Височина Н. Політична активність середнього класу на Хмельниччині

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У даній статті було досліджено рівень політичної активності середнього класу на Хмельниччині. За допомогою соціологічного методу анкетування та аналізу статистичних даних було досліджено рівень зацікавленості політичними подіями та явищами представників середнього класу на Хмельниччині, політичні настрої громадян, їхнє ставлення до влади. Також визначено рівень участі у виборах та ступінь залученості представників середнього класу Хмельниччини до громадських організацій та політичних партій. Отримані результати свідчать про те, що представники середнього класу на Хмельниччині не проявляють високий рівень політичної активності, а лише беруть участь у діях, пов’язаних з делегуванням своїх повноважень та виконують окремі ситуаційні доручення.

Ключові слова: політична активність, середній клас, громадянське суспільство, соціологічне дослідження, місцеві органи влади, вибори.

Annotation. This article based on a researching of political activity level of the middle class by example of Khmelnytsky region. Interests in political events of middle class, political attitudes of citizens, their attitude to power were researched by the sociological method (questioning) and the statistic analysis. The participation level in elections and the involvement degree of middle class to public organizations and political parties were researched too. The results affirmed that the middle class in Khmelnytsky region don’t show high political activity level. They only participate in activities related to the delegation of its powers and perform individual case assignments.

Key words: political activity, middle class, public society, sociological research, local authorities, elections.

Постановка проблеми. Середній клас – потужна сила демократичного і процвітаючого суспільства. Він є ключовим у збереженні стабільності демократичної, політичної, соціальної сфер.  Важливою є позиція середнього класу в ключових питаннях політичного, економічного та соціального характеру, при виробленні зовнішньої та внутрішньої політики, під час прийняття рішень органами державної влади різного рівня та органами місцевого самоврядування. У високорозвинених країнах середній клас справді виступає гарантом стабільності суспільства – його інституційних систем. Адже до “середнього класу” належать насамперед люди, які вчать, лікують, управляють процесами виробництва, програмують, виконують інші складні види робіт. За період незалежності в Україні ще досі не сформувався чисельний середній клас, який  повністю відповідав би критеріям середнього класу розвинених країн. Представники середнього класу в Україні поділяють критерії середнього класу (рівень освіти, політичні цінності), наприклад, в Європі, але не мають належного рівня доходів. Оскільки, ця верства – рушій демократичного розвитку країни, важливо, щоб представники середнього класу проявляли високий рівень залученості до політичних процесів у країні. Тому  у даній статті ми дослідили політичну активність його представників.

Аналіз досліджень та публікацій. Зважаючи на те, що останнім часом в політичних та наукових колах часто згадується поняття “середній клас”, може здаватися, що вже досі ґрунтовно розроблено методологію його визначення. Проте, це не зовсім так. У вітчизняній літературі, особливо останнім часом, досить мало приділяють уваги вивченню цієї проблеми.

В.В Козьма досліджував концепції середнього класу в західній традиції, формування середнього класу в Україні, а також політичні цінності та орієнтації середнього класу в Україні. В. Рябкіна досліджувала формування середнього класу в сучасних умовах. В.П. Култигін описав явище середнього класу в перехідних суспільствах. Е. І  Головаха вивчав зміну соціальної структури та формування середнього класу в Україні.

Отже, метою даної статті є визначити рівень політичної активності середнього класу Хмельниччини.

Відповідно до мети завданнями є:

  1. Визначити частину населення, яку можна вважати представниками середнього класу Хмельниччини;
  2. З’ясувати їхній рівень зацікавленості політичними подіями і явищами;
  3. Проаналізувати кількість залученого населення до політичних партій і громадських організацій;
  4. Визначити готовність населення захищати свої політичні права і свободи.

Складність політичної ідентифікації середнього класу в сьогоднішній Україні багато в чому посилюється явищами характерними для суспільства перехідного періоду, незрілістю соціальної структури та різким загостренням “статусної несумісності”, а саме: паралельним співіснуванням в єдиному соціальному просторі тих страт, які склалися ще в радянському суспільстві, і нових соціальних груп, які зародилися в умовах ринкової економіки. Ускладненням соціальної диференціації в результаті появи нових форм власності, поглибленням соціальної нерівності, тощо.

Громадянська позиція середнього класу фактично ще не сформована, що суттєво обмежує можливість колективного впливу на діяльність політичних інститутів та на соціально-політичні процеси в цілому. В основному представники українського середнього класу живуть в середині мікросоціальних груп ближнього соціального оточення, в кращому випадку – в рамках своїх професійних спільнот. Одним з наслідків вказаної тенденції є те, що сьогодні середній клас, в основній своїй масі, скоріше потенційний, ніж реальний соціально-політичний актор, діяльність якого спрямована переважно на відстоювання, локальних, низових інтересів.

При зарахуванні окремих індивідів чи цілих соціальних груп до сучасного середнього класу обов’язково потрібно враховувати їх основні світоглядні та політичні цінності, політичні орієнтації, життєві стратегії та виконання певних соціально-політичних функцій. Дані параметри роблять змістовним поняття середнього класу, дозволяючи вийти за межі формальних критеріїв доходу, освіти тощо [2, 157].

Взявши до уваги труднощі, які виникають під час визначення середнього класу в Україні, у дослідженні ми обрали такі критерії:

–                     економічна незалежність;

–                     професіоналізм;

–                     освіта;

–                     самоідентифікація;

–                     майнова власність;

–          повноцінне проведення дозвілля.

Щоб визначити рівень політичної активності середнього класу, ми умовно поділили її на три рівні:

1)           низький рівень: найпростіші реакції (позитивні і негативні) на імпульси-подразники, які надходять від політичної системи, її інститутів та їх представників, але не пов’язані з необхідністю високої особистої активності людини. Цей рівень можна назвати конформістським. На такому рівні населення, в основному, не цікавиться політикою. Вони несвідомо втягуються в політичні процеси завдяки впливу зовнішніх факторів впливу.

2)           середній рівень: участь у діях, пов’язаних з делегуванням особистих повноважень, виконання окремих ситуаційних, одноразових доручень; особиста участь в діяльності політичних організацій, відвідування зборів та інших заходів;

3)           високий рівень: виконання відносно постійних конкретних політичних функцій в межах інститутів політичної системи або опозиційних їй;  пряма політична дія – вихід з товаришами на мітинги, допомога в побудові барикади, участь в політичних сутичках тощо;  активна, в тому числі керівна, діяльність в позаінституційних політичних рухах, спрямованих проти існуючої політичної системи з метою домогтися її заміни чи радикальної перебудови.

Для дослідження політичної активності середнього класу на Хмельничиині нами було цілеспрямовано обрано шість міст цього регіону обласного значення, а саме: Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Шепетівка, Староконстантинів, Славута і Нетішин. Ми опитали 400 респондентів. Із загальної сукупності заповнених анкет були відібрані анкети саме тих респондентів, які самоідентифікували себе як  представники середнього класу, а також громадян, які мають високий дохід (3000 тис. грн. і більше), але не віднесли себе до цього прошарку. Із загальної кількості опитаних це складає 50,8 %. Саме їх анкети ми  проаналізували  надалі взявши за 100%. Також серед них були опитані  приблизно оданкова кількість респондентів всіх вікових категорій, починаючи з 18 років (18-35; 35-55; старше 55) для подальшого порівняняння політичної активності молоді і старшого населення.

Загалом в Хмельницькій області як і в Україні загалом існує багато проблем, повязаних з формуванням та розвитком середнього класу. Середня заробітня плата по містам, які бралися до уваги при проведенні соціологічного дослідження становить 2390 тис. грн. При цьому лікарі в середньому отримують 1160 тис. грн., вчителі – 1323 тис. грн. [4].  За період 2011 року погіршилися умови для розвитку малого та середнього підприємництва. Корпоративне рейдерство, збільшення корупції, тиск на бізнес “силових структур”, збільшення податків, – всі ці чинники призводять як до зменшення доходів, так і до відмови займатися підприємницькою діяльністю взагалі [1].

Підтвердженням судження про не досить розвинений середній клас на Хмельниччині є проведене нами соціологічне дослідження. Доходи 54,1% опитаних громадян складають лише від 1000 тис. грн. до 2000 тис. грн. 2000-3000 тис. грн. отримують 23,3%, 3000-4000 тис. грн. – 12,5%, більше 4000 тис. грн. – лише 8%.

Через низькі доходи лише 45 % опитаного населення відносять себе до середнього класу, 29 % – не відносять і 28% респондентам було важко відповісти на це запитання. 30,8 % опитаних громадян можуть собі дозволити повноцінну відпустку (подорожі до моря, в гори або за кордон); 43,3 % час від часу дозволяють собі такі відпустки, інші 25,8% відмовляються від такого відпочинку через відсутність матеріальних ресурсів. З опитаних респонденті 63,3% мають вищу освіту. Саме освідчені люди, професіонали у своїй сфері повинні складати основу середнього класу. Відповідно до нашого дослідження лише 48,3% громадян з вищою освітою ідентифікують себе із середнім класом. 32,2% не відносять себе до цього прошарку, 19,3% населення було важко відповісти на це запитання. Низька оплата праці і відсутність робочих місць, особливо за фахом не сприяє становленню цих громадян як представників середнього прошарку. Проте, 8,3% респондентів, які мають дохід вище 3000 тис. грн. також не віднесли себе до середнього класу, 22,2% – було важко відповісти на це запитання. З іншого боку –  33% громадяни, які мають дохід 2000 тис. грн. і менше сміливо віднесли себе до середнього класу через наявність приватної власності, вищої освіти, морально-психологічних якостей.

На запитання: чи цікавитесь Ви політикою більшість громадян – представників середнього класу відповіли позитивно (52 %), 37% зовсім не цікавляться політикою і лише 8% громадян було важко відповісти на це запитання.

Ми також розприділили респондентів за віковими категоріями. Виявилось, що найменше цікавляться політичними процесами  на Хмельниччини старші люди (старше 55) – 39,2%, а найбільше респонденти віком 35-55 років (57%).

Зацікавлення політикою у більшості населення полягає у слідкуванні за новинами (50%) та обговоренні політичних подій з друзями та колегами (32%). На жаль, реально участь у політичних процесах бере дуже малий відсоток громадян.

56% представників середнього класу Хмельниччини лише частково цікавляться діяльністю місцевими органами влади, зовсім не цікавляться -18%. Регулярно цікавляться лише 10% населення. Низьку зацікавленість громадяни пояснюють браком інформації (25%), зневірою у покращення політичної ситуації (33%) і найбільший відсоток – населення вважає, що не може вплину на перебіг подій (37%). Також невеликій кількості громадян (5%) взагалі байдуже на здійснювану політику місцевих органів влади.

Можна сміливо говорити про відсутність абсентеїзму серед представників середнього класу. 71% громадян регулярно беруть участь у виборах як місцевого, так і вседержавного масштабу. Проте, низький рівень у часті у виборах проявляється найбільше в молоді (48,2%), а також у респондентів старше 55 років (37%). Найактивнішіми знову ж таки залишаються громадяни віком 35-55 років (87%). Низька участь молоді у виборах пов’язується з явищем політичної відчуженості, причинами якої, на думку, О. Петрунько, можна вважати брак відповідної мотивації, наявність інших інтересів, індивідуально-психологічні особливості, небажання брати на себе відповідальність, негативне ставлення до політики взагалі, розчарування у певних політичних і громадських лідерах та ідеях [3, 205-207].

Відповідно до нашого дослідження на запитання: чи виконують вибори своє призначення – участь громадян у політичному житті, більшість громадян відповіли, що не виконують (57%) або частково виконують (35%). Лише 7% вважають, що вибори повністю виконують своє призначення. Відповідаючи на це запитання, серед респондентів різних вікових категорій великих розбіжностей не спостерігалось. Більшість громадян розчаровані функціонуванням інституту виборів і не вірять, що їхній голос може впливати на розвиток політичних процесів.

86% громадян погоджуються з тим, що виборці повинні захищати свої виборчі права, лише 6% вважають, що це необов’язково і 8% взагалі байдуже. Та знову ж таки, найбільш байдужими виявились респонденти віком 18-35 років. 76 % відповіли позитивно на це запитання, на противагу 89%  (35-55) і 90% (старше 55). Знову молодь проявляє найбільшу байдужість по відношенню до політичного життя. Причиною є розчарування, а також зневіра в те, що можна змінити чи вплинути та політичні явища або процеси. Серед відповідей респондентів віком 18-35 років спостерігались такі:

–         все одно нічого не зміниться;

–         я нічого не вдію;

–         а який сенс.

Також населення готове і до конкретних дій по захисту своїх політичних прав, а саме: вийти на мітинг або протест (47%), звернутись у ЗМІ (25%), або публічно виступити і заявити про порушення виборчих прав (17%). Найменш активною залишається молодь. Найбільший відсоток серед молодих респондентів обрали варіант  “нічого не робити”, а також “мені байдуже”.  Найбільш політично свідомими залишаються респонденти 35-55 років. Політичну активність у цьому питанні також проявили громадяни старше 55 років.

Лише 52% жителів коли-небудь брали участь у мітингу чи страйку, 32% із них самостійно організовували ці заходи. Але з цього числа громадян, які брали участь у політичних заходах 66% населення віком 35-55 років, 34,4% – молодь, 37% – старше 55.

На зовсім низькому рівні знаходиться розвиток громадянського суспільства. Лише 9% громадян беруть участь у діяльності громадських організацій. З них респонденти віком 18-35 знову у меншості – 4%, респонденти віком 35-55 – 10%, старше 55 – 3,7%.

Нерозвинене громадянське суспільство, на думку громадян Хмельниччини, через те, що громадські організації не приносять користі суспільству (73%). Деякі громадяни взагалі не знають, що до таких можна долучитися – 27%. Серед відповідей респондентів також зустрічались такі аргументи щодо низької залученості населення до громадянських організацій:

–         байдужість суспільства до політичних подій;

–         недовіра до влади;

–         невіра у те, що від громадян щось залежить;

–         незацікавленість населення у політичних процесах;

–         недостатньо інформації про діяльність громадських організацій;

–         страх перед владою;

–         брак часу;

–         відсутність патріотизму.

Членами політичних партій є також малий відсоток опитаних нами громадян на Хмельниччині, лише 11% всього населення. Найбільше до діяльності у політичних партіях залучене населення віком старше 55 років (15%), найменше – молодь (10,3%). Знову ж таки, найстарше населення найбільше включене саме у діяльність політичних партій. Така ситуація виникла через залишки радянської ідеології, при якій значна кількість населення була залучена до діяльності Комуністичної партії. І навпаки розчарування та байдужість молодого населення призводить до зовсім низької активності у діяльності в політичних партіях.

Більшість респондентів  Хмельниччини упевнені, що їхня політична активність не впливає на дії влади. На запитання: чи залежить ефективність влади від політичної активності громадян, 37,5% відповіли, що ні; 32,5% більше ні, ніж так. Лише 20% відповіли позитивно на це запитання. Найменше вірить в свої можливості впливати на дії влади молодь (3%), 66% відповіли, що вони ніяк не впливають на органи влади. Тому зневіра, що можна щось змінити в політичній системі України та впливати на політичний процес є ще однією причиною низької політичної активності молодого населення.

Не зважаючи на  невисокий рівень політичної активності середнього класу, більшість респондентів готові взяти участь у мітингу, якщо такий буде організовуватися (62%), 32% – не збираються приймати участь у таких заходах, 8% – відповіли “мені байдуже”. Найбільше готові змінювати своє майбутнє у кращий бік населення віком 35-55 років (73,3%), за ними респонденти віком старше 55 (56%). Найбільш парадоксальною залишається ситуація з громадянами віком 18-35 років. Саме ця категорія населення повинна найбільше боротися за своє майбутнє, але лише 41,3 % респондентів готові взяти участь у мітингах або протестах.

Підсумовуючи, можна зазначити, що середній клас на Хмельниччині  проявляє високий інтерес до політики та перебігу політичних подій. Активно бере участь у всеукраїнських та місцевих виборах. Представники середнього класу підтримують демократичні цінності, готові захищати свої виборчі права. Найбільш політично активними є жителі міста віком від 35 до 55. Найбільший відсоток серед цих респондентів готові впливати на перебіг політичних подій, а також на дії влади через мітинги, протести, звернення у ЗМІ та ін. Найменш активною залишається молодь через розчарування у політиці та байдуже ставлення до політичних процесів. Та, не зважаючи на перераховані вище переваги, ми не можемо говорити про високу активність середнього класу на Хмельниччині. Дуже мала кількість населення задіяна у громадських організаціях та політичних партіях. Більшість громадян вважають, що вони не можуть вплинути на дії влади або ж не бачать у цьому сенсу. Політична свідомість є дещо примітивною. Громадяни готові займатися громадською діяльністю лише, якщо вона буде приносити матеріальну користь, а не для суспільного блага. Адже не власне економічний розвиток або характеристики соціальної структури зумовлює демократію, а змістовні характеристики суспільної свідомості та відповідно культура, яка під впливом економіки і соціальних чинників змінюється так, що сприяє демократизації суспільства.

Таким чином, політична активність середнього класу на Хмельниччині знаходиться на середньому рівні, тобто громадяни беруть участь у діях, пов’язаних з делегуванням особистих повноважень, виконання окремих ситуаційних, одноразових доручень, відвідують збори та інші заходи. Проте, дуже малий відсоток виконує відносно постійні конкретні політичні функції в межах інститутів політичної системи або опозиційних їй. Майже не виконують  активну, в тому числі керівну  діяльність в позаінституційних політичних рухах, спрямованих проти існуючої політичної системи з метою добитися її заміни чи радикальної перебудови.

Список використаних джерел та літератури

1. Звернення асоціацій малого та середнього бізнесу щодо погіршення умов бізнесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forum.mediaport.ua/read.php?40,752988,752988. – Назва з екрану.
2. Козьма В.В. Концепції середнього класу в західній історико-політичній традиції / В.В Козьма // Політичний менеджмент. – Вип. 4(19). – Київ, 2006. – 195 c.
3. Пертрунько О. Основні принципи формування політичної активності студентської молоді О. Петрунько// Гілея [науковий вісник]: Збірник наукових праць. – К., 2008. – Вип 13. – 289 с.
4. Середньомісячні зарплати в регіоні по галузям [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.km.ukrstat.gov.ua/ukr/index.htm. – Назва з екрану.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь