УДК 355.4:070(477+571)
Гуда А. О.
студентка 5 курсу НаУОА
Науковий керівник: Близняк О. А.
кандидат політичних наук, старший викладач
ВИСВІТЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ У МІЖНАРОДНИХ ЗМІ
У статті проаналізовано різноманітні закордонні медійні матеріали та визначено особливості висвітлення російського вторгнення в Україну 2022 року в іноземних медіа. Досліджено, що матеріали про війну були найоперативніше представлені на телебаченні та радіо, у соціальних мережах, у друкованих ЗМІ частіше оприлюднювалися аналітичні матеріали, актуальність яких через неоперативне подання не зменшується. Розглянуто основні теми публікацій у західних та вітчизняних ЗМІ, зокрема повідомлення про початок широкомасштабної війни, втрати військової техніки з боку ворога, санкції західних країн проти РФ, про організацію коридорів для евакуації мирних громадян, новини та аналітичні матеріали про термінові зустрічі.
Ключові слова: ЗМІ, преса, соцмережі, новини, медіа, російсько-українська війна, повномасштабне вторгнення, Україна, Росія.
Мабуть доречно додати ці ключові слова? Додайте їх і в англомовний варіант анотації.
Huda A. O.
COVERAGE OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR IN THE INTERNATIONAL MEDIA
The article analyzes various foreign media materials. It was researched that materials about the war were presented most promptly on television and radio, in social networks, and analytical materials were published more often in print media, the relevance of which does not decrease due to non-operative presentation. The main topics of publications in the Western and domestic mass media are considered, in particular reports about the beginning of a large-scale war, losses of military equipment by the enemy, sanctions of Western countries against the Russian Federation, about the organization of corridors for the evacuation of civilians, news and analytical materials about urgent meetings.
Keywords: media, press, social networks, news, media, Russian-Ukrainian war, full-scale invasion, Ukraine, Russia.
24 лютого 2022 р. Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, ознаменувавши початок найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни. Паралельно з бойовими діями, країна-агресор активізувала гібридні методи ведення війни (інформаційні війни: поширення дезінформації та фейків, використання цифрових технологій, тролів та ботів тощо). Великі інформаційні організації по всьому світу направили журналістів в Україну, щоб висвітлювати масштаби руйнувань та жертв у населених пунктах, які сильно постраждали від рук окупанта-агресора містах у телемовних, цифрових і друкованих ЗМІ.
Темі висвітлення війни у міжнародних засобах масової інформації науковці приділяють велику увагу, серед них: Верстюк І., Бойко О, Жугай В. Й. та ін. Однак, не всі аспекти цього проблемного питання знайшли відображення у працях дослідників, а тема продовжує зберігати свою актуальність та значущість.
Мета дослідження полягає у формулюванні актуальних для міжнародних ЗМІ тез для комунікації в контексті російсько-української війни.
Завданнями статті є:
• охарактеризувати висвітлення російсько-української війни в західних ЗМІ на прикладі використання російських наративів;
• проаналізувати ефективність наявних проукраїнських тез у міжнародних новинах, трансльованих офіційними представниками України.
Авторитетні англомовні медіа – газети, журнали, інтернет-сайти – приділяють величезну увагу війні Росії проти України з першого її дня. Їхню реакцію розуміти важливо, адже саме це інформаційне середовище найчастіше формує параметри, в межах якої діє західна дипломатія – ЄС, Британія, США, НАТО, G7 та інші структури, від яких залежать обсяги підтримки та допомоги для України. Реакція в міжнародних ЗМІ на війну часом бувала дуже різною – від закликів припинити її будь-якою ціною до розмови про те, якою має бути відбудова повоєнної України.
На початку російського вторгнення в Україну провідним наративом у Західних ЗМІ стала «путінська війна»: мовляв, наказ про вторгнення віддав В.Путін особисто і лише він повинен нести за це відповідальність. Хоча зараз фраза «війна Путіна» все ще вживається у заголовках, західні медіа більше не заперечують, що росіяни підтримують війну проти України. Щоправда, деякі ЗМІ вважають росіян жертвами пропаганди і закликають не вдаватися до русофобії у культурі чи освіти [2].
Ключовими питаннями, навколо яких точиться дискусія в англомовних медіа є:
• коли та як варто припинити війну в Україні?
• як довго ще продовжуватиметься війна?
• чи наступ української армії є провокуванням подальшої агресії від Володимира Путіна?
• як змінити енергетичну систему Європи після того, як прийнято рішення фактично відмовитися від російської енергетичної сировини?
• Які програми західної допомоги для України під час війни є ефективним та виправданими, а які лише відволікають увагу? [3]
Висвітлення світовими ЗМІ вторгнення російської армії не залишає питань наскільки криваву й незаконну війну розв’язала Росія проти України. Визнаючи російські медіа частиною кремлівської машини, західні ЗМІ все ж вважають за необхідне перевіряти інформацію, яку поширюють росіяни. Так, наприклад, сталося з подіями у Бучі. Після того, як російська влада заявила, що мешканці містечка загинули після відходу російських військ, The New York Times опублікувала докази з супутникових знімків, які доводили, що тіла вбитих лежали у Бучі, коли там ще були росіяни. Безперечно, важливо спростовувати російські фейки, але західні ЗМІ, здається, не до кінця усвідомили, що для російської пропаганди факти не мають значення. Їм можна показати скільки завгодно спростувань, але вони лише вигадають наступні аргументи на користь своєї брехні. Так, до речі, сталося у цьому випадку. Росіяни одразу ж заявили, що знімки сфабриковані Пентагоном [2].
В міжнародному інформаційному просторі дедалі більше починають транслюватися меседжі про негативні наслідки російської війни проти України для економіки, енергетичної та фінансової сфер, забезпечення продовольством в різних регіонах світу. Наприклад, Асоціація виробників Нігерії MAN заявила, що продовження війни матиме негативні наслідки для всіх секторів економіки країни, якщо її не зупинити. Або інший приклад: з посиланням на оцінки ООН ЗМІ Ірану пишуть, що українська війна спричиняє продовольчу та енергетичну кризу на Близькому Сході та в Африці.
Закордонні ЗМІ дедалі більше пишуть про реальні проблеми Російської Федерації та її лідерів. Зокрема, протягом досліджуваного періоду в ЗМІ Хорватії вийшов матеріал, що психічне здоров’я Путіна погане й через це існує цілком реальна загроза застосування ядерної зброї. Не залишилася без уваги в закордонних ЗМІ кібератака проти російських медіа, коли хакери «увірвалися» в анонс понеділкової телепрограми провідних російських телеканалів і виклали на табло інформацію про те, що «на руках у влади кров тисяч українців та їхніх дітей» [4].
Британська ділова щоденна газета “Financial Times” [19] має свого кореспондента в Україні, а тому досить швидко реагує на всі ключові події війни. З початку війни на основній сторінці сайту щоденно присутній бодай один матеріал, що стосується України.
Британський тижневик “The Economist” [17] довго тримав новини щодо війни в Україні на обкладинці, але з часом зменшив пріоритетність цієї теми, фокусуючись на розвитку міжнародних подій. Підхід “The Economist” до висвітлення війни можна назвати “об’єктивістським”. Тут немає емоцій, сентиментів, самий лише холодний розрахунок.
Для інформаційного середовища США, саме ділова газета “Wall Street Journal” [15] є, мабуть, найактивнішим дзеркалом війни Росії проти України. Репортери видання постійно здійснюють поїздки до зон бойових дій, звідки роблять свої репортажі. Щоразу, як Україна зіштовхується з браком зброї, “WSJ”, як правило, виступає з підтримкою ідеї нових постачань зброї та боєприпасів для потреб ЗСУ [3].
Водночас є світові медіа, де й без прямого впливу РФ журналістська етика й об’єктивність почала шкутильгати. Найяскравішим прикладом поширення російських повідомлень сумнівної якості у провідних медіа – це, безперечно, британське агентство Reuters. До прикладу, 30 травня 2022 року був опублікований матеріал під назвою «Промосковська Херсонщина починає експортувати зерно в Росію – TASS, де вони спираються на інформацію кремлівської новинної агенції TASS, навіть не приховуючи цього. У день масових бомбардувань 10 жовтня 2022 року. Reuters опублікували новину під назвою «Червоний хрест призупиняє роботу в Україні через причини безпеки», хоча Міжнародний Червоний Хрест не покинув Україну. [11]
Серед іноземних медіа, які прямо чи опосередковано підіграють країні-агресорці, є й такі, чия репутація, здавалося б, бездоганна. Наприклад, одне з найстаріших і найшанованіших американських видань The New York Times. Від початку повномасштабного вторгнення позиція та контент NYT обурювали багатьох українців. Приміром, народжена в Росії журналістка Яна Длугі очолює щоденну розсилку видання, випускаючи її під назвою «Брифінг з російсько-української війни». У її матеріалах можна побачити спекуляції про дипломатичне вирішення війни та фрази на кшталт «серед українців розповзається відчуття покори» [9]. Також у них є опублікована стаття під назвою «Війна в Україні ускладнюється, а Америка не готова». Де американські журналісти піддали сумнівам перемогу України та закликали Захід здатися [16].
Отже, проаналізувавши публікації в окремих міжнародних ЗМІ, можна дійти до висновку, що ключовою особливістю висвітлення російської агресії за кордоном є рівноцінне використання понять «війна», «конфлікт», «вторгнення», «криза», «агресія». Повномасштабне російське вторгнення в Україну протягом перших місяців сприймалося за кордоном та висвітлювалось у їхніх ЗМІ як чергова закономірна фаза ескалації російсько-українського конфлікту, що триває з 2014 року. За цей час сформувалися дві базові протилежні системи поглядів на сутністю війни, які можна чітко відстежити у проукраїнському та проросійському характері публікацій іноземних ЗМІ. Такі інформаційні джерела як: “Financial Times”, “The Economist” та інші поширюють проукраїнську позицію. Серед західних публікацій, які цілковито підтримують Росію, на жаль, є найпопулярніше видання The New York Times. Однак, варто зазначати, що велику роль відіграє журналіст та те, яку позицію займає він. Тому, сьогодні важливо чітко розуміти де правда, а де вигадка, навіть у міжнародних ЗМІ.
Джерела та література
1. Бойко О. Українську поезію «змітають із прилавків», – що писали про Україну в іноземних ЗМІ. ЧИТОМО, 2022. URL:https://chytomo.com/ukrainsku-poeziiu-zmitaiut-iz-prylavkiv-shcho-pysaly-pro-ukrainu-v-inozemnykh-zmi/ (дата звернення: 07.04.2023).
2. Буцко Д. Чого західні медіа не розуміють про російсько-українську війну? Детектор медіа, 2022. URL:https://detector.media/infospace/article/198697/2022-04-28-chogo-zakhidni-media-ne-rozumiyut-pro-rosiysko-ukrainsku-viynu/ (дата звернення: 07.04.2023).
3. Верстюк І. Як міжнародні медіа висвітлюють війну в Україні – огляд основних західних ЗМІ. Obozrevatel, 2022. URL:https://war.obozrevatel.com/ukr/yak-mizhnarodni-media-visvitlyuyut-vijnu-v-ukraini-oglyad-osnovnih-zahidnih-zmi.htm (дата звернення: 09.04.2023).
4. Війна в Україні у фокусі закордонних мас-медіа. Арміяinform, 2022. URL:https://armyinform.com.ua/2022/05/11/vijna-v-ukrayini-u-fokusi-zakordonnyh-mas-media/ (дата звернення: 05.04.2023).
5. Жугай В. Й. Висвітлення російсько-української війни 2022 року у ЗМІ. URL:http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/20038/87.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 07.04.2023).
6. «О, Господи – це справді сталося» та шпигунська історія: що пишуть західні ЗМІ про Україну. 24Канал, 2023. URL:https://24tv.ua/shho-zahidni-zmi-pishut-pro-viynu-ukrayini-naygolovnishi-temi_n2263694/amp (дата звернення: 05.04.2023).
7. Пів року війни в Україні: що пише світова преса про російське вторгнення в нашу країну. 20хвилин, 2022. URL:https://te.20minut.ua/Podii/pivroku-viyni-v-ukrayini-scho-pishe-svitova-presa-pro-rosiyske-vtorgne-11648791.html (дата звернення: 07.04.2023).
8. Хмельницька В. Росія залишає міста в руїнах, бо зазнає невдач: що пишуть провідні іноземні ЗМІ про війну в Україні. ТСН, 2022. URL:https://tsn.ua/exclusive/viyna-v-ukrayini-2012473.html (дата звернення: 03.04.2023).
9. Як іноземні ЗМІ допомагають Росії. Ukrainer, 2022. URL:https://ukrainer.net/inozemni-zmi/ (дата звернення: 03.04.2023).
10. Eddy K., Fletcher R. Perceptions of media coverage of the war in Ukraine. Reuters Institute, 2022. URL:https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/digital-news-report/2022/perceptions-media-coverage-war-Ukraine (дата звернення: 05.04.2023).
11. Farge E. Escalation of violence in Ukraine disrupts aid work. Reuters, 2022. URL:https://www.reuters.com/world/europe/red-cross-pauses-ukraine-operations-security-reasons-2022-10-10/ (дата звернення: 07.04.2023)
12. Lukashenko says Belarus intercepted attempted missile strikes by Ukraine. Reuters, 2022. URL:https://www.reuters.com/world/europe/lukashenko-says-belarus-intercepted-attempted-missile-strikes-by-ukraine-belta-2022-07-02/ (дата звернення: 06.04.2023).
13. Rodgers J. Ukraine war 12 months on: the role of Russian media in reporting – and justifying – the conflict. The conversation, 2023. URL:https://theconversation.com/ukraine-war-12-months-on-the-role-of-the-russian-media-in-reporting-and-justifying-the-conflict-199820 (дата звернення: 06.04.2023).
14. Russia-Ukraine war live: US sanctions over 120 people and entities supporting Russia’s invasion – as it happened. The Guardian, 2023. URL:https://www.theguardian.com/world/live/2023/apr/12/russia-ukraine-war-live-russia-risks-becoming-economic-colony-of-china-as-isolation-deepens-says-cia-director (дата звернення: 05.04.2023).
15. The Wall Street Journal. URL:https://www.wsj.com/ (дата звернення: 05.04.2023).
16. The War in Ukraine Is Getting Complicated, and America Isn’t Ready. The New York Times, 2022. URL:https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/america-ukraine-war-support.html (дата звернення: 09.04.2023)
17. Ukraine at war. The Economist. URL:https://www.economist.com/ukraine-crisis
18. War in Ukraine, Center for Prevention Action. Global Conflict Tracker, 2023. URL:https://www.cfr.org/global-conflict-tracker/conflict/conflict-ukraine (дата звернення: 04.04.2023).
19. War in Ukraine, Financial Times. URL:https://www.ft.com/war-in-ukraine (дата звернення: 05.04.2023).
20. War in Ukraine, The Washington Post. URL:https://www.washingtonpost.com/world/ukraine-russia/ (дата звернення: 09.04.2023)