ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ КАНАДСЬКОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК САМОСТІЙНОЇ СИСТЕМИ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Новоселецька Світлана (м. Острог, Україна)

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Країнознавство у вивченні професійної англійської мови

ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ КАНАДСЬКОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК САМОСТІЙНОЇ СИСТЕМИ

Стаття присвячена опису передумовам виникнення канадського варіанту англійської мови на основі дослідження історії та культури Канади та їх вплив на розвиток англійської мови.

Ключові слова: варіант мови, лінгва-франка, канадська англійська мова

 Статья посвящена описанию предпосылок возникновению канадского варианта английского языка на основе исследования истории и культуры Канады та их влияние на развитие английского языка.

Ключевые слова: вариант языка, лингва-франка, канадский английский язык.

 The article is dedicated to distinguishing the main prerequisites of  Canadian English origin based on investigation of Canadian history and culture, their influences on the development of English.

Key words: variant of language, linga-franca, Canadian English

 Практично кожна мова має велику кількість різновидів,  кожен з яких має лінгвістичні особливості та несе певне культурне і суспільне значення. Оскільки англійська мова є поліетнічною із власними національними варіантами та регіональними різновидами, то є досить важливим досліджувати ці національні варіанти.

Поширенню англійської мови по всьому світу сприяло захоплення англійцями та американцями колоній та підлеглих територій. Беручи до уваги вплив носіїв англійської мови  у таких сферах діяльності як кінематографія, літакобудування, радіомовлення, наукові дослідження, а також Інтернет, англійська мова широко вивчається як друга мова. Саме тому, їй характерні елементи, притаманні іншим мовам, що призвело до утворення спрощених варіантів – наприклад: Pidgin English, афро-англійського Gullah, Beach-la-Mar, Kroo-English та ін. [1, с. 58–60]. Враховуючи військовий, економічний, науковий, політичний та культурний вплив Британської Імперії у XVII-XIX ст. та вплив США з початку ХХ ст. і до нашого часу, англійська мова має статус лінгва-франка у багатьох частинах світу [2]. Однак, слід зауважити, що вона має велику кількість варіантів, так як використовується різними націями, що постійно вносять певні культурні, лінгвістичні, мовні та історичні особливості.

Говорячи про культуру Канади, то вона є надзвичайно складною, тому що поєднує в собі постійне протистояння двох давніх національних свідомостей. Квебек є центром франкомовних меншин та рівноправним партнером у федеральному утворенні з 1867 року.  Після об’єднання трьох Британських північноамериканських колоній, настало розширення Канади. Крім того, країна отримала статус автономії, зазначене у Вестмінстерському статуті 1931 року. Це спричинило припинення будь-якої правової залежності від Британського парламенту. Ньюфаундленд приєднався до федерації лише у 1949 році [5].

З лінгвістичної точки зору, федеральне утворення Канади різноманітно та цікаво вплинуло на канадську англійську мову. Поселення Квебеку призупинило  подальше домінування англійської мови, розділяючи атлантичні провінції від центральних і західних, та запроваджуючи двомовність в провінціях Нью-Брансвік на сході та Онтаріо на заході.  Ньюфаундленд, не зважаючи на те, що переважна більшість населення там англомовна, не розділяє історію населення на канадському материку та його політична автономія спричиняє розвиток корінного літературного акценту, який лише зараз створює вплив на всю країну загалом.

Канадська англійська мова є одним із найстаріших варіантів колоніальної англійської мови. Це спричинено тим, що саме Канада була одним із перших великих відкриттів у той період. Англійці спочатку дійшли до Ньюфаундленда, який був найближчою землею на Атлантичному океані до Європи, в 1497 році, лише через 5 років, як Колумб зробив своє неймовірне відкриття. Відкривачем Ньюфаундленда був венеціанець Джон Кабот, хоча він плив під вітрилами за розпорядженням короля Англії Генріха VII [3, с. 85-90]. На території  Приморських провінцій (Нова Шотландія, Нью-Брансвік та Острів Принца Едварда), французи прибули перші за англійців та утворили колонію Акаді. Самюель де Шамплен перший правитель Франції віднайшов поселення, що називалося Порт-Ройал на березі річки Св. Лаврентія в 1605 році. Три роки по тому, в 1608, він заснував острів Нова Франція на річці Св. Лаврентія, зараз це околиці міста Квебек та Монреаль.

Проте, Франція була не достатньо зацікавленою імперіалістичною ідеєю в Північній Америці. До середини XVIII ст. населення всією колонії Св. Лаврентія складала лише 70 000 [4]. Колоністи були нащадками 10 000 осіб, які були вислані до Нового Світу із рідних країн упродовж 150 років. Не зважаючи на те, що народжуваність у Новій Франції була однією із найбільших в світі, цього було недостатньо, щоб заволодіти землями остаточно. Дві конкуруючі за найбільший материк країни відсилали декілька тисяч поселенців кожного року, в той час як інші лише декілька сотень, що радикально змінило курс історії. В результаті кращої демографічної ситуації французька мова досягла міжнаціональну перевагу в Європі.

В результаті такої нерівності, Франція змушена була віддати дві свої колонії, так як вона зазнала поразки у двох війнах:

  • В 1716 році війна королеви Анни, в наслідок якої Акаді стала належати британцям. Англійці поділили колонію на провінції Нова Шотландія, Нью-Брансвік та Святий Джон
  • В 1763 році Франко-індіанська війна, в результаті якої, Франція була змушена віддати свою колонію на острові [5].

Отже, англійською мовою почали спілкуватися в Канаді через схильність до війни. В Середньовіччі англійці поступово  та ненавмисно розвивали політичну та військову силу, що зрештою призвело до глобального поширення їхньої мови. Війни проти Франції, розвивали військову відвагу та готовність до агресії. Захищаючи навколишні території, англійці були змушені розвивати судноплавство та мореплавство.  В результаті, коли настала ера процвітання досліджень Нового Світу у 1492 році,  англійці були добре спорядженні, щоб боротися із своїми суперниками з Франції, Іспанії, Португалії та Голландії.

Британці виявилися досить доброзичливими правителями в Канаді. Їхні відносини з франкомовними жителями були рівноправними, за винятком лише тих, що були прийняті в перші роки правління уряду. В 1755 році, коли Англія та Франція брали участь в Франко-індіанській війні, багато акадійців (франкомовний народ у Північній Америці) зайняли нейтральну позицію. Уряд Англії боявся, що вони можуть перейти на бік Франції і тому було виселено близько 10 000. Більшість акадійців переселилися на південь США і багато з них віднайшли шлях утворення французької колонії — Луїзіана, в гирлі річки Міссісіпі, де вони запровадили власні традиції та культуру[3].

Цей випадок яскраво презентує франкомовну історію Канади. Помилкою було те, що британці були дуже зосередженні на знищенні щойно утвореної Нової Франції. Вони запровадили «Акт про Квебек» 1774 року для того, щоб встановити офіційну границю франкомовної колонії.  В 1791 році, коли сотні англомовних іммігрантів прибули як біженці після Американської Революції, був прийнятий Конституційний Акт, який ділив «Квебек»  на дві частини: Нижню Канаду(зараз Квебек) та Верхню Канаду(зараз Онтаріо). В результаті цього, границі франкомовної колонії були чіткими, незважаючи на те, що франкомовне населення складало меншість. Крім того, цей адміністративний поділ забезпечував збереження культури та мовознавчої спадщини французьких колоній на нових землях. В 1867 році чотири провінції Нова Шотландія, Нью-Брансвік, Квебек та Онтаріо об’єдналися у Канадську Конфедерацію. Інші приморські провінції, Острів принца Едварда, де був укладений та підписаний Акт Конфедерації та введений в дію у 1873 році. Розширенні західні території, відомі під назвою Землі Принца Руперта, пізніше стали називатися Манітоба, Саскачеван, Альберта та Британська Колумбія. В 1949 році Ньюфаундленд приєднався як десята провінція.

Підводячи підсумок, варто зазначити, що у зв’язку із посиленим впливом Британської Імперії і США на всі сфери життя, англійська мова має статус лінгва-франка та широко використовується як друга мова. Проте, англійська  мова має велику кількість варіантів, оскільки використовується різними націями, які постійно вносять певні зміни. Канадський варіант англійської мови є одним із найстаріших варіантів. Це зумовлено тим, що Канада в минулому була під владою західної Англії. Історичний розвиток Канади, зміна правителів та поселенців вплинуло на розвиток та зміну канадського варіанту англійської мови, утворюючи лінгвістичні, культурні, мовні  та фонетичні особливості.

Література:

  1.  Жлуктенко Ю. О. Деякі питання теорії мовної варіативності / Ю. О. Жлуктенко // Питання романо-германської філології та методики викладання іноземних мов. –  К., 1978. – № 5. – 342 с.
  2.  Семенець О. Є. Соціальні процеси і мовна діяльність. – К., 1984. –  547с.
  3. Ярцева В. И. История английского литературного языка IX – XV веков. – М., 1985.
  4. Bloomfield M.W. Canadian English and its relation to 18th century American speech // Canadian English. Origins and structures / Ed. by J.K.Chambers. –Toronto, 1975.
  5. Brooks, Stephen. Canadian Democracy an Introduction. – Ontario: The Canadian Publishers, 1994. – 412 pp.
  6. McConnell R.E. Our Own Voice: Canadian English and How It Came To Be. – Toronto: Gage, 1978. – 276 p.
  7. Gregg, Robert J., «Canadian English Lexicography» Focus on Canada [Електронний ресурс] / режим доступу: http://www.slmc.uottawa.ca/
  8. New Encyclopaedia Britannica [Електронний ресурс] / режим доступу: http://www.britannica.com/.

    Відомості про авторів: Новоселецька Світлана Володимирівна — студентка магістеріуму факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь