У роботі розглянуто зміст понять “активність”, “громадянська активність”, “громадянське суспільство”. Визначено вплив молодіжних організацій на  процес формування активної громадянської позиції молоді.

The article is devoted to analysing the meaning of “activity”, “public activity”, “civil society”. In the article shows positive influence of youth organizations on the process of forming active civil position of youth.

Відповідно до даних Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (Стокгольм, Швеція), який проводив аналіз активності виборців на всезагальних парламентських та президентських виборах в 163 країнах світу, середньостатистичний показник присутності виборців на дільницях знизився за останні роки з 70 до 64.3 %. Абсентеїзм став своєрідною “візитною карткою” нашого часу [1]. Сучасний стан громадянської позиції молоді в Україні також характеризується байдужістю та низьким рівнем залучення до громадської діяльності. Змінити ці процеси на краще покликана громадянська освіта. Тема громадянської активності, або іншими словами, прояву активної громадянської позиції існує з часів заснування держави, і проходить важливою лінією в дослідженнях психологів, педагогів, юристів, істориків, філософів, економістів. Такий багатоаспектний підхід до вивчення громадянської активності пояснюється її складністю, оскільки громадянська активність є однією з особистісних якостей людини, її соціальних та психічних проявів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні питання громадянської позиції молоді розглядається через поняття громадянської активності, яке висвітлено у наукових дослідженнях М. Боришевського, М. Лукашевича, О. Плиги, І. Семківа та Р. Чекмишевої та ін. Актуальність впровадження принципів громадянського суспільства, а також методи громадянської освіти та виховання подано у проекті Концепції громадянської освіти та виховання в Україні.

Мета статті. Розкрити потенціал молодіжних організацій у процесі формування активної громадянської молоді.

Виклад основного матеріалу дослідження. Громадянську активність, насамперед, варто розглядати як суть соціальної природи людини у її прагненні до активної життєдіяльності. Необхідно розкрити поняття активності в цілому, щоб надалі розуміти її природу у сукупності понять “держава”, “громадянин”, “громадянськість” [2].

Громадянська активність є основою розвитку громадянського суспільства, становлення якого прагне сучасний політикум. Люди до створення держави також розпоряджалися своїми правами  та своїм майном згідно із законом природи, тобто проявляли свою активність. Але, щоб гарантувати свої права та свободи, забезпечити мир, захистити свою власність, безпеку і блага суспільства, люди створили державу, яку наділили владою для виконання вищевказаних завдань, і пильнували за тим, щоб держава не зловживала нею. Дж. Локк поняття “держава” майже як взаємозамінне використовував поняття “громадянське суспільство”. У ньому народ країни і її державець керуються принципами, заснованими на громадянській угоді. Такі принципи утверджують природні права громадян, зокрема участь у вирішенні державних справ, що є однією з форм громадянської активності [3].

Хибною є думка, що “бездіяльність” або “святий спокій”, які виділяв М. Лукашевич у своїх дослідженнях, є станом чи ситуацією, що приносить людям щастя [4]. Адже згідно з дослідженнями Р. Інглехарта найбільш щасливими є люди, які залучені до активної діяльності. Суб’єктивне благополуччя (відчуття щастя та задоволеність життям) розглядається як психологічна винагорода за громадянську активність особистості [5]. Виявляється, що найбільш щасливі та задоволені життям ті, хто проявляють активність у діяльності інститутів громадянського суспільства.

Громадянське суспільство визначається авторами як певна система суспільних інститутів та відносин, які не залежать від держави, сприяють задоволенню потреб та інтересів людини, чи групи людей, підтримують життєдіяльність духовної, культурної та соціальної сфер. До інститутів громадянського суспільства відносяться такі, як: сім’я, громадські організації та об’єднання, групи за інтересами, спортивні організації, церква, недержавні засоби масової інформації, професійні спілки, політичні партії, та ін.

Дослідник А. Н. Леонтьєв звертає увагу на те, що молода людина до громадянської активності може не бути готовою психологічно, і тому не буде її здійснювати. Структура психологічної готовності молодої людини до громадянської активності включає: позитивне ставлення до громадянської активності як діяльності (тобто сприйняття такої діяльності як потрібної, цікавої, коли в ній можна самореалізуватися, розширити власний світогляд, відчути можливості, які є виправданими у суспільстві у боротьбі за інтереси громади); наявність установки до здійснення громадянської активності (закладеної з дитинства, або юнацтва точки зору стосовно важливості такої діяльності, а також того, що у бездіяльності немає нічого вартого уваги, коли і той, хто її проявляє, також перестає бути цікавим соціуму); необхідні для такої діяльності риси характеру (самостійність, незалежність, відповідальність, активність, чесність, ретельність тощо); когнітивний компонент (знання про сутність, зміст, спрямованість та цілі громадської діяльності, вміння реалізовувати цю діяльність, навики громадської участі, громадської взаємодії); ціннісний компонент (пріоритети цінностей свободи, волі, незалежності, відповідальності, чесності, сміливості у думках та вчинках, активного та продуктивного життя, добробуту інших); емоційно-вольовий компонент (відчуття відповідальності, вміння проявляти емпатію, довіру, впевненість у досягненні успіху, та у власних силах) [6]. Саме ці складові психологічної готовності молодої людини до громадянської активності варто розвивати, щоб молодь із пасивних членів соціуму перетворити на активних.

Доцільно розглянути форми прояву громадянської активності. Відтак, В. О. Сухомлинський визначає громадянську активність як внутрішню спрямованість особистості, яка здатна впливати на розвиток гуманного суспільства, і пов’язана з реалізацією національних інтересів. Він виділив основні форми прояву громадянської активності: правова, політична і моральна [7]. Правова громадянська активність спонукає вставати на захист прав та свобод громадян: своїх власних, певної спільноти, громадського об’єднання. Політична – передбачає періодичне спілкування та зв’язок з органами влади різних рівнів (залежно від рівня активності). А моральна – виховує почуття патріотизму та відповідальності перед державою та її народом.

Науковець О. Б. Плига виділяє громадянську активність як одну з форм суспільної активності, спрямовану на реалізацію інтересів соціальних груп у сфері суспільних відносин і громадського життя, яка регулюється правовими нормами держави. До форм громадянської активності О. Б. Плига включає: участь у виборах, в об’єднаннях, у місцевому самоврядуванні, громадянська ініціатива, акти громадянської непокори, громадські слухання [8].

Отож, громадянська активність – це така форма активності, яка реалізується на рівні інститутів громадянського суспільства та сприяє розвитку цього суспільства, реалізації приватних потреб та інтересів індивідів, груп та колективів.

Так, М. Й. Боришевський громадянську активність як ту, що спрямовує активність особистості в русло суспільно-значущої діяльності, прирівнює до громадянської позиції [9]. Тому є сенс розглядати громадянську позицію як самостійну форму соціальної активності, яка має власні цілі, механізми та очікуваний результат.

Аналіз наукових поглядів на проблему громадянської активності показав, що більшість фахівців визначили поняття громадянської активності як внутрішнє прагнення до діяльності, спрямоване на здійснення соціальних функцій з метою зміцнення існуючого в соціумі суспільно-політичного порядку. Підвищити рівень громадянської активності покликана громадянська освіта.

Зрозумілим є те, що провідну роль в реалізації громадянської освіти повинні відігравати навчальні заклади (формальної і неформальної освіти): дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади (загальноосвітні школи І-ІІІ ступеня, гімназії, колегіуми, ліцеї, спеціалізовані школи), професійно-технічні навчальні заклади; вищі навчальні заклади І-ІV рівнів акредитації (коледжі, технікуми, училища, інститути, університети, заклади післядипломної освіти та інші вищі навчальні заклади), позашкільні навчальні заклади (центри, будинки, установи, клуби, бібліотеки); заклади та установи культури, громадські (неурядові, молодіжні) організації [10].

Також, молодіжні організації є важливим фактором, що впливає на громадянську позицію молоді шляхом проведення виховних заходів, конкурсів, семінарів, тренінгів [11]. У своїй діяльності вони орієнтуються на активну молодь і залучають її до групи організаторів своїх проектів. Опосередковано вони також охоплюють пасивну молодь, пропонуючи їм долучитися до заходів у якості глядачів. Таким чином зіштовхуючи з мертвої точки активність тієї чи іншої молодої особистості, вони здійснюють вагомий внесок в активізацію її громадянської свідомості.

Для розуміння ефективності діяльності молодіжних організацій в контексті формування громадянської позиції, варто порівняти підсвідоме ставлення до цього процесу молоді, залученої та незалученої до діяльності в цьому інституті громадянського суспільства.

Психосемантичне дослідження дає можливість зрозуміти справжні  настрої молоді стосовно досліджуваного питання. Метод є універсальним засобом визначення прихованих інтенцій респондентів, адже дозволяє визначити психологічне значення слів, а відповідно і ставлення респондентів до них і того, що з ними пов’язано. Психосемантичне дослідження складається із асоціативного експерименту та семантичного диференціалу.

Під час опрацювання анкет семантичного диференціалу було отримано дані, які відображають підсвідоме психологічне ставлення молодих людей до громадянської позиції молоді. Аналіз результатів опитування представників молоді, які не мають жодного стосунку до діяльності молодіжних організацій. Таблиця 1 дозволяє побачити наступні числові показники за кожним із факторів:

Таблиця 1

Cемантичний диференціал сполучення слів громадянська позиція молоді: показники для молоді не залученої до активної діяльності в молодіжних організацій

[авторські напрацювання]

За допомогою табличних даних видно, що молодь, яка не залучена до активної діяльності молодіжних організацій оцінює громадянську позицію молоді як таку, що є хорошою. Про це свідчать високі показники у всіх стовпчиках з позитивними значеннями. Щодо фактору “огидна-гарна”, можна зробити висновок про нейтральне ставлення з позитивною динамікою. Громадянська позиція молоді є більше приємною і швидкою, ніж неприємною і повільною. В основному нейтральною вона є стосовно фактору “пасивності-активності” та “статистичності-динамічності”, але з помітним відхиленням переважної більшості балів до негативних показників. Останнє свідчить про те, що представники не залученої до громадської діяльності молоді або не бачать результатів діяльності молодіжних організацій, або взагалі є не обізнаними у цій сфері. Також ці молоді люди вважають громадянську позицію молоді “маленькою”, тобто незначною і “важкою” одночасно.  Абсолютно протилежними є результати семантичного диференціалу, виконаного представниками активної молоді (Таблиця 2).

Таблиця 2

Cемантичний диференціал сполучення слів «громадянська
позиція молоді»: показники для молоді, залученої у діяльність
молодіжних організацій [авторські напрацювання]

Очевидно, що у ранжуванні група респондентів, яка залучена до діяльності у молодіжних організаціях стосовно всіх факторів громадянській позиції молоді приписує позитивні характеристики. Відтак вона є хорошою, гарною, приємною, швидкою, активною, динамічною, сильною і нейтральною відносно факторів “маленька-велика” та “легка-важка”.

Порівняння показників респондентів, які входять до молодіжних організацій та тих, що не є їх активними учасниками, демонструють різницю у сприйнятті громадянської позиції згідно із середнім балом за кожним із факторів, який наведено у Таблиці 3.

Таблиця 3

Cемантичний диференціал сполучення слів «громадянська
позиція молоді»: зведені показники [авторські напрацювання]

Відтак, з таблиці 3 видно, що громадянська позиція молоді має середній бал 1.1 з трьох можливих. Таку тенденцію можна охарактеризувати як позитивну. Щоправда, якщо взяти до уваги середні бали за різними групами молоді, то очевидною є різниця у сприйнятті: 0.2 – середній бал молоді, яка не бере участі у діяльності молодіжних організацій, що характеризує громадянську позицію як позитивне, але незначне явище; і на противагу їм – 1.9 як середній бал активної молоді.

За фактором оцінки таке сполучення слів отримало 2.2, що дає можливість охарактеризувати його як позитивне. Розбіжність між різними групами молоді за даним фактором невелика – 0.3.

За фактором сили середній бал громадянської позиції молоді становить 0.8, що характеризує її як не дуже сильну. Так, молодь, яка не залучена до діяльності молодіжних організацій, оцінює її силу на -0.9, тобто вважає слабкою. Проте активісти вбачають її силу і оцінюють на 2.5.

Схожа ситуація і з фактором активності: 0.2 спільний середній бал, що характеризує громадянську позицію молоді як малодієву. Оцінка активності громадянської позиції пересічною молоддю становить -0.4, а активною молоддю – 0.8.

Під час опрацювання анкет асоціативного експерименту було отримано дані, які відображають підсвідоме психологічне ставлення молодих людей до поняття громадянської позиції молоді.

Першою групою, до якої входила молодь, що не залучена до діяльності у молодіжних організаціях, було проасоційовано сполучення слів “громадянська позиція молоді”. Згідно з методикою дослідження для аналізу результатів потрібно відбирати слова,  повтор яких перевищив 2 рази, тобто, якщо асоціація на одне із запропонованих слів у трьох і більше людей була однаковою.

Так, групою молоді, яка не залучена до активної діяльності у молодіжних організаціях, було продуковано дві cемантичні унiверcальні одиниці: активність (3), національна свідомість (3), що вказує на розуміння суті даного процесу, а також сприйняття його як активної діяльності для досягнення ідеалів в державі національно свідомими громадянами.

Другою групою, до якої входила активна молодь, було виокремлено семантичні універсальні одиниці для тлумачення пcиxологiчного значення поняття громадянської позиції молоді:

1. Шість і чотири рази слово байдужість (10) стало асоціацією до запропонованих слів. Відтак, можна вважати, що основною проблемою сучасного суспільства і, зокрема, громадянської позиції молоді є байдужіть. Саме її молоді люди і намагаються подолати у своїй діяльності.
2. Наступною семантичною універсалією стало слово патріотизм (5), що не дивно, оскільки патріотизм – це та якість, яку вони намагаються виховувати у собі та у інших.
3. Чотири асоціативні повтори у слів робота (4), влада (4), розвиток (4). Семантичні універсальні одиниці вказують на поступовий розвиток громадянської позиції молоді із серйозним ставленням, таким самим як до роботи у своїй громадянській боротьбі проти зловживань влади.
4. Також активною молоддю було виокремлено семантичні універсальні одиниці політика (3), переживання (3) та надія (3), які свідчать про настрої молоді в умовах тієї політичної ситуації, яка склалася в сучасній Україні. Семантичні універсалії обов’язок (3) та громада (3) вказують на сприйняття громадянської позиції молоді як обов’язку, який повинен виконувати кожен представник громади, кожен громадянин України. А асоціативна одиниця аналізу сила (3) свідчить про підсвідоме розуміння громадянської позиції молоді як такої, що володіє силою, яка здатна змінити політичну та соціальну ситуацію в сучасному українському суспільстві на краще. Також громадянську позицію молоді визначено як активну, на що вказує семантична універсальна одиниця активність (3).

Висновки. Отож, завдяки проведеним дослідженням було виявлено, що сучасний стан громадянської позиції та громадянської активності є незадовільним, хоча молодь готова брати участь в акціях протесту проти дій влади. Заважає цьому незнання, як досягти своєї мети. Місію у навчанні і формуванні активної молоді повинні взяти на себе молодіжні громадські організації, які користуються найвищим рівнем довіри.

Виявляється, що за рахунок активної діяльності та пропагування демократичних цінностей і патріотизму молодіжні організації здійснюють позитивний вплив на сучасну українську молодь. Так, із результатів дослідження очевидною є різниця у сприйнятті громадянської позиції як процесу та щоденної діяльності представниками молоді та активістів. Саме та частина молоді, яка бере участь у діяльності молодіжних організацій, вважає громадянську позицію молоді позитивною, сильною та дієвою і усвідомлює її важливість у становленні громадянського суспільства та покращення умов життя громадян України.

 Список використаних джерел та літератури

1. Чекмишева, Р. Підсумки круглого столу “Нове покоління влади в Україні : реалії та  перспективи”  [Електронний ресурс] / Р. Чекмишева. — Режим  доступу :  http://www.europexxi.kiev.ua/novini. – Назва з екрану.
2. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні [Електронний ресурс]: проект // Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. – Режим доcтупу: http://www.ippo.edu.te.ua/index.php/2009-02-16-09-17-03/569-30-11-2012-1. – Назва з екрану.
3. Локк, Дж. Сочинения в трех томах [Текcт] / Дж. Локк. – М.: “Мысль”, 1988. – 3 т. – 669с.
4. Лукашевич, М. П. Теорiя i методи соцiальної роботи [Текcт] : навч. поciб. / М. П. Лукашевич, I. I. Мигович, рец.: д-р фiлоc. наук, проф. М. I. Миxальченко, д-р cоцiол. наук, проф. В. Є. Пилипенко. – 2-ге вид.; доп. i випр. – К. : МАУП, 2003. – 168 c.
5. Зміна поколінь як довгостроковий фактор ціннісної трансформації в суспільстві теорія Інглехарта [Електронний ресурс] // Соціологія. – Режим доcтупу: http://socna5.at.ua/publ/1-1-0-40. – Назва з екрану.
6. Семків, І. Емпіричне дослідження психологічної структури громадянської активності студентської молоді [Текст] / І. Семків // Соціальна психологія : [ укр. наук. журн.]. – К., 2012. – N 1/2. – С. 178-186.
7. Сухомлинський, В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості [Текcт] / В. О. Сухомлинський. – К. : Радянська школа, 1976. – Т. 1 – С. 55-202.
8. Плига, О. Б. Активна участь населення в державному управління як умова формування громадянського суспільства в Україні [Текcт] / О. Б. Плига // Вісн. Харківського ун­ту ім. В. Н. Каразіна.  – 2008. – № 819. – С. 182-185.
9. Боришевський, М. Й. Розвиток громадянської спрямованості особистості [Текcт] : моногр. / М. Й. Боришевський. – К.: “Педагогічна думка”, 2007. – 186 с.
10. Лукашевич, М. П. Теорiя i методи соцiальної роботи [Текcт] : навч. поciб. / М. П. Лукашевич, I. I. Мигович, рец.: д-р фiлоc. наук, проф. М. I. Миxальченко, д-р cоцiол. наук, проф. В. Є. Пилипенко. – 2-ге вид.; доп. i випр. – К. : МАУП, 2003. – 168 c.
11. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні [Електронний ресурс]: проект // Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. – Режим доcтупу: http://www.ippo.edu.te.ua/index.php/2009-02-16-09-17-03/569-30-11-2012-1. – Назва з екрану.