Ю. І. Рогач
Волинський національний університет ім. Лесі Українки
м. Луцьк
Пропонована розвідка присвячена вивченню особливостей організації рекламних текстів у сучасних англомовних засобах масової інформації, аналізу типів реклами та її функцій, а також місця і ролі піктограм та ідеограм у рекламних текстах.
Ключові слова: засоби масової інформації , реклама, піктограми та ідеограми.
Предлагаемое исследование посвящено изучению особенностей организации рекламных текстов в современных англоязычных средствах массовой информации, анализу типов рекламы и ее функций, а также месту и роли пиктограмм и идеограмм в рекламных текстах.
Ключевые слова: средства массовой информации, реклама, пиктограммы и идеограммы.
The article deals with the study of the structural features of the advertisements in the modern English mass-media, analysis of advertising, its types and functions, and the place and role of pictograms and ideograms in the advertisements.
Key words: mass-media, advertizing, pictograms and ideograms.
Сучасний стан мовознавчих студій свідчить про те, що значна частина вітчизняних та зарубіжних лінгвістів(Почепцов Г.Г., Селезньов В.В., Томас Сібеок, Ярош О.Б., AllanBell, PeterBrook, HowardDevis) фокусують свою увагу на дослідженні мови засобів масової інформації (ЗМІ), які є однією з найважливіших інституцій розвиненого суспільства. У широкому сенсі цього терміну сучасні засоби масової інформації [6] включають власне пресу (газети, журнали, книги), а також радіо, телебачення, інтернет, зовнішні рекламні щити, домашні інформаційні центри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп’ютерні та інші лінії зв’язку. Усім цим засобам притаманні якості, що їх об’єднують, — звернення до масової аудиторії, доступність, корпоративний зміст продукування та розповсюдження інформації.
Як зазначає Ярош О.Б. [3, c. 34], диференційною ознакою сучасних ЗМІ є те, що вони забезпечують представникам різних громадських, суспільних груп та політичних організацій, торгово-економічним компаніям можливість публічно виражати свої думки, знаходити та об’єднувати однодумців, представляти та популяризувати свої послуги та продукцію.
Варто зазначити, що ЗМІ постійно змінюються, удосконалюють свій зовнішній вигляд, способи представлення інформації, тому вимагають постійної уваги зі сторони лінгвістів, маркетологів, соціологів чи політологів. Власне цим фактором і визначається актуальність пропонованого дослідження. Проведений аналіз у перспективі доповнить дослідження, присвячені вивченні мови ЗМІ, комбінованих рекламних текстів, до складу яких входять різнопланові графічні одиниці.
Невід’ємною складовою усіх сучасних ЗМІ є реклама, яка займає значну частину їхнього інформаційного простору. Крім того, прослідковується чітка тенденція до постійного збільшення частки рекламних текстів у засобах масової інформації.
Реклама – це процес інформування цільової аудиторії про продукт, послугу чи товар, їхнє представлення та запевнення в необхідності їхнього придбання [2]. Оскільки реклама є складним явищем та спрямована на широке коло споживачів, так само складною є її класифікація. Виділяють вісім основних категорій реклами: 1. За складом цільової аудиторії – сильно-, середньо- та легко-сегментована. 2. За цільовим впливом – комерційна або товарно-сервісна та некомерційна, наприклад, політична та соціальна. 3. За масштабом розповсюдження – глобальна, загальнонаціональна, регіональна та місцева. 4. За способом передачі – друкована, електронна та зовнішня. 5.За способом виконання – текстова, візуальна та текстово-візуальна. Текстова реклама в свою чергу поділяється на просту та складну, а візуальна – на статичну та динамічну. 6. За методом впливу – пряма та непряма. Пряма реклама – це реклама, що пропонує купити рекламований продукт чи послугу. Цей тип реклами обов’язково включає контактну та цінову інформацію. Непряма реклама – впливає майже на підсвідомому рівні, а пропонована інформація поглинається поступово. 7. За способом звернення – безособова та персоніфікована. 8. За способом оплати – платна та безоплатна.
За цільовим призначенням виділяють шість основних видів реклами, які спрямовані на рекламу продукції, торгової марки, імені виробника, реалізатора товарів та послуг, діяльності громадсько-політичних організацій [ 1, с. 12-27]. У сучасних наукових студіях виділяють чотири основні функції реклами: економічну, соціальну, маркетингову та комунікаційну. Економічна функція полягає у прагненні до збільшення об’ємів продажу продукції та розмірів прибутку за певний період часу. Соціальна функція реклами спрямована на формування масової свідомості та свідомості кожного індивіда. Соціальна реклама окрім власне «рекламування», сприяє формуванню та втіленню у свідомості людей ідейних цінностей певного суспільства, апелює до споживчих інстинктів людей, заохочуючи їх до підвищення рівня добробуту, а також сприяє підвищенню культури споживання шляхом порівняння рекламованих товарів з метою придбання кращого. Маркетингова функціяполягає у просуванні товару чи послуги на ринку, вона повністю підпорядкована завданням маркетингу. Комунікаційна функція полягає у встановленні єдиного інформаційного зв’язку між рекламодавцями та споживчу аудиторію [1, с. 19-21]. Отже, реклама – це певний тип комунікації, що модифікує сприйняття реальності цільовою аудиторією, направлений на переконання та спонукання до певних дій, зокрема у сфері споживання та комерції, а також формування певного типу поведінки чи громадської думки.
Останнім часом з метою максимізувати результати та привернути увагу споживачів, підприємства та індивіди використовують різноманітні візуальні ефекти. Звернення до візуальних знаків, як до інтенсифікаторів вербальних повідомлень, знаходить своє пояснення у семіотичній теорії, запропонованій Томасом Сібеоком [4]. На думку дослідника, який розвинув вчення про знак Чарльза Пірса про те, що “…людина – це знак, подібно до усіх інших істот” [ 4, c. 15], і додав, що цей знак є дієсловом interprete “інтерпретувати, пояснювати”, тому знакова діяльність є власне визначенням життя у Всесвіті.
Для статичних видів рекламних текстів найпоширенішими з них вважається використання ідеограм та піктограм. Німецький вчений Херберт Капіцький, визначає піктограму як іконічний знак, який відображає характерні риси зображуваного ним предмету чи явища, і через абстракцію переймає ознаки знаку [5, c. 6-30]. Піктограми та ідеограми схожі між собою – вони є піктогральними знаками, проте, не зважаючи на це, вони мають різні функції. Піктограми не тільки інформують чи підсилюють вербальний ряд у тексті, а зазвичай використовуються з метою попередити, запобігти та вберегти, а це вимагає негайних дій від реципієнтів. Вони повинні представити саму суть причини, візуально передаючи важливість інформації в такий спосіб, щоб не виникло непорозумінь чи помилок. Саме тому дуже важливим є факт інтернаціоналізації піктограм та їхня міжкультурна конвенційність, яка була б зрозумілою якомога більшій аудиторії.
Ідеограми ж, навпаки, використовуються для трансформації інформації у гумористичній формі, що сприяє більш вільній їх передачі та кращому сприйнятті й запам’ятовуванні.
У поданих нижче прикладах реклами, які знаходимо на шпальтах популярної австралійської газети TheWeekendPost, бачимо реалізацію усіх зазначених вище функцій реклами: економічної, соціальної, маркетингової та комунікаційної. Власне економічна функція знаходить своє відображення у прагненні виробників збільшити обсяги продажу рекламованих напоїв, соціальна функція здійснюється шляхом формування у цільової аудиторії думки про те, що це найкращий магазин, де продаються найкращі напої, маркетингова – в очевидній промоції товару на ринку. Щодо комунікативної функції, то простежуємо не тільки інформування споживачів про високу якість їхньої продукції – 1stChoiceLiquorSuperstore, але й готовність виробників до серйозного і постійного змагання у сфері цінової політики: Webeateveryone’sliquorprices. Even if they’re crazy enough to undercut us, we’ll beat them again. Крім того, простежуємо апелювання до емоцій споживачів через яскраву кольорову гаму, яка не перевищує необхідних трьох кольорів на кожній картинці; використання цифри 1 замість англійської літери і, яка підтверджує перший, тобто найкращий вибір; підсилення піктограмою із зображенням біт текстового повідомлення про потужність компанії на ринку та її здатність “побити”, тобто перемогти усіх конкурентів.
The Weekend Post, Wednesday, June 20, 2012
Наступний рекламний текст репрезентує комбінований тип реклами, у якому поєднано вербальну частину, ідеограму (цифра 4) та піктограму. Вербальний текст пропонує усі переваги франшизи для її власників та апелює до необхідності швидкого реагування на пропоновану можливість, оскільки час визначає все у бізнесі. Використовуючи зазначені вище основні категорії реклами, можемо охарактеризувати її як таку, що середньо сегментована, оскільки розрахована лише на певну категорію людей, що можуть стати власниками франшизи, за цільовим впливом вона комерційна, за масштабом розповсюдження – регіональна, за способом передачі – друкована, за способом виконання – текстово-візуальна, складана та статична, за методом впливу – пряма, оскільки прямо пропонує купити франшизу і вміщує контактну інформацію, за способом звернення – персоніфікована, бо подано контактну особу, яка вже є користувачем пропонованого товару, і за способом оплати – платна, оскільки це бізнес-пропозиція.
The Weekend Post, Wednesday, June 20, 2012
Отже, проведене дослідження рекламних текстів у сучасних засобах масової інформації свідчать про постійне зростання ролі реклами та її важливості у бізнесі, про необхідність здійснення постійного діалогу зі споживачами, про застосування нових, комбінованих видів рекламних текстів, які поєднують у собі власне мовну складову та візуально-графічну.
Література:
1. Психология в рекламе: искусство манипуляции общественнымсознанием.– Москва, 2011. – 236 с.
2. Селезньов В.В.Основи ринкової економіки України – http://pidruchniki.ws/17240214/ekonomika/zasobi_nosiyi_informatsiyi
3. Ярош Б.О., Ярош О.Б. Загальна теорія політики: Навч. посіб. для студ. спец. “Політологія” вищ. навч. закладів. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. ЛесіУкраїнки, 2005. – 240 с.
4. Petrilli S., Ponzio A. Thomas Sebeok and the Signs of Life. – Cox&Wyman Ltd., UK, 2001. – 78 p.
5. Pictograms, Icons & Signs. A guide to information graphics by Rayan Abdullah and Roger Huebner. – Thames & Hudson Ltd, London, and Thames & Hudson Inc., New York, 2008. – 243 p.
6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Засоби_масової_інформації