Лінгвістичні особливості жіночого мовлення Інтернет-видань

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

В статті досліджуються основні аспекти гендерно маркованої лексики. Розглядаються особливості жіночого мовлення у статтях Інтернет-видань, які підтверджують наявність диференційних ознак у мові, спричинених статевою приналежністю.

Ключові слова: мова, лінгвістика, гендерно маркована лексика, лінгвістичні відмінності.

This article considers the main aspects of gender marked vocabulary. The features of women’s language in the articles of online publications are taken into consideration that demonstrate the presence of differential signs in language, called forth by gender.

Key words: language, linguistics, gender marked vocabulary and linguistic differences.

Друга половина ХХ століття у лінгвістиці ознаменувалася черговою зміною моди на ракурс мовних явищ, оскільки з’явилися роботи, присвячені
взаємозв’язку специфіки статі та мови. Інтерес до даної проблематики не випадковий, адже задовго до цього вчені засвідчили про існування в різних мовах лексичних, морфологічних і синтаксичних відмінностей, заснованих на приналежності статі мовця, що дозволяють стверджувати наявність специфічності мови чоловіків і жінок.

Останніми десятиліттями питанням розгляду гендера з мовознавчих та літературознавчих засад займалися багато вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як Р. Лакофф, О. Єсперсен, А. Кириліна та інші.

Важливим є дослідження особливостей жіночого мовлення англомовних Інтернет-видань. Тому нами було опрацьовано 9 статей з британських газет The Guardian і The Times за вересень-лютий 2012-2013 років, написаних журналістами-жінками. У результаті дослідження було виявлено багато лінгвістичних особливостей, притаманних жіночій мові.

Працюючи над текстами представників жіночої статі, ми зауважили, що думка про обмеженість масштабів проблематики та тем у жіночих текстах не є правдивою. Дослідження показало, що журналісти-жінки пишуть на різні теми. Нами були перечитані статті про багато подій, які відбуваються у світі у сферах економіки, політики, мистецтва, бізнесу та інших. Журналістам-жінкам не є чужою жодна тема, оскільки їм вдалося висвітлити низку проблем, застосовуючи різні лексичні та стилістичні засоби. За їх допомогою автори статей привертають увагу читачів до тієї чи іншої проблеми. Опрацьовані тексти є надзвичайно цікавими та корисними, зрозумілими для представників різних професій, і в той самий час вони не є примітивними.

На морфологічному рівні було виявлено, що жінки частіше на 12% вживають дієслова. Важливим є те, що жінки на 69% більше користуються дієсловами пасивного стану ніж активного на відміну від чоловіків. Журналісти використовують пасивний час, коли важливим є те, що відбулося з певним предметом, а не хто саме це виконав. Тому у статтях, написаних жінками, можна помітити часте вживання дієслів пасивного стану.

Також на матеріалі опрацьованих нами статей була виявлено й те, що в жіночому словниковому запасі трапляється більше слів, які описують почуття, емоції, тому жінки частіше ніж чоловіки використовують дієслова, що передають сприйняття тих чи інших подій. До таких слів належать seem, sense, feel, perceive, see та ін. (див. таблицю 1). Порівнюючи отримані значення у таблиці, робимо висновок про те, що жінки емоційніші, тому схильні використовувати у 1,5 рази більшу кількість дієслів сприйняття у мовленні.

Таблиця 1

Дієслова сприйняття

Дієслова

Кількість

Чоловіче мовлення

Жіноче мовлення

seem

3

8

sense

0

5

feel

1

8

perceive

0

5

see

14

19

У ході дослідження ми також виокремили певні особливості у мовному вираженні оцінки. У статтях журналістів-жінок часто використовується загальна позитивна лексика. Для висловлення позитивної оцінки щодо опису подій жінки вдаються до вживання прикметників майже у такій самій кількості як і чоловіки. Кількість вжитих прикметників жінками переважає лише на 2%, це дає нам змогу стверджувати про несуттєву відмінність. У статтях найчастіше для вираження позитивної оцінки були зафіксовані такі прикметники, як nice, beautiful, awesome. Також у мовленні жінок переважає на 36% кількість складних прикметників. Ми нарахували 22 складних прикметники, що становить 15,3% від загальної кількості, використаних прикметників Наприклад, у статтях нами були зафіксовані такі прикментики: singlesubject, splitsecond, straightshooting, lossmaking, selfserve, stoppingoff, Nazisympathising, ubertwee, smileraising, Reynoldssponsored, companywide, downtoearth, spurofthemoment, longstanding, crowdsourced та інші. Журналісти-жінки вдаються до вживання цих прикметників задля кращої передачі інформації та відображення емоцій. Також однією з лінгвістичних особливостей мовлення жінок є уживання більшої кількості прикметників найвищого ступеня порівняння. В опрацьованих статтях жінками було використано на 24% більше прикметників  такого типу, що становить 17 % від усіх прикметників.

Нами було зазначено, що характерною рисою жіночого мовлення є часте уживання прислівників, найчастіше у текстах жінок зустрічалися такі прислівники: really, especially, absolutely. Прислівники зазвичай вжиті для підсилення прикметника або ж для надання емфатичності висловлюванню.

Отримані дані у ході дослідження підтверджують той факт, що у мовленні жінок використовується більше інтенсифікаторів, що належать до нейтральної лексики: so, too, very. Нами було досліджено, що жінки використовують майже удвічі більше інтенсифікаторів, оскільки вони сприймають світ за допомогою емоцій і відтворюють його, використовуючи різні засоби, які підсилюють позитивні або негативні явища.

На синтаксичному рівні було визначено, що характерним для жіночого мовлення є використання складніших синтаксичних конструкції, оскільки журналісти-жінки вживають складні речення на 16% більше. У текстах жінок також можна помітити багато речень, ускладнених однорідними членами та іншими засобами.  Для жінок характерним є використання різних вставних слів та конструкцій, серед яких найчастіше можна помітити hankfully, meanwhile, however, therefore. Вони служать для з’єднання частин тексту та для логічної передачі інформації.

У ході дослідження було з’ясовано, що для мовлення жінок характерним є використання варваризмів, кількість яких на 48% перевищує аналогічну кількість у статтях, написаних журналістами-чоловіками. Ця група лексики є більш характерною для текстів журналістів-жінок, адже вони використовують її для передачі вражень та опису. Запозичена лексема звучить набагато колоритніше та цікавіше, тому для створення певного образу або зацікавлення читачів вони її використовують.

Щодо використання стилістично забарвленої лексики для вираження сильних негативних емоцій, у текстах жінок не було зафіксоване уживання вульгаризмів. Це свідчить про те, що для мовлення жінок вульгаризми не є типовими. Журналісти вдавалися лише до використання прикметників з негативною  конотацією для позначення неприємних емоцій та для опису страшних фактів.

Таким чином, лексико-стилістичні засоби мають гендерну маркованість і характеризують відображуване в статтях мовлення жіночої статі. Для мовлення журналістів-жінок притаманним є чіткий та логічний виклад інформації на різні теми. Типовою рисою жіночого мовлення в сучасних текстах Інтернет-видань є частіше вживання дієслів, з яких велика кількість дієслів пасивного. Також жіночому мовленню притаманна більша кількість дієслів сприйняття. Жінки вживають часто прикметники, серед яких переважають складні і прикметники найвищого ступеня порівняння. Також для мовлення жінок притаманна велика кількість інтенсифікаторів, вставних слів, конструкцій та іноземних слів. Щодо вульгаризмів, то вони не є притаманними для мовлення журналістів-жінок. Типовою стилістичною характеристикою жіночого мовлення журналістів є тенденція до побудови складних речень, більша частина яких належить до складнопідрядних.

Список використаної літератури

  1. Jespersen Otto Language: its Nature, Development and Origin. – London: Allen & Unwin, 1922. – 448 p.
  2. Lakoff Robin Language and Woman’s Place. – Cambridge: Cambridge University Press, 1975. – 80 p.
  3. Мартинюк А. П. Конструювання гендеру у англомовному дискурсі / А. П. Мартинюк. – К. : Константа, 2004. – 292 с.
  4. Кирилина А. В. О применении понятия гендер в русскоязычном лингвистическом описании / А. В. Кирилина // Филологические науки. – 2000. – №3. – С. 18–27.
  5. Кирилина А. В. Развитие гендерных исследований в лингвистике / А. В. Кирилина // Филологические науки. – 2003. – №5. – С. 51–56.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь