«Потенціал території менше залежить від географічного положення, клімату та наявності природних ресурсів, ніж від людської волі, кваліфікації, енергії, цінностей та організації” (Ф.Котлер).
Про адміністративно-територіальну реформу в Україні згадують як правило, або перед виборами, або в академічних аудиторіях на лекціях студентам. Наразі ж з свого часу широко розрекламованих заходів, в тому числі в обіцянок повернення реальних повноважень органам місцевого самоврядування, на місцях, реалізовується лишень процес оптимізації представництв територіальних органів влади в районах, містах обласного значення шляхом утворення єдиної системи міжрайонних територіальних органів – адміністративних округів. Середня чисельність жителів в такому окрузі проходить по межі районів й становитиме близько 200 тисяч жителів. Цей процес наразі більш схожий на чергову перестановку доданків, аніж серйозну реформу. Є можливість перед черговими виборами провести значні регіональні кадрові зміни, перешикувавши ряди, та дещо зменшити бюджетні видатки на управлінські структури, що як правило позитивно оцінюється електоратом.
На сьогодні практично завершено правове врегулювання повноважень шляхом затвердження відповідних положень центральних органів влади та проводяться заходи з оптимізації їх територіальних органів. На рівні областей та районів 14 центральних органів виконавчої влади матимуть представництва на рівні областей та районів. Процес їх реформування відбувається шляхом ліквідації існуючих, або шляхом об’єднання, окремі органи виконавчої влади утворюють мережу нових територіальних підрозділів, формуючи міжрайонні управлінські структури.
В контексті вищезгаданого процесу, й майбутньої адміністративно-територіальної реформи (укрупнення адмінодиниць),для органів місцевого самоврядування з’являється певна перспектива позмагатися за майбутнє місце під сонцем, зосередивши свою увагу на маркетингу територій громад. Як стверджують прихильники впровадження маркетингу безнадійних місць не буває, оскільки усі місця володіють певними реальними чи потенційними ресурсами, які можуть використовуватися. Кожне місце має ідентифікувати свої специфічні риси й ефективно розповсюджувати інформацію про свої конкурентні переваги серед потенційних та існуючих клієнтів. Щоб розвинути конкурентну перевагу, місцям треба задуматися про своє минуле, теперішнє та майбутнє. Вони мають детально визначити свої сильні та слабі сторони, а також виникаючі перед ними можливості та загрози. То ж територіальний маркетинг це не просто прийняття місцевих програм, а використання комплексу управлінських рішень щодо конкретних товарів чи послуг, які пропонуються в межах певного регіону, тобто маркетинг на рівні регіону. Визнання території, як своєрідного товару на ринку відрізняє територіальний маркетингвід так званого класичного.
Маркетинг територій складається з таких компонентів:
1) розробки для території привабливого позиціонування та іміджу;
2) постачання продуктів та послуг в ефективній та доступній формі;
3) пропаганди привабливих та корисних якостей території з метою повноцінного інформування користувачів про її переваги.
Передумовою успішного маркетингу територій є діагностика і планування, яка повинна проводитись у співпраці місцевих органів влади з діловими колами – підприємцями. Навряд чи тут спрацює середньовічний підхід – сприяння в обмін на гроші.
Важливим аспектом маркетингу місць є люди. Їх гостинність може вплинути на привабливість території. Слід також приділяти увагу вихованню жителів, підприємців та чиновників. Діє відоме правило – «Чим менша та віддаленіша територія, тим більш професійною вона повинна бути, тим професійнішими мають бути її керівники.»
Використовуючи концепції регіонального маркетингу, слід залучати місцеве населення громад до промоції культурних, історичних та інших цінностей свого регіону. Місцеве населення на усіх рівнях повинно бути гордим за своє місто, обізнаним з його історією, традиціями та звичаями, які приїжджі зауважують одразу.. Роблячи прогнози на 2012 можна з впевненістю стверджувати – тема адміністративно-територіальної реформи з академічних кабінетів знову витатиме коридорами влади. Тому керівникам громад, які мають хист та мудрість, саме час зацікавитись маркетингом територій, використавши нинішній час формування місцевих бюджетів для створення комплексних програм розвитку територій та прийняття ефективних управлінських рішень.