели свою мову саме про фінанси. Це не дивно, оскільки саме в фінансовій сфері найбільшим чином проявляються особливості ісламської економічної моделі, чиєю основною метою був пошук альтернативи відсоткового фінансування.

Таким чином, слід підкреслити, що багато дослідників ісламської економіки мають на увазі лише ісламську фінансову систему. Що стосується інших важливих складових економічної моделі, таких як земельні та трудові відносини, питання власності, то вони, як правило, виносяться за дужки або згадуються побіжно економістами – фахівцями з ісламської економіки і служать предметом, тому вивчення переважно для мусульманських правознавців, які пишуть про етичні аспекти бізнесу і про право власності (у тому числі і на землю). Безсумнівно, дані аспекти дослідження заслуговують уваги з боку вчених–економістів і надалі.

Теорія ісламської економіки перестала встигати за інтенсивним розвитком ринку ісламських фінансових послуг у світі. Якщо у другій половині XX ст. основна увагу дослідників ісламської економіки було сконцентровано на побудовані теоретичних конструкцій, то в наші дні свою головну задачу вчені бачать в аналізі та узагальненні практики численних ісламських фінансових інститутів, розкиданих по всьому світу. Продовжують з’являтися і загальнотеоретичні роботи, яких осмислюється економічний розвиток у світлі положень шаріату. Однак ал–Гілані, Мухаммад ал–Газалі та інші теоретики ісламської економічної моделі були, звичайно ж, далеко не першими, хто намагався аналізувати виклики капіталізму з точки зору ісламу. На межі XIX – XX ст., коли капіталістичні відносини почали проникати в мусульманський світ, спроба знайти їм альтернативу в ісламі була зроблена ідеологами так званого «арабського соціалізму». [8]

Серед перших авторів, які писали про ісламської економічної моделі, більшість були мусульманськими правознавцями – як сунітськими, так і шиїтів. В ряду вчених–шиїтів виділяється Мухаммад Бакір ас–Садр. Його фундаментальна праця «Наша економіка» («Иктисадуна») – одна з перших спроб глибокого осмислення економічного розвитку суспільства, у згоді з принципами шаріату. Книга ас–Садра не була готовою посібником за створення ісламської економічної системи. У своїй роботі він описує теоретичну модель розвитку, яка відрізняється як від капіталістичного, так і від соціалістичного шляху. Значна частина книги присвячена критиці марксистської теорії. При цьому автор не вдається до аналізу практичного втілення ідей основоположників марксизму на прикладі народних господарств конкретних країн – Радянського Союзу, КНР або будь–якого іншого держави соціалістичної орієнтації. У цьому сенсі «Наша економіка» ас–Садра може бути названо швидше філософським, ніж економічним твором, оскільки вчений фактично зіставляє теоретичні моделі, не приділяючи належної уваги застосуванню їхніх положень на практиці. [7]

Ас–Садр виступав за посилення ролі держави в економіці, підкреслював важливість його функцій у справі підтримання соціального балансу. Деякі положення, що містяться в «Нашій економіці», близькі ідеям арабського або ісламського соціалізму, але для ас–Садра сама ідея використання такої термінології блюзнірська. Вчений підкреслює думку про те, що ісламська економічна система самодостатня і зобов’язана своїм походженням Божественного Одкровення, а не придуманих людьми економічним теоріям. У своїй книзі ас–Садр розглядає ісламську економіку як важливу частину ісламського віровчення, подібно до того як капіталістична економіка для нього – елемент капіталістичної демократії. В рівній мірі марксистський підхід до економіки – це лише частина інтерпретації марксистськими вченими інших аспектів суспільного життя. В цій тезі – ключ до розуміння особливостей застосування ісламської економічної моделі.

Ісламська економіка, або ісламська економічна модель не є універсальною економічною доктриною для всіх мусульманських країн. Протягом більшої частини другої половини XX ст. вона виступала лише однією з теорій «третього шляху», відповідно до інтересів консервативної частини мусульманського суспільства. Її принципова відмінність від дрібнобуржуазних концепцій соціалізму полягала в тому, що створення ісламської економічної системи фактично не зачіпала основ суспільної ладу і не вимагало проведення радикальних перетворень, у тому числі націоналізацію, земельної реформи та ін. Основне завдання ісламської іконо міки починаючи з 1970–х років бачилася її ідеологам і практикам у створенні ісламських банків та інших фінансових інститутів у рамках традиційної (неісламської) фінансової системи. Одна з трьох спроб застосувати ісламську економічну модель в масштабах окремо взятої держави (Іран) актуалізувала питання щодо первинних, необхідних для подібних реформ. В результаті виявилася різниця між сунітським і шиїтським підходами до ісламізації економіки. У першому випадку (за невеликими винятками) допускалося створення поодиноких структур у вигляді ісламських банків та інших фінансових інститутів в, у другому – реалізація економічних принципів ісламу була можлива лише в державі, всі сфери суспільного життя якого регулюються шаріатом. Іншими словами, створення окремих ісламських фінансових інститутів в неісламської фінансової середовищі не має ніякого сенсу. Даний висновок випливає з робіт таких різних шиїтських мислителів, як Мухаммад Бакір ас–Садр і Аболхасан Банисадр. Сформульована останнім концепція тоухідної економіки стала ідеологічною основою реформ по ісламізації економіки Ірану на початку 1980–х років. [6]

Концепція ісламської економіки отримала найбільше поширення в сучасному світі завдяки успіху ісламських фінансових інститутів. Одними з найважливіших чинників успіху ісламської економічної моделі послужили її мобільність і гнучкість. Якщо інші теорії (арабської, ісламського соціалізму) виступали в якості ідеологічної бази розвитку в окремо взятих країнах, то ісламська економічна модель може бути застосована в будь–якій системі – як капіталістичної, так і соціалістичної (перший ісламський банк з’явився в насеровському Єгипті). Подібної гнучкістю і мобільністю в сучасних умовах має і концепція золотого динара. Вона може бути реалізована і в рамках невеликої групи однодумців в умовах неісламської фінансової системи, і в масштабах ісламської держави. Останнє є більш бажаним, тому представники руху «Мурабитун», розробили дану концепцію, ведуть переговори з тими політичними діячами, які виступають за ісламізацію суспільного життя. Принципова відмінність проекту золотого динара від інших теорій «третього шляху» – це категоричне неприйняття ними ісламської економічної моделі. На думку мурабитунів, ісламські фінансові інститути нічим не відрізняються від традиційних і навіть представляють ще більшу небезпеку, ніж останні, оскільки вводять в оману мусульман. Однак концепція золотого динара навряд чи зможе скласти серйозну конкуренцію ісламської економіки, що отримала популярність у світі. Реалізація ж концепції золотого динара пов’язана з рядом труднощів, оскільки жодна держава в світі не готове перейти на систему біметаллізма. Поки цього не станеться, проект золотого динара буде долею невеликих маргінальних груп. [1]

Водночас ісламська економічна модель все більше буде розширювати свою географію, в тому числі і за рахунок не мусульманських країн і тих мусульманських країн, в яких до недавніх пір реалізація зазначеної концепції видавалася сумнівною у світлі місцевої інтерпретації шаріату (наприклад, Оман). В даний час практика визначає розвиток ісламської економічної доктрини. По мірі розширення географії та інструментів ісламської економічної моделі буде згладжуватися різниця між традиційною та ісламської економікою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

  1. Бекін Р.В., Полонська Л., Іонова А. В. Концепції “ісламської економіки”: соціальна сутність і політична спрямованість // Світова економіка і міжнародні відносини. 1981. № 3.
  2. Беккин О.К. Механизмы финансирования в исламском банковском деле(окончание) / О. К. Беккин // Банковское дело. – 2007. – № 9. – C. 79–84.
  3. Беккин Р.И. // Финансы. – 2007. – № 11. – C.46-53.
  4. Беккин Р.И. Специфика услуг исламских банков [Текст] / Р. И. Беккин //Банковские услуги. – 2007. – № 8. – C.19–33.
  5. Беккин, Р.И. Исламское страхование в зарубежных странах [Текст] /
  6. Беккін Р. В. Ісламська економічна модель і сучасність. 2–е изд., перероб. і доп. М., 2010 р.
  7. Беккін Р.І. Ісламська економічна модель і сучасність. 2-е вид. М.: ІД Марджані, 2010.
  8. Бирюков, Е. Новые тенденции в деятельности исламских банков (на примере аравийских монархий) / Е. Бирюков // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 7. – C.82-92.
  9. Бобров Є.А. Аналіз тенденцій розвитку фінансового ринку країн Близького Сходу та Південно–Східної Азії [Текст] / Є. А. Бобров // Фінанси України. – 2008. – N 7. – С. 92–102.

Залишити відповідь