У статті проаналізовано інструментарій і методи оптимізації структури капіталу підприємства, на основі яких запропоновано підхід до пошуку оптимальної структури капіталу за методом суміщеного ефекту максимізації зростання рентабельності власного капіталу і рівня фінансової стійкості. Такий підхід до формулювання оптимальної цільової структури капіталу дасть можливість розробити загальні можливі напрями підвищення ефективності фінансово стабільного розвитку підприємства.

 Ключові слова: оптимізація структури капіталу, фінансова стійкість, рентабельність власного капіталу, фінансовий важіль.

 Постановка проблеми. Структура капіталу компанії, механізм її формування та функціонування безпосередньо визначають успішний розвиток та ефективність діяльності кожного господарюючого суб’єкта. Головним завданням при управлінні капіталом підприємства є формування та підтримка його оптимальної структури, яка зможе повною мірою задовольнити його стратегічні цілі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Актуальним теоретичним та практичним питанням оптимізації структури капіталу присвячені роботи І.В. Бланка, М.В. Грідчиної, Г.Г. Кірейцева, В.В. Ковалєв та ін. Серед зарубіжних авторів варто відзначити праці Р. Дорнбуш, С. Фішера та У. Шарпа. Заслуговує на особливу увагу той факт, що більшість вітчизняних вчених не в достатній мірі приділяли увагу факторам, які мають безпосередній вплив на формування структури капіталу підприємства та можливості її подальшої оптимізації.

Мета дослідження полягає у розробці практичних рекомендацій щодо оптимізації структури капіталу підприємства з урахуванням факторів впливу.

Підприємства, визначаючи поточні і стратегічні цілі, аналізуючи фактори (внутрішні і зовнішні), установлюють цільову структуру як сукупного капіталу, так і окремих його складових. Але цілі (виходячи зі зміни умов) можуть змінюватися в часі. Під впливом багатьох зовнішніх та внутрішніх чинників (значний знос виробничих засобів, високі темпи інфляції, нестабільність податкової політики тощо) ПАТ «Кузнецовський хлібозавод», мало серйозні диспропорції у структурі капіталу, зокрема: у структурі кредиторської заборгованості; у структурі оборотних коштів, у структурі витрат.

Основною метою залучення позикового капіталу підприємством є мінімізація витрат на залучення довгострокових джерел фінансування і забезпечення власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними коштів.

Виклад основного матеріалу. Оптимізація структури позикового капіталу є однією із найскладніших проблем кожного підприємства.

Так, політику щодо залучення позикових коштів не можна назвати раціональною для ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»: позиковий капітал перевищував власний протягом 2009-2011 років більше, ніж у 2 рази. Хоча і відбувалося нарощення власного капіталу, проте у структурі капіталу його частка у 2011 році знаходилися на рівні 28,7  %, тобто на досить низькому рівні. Як наслідок, в результаті такої ситуації, виникла кредиторська заборгованість товарного характеру, неплатежі до бюджету, з оплати праці, зі страхування, кредиторська заборгованість переважала над дебіторською.

Варто зазначити, що у структурі позикового капіталу ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  протягом 2009 року більшу питому вагу займали довгострокові зобов’язання (40,1 %), які були представлені довгостроковими кредитами банків. Проте у 2010 та 2011 роках у структурі позикового капіталу підприємства питома вага поточних зобов’язань зросла до 50,26 % та 62,17 % відповідно, що спричинило зменшення значення ефекту фінансового левериджу, рентабельності власного капіталу та прибутку підприємства. Тому потрібно визначити таку структуру позикового капіталу, тобто співвідношення довгострокових та поточних зобов’язань, при якій відбувалося б зростання ефекту та сили дії фінансового левериджу та чистого прибутку підприємства.

В основі формування раціональної структури капіталу із максимальною дохідністю від вкладення лежать політика залучення фінансових ресурсів ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  із різних джерел фінансування,що будуть мати різний рівень витрат фінансування та рентабельність. Припускаючи, що ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  має стратегії вибору додаткового залучення фінансових ресурсів: власний чи позиковий, спробуємо оптимізувати його структуру капіталу.

Варто зважати на те, що не існує єдиного підходу щодо визначення ефективного співвідношення власного і позикового капіталу не тільки для однотипних підприємств, але й для однотипних підприємств на різних стадіях його розвитку і при різній кон’юнктурі фінансового і товарного ринків.

Таким чином, основним завданням на даному етапі дослідження є визначення оптимального обсягу залучення позикового капіталу на майбутні періоди на основі пропонованої нами моделі оптимізації. В основі моделі оптимізації структури капіталу покладений критерій максимізації рівня фінансової рентабельності власного капіталу. Механізм реалізації даного методу базується на фінансовому левериджі, тобто використання підприємством позикових джерел зумовлює зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Розрахунок оптимальної структури капіталу ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  в даній моделі здійснюється на стратегію діяльності підприємства за умови, що власного капіталу ПАТ може залучити на рівні 2011 року. Оптимізація полягає у прийнятті рішення щодо нарощення суми позикового капіталу для зростання господарської діяльності, чи навпаки до її зменшення, зважаючи на рентабельність власного капіталу.

Розрахунки щодо оптимізації капіталу ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  подані
в таблиці 1.

Таблиця 1

Варіанти структури капіталу ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»

Нами були побудовані 8 оптимізаційних моделей, які передбачали перебір фактично можливих структур капіталу підприємства. У 2011 році сума власного капіталу  ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  становила 3303 тис. грн..

Варіанти залучення позикового капіталу змодельовані в різних розмірах: у першому випадку підприємство функціонує виключно за рахунок власного капіталу, а в кожному наступному варіанті сума позикового капіталу зростає на 1000 тис. грн.. В останньому варіанті капітал підприємства становить 10303 тис. грн., в тому числі позиковий – 7000 тис. грн.

Середнє значення ставки відсотка за кредит у розрахунку варіантів залучення позикового капіталу становить 23 %, тобто середня ставка відсотка за кредит для юридичних осіб. Взагалі точно визначити відсоткову ставку за кредит, за якою підприємству будуть надані позикові кошти досить складно. В банківській практиці умови кредитування юридичних осіб визначаються в індивідуальному порядку, при цьому враховуючи кредитну історію позичальника, торговий оборот, величину активів, суму прибутку, наявність попередньої співпраці з банком, обсяг коштів, що залучається тощо.

Залучаючи більший обсяг позикових коштів, зростає ризик їх неповернення підприємством, тому відсоткову ставку корегують на фінансовий ризик. Тобто при збільшенні суми позикового капіталу, зростатиме коефіцієнт фінансового левериджу. Відповідно із зростанням суми кредитних фінансових ресурсів, збільшується ставка відсотка за кредит: в останньому випадку становить 25,12 %.

Середня рентабельність активів ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  за останні роки становила 24,44 %.

На основі даних був розрахований чистий прибуток для 8 варіантів залучення позикового капіталу з врахуванням валової рентабельності активів, ставки відсотка за кредит. У підсумку прибуток був скоригований на податковий коректор.

Оптимальним варіантом залучення позикового капіталу є той, при якому рентабельність власного капіталу буде максимальною. В результаті проведених розрахунків найкращим є варіант 8.

В даному випадку маємо максимальну норму рентабельності власного капіталу, що становить 1,64 %. Структура капіталу у даному випадку наступна: 32,06 % власний капітал, 61,94  % – позиковий. При цьому сума кредиту становить 7000 тис. грн., весь капітал підприємства становить 10303 ти. грн.. Ставка процента за кредит з врахуванням ризику складає 25,12 %. За умови рентабельності активів 24,44 %, підприємство генерує 5431,5 тис. грн. чистого прибутку.

Порівнюючи отримані варіанти із показниками 2011 року варто зазначити, що капітал підприємства складав 13054 тис. грн., в тому числі, власний капітал – 3303 тис. грн. (25,3 %), позиковий капітал – 9751 тис. грн. (74,69 %). При цьому чистий прибуток у 2011 році становив 31 тис. грн.

Тому з метою розширення господарської діяльності, отримання більшого прибутку підприємству варто нарощувати позиковий капітал (але у чітко визначених розмірах), бо він використовується ефективно. Однак у структурі капіталу ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  частку його варто зменшувати, тобто нарощувати необхідно і власний капітал в умовах розширеного відтворення. Слід звернути увагу на те, що у 2011 році, залучивши майже 75 % позикового капіталу, рентабельність власного капіталу підприємства зменшилася. Зменшився при цьому чистий прибуток та ефект фінансового левериджу.

Такі тенденції зумовлені значним зростанням поточних зобов’язань ПАТ «Кузнецовський хлібозавод», в тому числі інших поточних зобов’язань, які у 2011 році зросли на 170 % порівняно з попереднім періодом. Варто зважити на те, що у 2009-2010 роках, коли у структурі позикового капіталу переважали довгострокові зобов’язання, рентабельність власного капіталу та ефект фінансового левериджу поступово зростали. Це свідчить про ефективне використання залучених підприємством ресурсів. Тому, врахувавши усі проаналізовані дані, підприємству на даному етапі краще залучати позикові кошти на рівні 60-65 % (подібно як у 2009-2010 роках), що і доведено при розрахунку оптимізаційних моделей, оскільки лише за таких умов воно зможе підвищувати рентабельність власного капіталу та нарощувати прибутки.

У структурі капіталу власний капітал в найближчій перспективі, на нашу думку, варто збільшити хоча б на 1-2% з метою уникнення боргових ризиків. Отримана за моделлю структура капіталу є досить ризиковою, проте досить вигідною для підприємства, оскільки ми маємо високий показник рентабельності власного капіталу, прибутковість діяльності підприємства. Однак існує ризик втрати фінансової незалежності та фінансової стійкості, може викликати залежність підприємства від кредиторів. Однак з іншого боку високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу свідчить про ступінь довіри до підприємства з боку банків, а значить і про фінансову надійність. Низьке значення коефіцієнта свідчить про неспроможність отримати кредити у банку, що є певним застереженням інвесторам і кредиторам.

Оптимальну структуру капіталу ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  визначити досить складно. Складність фінансових рішень полягає у визначенні необхідного розміру капіталу із різних джерел фінансування для формування основних і оборотних активів заводу та фондів споживання, що в першу чергу пов’язано із ціною, яку треба платити за використання фінансових ресурсів. В такому випадку менеджери підприємства та фінансово-плановий відділ самостійно обирають напрям здійснення власної фінансової політики підприємства з огляду на кон’юнктуру ринку, конкурентоспроможність, ринкові очікування, дохідність ПАТ «Кузнецовський хлібозавод»  тощо.

Висновки. Таким чином, на основі проведених розрахунків, ПАТ варто надалі нарощувати в більшій мірі власний капітал. Тоді збільшуючи частку власного капіталу, надходження кредитних коштів, які підприємство прагнуло б залучити для розширення діяльності, збільшення прибутку буде більшим з огляду на кредитне забезпечення. В такому разі підприємство з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.

Залучення позикового капіталу є необхідним і вигідним для ПАТ «Кузнецовський хлібозавод», адже використовуючи довгострокові та короткострокові кредити банків, як основне джерело фінансування своєї діяльності, а також кредиторську заборгованість, воно забезпечуватиме достатню ефективність господарювання. Проте необхідно враховувати що в подальшому нарощення позикового капіталу може перетворити ефект фінансового левериджу на зниження рентабельності власного капіталу ПАТ «Кузнецовський хлібозавод». Тому необхідно раціонально управляти структурою капіталу підприємства, залучаючи додаткові позикові фінансові ресурси, зважати на ставку відсотка за кредит, яка буде зростати із зростанням обсягу кредитів. Відсоткова ставка не має перевищувати валову рентабельність активів, тоді ефект фінансового левериджу буде додатнім, і рентабельність власного капіталу зросте до певного гранично допустимого найвищого показника. Практика функціонування підприємства у 2010 році засвідчила деякі недоліки зовнішнього фінансування підприємства і на це варто звернути особливу увагу.

Список використаних джерел

1. Грідчіна М. В. Управління фінансами акціонерних товариств : навчальний посібник / М.В. Грідчіна. – К. : А.С. К., 2005. – 384 С. – (Університетська бібліотека). – ISBN 966-539-472-Х.
2. Квасницька Р. Інструментарій та методи оптимізації цільової структури капіталу підприємства / Р. Квасницька // Економіка підприємств. – 2005. – № 5 – С. 73–75.
3. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання : навч. посіб. / О.О. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2003. – 554 с.
4. Фінансовий аналіз : навч.-метод. посіб. для сам. вивч. дисц. / О.В. Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. – К. : КНЕУ, 2002. – 388 с.
5. Фінансовий менеджмент : навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України; ред. Г. Г. Кірейцев. – 3-є вид., перероб. і доп. – К. : ЦНЛ, 2004. – 531 С. – ISBN 966-8253-96-5.
6. Шегда А.В. Менеджмент : навч. посіб. / А.В. Шегда. – К. : Знання, 2002. – 583 с.