Формування та використання власного капіталу підприємства


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

Здійснення господарської діяльності будь-якого суб’єкта господарювання неможливе без достатнього обсягу коштів, як залучених, так й власних. При цьому в умовах кризи та передкризової ситуації особливо вагомими є питання щодо ефективного формування та використання власної ресурсної бази. Власний капітал утворюється за рахунок особистої участі власників у його формуванні. Підприємство, що відокремлено від інших здійснює господарську діяльність, повинно володіти капіталом. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства. Можна стверджувати, що дана проблематика є вкрай важливою та набуває особливої вагомості, оскільки визначається розглядом ряду практичних завдань, спрямованих на стале функціонування підприємства.

Вивченням питань, що стосуються власного капіталу підприємства займалися М.Д. Алексеєнко, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, М.М.Мосійчук, Н.Д. Прокопенко, М.С. Пушкар, В.Ф. Палій, Я.В. Соколов, Ф.Є.Поклонський, С.В. Пітель, Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко та інші.

Метою дослідження є обґрунтування шляхів удосконалення формування та використання власного капіталу підприємства як основи його фінансової стійкості.

Формування власного капіталу має певні протиріччя: обмеженість обсягу залучення, а отже,  і можливостей істотного розширення операційної,  фінансової та інвестиційної діяльності підприємства в період сприятливої кон’юнктури ринку на окремих етапах його життєвого циклу,  висока вартість порівняно з альтернативними позичковими джерелами формування капіталу,  невикористана можливість збільшення рентабельності власного капіталу за рахунок залучених  (позичкових)  коштів [1, с. 115]. Вважаємо,  що підприємство,  яке використовує тільки власний капітал,  має найвищу фінансову стійкість. Тому при пошуку резервів росту власного капіталу за рахунок внутрішніх джерел варто виходити з необхідності максимізації як амортизаційних відрахувань, так і чистого прибутку:

                                          (1)

де АВ і ЧП – прогнозний розмір амортизаційних відрахувань та чистого прибутку;

– максимальна сума власного капіталу, сформованого за рахунок внутрішніх джерел [3, с. 43].

Обсяг залучення власного капіталу із зовнішніх джерел повинен забезпечити ту його частину, що не вдалося сформувати за рахунок внутрішніх джерел фінансування. Потребу в залученні власного капіталу за рахунок зовнішніх джерел можна розрахувати за формулою:

                                    (2)

де ВК зовн. – потреба у залученні власного капіталу за рахунок зовнішніх джерел;

Пвк – загальна потреба у власному капіталі підприємства у запланованому періоді;

ВК внут. – сума власного капіталу, запланованого до залучення за рахунок внутрішніх джерел підприємства.

У процесі формування фінансових ресурсів підприємств важливе значення має структура їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємств, тому в кожному конкретному випадку необхідно детально продумати доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів.

Пропонуємо застосувати таку модель оптимізації власного капіталу, яка б дала можливість управляти процесом власного капіталу підприємства з урахуванням впливу всіх джерел його формування. На основі одночасного урахування виробничих і фінансових ризиків підприємства,  а також індивідуальних особливостей його діяльності існує можливість цілеспрямованого управління структурою власного капіталу підприємства задля забезпечення його фінансової безпеки [2, с.86].

Визначення джерел формування власного капіталу дасть можливість достовірно розрахувати фінансові можливості підприємства і надасть змогу для прийняття ефективних управлінських рішень. Політика формування власного капіталу акціонерного підприємства — це частина загальної його фінансової стратегії, що полягає у забезпеченні найбільш ефективних форм і умов формування власного капіталу як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел відповідно до потреб розвитку товариства.

Отже, за рахунок впровадження фінансової стратегії на підприємстві можна досягти зростання рентабельності та збільшення прибутку підприємства.  Крім цього ефективна фінансова стратегія дозволить виявити найефективніші напрямки інвестування для підприємства і визначити головні загрози з боку конкурентів. Розробка моделі управління фінансовою безпекою підприємства дасть змогу покращити його фінансову стійкість, нейтралізувати вплив негативних факторів та обрати найефективніші джерела фінансування своєї діяльності.

 

Література:

 

  1. Герасимчук Зоряна Вікторівна, Вахович Ірина Михайлівна. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. Харківський держ. економічний ун-т. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 237 с.
  2. Кириченко О.А. Вдосконалення управління фінансовою безпекою підприємств в умовах фінансової кризи // Финансовые рынки и ценные бумаги, 2009. – №16. – 2009. – С. 22-28
  3. Кузьмін О.Є. Менеджмент : [навч.  посібник для студ.  галузей знань  «Економіка і підприємництво»  та  «Менеджмент та адміністрування»] /  Кузьмін О.Є.,  Ноджак Л.С., Мельник О.Г. – Львів : Вид-во Національного університету  «Львівська політехніка», 2009. – 152 с.

Залишити відповідь