У статті визначено суть аудиторської діяльності, основні суб’єкти, проаналізовано зарубіжний досвід у сфері аудиту та досліджено можливості застосування зарубіжного досвіду в Україні

Ключові слова: аудиторська діяльність, аудит, аудитор, Аудиторська палата України

В статье определена сущность аудита, основные субъекты, проанализирован зарубежный опыт в сфере аудита и исследованы возможности применения зарубежного опыта в Украине

Ключевые слова: аудиторская деятельность, аудит, аудитор, Аудиторская палата Украины

The article explains the purpose of auditing, the basic subjects, the foreign experience in auditing and investigate the possibility of using foreign experience in Ukraine

Key words: auditing, audit, auditor, Audit Chamber of Ukraine

В результаті аудиторської перевірки формується незалежна думка експерта щодо відповідності усіх документів суб’єкта господарювання вимогам законодавства, крім того аудитори можуть надавати консультаційні послуги, оцінювати стан фінансового-господарської діяльності суб’єкта господарювання, проводити експертизи. Результатами таких заходів є ліквідація, усунення, мінімізація виявлених порушень чи недоліків, а отже формування ефективного учасника економічних відносин. Саме це є визначальним аспектом актуальності даного дослідження.

Проблему аудиту порушували, як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, так Рудніцька Р. досліджувала державний аудит в системі фінансового контролю, Балибюк І.В., Денисюк О.М. розглядали аудит з точки зору підприємства, Кочерга М.М. висвітлював роль аудиту в системі управління природними ресурсами. Однак, у вищезазначених роботах не досліджувались можливі перспективи використання зарубіжного досвіду, щодо ведення аудиторської діяльності.

Метою дослідження є виявлення ключових особливостей діяльності аудиторів в Україні та в провідних зарубіжних країнах, на основі теоретичних та практичних аспектів досліджуваної проблематики, можливість використання зарубіжного досвіду в Україні.

Аудит протягом розвитку економіки у світі, з якою він невідривно пов’язаний набував нових рис та призначень. Так, спершу роль аудиту зводилась до інструменту перевірки та підтвердження достовірності бухгалтерської звітності, згодом аудит набув вирішального значення, а саме можливості спонукати до активної економічної діяльності, до підвищення ефективності системи управління підприємством і вдосконалення системи внутрішнього контролю. І зрештою аудит набув рис механізму запобіганню можливих ризиків під час проведення перевірок, проведення консультацій щодо вдосконалення діяльності та уникнення потенційних ризиків. [1]

Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність»[2], аудиторська діяльність – це підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг. Аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит). Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктів господарювання. Аудитори (аудиторські фірми) можуть проводити перевірку іпотечного покриття.

За участю в процесі проведення аудиту різних фахівців і аудиторських організацій, аудит поділяють на:

• однопредметний – досліджуються питання одного виду;
• багатопредметний – провадиться фахівцями різних спеціальностей, а також різних аудиторських організацій;
• комісійний – провадиться кількома фахівцями різних спеціальностей, але однієї аудиторської організації.

За змістом і функціями в управлінні фінансово-господарською діяльністю аудит поділяють на:

• запобіжний, який має запобігати різного роду конфліктним ситуаціям у фінансово-господарській діяльності до виникнення їх;
• перманентний, який проводиться безперервно у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства;
• ретроспективний, який здійснюється після виконання господарських операцій здебільшого за минулий рік.

До основних робіт, які можуть здійснювати аудиторські фірми, відносяться:

• обов’язковий і добровільний аудит;
• оглядова перевірка;
• тематичні перевірки бухгалтерського і податкового обліку;
• трансформація бухгалтерського обліку;
• ведення обліку підприємства;
• відновлення обліку;
• виправлення помилок;
• автоматизація обліку;
• планування;
• аналіз;
• надання консультацій. [3]

Організацію аудиту в Україні здійснює Аудиторська плата України, яка є незалежнім самостійним органом, мета якого сприяти розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської справи. Аудиторська палата покликана створити систему незалежного фінансово-господарського контролю у формі аудиту, який би давав об’єктивну оцінку фінансового стану підприємств і підприємців, сприяв раціональному господарюванню та своєчасно запобігав банкрутству, забезпечував достовірний контроль за доходами і видатками власників та одночасно оберігав інтереси держави.

Основними перевагами аудиту є:

• збереження частини державних коштів, які витрачаються на утримання контрольно-ревізійного апарату, адже оплата аудиторських послуг відбувається за рахунок коштів суб’єктів господарювання;
• фіскальна функція аудиту, що проявляється у надходженні податків від аудиторської діяльності до бюджету;
• формування конкурентного середовища у сфері аудиторської діяльності, яке в перспективі покращує якість надання аудиторських послуг;
• вільний вибір суб’єктом господарювання аудитора.

Таким, чином очевидним є факт корисності аудиторської діяльності для економіки будь-якої держави, але водночас кожна країна формує власний підхід до аудиту.

Так, в США присутні два види аудиторських організацій: професійні та недержавні. Недержавні аудиторські організації існують у формі Американського інституту дипломованих бухгалтерів, основним завданням даної організації є перевірка кваліфікації аудитора. Професійні аудиторські організації здійснюють свою діяльність, як правило, в межах штатів.

Аудитори в США отримують сертифікати за такими спеціалізація ми:

• бухгалтер;
• внутрішній аудитор;
• аудитор інформаційних систем.

Для отримання сертифікату кожен повинен пройти відповідний екзамен, що проводиться раз на півроку.

В Німеччині діяльність аудиторів чітко регламентується та контролюється. Органом контролю там виступає Інститут аудиторів, що має спеціалізовані комітети для врегулювання проблем, що виникають у сфері аудиту. При Аудиторській палаті Німеччини створюються аудиторські суди, до компетенції яких входить накладання штрафів та інших адміністративних покарань за неякісне проведення перевірки, в разі необхідності такі суди можуть позбавити аудитора права здійснювати аудиторську діяльність.

У Данії аудиторів призначають акціонери на щорічних загальних зборах. Аудитори мають право надавати професійні послуги певній організації до наступних зборів. Обмежень на кількість призначень аудиторської фірми для проведення однієї організації не має.

У Франції питання бухгалтерського обліку та звітності перебувають у віданні Міністерства фінансів, а аудиту — Міністерства юстиції. Аудит проводять бухгалтерські комісари, яких обирають на зборах акціонерів строком на 6 років. Після цього строк повноважень комісарів може бути продовжений, при чому кількість пролонгацій не обмежена.

Після призначення аудиторів їх не можна замінити, крім випадків, коли виноситься спеціальна юридична постанова про непрофесійну поведінку таких осіб.

В цілому аудиторська діяльність здатна забезпечувати значне покращення становища для суб’єктів господарювання, ліквідувати негативні наслідки у формі адміністративних стягнень з боку органів державного контролю за недотримання норм законодавства, зменшити видатки на контрольно-ревізійне функції органів влади, але для досягнення таких результатів необхідною є перш за все зацікавленість власне суб’єктів господарської діяльності у проведенні таких перевірок та отримання послуг аудиторів.

Таким чином, визначивши особливості діяльності аудиторів в Україні та в провідних країнах світу, варто відмітити, цілком реальну можливість використання вищезазначеного досвіду на прикладі України. Так, система екзаменування аудиторів, що використовується в США здатна значно підвищити якість проведення аудиторських перевірок в Україні, загальний рівень професіоналізму та відповідальності аудиторів. Досвід Німеччини може бути залученим в аспекті формування органу, основним завданням якого є контроль за діяльністю аудиторів в Україні, накладання адміністративних стягнень, вирішення спорів, перевірка якості проведення аудиту тощо. Але головною умовою реалізації зарубіжного досвіду є інтерес з боку суб’єктів господарювання, які, нажаль, не бажають або не здатні забезпечувати проведення регулярних аудиторських перевірок.

Література:

1. Аудит. Основи державного, незалежного професійного та внутрішнього аудиту / Немченко В.В., Редько О.Ю. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 540 с.
2. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993р. № 3125 – XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/3125-12. – Назва з екрана.
3. Лебедевич С.І. Аудит. Організація і методика аудиту. Екологічний аудит / Навч. посібник. – Львів: Ліга-прес, 2007. – 1050 с.
4. Роль і проблеми аудиту в Україні / Гасенко Л.В., Кузіна А.В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=34264. – Назва з екрана.
5. Ножкина Т.В. Международный аудит :[Учебное пособие]. – Петропавловск-Камчатский: КамчатГТУ, 2007. – 127 с.
6. Подолянчук О.А. АУДИТ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vsau.vin.ua/b04213/li terat/view/getfile/182446001304615657.pdf. – Назва з екрана.
7. Дікань Л.В. Фінансово-господарський контроль :[Навчальний посібник]. – ХНЕУ, 2008. – 346 с.